В основі мережі стоять люди, які не просто повторюють тези, а й створюють їх, використовуючи професійні політтехнологічні навички. Для поширення потрібних тез на широку аудиторію використовуються популярні медійні майданчики, де в доступній формі просуваються потрібні Банковій пояснення складних подій.
В умовах гучних політичних скандалів орієнтуватися в інформаційному просторі стає надзвичайно складно. Коли суспільство вимагає відповідей, з'являється окрема категорія медійних персон, завдання яких – не прояснити ситуацію, а сформувати потрібну громадську думку, виправдати дії влади або перемкнути увагу на інші теми.
Їх називають "позитивними блогерами". Це – мережа експертів та лідерів думок, які, згідно з розслідуванням Оксани Мороз на YouTube-каналі "Як не стати овочем", синхронно працюють на користь Офісу Президента.
Ці фігури використовують різноманітні методи: від витончених маніпуляцій та імітації експертних дискусій до відвертої конспірології та просування "простолюдинної правди". Вони створюють інформаційний шум, який дозволяє "відбілити" репутацію влади в кризові моменти – наприклад, коли тривала літня кампанія проти НАБУ чи нещодавній "Міндічгейт".
Оксана Мороз розкрила список із 14 ключових фігур, які належати до цього пулу. Хто є ідеологом, хто виступає масовим рупором, а хто виконує роль ситуативного союзника. Ось конкретні приклади їхніх методів роботи.
1. "Мозковий центр": Професіонали політичних маніпуляцій
В основі мережі стоять люди, які не просто повторюють тези, а й створюють їх, використовуючи професійні політтехнологічні навички. Їхні методи вважаються більш складними та ефективними порівняно з іншими учасниками пулу.
Володимир Петров та Сергій Іванов: Архітектори впливу
Володимир Петров є професійним "чорним політтехнологом" та ідеологом YouTube-каналу "Ісландія". На відміну від багатьох інших, його маніпуляції відзначаються витонченістю та професіоналізмом. Разом зі своїм партнером Сергієм Івановим він розігрує складні інформаційні операції, спрямовані на дискредитацію опонентів влади та просування потрібних наративів.
Яскравим прикладом їхньої роботи є тактика, використана під час обговорення скандалу навколо НАБУ. В ефірі вони імітували гостру суперечку, яка супроводжувалася емоційним напруженням та криками. Поки глядач спостерігав за цим "шоу", йому багаторазово, в різних емоційних формах, доносили одну ключову тезу: "НАБУ воює з державою".
Таким чином, меседж закладається у свідомість не через монотонне повторення, а через захопливий конфлікт. Клас маніпуляції Петрова не можна порівнювати зі стилем Мосейчук: у неї все набагато примітивніше, тоді як у Петрова – більш професійно.
Контекст для ключового наративу задав Сергій Іванов, який заявив, що НАБУ у нас не тільки орган оперативно-розшуковий і слідчий, а також орган, який виконує певні політичні цілі. Після цієї підводки Володимир Петров розвинув думку, сформулювавши основну тезу:
НАБУ у нас займається не лише безпосередньо тією діяльністю, яка зазначена в профільному законі, ... а також займається... забезпеченням правильного порядку денного з точки зору Сполучених Штатів Америки посольства і таке інше.
2. "Телевізійний рупор": Платформа для масової аудиторії
Для поширення потрібних тез на широку аудиторію використовуються популярні медійні майданчики, де в доступній формі просуваються конспірологічні теорії та спрощені пояснення складних подій.
Наталія Мосейчук та її "четвергові посиденьки"
Телеведуча Наталія Мосейчук відповідає за "кріндж-напрямок", де просувається "простолюдинна правда-матка" та конспірологія. Її програми є важливим майданчиком, який об'єднує багатьох "позитивних блогерів". Саме її ефіри дозволяють відстежувати, хто входить до пулу, оскільки тези, що там озвучуються, часто настільки "трешові", що не кожен експерт готовий пожертвувати репутацією, навіть за фінансову компенсацію. Її гості – це фільтр, що виокремлює найбільш відданих учасників.
Серед постійних гостей її програм, які займають чільні місця у списку, виділяються Пьотр Кульпа, який описаний як "феноменальна людина", який на ходу вигадує конспірологію.
Наступний персонаж – Тарас Загородній. Його твердження часто легко спростовуються. Наприклад, в одному з ефірів він заявив, що жодна структура в Україні, на відміну від НАБУ, не розкриває матеріали слідства. Це твердження прямо суперечить гучній справі "Паші Мерседеса", де СБУ публікувала записи розмов як докази.
3. "Експертний десант": ситуативні союзники та нові обличчя
Юрій Романенко має дуже цікаву роль відноситься до тих, хто надає свій майданчик для "дискусій", сіє сумніви, надає багато суперечливих версій, щоб відвертати увагу від головного.
Владислав Оленченко та Олександр Харебін є регулярними коментаторами, що відпрацьовують провладну позицію в ефірах.
Володимир Золкін та його команда
Володимир Золкін здобув значну медійність завдяки інтерв'ю з російськими військовополоненими, які авторка розслідування вважає корисними. Тепер він використовує цю популярність для просування інтересів своїх клієнтів. Його програма "Плюси-мінуси" стала майданчиком для розігрування маніпуляцій. Наприклад, під час випуску про "Міндічгейт" він разом із Володимиром Петровим реалізував складну схему, що базувалася на "підводках" одних експертів до інших, а Петров у потрібні хвилини "вихоплював слово" і розставляв правильні акценти.
Гості його програм є прикладом "ситуативних" позитивних блогерів.
Іван Ус. Кандидат економічних наук, якого авторка розслідування відносить до категорії "ситуативних" учасників пулу. Він підключається до обговорень, підтримуючи загальну лінію, але не є постійним учасником усіх кампаній.
Богдан Попов. Характеризується як "молодий Петров" із великим потенціалом. Його зростаюча присутність в ефірах свідчить про потенціал стати постійним членом пулу.
4. "Виконавці за методичкою": Постійний пул коментаторів
Значна частина пулу складається з експертів, які систематично з'являються в ефірах та на різних майданчиках, щоб відпрацьовувати потрібні тези. Їхня головна функція – створювати ілюзію широкої експертної підтримки позиції влади.
Гвардія "політтехнологів" та "експертів"
Ці люди часто представляються політтехнологами, політичними радниками або експертами з невизначеною спеціалізацією. Їхня реальна експертиза – це переважно політичні технології. Це дозволяє їм коментувати будь-які теми та пояснює готовність відпрацьовувати "методичку", адже, як зазначає авторка розслідування, "робота в них така".
Ключові фігури з цієї групи:
Валентин Гладких. Зазначається як експерт, який дуже рідко відходить від загальних меседжів, що транслюються в інтересах Офісу Президента.
Віктор Куртєв. Експерт, що активно просуває наратив про "вашингтонський обком" – ідею про зовнішнє управління антикорупційними органами України.
Олег Постернак. Політтехнолог, який гарно та комплексно "запаковує тези з методички". Для обґрунтування ідеї підпорядкування антикорупційних органів державі він наводить приклади з інших країн, зокрема, Румунії та Іспанії, створюючи ілюзію обґрунтованості.
Аналіз показує існування розгалуженої мережі блогерів та експертів, які діють синхронно для формування громадської думки на користь влади під час політичних криз. Ця система складається як з професійних ідеологів-маніпуляторів, так і з виконавців, які транслюють готові меседжі на широку аудиторію.
Важливо розуміти, що представлений список не є вичерпним. Пул є гнучкою структурою, що має постійне "ядро" та "ситуативних" учасників, які залучаються для вирішення конкретних інформаційних завдань. Усвідомлення механізмів їхньої роботи є ключем до розвитку критичного мислення та інформаційної гігієни.
Наші інтереси:
Ситуація, що склалася на зараз, коли випливли на поверхню діяння дружбанів Зеленського і частково оприлюднена інформація операції "Мідас", демонструє, ХТО є ХТО. Бачимо, хто проти викриття НАБУ принципово, хто намагається петляти, тому що боїться єрмаківських і тому подібне. Але очевидно, що проти НАБУ, проти боротьби з корупцією на високому рівні та проти того, що зараз стало надбанням публічності, виступають ті, хто служить Банковій.
Концепція дистиляції знань, що походить зі сфери штучного інтелекту, може стати ключем до особистої трансформації та національного відродження. Подібно до нейромережі, людина може дистилювати власне...
Список Банкової: Розкрито 14 "позитивних" блогерів, які відбілюють Офіс Зеленського під час скандалів
Світ:
В основі мережі стоять люди, які не просто повторюють тези, а й створюють їх, використовуючи професійні політтехнологічні навички. Для поширення потрібних тез на широку аудиторію використовуються популярні медійні майданчики, де в доступній формі просуваються потрібні Банковій пояснення складних подій.
25112701.jpg
Гачок для читача
В умовах гучних політичних скандалів орієнтуватися в інформаційному просторі стає надзвичайно складно. Коли суспільство вимагає відповідей, з'являється окрема категорія медійних персон, завдання яких – не прояснити ситуацію, а сформувати потрібну громадську думку, виправдати дії влади або перемкнути увагу на інші теми.
Їх називають "позитивними блогерами". Це – мережа експертів та лідерів думок, які, згідно з розслідуванням Оксани Мороз на YouTube-каналі "Як не стати овочем", синхронно працюють на користь Офісу Президента.
Ці фігури використовують різноманітні методи: від витончених маніпуляцій та імітації експертних дискусій до відвертої конспірології та просування "простолюдинної правди". Вони створюють інформаційний шум, який дозволяє "відбілити" репутацію влади в кризові моменти – наприклад, коли тривала літня кампанія проти НАБУ чи нещодавній "Міндічгейт".
Оксана Мороз розкрила список із 14 ключових фігур, які належати до цього пулу. Хто є ідеологом, хто виступає масовим рупором, а хто виконує роль ситуативного союзника. Ось конкретні приклади їхніх методів роботи.
1. "Мозковий центр": Професіонали політичних маніпуляцій
В основі мережі стоять люди, які не просто повторюють тези, а й створюють їх, використовуючи професійні політтехнологічні навички. Їхні методи вважаються більш складними та ефективними порівняно з іншими учасниками пулу.
Володимир Петров та Сергій Іванов: Архітектори впливу
Володимир Петров є професійним "чорним політтехнологом" та ідеологом YouTube-каналу "Ісландія". На відміну від багатьох інших, його маніпуляції відзначаються витонченістю та професіоналізмом. Разом зі своїм партнером Сергієм Івановим він розігрує складні інформаційні операції, спрямовані на дискредитацію опонентів влади та просування потрібних наративів.
Яскравим прикладом їхньої роботи є тактика, використана під час обговорення скандалу навколо НАБУ. В ефірі вони імітували гостру суперечку, яка супроводжувалася емоційним напруженням та криками. Поки глядач спостерігав за цим "шоу", йому багаторазово, в різних емоційних формах, доносили одну ключову тезу: "НАБУ воює з державою".
Таким чином, меседж закладається у свідомість не через монотонне повторення, а через захопливий конфлікт. Клас маніпуляції Петрова не можна порівнювати зі стилем Мосейчук: у неї все набагато примітивніше, тоді як у Петрова – більш професійно.
Контекст для ключового наративу задав Сергій Іванов, який заявив, що НАБУ у нас не тільки орган оперативно-розшуковий і слідчий, а також орган, який виконує певні політичні цілі. Після цієї підводки Володимир Петров розвинув думку, сформулювавши основну тезу:
НАБУ у нас займається не лише безпосередньо тією діяльністю, яка зазначена в профільному законі, ... а також займається... забезпеченням правильного порядку денного з точки зору Сполучених Штатів Америки посольства і таке інше.
2. "Телевізійний рупор": Платформа для масової аудиторії
Для поширення потрібних тез на широку аудиторію використовуються популярні медійні майданчики, де в доступній формі просуваються конспірологічні теорії та спрощені пояснення складних подій.
Наталія Мосейчук та її "четвергові посиденьки"
Телеведуча Наталія Мосейчук відповідає за "кріндж-напрямок", де просувається "простолюдинна правда-матка" та конспірологія. Її програми є важливим майданчиком, який об'єднує багатьох "позитивних блогерів". Саме її ефіри дозволяють відстежувати, хто входить до пулу, оскільки тези, що там озвучуються, часто настільки "трешові", що не кожен експерт готовий пожертвувати репутацією, навіть за фінансову компенсацію. Її гості – це фільтр, що виокремлює найбільш відданих учасників.
Серед постійних гостей її програм, які займають чільні місця у списку, виділяються Пьотр Кульпа, який описаний як "феноменальна людина", який на ходу вигадує конспірологію.
Наступний персонаж – Тарас Загородній. Його твердження часто легко спростовуються. Наприклад, в одному з ефірів він заявив, що жодна структура в Україні, на відміну від НАБУ, не розкриває матеріали слідства. Це твердження прямо суперечить гучній справі "Паші Мерседеса", де СБУ публікувала записи розмов як докази.
3. "Експертний десант": ситуативні союзники та нові обличчя
Юрій Романенко має дуже цікаву роль відноситься до тих, хто надає свій майданчик для "дискусій", сіє сумніви, надає багато суперечливих версій, щоб відвертати увагу від головного.
Владислав Оленченко та Олександр Харебін є регулярними коментаторами, що відпрацьовують провладну позицію в ефірах.
Володимир Золкін та його команда
Володимир Золкін здобув значну медійність завдяки інтерв'ю з російськими військовополоненими, які авторка розслідування вважає корисними. Тепер він використовує цю популярність для просування інтересів своїх клієнтів. Його програма "Плюси-мінуси" стала майданчиком для розігрування маніпуляцій. Наприклад, під час випуску про "Міндічгейт" він разом із Володимиром Петровим реалізував складну схему, що базувалася на "підводках" одних експертів до інших, а Петров у потрібні хвилини "вихоплював слово" і розставляв правильні акценти.
Гості його програм є прикладом "ситуативних" позитивних блогерів.
Іван Ус. Кандидат економічних наук, якого авторка розслідування відносить до категорії "ситуативних" учасників пулу. Він підключається до обговорень, підтримуючи загальну лінію, але не є постійним учасником усіх кампаній.
Богдан Попов. Характеризується як "молодий Петров" із великим потенціалом. Його зростаюча присутність в ефірах свідчить про потенціал стати постійним членом пулу.
4. "Виконавці за методичкою": Постійний пул коментаторів
Значна частина пулу складається з експертів, які систематично з'являються в ефірах та на різних майданчиках, щоб відпрацьовувати потрібні тези. Їхня головна функція – створювати ілюзію широкої експертної підтримки позиції влади.
Гвардія "політтехнологів" та "експертів"
Ці люди часто представляються політтехнологами, політичними радниками або експертами з невизначеною спеціалізацією. Їхня реальна експертиза – це переважно політичні технології. Це дозволяє їм коментувати будь-які теми та пояснює готовність відпрацьовувати "методичку", адже, як зазначає авторка розслідування, "робота в них така".
Ключові фігури з цієї групи:
Валентин Гладких. Зазначається як експерт, який дуже рідко відходить від загальних меседжів, що транслюються в інтересах Офісу Президента.
Віктор Куртєв. Експерт, що активно просуває наратив про "вашингтонський обком" – ідею про зовнішнє управління антикорупційними органами України.
Олег Постернак. Політтехнолог, який гарно та комплексно "запаковує тези з методички". Для обґрунтування ідеї підпорядкування антикорупційних органів державі він наводить приклади з інших країн, зокрема, Румунії та Іспанії, створюючи ілюзію обґрунтованості.
Аналіз показує існування розгалуженої мережі блогерів та експертів, які діють синхронно для формування громадської думки на користь влади під час політичних криз. Ця система складається як з професійних ідеологів-маніпуляторів, так і з виконавців, які транслюють готові меседжі на широку аудиторію.
Важливо розуміти, що представлений список не є вичерпним. Пул є гнучкою структурою, що має постійне "ядро" та "ситуативних" учасників, які залучаються для вирішення конкретних інформаційних завдань. Усвідомлення механізмів їхньої роботи є ключем до розвитку критичного мислення та інформаційної гігієни.
Ситуація, що склалася на зараз, коли випливли на поверхню діяння дружбанів Зеленського і частково оприлюднена інформація операції "Мідас", демонструє, ХТО є ХТО. Бачимо, хто проти викриття НАБУ принципово, хто намагається петляти, тому що боїться єрмаківських і тому подібне. Але очевидно, що проти НАБУ, проти боротьби з корупцією на високому рівні та проти того, що зараз стало надбанням публічності, виступають ті, хто служить Банковій.
Зверніть увагу
Трипільський ультранаціоналізм: дистиляція минулого як соціальна технологія та трамплін до Золотої ери (+подкаст)