Що означає любити Бога твого всім серцем, всією душею, всією силою і всією думкою (+аудіо)

Аудіоверсія: Що означає любити Бога твого всім серцем, всією душею, всією силою і всією думкою

У попередній статті ми з’ясували, що заповідь «Люби Господа, Бога твого» означає любити власну божественну сутність, яка живе у єстві кожної людини. Оскільки любов активна, то на практиці ця заповідь є релігійною вимогою до смертної людини активно працювати над собою і перетворюватися на безсмертну боголюдину.

Але що означає друга частина: «Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю: це найбільша й найперша заповідь»?

На перший погляд може видатися, що це «емоції» і «лірика», спрямовані на те, щоб надихнути людину. Насправді ж кожне слово несе точний сенс.  

Для початку нагадаємо собі, що людина має 4 «оболонки»:

• плоть («гард») – фізичне тіло,
• психіку (душу – «софт», який керує «гардом»),
• духовну сутність («оператора»),
• божественну сутність (вищу свідомість «оператора» – джерело мудрості, сили, творчості).

З другого боку, людину можна уявити як 4-поверхову будівлю, в якій:

• 1 поверх – плоть («біоробот»),
• 2 поверх – душа (автоматичні рефлекси, інстинкти та інші психічні програми),
• 3 поверх – дух (діючий актор, носій свідомості та волі),
• 4 поверх – бог (першоджерело творчості, гармонії, краси).

Найбільша заповідь, озвучена Ісусом Хрестом, навчає тебе, як треба любити «бога твого», єдність з яким зробить тебе господом, тобто боголюдиною (хрестом, спасом, мамаєм, буддою). 

Всім серцем твоїм – твоєю духовною сутністю, адже серце (середина, центр, серцевина) є символом духу людини. Для людини її «духовне серце» – це носій її свідомості, волі, творчості. Сенс у тому, що свідомість людини має концентруватися на пошуку свого божественного першоджерела.   

Усією душею твоєю – усім психічним апаратом людини: емоціями, логікою, уявою.

Тобто любити усім серцем і всією душею означає залучати до роботи весь потенціал духу і психіки.

Всією силою твоєю – вказує на інтенсивність процесу пошуку свого внутрішнього бога і усвідомлення своєї божественної природи. Цей процес має бути максимально інтенсивним.

Всією думкою твоєю – усім твоїм наміром. Для його позначення в Євангелії вжите слово «διανοία» – намір, задум, рішення. Це те, з чого починається будь-яка дія. Йдеться про намір як усвідомлену потребу щось мати і готовність діяти.

Тобто любити всією силою і всією думкою – енергійно рухатися до єднання з божественним, відчуваючи в цьому глибинну потребу.

Отже, перша частина заповіді «Люби Господа, Бога твого» означає рухайся від людини до боголюдини, а її друга частина «всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією силою твоєю і всією думкою твоєю» вказує на обов’язкові компоненти успішності цього руху. 

Продовження: Найголовніша духовна практика точно описана в Добрій Новині