Днями випадково в метро зустрів дівчину, з якою зустрічався після повернення з армії. Дівчина – це сказано романтично, оскільки останній раз ми бачилися декілька десятків років тому назад. Певний час здавалося, що наші стосунки переростуть в шлюб, але щось не склалося і ми перестали зустрічатися. В чому була причина мого охолодження до неї я не пам’ятаю, та це сьогодні і не важливо. Мова про інше…
Ми змінилися, але не настільки, щоб не впізнати один одного. Зайшли в кафе, замовили каву… Пару годин проговорили про різне. Теми, як склалося сімейне життя у кожного з нас, не торкалися. В основному згадували спільних знайомих, різні події з тих часів. Прощаючись, я подарував їй квітку. Але телефонами не обмінялись, за умовчанням вважаючи, що не має сенсу повертатися в минуле.
Ця зустріч нагадала мені ще декількох дівчат, з якими я зустрічався, поки не вибрав подругу, з якою пов’язав своє життя і з якою живу до цього моменту.
Я провів у роздумах пару-трійку днів, розмірковуючи над питанням: чи змінився б мій життєвий шлях – освіта, професія, уподобання, самореалізація – в залежності від вибору жінки, яка б стала моєю дружиною?!
І прийшов до висновку, що все б у моєму життя відбулося б так само, і єдиною варіацією були б діти. Тобто, у мене була б не одна донька, як склалося, а, наприклад, дві; чи один хлопчик; а можливо – хлопчик і дівчинка; а можливо… Не виключено, що я міг розійтися з дружиною і оженитися ще раз, тоді були б інші варіації з дітьми.
Коротше кажучи, програма самореалізації була закладена в мені Творцем під час народження, а сімейне життя підлаштовувалося вже під закладену програму.
Наші інтереси:
Пізнати себе, щоб зробити життя правильним і гармонійним.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Самореалізація як виконання закладеної Творцем програми
Світ:
Спецтема:
Пізнай себе якомога раніше і отримаєш правильне гармонійне життя.
2samorealizaciya.jpg
Днями випадково в метро зустрів дівчину, з якою зустрічався після повернення з армії. Дівчина – це сказано романтично, оскільки останній раз ми бачилися декілька десятків років тому назад. Певний час здавалося, що наші стосунки переростуть в шлюб, але щось не склалося і ми перестали зустрічатися. В чому була причина мого охолодження до неї я не пам’ятаю, та це сьогодні і не важливо. Мова про інше…
Ми змінилися, але не настільки, щоб не впізнати один одного. Зайшли в кафе, замовили каву… Пару годин проговорили про різне. Теми, як склалося сімейне життя у кожного з нас, не торкалися. В основному згадували спільних знайомих, різні події з тих часів. Прощаючись, я подарував їй квітку. Але телефонами не обмінялись, за умовчанням вважаючи, що не має сенсу повертатися в минуле.
Ця зустріч нагадала мені ще декількох дівчат, з якими я зустрічався, поки не вибрав подругу, з якою пов’язав своє життя і з якою живу до цього моменту.
Я провів у роздумах пару-трійку днів, розмірковуючи над питанням: чи змінився б мій життєвий шлях – освіта, професія, уподобання, самореалізація – в залежності від вибору жінки, яка б стала моєю дружиною?!
І прийшов до висновку, що все б у моєму життя відбулося б так само, і єдиною варіацією були б діти. Тобто, у мене була б не одна донька, як склалося, а, наприклад, дві; чи один хлопчик; а можливо – хлопчик і дівчинка; а можливо… Не виключено, що я міг розійтися з дружиною і оженитися ще раз, тоді були б інші варіації з дітьми.
Коротше кажучи, програма самореалізації була закладена в мені Творцем під час народження, а сімейне життя підлаштовувалося вже під закладену програму.
Пізнати себе, щоб зробити життя правильним і гармонійним.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля