Вчора у виданні «The HILL» опубліковано статтю Стівена Пайфера (Steven Pifer), колишнього посла США в Україні, котрий зараз є співробітником Стенфордського центру міжнародної безпеки та співпраці та нерезидентним старшим науковим співробітником Інституту Брукінгса.
У своїх статтях я регулярно посилаюсь на «The HILL». Нагадаю, це незалежне видання, що його цільовою аудиторією є американський політичний істеблішмент, конгресмени, сенатори, політичні активісти тощо. Видання намагається дотримуватися нейтральної позиції й друкує матеріали з точками зору різних течій і демократів, і республіканців.
У своїй статті пан Пайфер відмічає, що минуло вже одинадцять місяців повномасштабного вторгнення Російських військ в Україну, і США та Європа продовжують переслідувати дві основні цілі: допомогти Україні перемогти та уникнути прямого зіткнення між НАТО та Росією.
На жаль, збалансовуючи ці цілі, західні уряди виявляють надмірну обережність. Ця обережність пояснюється побоюванням, що Кремль посилить конфлікт.
Але цей страх недоречний.
Українська армія зуміла зупинити російський наступ весною і зараз готова вигнати агресора за межи держави.
Багато аналітиків прогнозують тривалу війну на виснаження. Це означатиме ще більше трагедій для українців, у той час, як Сполучені Штати та Європа зіткнуться зі зростаючою проблемою підтримки своїм населенням постачання Україні дорогої зброї та іншої допомоги Києву — можливо, протягом багатьох років.
Тому на думку пана Пайфера Захід має зараз забезпечити Україну наступальними можливостями, щоб витіснити російську армію або, як мінімум, досягти такого успіху на полі бою, щоб Москва вирішила домовитися про врегулювання на умовах, які може прийняти Київ.
Причиною небажання Заходу є страх російської ескалації. Але дії Кремля не дають підстав для цього страху. Хоча російське керівництво регулярно лякає «червоними лініями» та ядерною загрозою – це не вплинуло на рішучість України. Понад це – ядерні погрози виявилися контрпродуктивними для Китаю, Індії та Глобального Півдня, які не хочуть, щоб війна стала ядерною. І Кремль був вимушений послабити свою ядерну риторику.
Кремль натякав, що не потерпить спроби звільнення «нових російських територій», постачання Україні тих чи інших видів озброєння, удари по Криму тощо.
На думку пана Пайфера російські офіційні особи не провели чітких червоних ліній і не виконали тих нечітких погроз, які вони озвучували раніше. І не зможуть. Тому Захід не повинен дозволяти себе стримувати.
Свою статтю пан Пайфер закінчує емоційним закликом:
Наближається весна. Надішліть Україні Leopards і ATACMS зараз!
Наші інтереси:
Для перемоги у війні Україна потребує наступальної зброї. Чимало американських політиків та політичних аналітиків закликають керівництво США більше допомагати Україні й надати нарешті наступальну зброю.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Стівен Пайфер: Боягузтво не на часі. Надішліть Україні Leopards і ATACMS зараз!
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Вчора у виданні «The HILL» опубліковано статтю Стівена Пайфера (Steven Pifer), колишнього посла США в Україні, котрий зараз є співробітником Стенфордського центру міжнародної безпеки та співпраці та нерезидентним старшим науковим співробітником Інституту Брукінгса.
20230125stevenkarlpifer.jpg
У своїх статтях я регулярно посилаюсь на «The HILL». Нагадаю, це незалежне видання, що його цільовою аудиторією є американський політичний істеблішмент, конгресмени, сенатори, політичні активісти тощо. Видання намагається дотримуватися нейтральної позиції й друкує матеріали з точками зору різних течій і демократів, і республіканців.
Так ось, вчора там опубліковано статтю Стівена Пайфера, назву якої можна перекласти українською, як «В Україні зараз не на часі проявляти боягузтво».
У своїй статті пан Пайфер відмічає, що минуло вже одинадцять місяців повномасштабного вторгнення Російських військ в Україну, і США та Європа продовжують переслідувати дві основні цілі: допомогти Україні перемогти та уникнути прямого зіткнення між НАТО та Росією.
На жаль, збалансовуючи ці цілі, західні уряди виявляють надмірну обережність. Ця обережність пояснюється побоюванням, що Кремль посилить конфлікт.
Але цей страх недоречний.
Українська армія зуміла зупинити російський наступ весною і зараз готова вигнати агресора за межи держави.
Багато аналітиків прогнозують тривалу війну на виснаження. Це означатиме ще більше трагедій для українців, у той час, як Сполучені Штати та Європа зіткнуться зі зростаючою проблемою підтримки своїм населенням постачання Україні дорогої зброї та іншої допомоги Києву — можливо, протягом багатьох років.
Тому на думку пана Пайфера Захід має зараз забезпечити Україну наступальними можливостями, щоб витіснити російську армію або, як мінімум, досягти такого успіху на полі бою, щоб Москва вирішила домовитися про врегулювання на умовах, які може прийняти Київ.
Причиною небажання Заходу є страх російської ескалації. Але дії Кремля не дають підстав для цього страху. Хоча російське керівництво регулярно лякає «червоними лініями» та ядерною загрозою – це не вплинуло на рішучість України. Понад це – ядерні погрози виявилися контрпродуктивними для Китаю, Індії та Глобального Півдня, які не хочуть, щоб війна стала ядерною. І Кремль був вимушений послабити свою ядерну риторику.
Кремль натякав, що не потерпить спроби звільнення «нових російських територій», постачання Україні тих чи інших видів озброєння, удари по Криму тощо.
На думку пана Пайфера російські офіційні особи не провели чітких червоних ліній і не виконали тих нечітких погроз, які вони озвучували раніше. І не зможуть. Тому Захід не повинен дозволяти себе стримувати.
Свою статтю пан Пайфер закінчує емоційним закликом:
Наближається весна. Надішліть Україні Leopards і ATACMS зараз!
Для перемоги у війні Україна потребує наступальної зброї. Чимало американських політиків та політичних аналітиків закликають керівництво США більше допомагати Україні й надати нарешті наступальну зброю.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта