Стратегічна комунікаційна кампанія Ісуса Хреста – 10 принципів (+аудіо)

Аудіоверсія: Стратегічна комунікаційна кампанія Ісуса Хреста – 10 принципів

Попередні статті:

• Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи ­– повстання мавп
• Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів

Стратегічна комунікаційна кампанія (strategic communications campaign) – це наперед спланована система заходів, спрямована на зміну мислення й поведінки цільової групи.

• Слово «кампанія» (буквально – «робота в полі») вказує на організовану практичну діяльність для досягнення конкретних результатів.
• Слово «комунікаційна» вказує на спілкування та інформаційний обмін.
• Слово «стратегічна» вказує на те, що йдеться про відносно масштабний і довгостроковий процес, а також на те, що конкретна кампанія може бути складником ширшої стратегії.

Таким чином, характерними ознаками стратегічної комунікаційної кампанії є масштабність, чітка внутрішня організованість і домінування інформаційних засобів.

Одразу ж зауважимо, що стратегічна кампанія – це не стратегія. Відмінність між ними в тому, що стратегія може проектуватися на десятки років, вона не має точного плану, а необхідні ресурси здобуває в ході свого розгортання. Натомість тривалість стратегічної кампанії зазвичай не перевищує одного року, вона має досить точний план і вже володіє необхідними ресурсами для досягнення кінцевої мети. Тобто, на відміну від стратегії, кампанія має бюджет.

Отже, стратегічна кампанія зазвичай є компонентом масштабнішої стратегії. Довготривала стратегія може складатися з послідовності однорічних стратегічних кампаній.

У попередній статті ми познайомилися з деякими характерними особливостями стратегічних комунікаційних кампаній. Їх можна звести до 10 принципів.

10 принципів стратегічних кампаній

По-перше, кампанія має чітку головну мету і комплекс пов’язаних з нею завдань. Головна мета зазвичай приховується – для уникнення або зниження ворожої протидії. Наприклад, головною метою ковідної пандемії була не боротьба з інфекцією і навіть не шахрайське збагачення, а знесення Дональда Трампа. Головною метою «зливу розвідувальних даних» про вторгнення Росії в Україну була не протидія Росії, а успіх Демократичної партії на виборах у Конгрес 8 листопада 2022 року. Зазвичай справжню мету можна зрозуміти лише за результатами кампанії після її завершення.

По-друге, досягнення мети прив’язується до певної наперед відомої події, тому кампанія має календарну дату закінчення, наприклад, вибори в державні органи влади.

По-третє, кампанія планується не більше, ніж на один рік, оскільки вихід за межі річного циклу різко зменшує шанси її успішного завершення. Це тому, що, з одного боку, людина мислить природними циклами – день, тиждень, місяць, рік – через це їй важко розробляти точний план на триваліший період. З другого боку, ситуація – як зовнішня, так і внутрішня – постійно змінюється, тож через рік усе може бути інакше, відтак точне планування на більші часові проміжки втрачає сенс. Завдяки однорічному плануванню кампанія має доволі чітко визначену календарну дату початку.

По-четверте, людина не спроможна інтенсивно займатися тією самою справою більше ніж 9 місяців, тому річна кампанія розділяється на дві фази: підготовча фаза протягом не менше трьох місяців і активна фаза протягом не більше дев’яти місяців. Якщо кампанія вимагає більше часу для реалізації, ніж один рік, то вона розділяється на дві послідовні кампанії загальною тривалістю близько 30 місяців, тобто два з половиною роки.

По-п’яте, протягом підготовчої фази відбувається:

• легітимація кампанії та формування сприятливого тла для її розгортання;
• маскування кампанії та приховання її справжньої мети;
• пробна перевірка – «розвідка боєм»;
• остаточний підбір учасників;
• підготовка інфраструктури.

По-шосте, кожна кампанія має свій «таран» – головний інструмент, ідею, тему. Наприклад, в кампанії «Байден-20» це була фейкова пандемія, а в кампанії «Конгрес-22» – війна в Україні.

По-сьоме, кампанія має «таємну зброю», несподіване застосування якої під кінець кампанії приносить остаточну перемогу. У кампанії «Байден-20» це була масова і скоординована фальсифікація виборів. Ми ж пам’ятаємо розгубленість Трампа, який уже оголосив про свою перемогу, але ... несподівано почали приходити голосування поштою і почалися справжні чудеса.

Щодо кампанії «Конгрес-22», то зараз важко сказати, якою початково була задумана «таємна зброя». Можна припустити, що це мало бути якесь сенсаційне примирення з Росією, наприклад, формування в Києві маріонеткового «уряду народної довіри» і нагородження Байдена Нобелівською премією миру. Але можемо впевнено сказати, що після провалу московського бліцкригу концепція радикально змінилася: тепер у ролі «таємної зброї» має виступити несподівана, яскрава і дуже ефектна воєнна перемога України у жовтні, тобто за місяць до виборів у Конгрес – про це ми вже говорили у статті: «Війна в Україні як елемент піар-кампанії корпоративних психопатів».

По-восьме, гнучкий план: кампанія передбачає як точний план, так і можливість його коригування без зміни кінцевої мети та терміну її досягнення. Під час кампанії «Байден-20» відбувалася виразна координація згідно з чітким планом, причому не лише в США, а й на міжнародному рівні. Те ж саме спостерігалося в кампанії «Конгрес-22» – Білий дім і Кремль діяли згідно з узгодженим планом.

По-дев’яте, кампанія передбачає приховане розгортання і прискорене (вибухове) завершення.

По-десяте, кампанія має таємну і відкриту управлінську структуру, при цьому «освітлювачі сцени завжди лишаються в темряві».

Цільова група Ісуса Хреста

Для того, щоб краще зрозуміти сенс Євангелія, погляньмо на нього як на опис стратегічної комунікаційної кампанії. Вочевидь, надзавданням Євангелія є зміна свідомості та поведінки деякої цільової групи. Відтак перше запитання: що це за цільова група?

Почнімо з того, що Ісус називав себе Сином людським. Цією самоназвою він підкреслював свою приналежність до людей – до біологічного виду Гомо сапієнс. Головною відмінністю людини від тварини є наявність у ній безсмертного духу, який втілюється в людині та розвивається через реінкарнацію. Цей безсмертний дух має божественне ядро – іскру Божу, яка є частинкою Бога-Творця, тому: «Я сказав: ви – боги» (Іван 10.34), «Майте віру бога» (Марко 11.23).

Називаючи себе Сином людським, Ісус поставив на належне місце іудейського пророка Єзекиїла, який також називав себе «Сином людським». Річ у тім, що Єзекиїл не був людиною – він належав до виду Гомо інтеліс, тобто був розмовляючою твариною, до того ж психопатом. Психопати – це інтеліси, які налаштовані проти людей.

Ісус Хрестос чітко розділяв людей та інтелісів. Для позначення розмовляючих тварин Ісус використовував термін «первозданні», гелленською мовою – археїс (ἀρχαίοις). Їх так називали тому, що вони були створені раніше, ніж люди. Інтеліси, або ж первозданні – це проміжна ланка від тварини до людини. У «Навчанні на горі» Ісус навів 5 пунктів, за якими люди докорінно відрізняються від людиноподібних тварин. Усе його навчання – словами та діями – призначене тільки для людей.

З другого боку, вчення Ісуса було категорично відкинене тодішніми психопатами та їхніми нащадками. Це й зрозуміло, адже у них є своє вчення, що його сформулював пророк Єзекиїл. Вчення Ісуса, викладене в Євангелії, є природним для людей, натомість вчення Єзекиїла, викладене в Торі, є природним для інтелісів – інтелектуальних тварин.

Таким чином, цільовою групою стратегічної комунікаційної кампанії Ісуса Хреста були люди. Щоб краще зрозуміти сенс цієї кампанії, погляньмо на неї через призму наведених вище десяти принципів. Для дослідження використаймо текст «Доброї Новини», очищений від вставок та спотворень.

1. Відкрита і прихована мета

Цитата: «З того часу Ісус почав проповідувати там Добру Новину Божу, закликаючи: Оновлюйтесь і вірте в Добру Новину, бо Царство Боже близько». Як бачимо, офіційно проголошеною метою було світоглядне оновлення. Ісус виступає в ролі Учителя метафізичного та етичного вчення, яке є соціально нейтральним і нікому не шкодить. Проповідь відбувається на території Галілеї, де не зачіпає жодних групових інтересів. При цьому Ісус зцілює людей – і це посилює авторитет його проповіді. Це відкрита мета. Прихована мета, звісно, на цьому етапі ще невідома.

2, 3. Початок і завершення

Ключовою подією, до якої було прив’язано план кампанії, стало майбутнє відзначення іудеями Пейсаху в суботу 24 березня 31 року в Єрусалимі. Розуміння Ісусом особливостей цього ритуалу давало йому можливість чітко спланувати і здійснити своє воскресіння в неділю 25 березня 31 року. Це і є датою завершення кампанії.

Відповідно, кампанію було розпочато за рік до цієї дати. Євангеліє розпочинається з опису традиційного арійського ритуалу освячення водою – так званого «хрещення». Це ритуальне освячення завжди відбувалося напередодні арійського Нового року, що його святкували на весняне рівнодення 21–22 березня. Цитата: «... був чоловік на ім’я Іван. На природі він проповідував оновлення. І ходив він по всій околиці Йорданській і говорив: Оновлюйтесь, бо наблизилося Царство Боже. І виходили до нього всі мешканці краю, омивались від нього в ріці Йордані... Тоді Ісус прибув із Назарета, що в Галілеї, на Йордан до Івана, щоб омитися від нього... Сам же Ісус, розпочинаючи, мав з тридцять років». Після слова «розпочинаючи» Євангеліє не повідомляє, що розпочав Ісус, але ми вже здогадуємося – йдеться про стратегічну кампанію. Відтак початок Євангелія – це опис початку стратегічної комунікаційної кампанії, яка стартувала напередодні 22 березня 30 року.

4. Дві фази: 3 + 9

Євангеліє виразно розділене на дві фази. Підготовча фаза тривала три місяці. Її початком було хрещення в Йордані в районі Витавари незадовго до весняного рівнодення, тобто перед 22 березня 30 року. Завершенням підготовчої фази було хрещення Ісусом своїх учнів на тому ж самому місці під час літнього сонцестояння – на свято Купала – і обрання Ісусом дванадцяти апостолів.

Початком активної фази було розсилання апостолів по містах і селах Галілеї та початок масової проповіді – це було в кінці червня 30 року. Початок активної фази одразу ж помітили Іван Хреститель та Герод Антипа: (цитата) «Коли Ісус скінчив навчати дванадцятьох своїх учнів, пішов звідти навчати і проповідувати по їхніх містах. Учні Івана сповістили його про все те. Почувши про діла боголюдські, Іван покликав двох із своїх учнів і послав їх до Господа сказати: «Ти той, що має прийти, чи іншого нам чекати?... Того часу чутка про Ісуса дійшла до тетрарха Герода... Герод сказав: Хто ж це такий, що я про нього оце чую? І намагався побачити Його».

Завершенням активної фази було воскресіння Ісуса в неділю 25 березня 31 року і швидке повернення всіх учасників кампанії в Галілею. Активна фаза тривала 9 місяців.

5. Завдання підготовчої фази

Як ми вже знаємо, підготовча фаза стратегічної комунікаційної кампанії передбачає реалізацію п’яти головних завдань. Погляньмо, чи присутні ці завдання в кампанії Ісуса Хреста.

5.1. Легітимація кампанії та формування сприятливого тла для її розгортання

«І ходив Ісус по всій Галілеї, навчаючи по громадах їхніх, звіщаючи Добру Новину і зціляючи всяку хворобу та всяку недугу в народі. Чутка про нього розійшлась по всій Сирії, і всі його хвалили». Як бачимо, для активного розгортання кампанії було створене вельми сприятливе середовище.

5.2. Маскування кампанії та приховання її справжньої мети

Для широких мас Ісус був передусім суперефективним цілителем і чудотворцем: «І приносили до нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданням, біснуватих, сновид, розслаблених, і він оздоровлював їх. І йшла за ним велика сила людей з Галілеї, Десятимістя, Єрусалима, Іудеї та Зайордання». Активність Ісуса була зосереджена на території Галілеї, тож виглядало так, що Іудея його взагалі не цікавила.

5.3. Пробна перевірка – «розвідка боєм»

Ісус переконався, що люди приязно ставляться до його діяльності й гарно сприймають його вчення, викладене у вигляді яскравих притч – спеціально для широких мас: «І всі погоджувалися з ним і дивувались словам ласки, які виходили з уст його».

Хто рішуче виступив проти Ісуса, то це фарисеї. Це сталося тому, що на той час у фарисейській організації відбулося психопатичне переродження – у ній домінували психопати: «Тоді Ісус промовив до фарисеїв: Питаю вас: що годиться в суботу чинити – добро чи зло? Вони мовчали. Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, і, глянувши кругом на всіх, каже до чоловіка: Простягни руку! І той простягнув, і рука його стала здоровою, як і друга. Фарисеї ж, сповнені безумства, вийшли і зараз же ухвалили рішення проти Ісуса, щоб його погубити». У виразі «сповнені безумства» (ἐπλήσθησαν ἀνοίας) вжито слово ἀνοία (аноя), де «ἀ» – заперечення, «νοῡς» (ноус) – розум (звідси, наприклад, термін «ноосфера» – сфера розуму). Вираз «сповнені безумства» – це вказівка на те, що у фарисеїв не було розуму. Справді, адже у психопатів нема розуму, в них тільки людиноподібний інтелект. Ісус переконався, що має справу з агресивними розмовляючими тваринами, яких безглуздо в чомусь переконувати – згідно з принципом «Не давайте святого псам і не кидайте перли ваші перед свинями».

5.4. Добір учасників

Протягом підготовчої фази Ісус випробував своїх учнів, а на завершення вибрав з них 12 апостолів, тобто повноважних представників: «Потім вийшов на гору молитись і провів усю ніч у молитві. А як настав день, покликав своїх учнів, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. І він призначив дванадцятьох: Якова – сина Заведея, та Івана, брата Якова, і додав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини блискавки; Симона, якому додав ім’я Петро, та Андрія, брата Петра; Пилипа, Вартоломея, Матвія митаря, Хому, Якова – сина Галфея, Тадея, Симона Кананія та Іуду Іскаріота, що його зрадив. Призначив їх, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати; і дав їм владу виганяти бісів, лікувати всяку хворобу й усяку неміч».

5.5. Підготовка інфраструктури

Можливо, саме на цьому етапі Йосип Ариматейський – батько Ісуса – побудував у саду біля Голгофи в Єрусалимі гробницю для збереження Ісусового тіла на короткий період від його смерті до воскресіння.

Також на цьому етапі організатори кампанії могли забезпечити наявність плащаниці та приблизно 30 літрів (ста фунтів) надзвичайно дорогої бальзамічної рідини – для створення відбитку Ісуса Хреста в момент його воскресіння.

Цілком можливо, що на цій початковій фазі уже був підготовлений зручний корабель, пристосований для подорожей Ісуса та великого гурту його учнів. Можливо, навіть був чіткий графік пересування цього корабля між портами Галілейського моря. Та й великий дім у Капернаумі також було придбано завчасно: «Тоді Ісус у силі духа повернувся в Галілею і, покинувши Назарет, пішов і оселивсь у Капернаумі, що при морі».

Можна припустити, що про світлицю в Єрусалимі, де Ісус з учнями святкував арійський Новий рік, також було домовлено наперед. Судячи з фундаментальності планування кампанії, цілком імовірно, що цей дім в Єрусалимі заздалегідь придбав у власність або орендував Йосип Ариматейський. Він мешкав у цьому будинку під час спорудження згаданої вище гробниці в саду біля Голгофи.

6. Головна ідея кампанії

Постійна тема Євангелія – чудесна проповідь вчення про Царство боже, тобто про піднесення у простір позитивних подій. Ісус навчає людей, як правильно жити, щоб бути здоровими та щасливими. Своє вчення він підкріплює чудесними зціленнями. Люди радісно сприймають це вчення, а іудейська верхівка чинить запеклий опір. Таким чином, загальним тлом цієї кампанії є нові знання і світоглядна боротьба.

7. «Таємна зброя»

Кампанія зазвичай має «таємну зброю», несподіване застосування якої приносить остаточну перемогу. Головним чинником перемоги стратегічної кампанії Ісуса Хреста стало його воскресіння. У п’ятницю та суботу, після смерті Ісуса, іудеї святкували свою перемогу. Але в неділю ситуація повністю перевернулася – виявилося, що це Ісус переміг, натомість іудейська верхівка зазнала ганебної поразки. Аргументом, який повністю спростував і нівелював усі зусилля «дітей диявола», стало воскресіння Ісуса Хреста.

8. Гнучкий план

Євангельські події розгортаються за чітким планом. Наприклад, з самого початку кампанії троє дуже освічених і літературно грамотних людей ретельно записували хроніку розгортання подій. Після завершення кампанії записи цих трьох євангелістів були взаємно узгоджені й доповнені четвертим євангелієм – апостола Івана. З метою інформаційного захисту від фальсифікацій та спотворень ці чотири євангелія тиражувалися і поширювалися як окремі незалежні твори. Про це у статті «Стратегія творців Доброї Новини і дзеркальна контрстратегія дітей диявола» (є озвучення).

Масштабність євангельського плану просто разюча. Так, для того, щоб переконати далеких нащадків в реальності описаних подій, організатори кампанії створили фотографію Ісуса в момент його воскресіння. В якості фотопластини використали плащаницю, просякнуту бальзамічним розчином. Туринська плащаниця – це п’яте євангеліє. Воно є невід’ємним складником єдиного, цілісного Євангелія, повна назва якого – «Добра новина Ісуса Хреста, сина Божого».

Послання призначене тому, хто спроможний його прочитати. Туринську плащаницю прочитали люди тільки на межі 20-го і 21-го століть. Отже, адресатом євангельського послання є нинішнє покоління людей, яке, завдяки високим технологіям, спромоглося його «прочитати».

Попри чіткість планування, стратегічна кампанія обов’язково передбачає можливість гнучкого коригування плану на випадок виникнення нових несподіваних обставин. Прикладом такої несподіванки стала смерть Лазара. Ісус її використав для демонстративного воскресіння Лазара, навчання своїх учнів і посилення їхньої віри – внутрішньої сили, що «пересуває гори».

Іншим прикладом гнучкого коригування плану стала зрада Іуди Іскаріота, який видав іудейській верхівці таємницю, що Ісус є боголюдиною. Це створювало загрозу, адже на період, коли Ісус перебуватиме у стані смерті, розіп’ятий на таврі, іудеї можуть розчленувати його тіло і унеможливити воскресіння. Знаючи це, Ісус попросив Пилата захистити його мертве тіло, для чого той виставив надійну охорону на чолі з центуріоном (сотником). З цього можна зробити висновок, що Ісуса на Голгофі захищала сотня (центурія) римських воїнів.

9. Вибухове прискорення

Як ми вже знаємо, правильна кампанія передбачає приховане розгортання і прискорене (вибухове) завершення. Цей принцип яскраво відбито в самій структурі євангельського тексту. Річ у тім, що Ісус з учнями перебував у Єрусалимі менш як тиждень – від вечора в понеділок 19 березня до ранку неділі 25 березня 31 року. Проте опису цих тижневих подій присвячено аж 38 відсотків євангельського тексту – це питання досліджене у статті «Золотий перетин і контрольна сума Євангелія».

Зробімо найпростіший підрахунок. Опис подій, що тривали неповні 7 днів, займає 38% Євангелія, отже на один день припадає 38:7=5.4%, тобто понад 5% тексту. Натомість опису решті подій, що тривали приблизно 360 днів, присвячено решту 62% тексту, значить на один день припадає 62:360=0.17%. Якщо розділити 5.5 на 0.17, то отримуємо число 32. Тобто інформаційна насиченість подій у фінальній частині кампанії зросла у 32 рази.

Через це події в Єрусалимі, на відміну від решти подій, описані не лише по днях, а й по годинах. Наприклад, Ісуса розіп’яли о 12 годині дня, він умер о 15 годині, а з тавра його зняли о 18-й годині, коли вже смеркало. Усе це вказує на стрімкість розгортання подій. Фактично, на завершення кампанії відбулося їх вибухоподібне прискорення. Що це таке?

Вибухове розгортання процесу – це коли події відбуваються настільки швидко, що протидіюча сторона неспроможна на них відреагувати, тому що навіть не встигає їх усвідомити. Саме це й відбулося в Єрусалимі.

Прихід Ісуса в Єрусалим був для іудейської верхівки повною несподіванкою. Справді, адже вони довго вишукували, як би його вбити на території Галілеї, аж тут він раптом сам прийшов у їхній гадючник. Це не метафора, адже терміном «порода гадюча» Ісус Хрестос та Іван Хреститель позначали фарисеїв та інших психопатів.

Поки вони перебували у ступорі, Ісус прийшов у єрусалимський храм і очистив його від психопатів та інших тварин: «Увійшовши у храм, Ісус знайшов там продавців волів, овець і голубів; сиділи там і міняйли. І, зробивши бич із мотуззя, вигнав із храму всіх, що продавали й купували в храмі, і овець, і волів; перекинув столи міняйлів і гроші їхні розсипав, і перекинув ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм.  А продавцям голубів сказав: Візьміть геть оце звідси і не робіть дому Божого торговельним домом».

Психопатам не доступні духовні справи, адже в них нема духу. У храмі вони робили те, що вміють: обмінювали валюту, продавали тварин, тут же їх убивали для кривавої жертви Ієгові – своєму диявольському егрегору. По-суті, вони перетворили храм на м’ясокомбінат з мережею пунктів обміну валют. Коли Ісус їх порозганяв звідти як курей, це поставило під удар їхній шахрайський бізнес. Причому це було зроблено не коли-небудь, а перед Пейсахом, коли храм приносив левову частку прибутків.

З цього моменту єрусалимські психопати перебували у жорсткому цейтноті, тому діяли шаблонно і прогнозовано. Відтак весь розвиток подальших подій майже точно пішов за сценарієм, розробленим організаторами стратегічної кампанії. Водночас ошелешеність психопатів відкривала Ісусу простір для імпровізації.

Як бачимо, вибуховий розвиток подій є важливим чинником успішного завершення кампанії.

10. Відкрите і таємне управління

Стратегічна комунікаційна кампанія обов’язково має як таємну, так і відкриту організаційну структуру.

До відкритої структури, описаної Євангелієм, належать Ісус, апостоли, а також діякóніси – жінки, що були відповідальними за певний напрям діяльності: Марія Магдалина, Марія Клеопова, Соломія та Іванна – дружина Хузи, Герóдового управителя. Головною діякóнісою була Марія Магдалина.

До відкритої структури можна віднести й капітана корабля, на якому подорожували Ісус та його учні Галілейським морем. Євангеліє про нього не згадує, але місцеві галілеяни знали його ім’я.

Тепер про таємну організаційну структуру. Її центром, вочевидь, були батьки Ісуса. Як і слід було очікувати, Євангеліє про них згадує дуже обережно, щоб не привертати зайвої уваги.

Діва Марія «засвітилася» тільки на самому початку підготовчого етапу кампанії, коли керувала весіллям у Кані Галілейській. Цю подію описав лише апостол Іван, який був двоюрідним братом Ісуса і бачив усі події із-середини. Нині сказали б, що Іван Заведей був інсайдером стратегічної кампанії, адже мав доступ до непублічної інформації. Саме він і розповів, що насправді керувала весіллям Діва Марія, але при цьому займала позицію «організатора за сценою», адже публічним керівником був весільний староста.

Про Діву Марію згадується ще в одному епізоді – коли Ісус відвідав Назарет: «І багато з тих, що його слухали, дивувалися, кажучи: Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? Чи він не син майстра Йосипа? Звідкіль оте в нього? Хіба він не майстер, син Марії?»

У наведеній вище цитаті вперше – і востаннє – згадується про Йосипа – батька Ісуса. Далі майстер Йосип діє під псевдо «Йосип Ариматейський» і забезпечує найважливіше: будує особливу гробницю, приходить до Пилата за тілом Ісуса, ховає тіло свого сина і загортає його у плащаницю для здійснення фотографії. Йосип точно знав, що Ісус воскресне. Його учні також про це знали, тому ніхто не плакав – ні чоловіки, ні жінки. Цитата: «Жінки, які були прийшли з Ісусом із Галілеї, оглянули гробницю, потім сиділи проти гробниці і дивились, як клали тіло Ісуса. Чоловіки взяли тіло Ісуса й обгорнули його чистим полотном з пахощами. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшли». Усе відбувається спокійно, точно, по-діловому.

До таємної оргструктури стратегічної кампанії належав, безумовно, і Никодим – помічник Йосипа Ариматейського: (цитата) «Прийшов також Никодим і приніс смирни, змішаної з алое, фунтів зо сто». Ці 30 літрів надзвичайно дорогої бальзамічної рідини вартували цілого маєтку.

До таємної структури можна віднести й трьох євангелістів – Матвія, Марка та Луку. Вони з самого початку кампанії тихо, наче зі сторони спостерігали за подіями, непомітно вели записи й ні у що не втручалися.

Що таке Євангеліє

Якщо послідовність подій розгортається як стратегічна кампанія, відповідає принципам стратегічної кампанії та досягає мети, як стратегічна кампанія, то це і є стратегічна кампанія. Відповідно, Євангеліє – це ніщо інше як опис стратегічної комунікаційної кампанії, здійсненої Ісусом Хрестом, його родичами, друзями та учнями.

Окреме запитання – яка її справжня мета? Ми ж знаємо, що в такого роду кампаніях справжня мета завжди приховується. Справді, ну хто б подумав, що справжньою метою фейкової пандемії було усунення Дональда Трампа? Або що війна в Україні організована для того, щоб Демократична партія США зберегла більшість у Конгресі?

Отже, в чому полягає прихована мета євангельської стратегічної кампанії? Питання надзвичайної ваги та актуальності в умовах поточної глобальної кризи. Про це у статті «Прихована мета стратегічної кампанії Ісуса Хреста – розділення людей і людиноподібних тварин».