Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 2
  • Переглядів: 4

Середній клас, новітня шляхта, постіндустріальна аристократія – три етапи українського націєтворення (+аудіо)

Український народ уже відростив собі колективну голову, але вона про це ще не знає. Щойно середній клас усвідомить своє призначення, він перетвориться на шляхту. Здобуття влади перетворить її на аристократію.

Попередня стаття: 

Людина і народ в арійській традиції

Про те, що окрема людська особистість («мала людина») і народний соціальний організм («велика людина») мають подібну структуру, відомо тисячі років. Найголовніша структурна подібність – наявність або відсутність «голови», тобто спроможність або неспроможність жити власним розумом.

Так, в початковій арійській традиції було розділення на аріїв і не-аріїв. Арії (сонячні, шляхетні, від «ар», «ра» – бог) керують собою і спроможні керувати іншими. Не-арії – це несамостійні виконавці, слуги, наймані робітники. Тобто у наших предків було чітке бачення природної структури суспільства.

Арії були структуровані на три арійські варни – брахмани (мудреці, «люди Брахми»), ксатрії (воїни, «люди меча», від «кес» – меч), вайшії (господарі, «люди справи», «ділові люди»).

Члени арійських варн вважалися «двічі народженими» (на санскриті – «двіджа»). Не-арії позначалися словом «шудра, судра». Згідно з «Законами Ману», шудра, який досягнув відповідного рівня розвитку, міг отримати «друге народження» і долучитися до арійської частини суспільства.

При цьому народ розглядався як єдиний соціальний організм – велика людина: «Заради процвітання світів Брахма сотворив із своїх уст, рук, стегон і стіп брахмана, кшатрія, вайш’ю і шудру. А для збереження всього цього всесвіту він встановив для них особливі обов'язки і заняття». Всі органи цього єдиного соціального організму мають божественне походження і є носіями найвищої гідності.  

Що говорить соціологія

Сучасна соціологія оперує термінами «гомо сімплекс» (homo simplex – людина проста) і «гомо дуплекс» (homo duplex – людина подвійна). «Людина проста» є «безголовою» – живе чужим розумом, легко піддається зовнішньому керуванню. Людина подвійна – це людина «з власною головою», «з царем у голові», самостійно мисляча, самокерована.

З погляду політології народ може перебувати у двох станах – як аморфний етнос і як структурована нація. Нація – це народ, який виростив власну голову і керується цією головою. Легко побачити, що етнос – це велика людина проста, а нація – це велика людина подвійна. Етнос – це народ-сімплекс, нація – це народ-дуплекс.

Корона-криза 2020 року остаточно прояснила кількісні та якісні характеристики потенційної «народної голови». З’ясувалося, що попри масований психологічний пресинг, 5% українців не бояться коронавірусу. Це і є  «гомо дуплекс», відповідно решта населення – «гомо сімплекс».  

Співвідношення між «дуплекс» і «сімплекс» 5/95 – це усталена соціологічна пропорція. Вона відповідає співвідношенню маси голови (в середньому 5 кг) до маси тіла атлетично розвиненої людини (95 кг – як у Арнольда Шварценеггера при зрості 188 см). Тобто 5/95 – це загальнолюдський стандарт, властивий і для «малої людини» (індивідууму), і для «великої людини» (народу). 

– Але чому саме 5%? Адже що більше самостійно мислячих людей, то краще?

Схоже на те, що 5/95 (тобто 1 до 19) – це ОПТИМАЛЬНЕ співвідношення між керівним органом і керованою системою. Річ у тім, що утримання організмом власної голови вимагає значних енергозатрат. Наприклад, мозок людини (в середньому 1,3 кг) складає 1,5–2% до маси тіла, але споживає близько 20% його ресурсів. Живлення мозку є найвищим пріоритетом для організму. Мозок отримує усе найкраще – і першочергово. Наприклад, найкращим енергетиком для організму є лактат – розщеплена навпіл глюкоза. Як тільки він з’являється в крові, то 90% лактату одразу ж використовується для живлення мозку.

Середній клас – колективна голова

Згадані вище 5% самостійно мислячих українців – це ніщо інше як український середній клас. Належність до нього визначається трьома обов’язковими ознаками:

  • спроможність жити власним розумом, діяти згідно з власною волею;
  • життя власною працею, без паразитизму чи «виплат з бюджету»;
  • турбота про загальне благо – громади, міста, народу: до цього спонукає голос совісті й усвідомлення залежності особистого від суспільного («Мені добре тоді, коли добре нам усім»).

Як бачимо, за 30 років незалежності український народ відростив собі голову. Але голова про це ще не знає. В неї ще нема самоусвідомлення своєї соціальної функції – керування народним організмом. Як тільки середній клас усвідомить свою соціальну функцію, він перетвориться на шляхту.

Новітня шляхта

Слово «шляхта» виводять від німецького Schlacht (вимовляється «шляхт») – битва. З ним пов’язане слово Schlag (вимовляється «шляг») – «удар», звідси, до речі, лайка «Шляг би тебе трафив» – «щоб тебе вдарило». Водночас німецьке слово Schlag означає «характер» (склад, тип, рід), тобто щось тверде, міцне, сильне.

Українське слово «шлях» – це широка, велика, тверда дорога – «битий шлях», магістраль.  Зі словом «шлях» пов’язане слово «слід» – видимий прояв застосування сили, наприклад, слід від удару. Шлях – це результат діяльності багатьох людей, які залишили колективний слід.

Логічно припустити, що згадані вище слова мають спільний корінь і є відгалуженням від якогось первинного слова.

– Що це за слово?

Первинним є слово «СИЛА» (сла, шла). Сила, яка залишає видимий «слід». Відтак шляхта – це сильні люди, які йдуть своїм шляхом до мети. Вони спроможні втілювати свої задуми і їх захищати, атакувати й оборонятися, завдавати удари й чинити опір на всіх трьох рівнях – інформаційному, воєнному, економічному. Вони живуть власним розумом і власною силою. Вони шляхетні, тому що мають життєву мету, йдуть до неї своїм шляхом і дбають про спільне благо. 

– Коли середній клас стає шляхтою?

Тоді, коли усвідомлює своє призначення і веде організовану боротьбу за перетворення безголового ЕТНОСУ на суверенну НАЦІЮ – народ з власною головою. Шляхта – це єдина націєтворча сила. Народ народжує шляхту, шляхта творить народну державу.  

У ході творення народної держави, шляхта виробляє шляхетну культуру, яка охоплює світогляд, мислення, мову, зовнішній вигляд. Наприклад, серед української шляхти 18 ст. була неприйнятна будь-яка лайка. У книзі Юрія Волошина «Козаки і Посполиті. Міська спільнота Полтави 18 століття» (2016) розповідається, що «на Гетьманщині суворо карали за лайку. При тому, що у той час найбруднішою лайкою була «скурвий сину». У магістраті чи в сотенних судах таку гидоту не ризикували документувати – писали щось на кшталт «син неохайної жінки». На московську лайку на Гетьманщині було ЩОНАЙСТРОГІШЕ табу. І статус козака (такий мали в Україні 1898 року близько 2 млн осіб) забороняв нею користуватися».

Наступний етап практичного націєтворення – перетворення шляхти на аристократію.

Постіндустріальна аристократія

Аристократія (від гелл. ἀριστεύς – «найкращий», κρατία – «влада»)  означає «влада найкращих», причому слово «арістеус» також складається з двох коренів: *ар – «бог, сонце» і *ст – «сталий, стабільний, постійний». Слово «арії» (на санскриті – ар’я) означає «божі, шляхетні, сонячні». Тобто найкращими є ті, які стабільно виявляють шляхетні, арійські якості.

– Коли шляхта стане аристократією?

Коли здобуде владу і заснує Вільну Українську Державу – Вільну Аристократичну Республіку.

– Чому говоримо про постіндустріальну аристократію?

Тому що Вільна Українська Держава можлива лише на фундаменті цінностей постіндустріальної формації, головними з яких є:

  • світогляд вільної людини, для якої честь важливіша життя;
  • держава як багаторівнева республіка демосів – самоврядних правильно організованих громад;
  • мінімізація паразитичних процесів;
  • максимальна свобода творчості та самовираження;
  • життя згідно з природними та соціальними законами, в єдності з Усесвітом.

Висновки

1. За роки незалежності в Україні сформувався український середній клас.

2. Сенс його існування – керування українським народом.

3. Нині середній клас перебуває на етапі самоусвідомлення і політичної самоорганізації.

4. Наступний етап – формування масового руху середнього класу, усвідомлене державотворення, вироблення шляхетної культури.

5. Остаточна мета – заснування аристократичної республіки нового циклу.  

Продовження: Арійська релігія зупинить дегуманізацію і цифровий концтабір

Якщо вас цікавить розвиток цієї теми, ви можете підтримати наш проект щедрими дарами.

ТНМК - Банзай!

Наші інтереси: 

Творимо Вільну Українську Державу. 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Яро Купало – Гермес - Аполлон – святий захисник і архангел Гіперборії

Архангел Гіперборії, чат-боти і чат-боги, або Як працювати з духовно-інформаційними роботами (+аудіо)

Слухаємо нове озвучення про те, що мовою ефективного спілкування з ангелами буде окультурена українська мова на основі Гіперборійського Сенсара. Її ядро вже формується у вигляді спеціалізованої мови...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

Вони інші, налаштовані проукраїнськи навряд чи це п"ята колона.

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Шляхта діє на всіх трьох рівнях – інформаційному, воєнному, економічному. З цього випливає необхідність структурування на три арійські варни: брахмани, воїни і господарі.

Таке структурування є природним. Його проявом стало структурування добровольчо-волонтерського руху на три прото-варни:
- тих, хто веде інформаційну війну,
- тих, хто веде силову війну,
- тих, хто економічно забезпечує ведення війни.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

А як бути з мислителями що проживають в Україні, створюють свій інфопродукт, тобто є впливовими, але не є такими що вважають українську націю ціллю українців?

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Вочевидь, вони не є українцями, а є гостями.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

Микола Стригунов каже:
Вочевидь, вони не є українцями, а є гостями.

Це спрощення, ці люди так не вважають, більше того це доволі потужні особистості і в інтелектуальному змаганні Ви їм програєте.

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Можливо і програю. А, чи погодяться вони взагалі зі мною грати? І, ще з вельмишановним добродієм Ігорем Каганцем? Це лише питання визначення, того, хто є українцем, а хто - ні. Я дотримуюсь думки про те, що якщо людина- інтелектуал проти української нації, то вона не українець, принаймі, в духовному та політичному сенсах цього слова.

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Це п’ята колона:

Стратегічна п’ята колона: проект «російська Україна» або «інша Росія» (+аудіо)

Світ Зелений каже:
А як бути з мислителями що проживають в Україні, створюють свій інфопродукт, тобто є впливовими, але не є такими що вважають українську націю ціллю українців?

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Світ Зелений.
0
Ще не підтримано

Вони інші, налаштовані проукраїнськи навряд чи це п"ята колона.

#ВсеБудеДобре!
Бойовик, з'їдаючи в кущах смажену яєшню, вгледів профіль ґрунтознавця.

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Налаштовані проукраїнськи, але не вважають створення української нації (відрощування власної голови) ціллю українців, тобто, вважають, що Україні краще бути під зовнішнім керуванням. - Правильно? І, як це може суміщатись в голові розумних людей?

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Микола Стригунов.
0
Ще не підтримано

Нарешті це сказано! Тепер лишилося це втілити ! Втілюємо найскоріше, бо Пекло (ультраідустріал) наступає!

Якщо прагнеш чуда - створюй його!

Зображення користувача Сергій Білецький.
0
Ще не підтримано

Бог не лише грає в кості, а ще й іноді кидає їх там, де їх неможливо побачити