Старшокласники відверто зізнаються: у школі вони здебільшого «тусуються», а вчаться у репетиторів. Дехто називає школу «камерою очікування» перед ЗНО. Чому так сталося? Чому 10–11 класи, які мали б стати трампліном у доросле життя, перетворилися на рутину без сенсу?
Школа без вибору – школа без майбутнього, вважає Павло Хобзей, заступник міністра освіти та науки України 2015–2019 рр.
Він написав на сайті Освіта.ua про проблеми теперішньої освіти, наче у 2015 році цих проблем не було. Тільки лінивий зараз не критикує ту систему освіту, яку має Україна.
Нині старшокласники змушені вивчати 15–18 предметів одночасно. Чи реально осягнути все однаково глибоко? Чи мотивує це дітей до навчання? – питає Павло Хобзей і сам відповідає: "Ні". Наче у 2015-2019 роках, коли він був заступником міністра освіти, діти вчили менше предметів.
Ми ще десять-п'ятнадцять років тому піднімали ці питання. Але добре, що хоч й колишні, але заступники міністрів почали писати про проблеми, про які суспільство кричить стільки років.
"Коли система не працює чесно, діти просто вчаться її обходити, – пише Павло Хобзей. – Батьки розповідають, що їхні діти після школи змушені витрачати години на додаткові заняття з репетиторами, щоб підготуватися до вступу. У школі ж вони здебільшого не отримують тих знань і умінь, які їм потрібні. Учителі намагаються охопити величезний обсяг матеріалу, але це перетворюється на суцільну гонитву за оцінками, а не за розумінням і навичками". (А то ми цього не знали!)
Він вважає, що сучасний світ потребує іншого навчання – не зазубрювання, а компетентностей. Тому старша школа має бути профільною. Це означає, що учень обирає предмети для поглибленого вивчення – ті, які справді цікавлять, у яких хоче розвиватися. Інші ж дисципліни вивчаються на достатньому рівні. Такий підхід не лише мотивує, а й дає якіснішу підготовку до університету чи професійного життя.
Щоб профільна освіта працювала, потрібна ефективна мережа академічних ліцеїв. Ліцеї з більшою кількістю учнів можуть забезпечити реальний вибір профілів, кращих викладачів та створити сучасну матеріально-технічну базу. У малих школах це неможливо – там бракує кадрів, лабораторій, ресурсів.
"Опоненти реформи часто запитують: що робити з громадами, де немає великої кількості старшокласників? Відповідь очевидна: співпрацювати. Думати про якісні ліцеї, як створити належні умови для доступу і навчання учнів у них. Адже академічний ліцей має бути соціальним ліфтом, закладом, який зменшує розриви у навчальних досягненнях учнів з міської та сільської місцевості, на що вказує PISA. Головне – це інтереси дитини, а не збереження неефективної системи", – пише Хобзей і продовжує:
"Система, у якій учні змушені вдавати, що навчаються, а вчителі – що навчають, не має майбутнього. Реформа профільної школи дає шанс на реальні зміни. Ми або будуємо сучасну освіту, або прирікаємо дітей на імітацію навчання у загально освітніх школах. Іншого вибору немає.
Ми часто чуємо аргумент: «Зміни варто впроваджувати після війни». Але діти не можуть чекати. Вони ростуть просто зараз. Вони мають право на якісну освіту вже сьогодні.
Якщо ми не зробимо цього зараз – відставання між учнями з міських та сільських шкіл стане незворотним. Освіта – це не те, що можна поставити на паузу. Освіта – це фундамент, на якому будується майбутнє країни.
Або ми інвестуємо у нього зараз, усі разом думаємо і працюємо над тим, щоб профільна освіта була якісною, цікавою для учнів та важливою для суспільства або знову будемо шкодувати, що втратили ще одне покоління".
Профільна реформа старшої школи змінить підходи до навчання у старших класах і будуватиметься на нових можливостях у виборі профілю навчання, всебічному розвитку та індивідуальному підході до кожного учня. Вже у 2027 році десятикласники зможуть обирати між двома напрямами навчання – академічним і професійним.
Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеях і готуватимуться до вступу в ЗВО. “Тут у них буде великий вибір профілів навчання, які базуються на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять, пояснили в Міносвіти.
Наші інтереси:
Обговорюємо проблеми теперішньої системи освіти, шукаємо відповіді.
Якби в Ісуса був інтернет, він організував би дистанційне навчання. Проте є речі, які вимагають обов'язкової фізичної присутності. Для того, щоб спрацював палінгенетичний кокон, час від часу треба...
Система, у якій учні змушені вдавати, що навчаються, а вчителі – що навчають, не має майбутнього
Світ:
Старшокласники відверто зізнаються: у школі вони здебільшого «тусуються», а вчаться у репетиторів. Дехто називає школу «камерою очікування» перед ЗНО. Чому так сталося? Чому 10–11 класи, які мали б стати трампліном у доросле життя, перетворилися на рутину без сенсу?
25022503.jpg
Школа без вибору – школа без майбутнього, вважає Павло Хобзей, заступник міністра освіти та науки України 2015–2019 рр.
Він написав на сайті Освіта.ua про проблеми теперішньої освіти, наче у 2015 році цих проблем не було. Тільки лінивий зараз не критикує ту систему освіту, яку має Україна.
Нині старшокласники змушені вивчати 15–18 предметів одночасно. Чи реально осягнути все однаково глибоко? Чи мотивує це дітей до навчання? – питає Павло Хобзей і сам відповідає: "Ні". Наче у 2015-2019 роках, коли він був заступником міністра освіти, діти вчили менше предметів.
Ми ще десять-п'ятнадцять років тому піднімали ці питання. Але добре, що хоч й колишні, але заступники міністрів почали писати про проблеми, про які суспільство кричить стільки років.
"Коли система не працює чесно, діти просто вчаться її обходити, – пише Павло Хобзей. – Батьки розповідають, що їхні діти після школи змушені витрачати години на додаткові заняття з репетиторами, щоб підготуватися до вступу. У школі ж вони здебільшого не отримують тих знань і умінь, які їм потрібні. Учителі намагаються охопити величезний обсяг матеріалу, але це перетворюється на суцільну гонитву за оцінками, а не за розумінням і навичками". (А то ми цього не знали!)
Він вважає, що сучасний світ потребує іншого навчання – не зазубрювання, а компетентностей. Тому старша школа має бути профільною. Це означає, що учень обирає предмети для поглибленого вивчення – ті, які справді цікавлять, у яких хоче розвиватися. Інші ж дисципліни вивчаються на достатньому рівні. Такий підхід не лише мотивує, а й дає якіснішу підготовку до університету чи професійного життя.
Щоб профільна освіта працювала, потрібна ефективна мережа академічних ліцеїв. Ліцеї з більшою кількістю учнів можуть забезпечити реальний вибір профілів, кращих викладачів та створити сучасну матеріально-технічну базу. У малих школах це неможливо – там бракує кадрів, лабораторій, ресурсів.
"Опоненти реформи часто запитують: що робити з громадами, де немає великої кількості старшокласників? Відповідь очевидна: співпрацювати. Думати про якісні ліцеї, як створити належні умови для доступу і навчання учнів у них. Адже академічний ліцей має бути соціальним ліфтом, закладом, який зменшує розриви у навчальних досягненнях учнів з міської та сільської місцевості, на що вказує PISA. Головне – це інтереси дитини, а не збереження неефективної системи", – пише Хобзей і продовжує:
"Система, у якій учні змушені вдавати, що навчаються, а вчителі – що навчають, не має майбутнього. Реформа профільної школи дає шанс на реальні зміни. Ми або будуємо сучасну освіту, або прирікаємо дітей на імітацію навчання у загально освітніх школах. Іншого вибору немає.
Ми часто чуємо аргумент: «Зміни варто впроваджувати після війни». Але діти не можуть чекати. Вони ростуть просто зараз. Вони мають право на якісну освіту вже сьогодні.
Якщо ми не зробимо цього зараз – відставання між учнями з міських та сільських шкіл стане незворотним. Освіта – це не те, що можна поставити на паузу. Освіта – це фундамент, на якому будується майбутнє країни.
Або ми інвестуємо у нього зараз, усі разом думаємо і працюємо над тим, щоб профільна освіта була якісною, цікавою для учнів та важливою для суспільства або знову будемо шкодувати, що втратили ще одне покоління".
Нагадаю, в жовтні минулого року Міністерство освіти та науки України анонсувало про зміни в старшій школі з 2027 року.
Профільна реформа старшої школи змінить підходи до навчання у старших класах і будуватиметься на нових можливостях у виборі профілю навчання, всебічному розвитку та індивідуальному підході до кожного учня. Вже у 2027 році десятикласники зможуть обирати між двома напрямами навчання – академічним і професійним.
Обираючи академічний напрям, підлітки навчатимуться в ліцеях і готуватимуться до вступу в ЗВО. “Тут у них буде великий вибір профілів навчання, які базуються на кластерах: STEM, мовно-літературний, суспільно-гуманітарний. А також можливість обирати додаткові предмети, які їх цікавлять, пояснили в Міносвіти.
Обговорюємо проблеми теперішньої системи освіти, шукаємо відповіді.
Зверніть увагу
Як створити ельфійський соціальний кокон: що каже Добре Знання – самовчитель з палінгенезії (+аудіо)