Шестиденний візит керівника Китаю до Франції, Угорщини та Сербії добіг кінця. Які результати

Про це в коментарі Фактам ICTV розповів Олексій Гарань, професор політології Національного університету Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва.

– Ми не знаємо, які аргументи наводив Макрон. Чи Макрон, скажімо, говорив про посилення, про можливі економічні санкції проти Китаю. Європа й сама зацікавлена в економічних відносинах із Пекіном, це дуже важливо для неї. Китай є одночасно й інвестором у Європу, й одночасно він у такий спосіб стає і загрозою для Європи, тому що він може впливати на політику Європи зсередини, – пояснює професор.

На його думку, політика Китаю, ймовірно, лишиться такою, якою вона є наразі, оскільки Пекіну вигідна війна Росії проти України, допоки вона не виходить за певні рамки.

– З одного боку, вона (війна, – ред.) перетворює Росію на васала Китаю ще більше. Цей процес почався і раніше, ще з 2014 року. Зараз він посилюється. Тобто Китай отримує можливість впливати на Росію, отримує від неї дешево нафту й газ. З іншого боку, очевидно, що ця війна послаблює і позиції США та Європи, оскільки Штати та ЄС змушені витрачати ресурси, яких і так не вистачає. Це призводить до того, що підривається довіра і до США, й до НАТО, – пояснює Гарань.

Він також прокоментував матеріал Bloomberg, у якому йшлося про те, що під час візиту Сі Цзіньпіна до Європи, китайський лідер намагався вбити клин у відносини між ЄС та США. За словами Гараня, для Китаю посіяти розлад між Брюсселем та Вашингтоном є постійною метою.

– Чому це потрібно? Якщо Росії вдасться, якщо західні санкції не допоможуть, скажімо, і Путін зможе контролювати захоплені території, то це буде сигналом для Китаю щодо Тайваню. І розрахунок теж на те, що тоді розвалиться західна солідарність, бо ці країни мають великі економічні інтереси в Китаї, – каже політолог.

Так, Китай діє “традиційно”, як за китайською приказкою, каже політолог: “Мавпа сидить на дереві й спостерігає за боротьбою двох тигрів, і чекає, коли трупи її ворогів попливуть у річку. Тільки в такому випадку Китай це вже не мавпа, а це тигр, який спостерігає за боротьбою інших тигрів”.

Водночас Китай зацікавлений у тому, щоб стримувати Росію в питанні ядерної ескалації, тому тут роль Пекіну може бути позитивною.

Іншим питанням, де має інтереси Китай, є продовольча безпека, оскільки Україна досить багато експортує сільськогосподарського продукції до Китаю.

– Очевидно, що Китай зацікавлений, щоб це (експорт агропродукції, – ред.) продовжувалося… Війна в Україні дестабілізує практично всі світові ринки, тому для Китаю це, певною мірою, загроза, – додає експерт.

Після візиту Сі до Франції, де, зокрема, підіймалася тема тиску Китаю на Путіна, можливе більш обережне ставлення Пекіну до торгівлі з Росією товарами подвійного призначення, припускає політолог.

– Китай заперечує постачання воєнної продукції до Росії. І, можливо, так воно і є. Але Китай постачає безліч товарів подвійного призначення, які Росія може використовувати у своїй війні проти України, – додає Гарань.

Паралельно із цим, риторика Китаю багато в чому сходиться з російською риторикою: на публіці офіційні китайські представники називають агресію Росії “українською кризою”, а винними в цій кризі бачать США й НАТО.

Крім того, досі залишається під питанням участь Китаю в Глобальному саміті миру, ініційованого Києвом. Офіційний Пекін раніше вказував, що не бачить сенсу в цьому саміті без участі Росії.

– І навіть якщо він (Китай, – ред.) поїде (на Глобальний саміт миру, – ред.), важко сказати, що це дасть. Те, що Китай приїхав, може щось дати із символічного погляду. Але Китай, знову ж таки, буде повторювати російську риторику про війну. Тому невідомо, кому він більше підіграє, нам чи Росії. І я думаю, що Макрон якраз говорив (із Сі Цзіньпінем, – ред.) про це, – каже Олексій Гарань.

Все-таки Китай ближче до позиції Росії. На нього можна тиснути. Китайські банки бояться потрапити під так звані вторинні санкції, якщо вони будуть брати участь у якихось операціях із банками РФ, вважає політолог.

У питанні відносин Китаю з Росією важливим чинником можуть бути результати президентських виборів у Сполучених Штатах, зазначає політолог, оскільки республіканець Дональд Трамп, який є кандидатом у президентських перегонах, раніше мав дуже жорстку антикитайську позицію.

З іншого боку, якщо Китай побачить поразку російських військ в Україні, тоді він може модифікувати свою політику, зазначає Гарань.

Сербія та Угорщина не були обрані як випадкові країни в рамках візиту Сі Цзіньпіна до Європи.

– Це країни, які найближчі до Росії і які дозволяють собі антизахідні висловлювання. Для лідерів цих країн це (візит Сі, – ред.) є можливістю отримати китайські гроші. Це можливість грати на кількох дошках, оскільки та ж Сербія не відмовляється від руху в ЄС. Водночас це дає можливість якось балансувати й використовувати дружбу з одними проти інших, і навпаки, – пояснює політолог.

Китай буде користуватися нагодою для подальшого проникнення в економіку Сербії та Угорщини, що може мати й політичний вплив у майбутньому, оскільки “китайська присутність у Європі була і є дуже великою”.

Китайські гроші роблять Орбана більш незалежним. Виникає досить потужна опозиція, яка має перспективи в Угорщині, вважає Гарань.

Сербію Сі Цзіньпін відвідав 7 травня, що збігається з 25-ю річницею бомбардування силами НАТО посольства Китаю в Белграді. У своєму виступі товариш Сі згадав про вибух і наголосив, що “ми не маємо забувати", як НАТО "нахабно розбомбило посольство Китаю в Югославії”.

Водночас під час обстрілу Одеси з боку Росії в липні 2023 року постраждала будівля Генконсульства Китаю, але це Сі не помітив.

Втім, як зазначає Олексій Гарань, це було проігноровано Китаєм, оскільки це політично вигідно.

– Це відвічна китайська дипломатія, – зауважує політолог.