Виявляється, що за фасадом автора легендарної «Дюни» ховався не просто мрійник-письменник, а досвідчений політичний стратег, радник сенаторів та політтехнолог, який провів чотири виборчі кампанії та палко хотів реформувати американську бюрократію. Його романи – це результат глибоких роздумів, що базуються на реальному політичному досвіді.
Герберт використав свої твори як інструменти, поставивши діагноз нашому суспільству: владу в державі захопила антилюдська, психопатична сила, тож її вже неможливо виправити. Існуючий політичний устрій прогнив настільки, що ремонту не підлягає.
Саме тому Герберт розробив геніальну двокрокову стратегію:
1. «Дюна» (1965) – це діагноз проблеми.
2. «Вулик Гельстрома» (1973) – це рецепт лікування, детальний план-креслення для побудови нової децентралізованої республіки громад.
В основі цього проекту нового світу лежить ідея «прихованої колонізації». Це створення автономних «вуликів»-громад прямо всередині існуючої держави з кінцевою метою – перезаснувати народну державу, відтворивши на вищому рівні дух американської революції.
Як цей рух може вижити? Герберт пропонує модель опору без лідера, що робить його практично невразливим, оскільки його неможливо обезголовити. Цей принцип децентралізованої дії, де потужні ідеї самі породжують лідерів, ліг в основу моделі Герберта.
Повний текст дослідження: «Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома»
Глибоко досліджуємо наукову фантастику – вона завжди має друге дно.
Коментарі
Радіймо, Ігоре! То ти порівняєш Герберта з Ісусом, що написав книги для нащадків, які зуміють їх прочитати? І тепер хочеш уважно дослідити його ідеї? Певно вони не заховані, а на відноті, достатньо кілька разів перечитати книги і обговорити, а вже потім перейти до практики. Хоча є ризик так і залишитись у полоні фантастичних образів. Для ельфів це гарна справа, і нам доступна, якщо все робити правильно. Будемо чекати розвитку в нових статтях. Сподіваюсь, це не відволікатиме нас від ельфізму. Дякую, Ігоре!
Все починається з Любові.
Так це ж і є ельфізм. Світотворення, якому нас навчає Герберт, є обов'язковою умовою власного перетворення. Щоб оновити себе, треба оновити своє навколишнє середовище.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так далеко я не зазирнаю: світотворення - це вже шлях до 5 рівня розвитку, а я поки що думаю за 4 рівень, який називаю ельфізмом. Можливо, і дарма,- цілитись варто вище цілі.
<blockquote><strong>Ігор Каганець wrote:</strong> Світотворення, якому нас навчає Герберт, є обов'язковою умовою власного перетворення.</blockquote>
Все починається з Любові.
Світотворення – це творення нових громад, держав, цивілізацій. Це доступно для будь-якої шляхетної людини, яка вже спроможна керувати собою. Навіть проповідь нового світу – це вже світотворення.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
<blockquote><strong>Ігор Каганець wrote:</strong> Навіть проповідь нового світу – це вже світотворення. </blockquote>
Проповідувати не аби-кому, а лише мікроскопічній меншості аріїв. Люди не люблять, щоб їм щось продавали (в тому числі, ідеї), треба чекати, коли вони самі спросять. А для цього варто щвидше стати вічно юним ельфом.
Все починається з Любові.