Спробую ще раз!

Сприймаю деякі запитання соколійців як адресовані мені... Маю відповісти. Змушує хтось мене? Ні! )) Сам себе спонукаю, бо вже знаю, що це один із способів відкривання істини для себе )).

Запитуєте розчаровано "чому повільно" рухаєтесь у особистісному фізичному, інтелектуальному і духовному зростанні? А я вам відповім, що "не може бути!" ;) Кожен з нас рухається лише з потрібною швидкістю. Відчуття "повільності" відносне. А може, то повз Вас рухаються зі своєю швидкістю інші ;).

Вас лякає миготіння збоку? Не бійтеся! Врешті-решт усі прийдуть до ... не фінішу, ні! ;) - до мети... до спільної мети! Комусь вистачає одного життя, а іншим цікаво це зробити за кілька ;).  

Оцінку дії здійснюють за часом? Помилка. Це оцінка зовнішня. Важлива оцінка лише самого себе і для самого себе. Життя плине своїм ходом, а час - з ним. "Час - ніщо, життя - все!" (так дається казав Великий Мандачіла в к/ф "П'ятий елемент" ;) ). 

Час лише фіксує наш поступ, але не обмежує дію. О! Тільки що виникло - "Життя все спише, а час - запише" ;).

Далі... Пассіонарії чекають допомоги? Вони про це "казали" чи "просили"? Якщо "чекають", то це ще не означає, що допомогу вони прагнуть отримати. Добре допомагати тому, хто сам працює. От так, як пізнаючим і "спраглим праведності" на нашому сайті ;). А якщо "чекають"? То "на допомогу", чи на те, що "за них робитимуть інші"? То які ж це "пассіонарії"?! Але, якщо просять - допоможи. Адже ж так Ісус Хрестос поступав? ;).

Кожен рухається до мети (тут у значенні "бажає") по довгому коридору з дверима, а нам потрібно самому обрати двері (прагнення) і відкрити їх (здійснення бажання).

Двері не відкриваються? А вам туди треба? ;) Чи це просто цікавість лише заглянути в двері і злякавшись закрити їх знову?

Коридор - це метафора. Хтось називає це "поле варіантів", хтось "троянда світів", ще хтось "віяло світів". За кожними дверима свій коридор зі своїми дверима! РаДіймо! У нас безліч можливостей! Пам'ятаєте? "Безвихідних ситуацій не буває". Отож!

Так, на все Воля Божа. ?Читали (у недавньому коментарі пана Вадима Кононенка) про те, що "Бог нам довірився"? Гарно сказано!!! ПРАВильно! Довірився для того, щоб ми здійснювали, не робили(!), саме здійснювали свій вибір самі, проявляли/застосовували свою Волю. Сказано: "- ви боги". І не лише обираючи варіанти з "поля варіантів", а й формуючи свої! Саме тому двері закриті, але не замкнені! НІХТО не знає, що за ними. Але це двері ПЕРЕХОДУ! Хочете бути здоровим - ви знайдете самі "ці двері" - наполегливість("стукати") вам на допомогу. Навіть знаючи наш вибір Творець надає "підказки": "Оце стою коло дверей і стукаю", але не відкривати чи відкривати двері - це наша справа і, відповідно, наша праця, наша воля і Воля Божа мають взаємодіяти.

Думаю, коридор з дверима - це не лотерея. Бо яка ж це тоді творчість? Вибирати з того, що вже створено, може і тварина.

Робити вибір - оце лотерея, "робити" - це вміння застосовувати готовий шаблон роботодавця, того хто дає завдання, але без варіантів щодо його виконання.

Натомість проявляти (бажання), застосовувати (намір), здійснювати (задум) - це спів-працювати, це спів-творчість - ВЗАЄМОДІЯ. Адже так?

Ми можемо переконувати один одного, давати поради, умовляти, благати, але не критикувати. Згадаємо про Український мир Залізної доби 

3. Принцип Арійського миру: Арії не критикують один одного, а навчають. Віртуальна січ SD.ORG.UA: живи граючись! 
Крім того, "Арії не сперечаються"... суперечка - "собі перечити".

Про цифрони... Як на мене, вони кожен раз щось потрібне означають... Розгадку Цифрони 16, наприклад, може можна знайти у Цифроні 102? Га?

Знаходжу у Цифроні 16 основу... знаходжу - "ВзаємоДію".

А у Цифроні 102 - "Пізнаю"!

Отже, щоб Пізнавати - маємо ВзаємоДіяти! РаДіємо! ))

Взагалі-то, коли читаєш Живе Слово, часто розуміння саме приходить... і саме тоді, коли воно справді потрібне.