Warning: DOMDocument::loadHTML(): Unexpected end tag : p in Entity, line: 15 в simple_table_of_contents_generate_table_of_contents() (рядок 108 із /var/www/vhosts/kth/observer/ar25.org/observer/www/sites/all/modules/contrib/simple_table_of_contents/simple_table_of_contents.module).
А що як наукова фантастика може бути не просто цікавою історією, а детальним планом дій? І які ідеї ми можемо не помічати в тих історіях, які споживаємо сьогодні? Можливо, найсміливіші плани ховаються у всіх на видноті?
Виявляється, що за фасадом автора легендарної «Дюни» ховався не просто мрійник-письменник, а досвідчений політичний стратег, радник сенаторів та політтехнолог, який провів чотири виборчі кампанії та палко хотів реформувати американську бюрократію. Його романи – це результат глибоких роздумів, що базуються на реальному політичному досвіді.
Герберт використав свої твори як інструменти, поставивши діагноз нашому суспільству: владу в державі захопила антилюдська, психопатична сила, тож її вже неможливо виправити. Існуючий політичний устрій прогнив настільки, що ремонту не підлягає.
Саме тому Герберт розробив геніальну двокрокову стратегію:
1. «Дюна» (1965) – це діагноз проблеми.
2. «Вулик Гельстрома» (1973) – це рецепт лікування, детальний план-креслення для побудови нової децентралізованої республіки громад.
В основі цього проекту нового світу лежить ідея «прихованої колонізації». Це створення автономних «вуликів»-громад прямо всередині існуючої держави з кінцевою метою – перезаснувати народну державу, відтворивши на вищому рівні дух американської революції.
Як цей рух може вижити? Герберт пропонує модель опору без лідера, що робить його практично невразливим, оскільки його неможливо обезголовити. Цей принцип децентралізованої дії, де потужні ідеї самі породжують лідерів, ліг в основу моделі Герберта.
У цьому подкасті ми зануримось в історію, яка надихнула Френка Герберта на створення роману «Вулик Геллстрома». Поговоримо про рух «Posse Comitatus», його засновників та ідеологію, а також про те, як...
Таємний проект Френка Герберта: Чи може фантастика бути планом для реальних змін
Категорія:
Світ:
Спецтема:
А що як наукова фантастика може бути не просто цікавою історією, а детальним планом дій? І які ідеї ми можемо не помічати в тих історіях, які споживаємо сьогодні? Можливо, найсміливіші плани ховаються у всіх на видноті?
251002-gerbertvokulyarah.jpg
Виявляється, що за фасадом автора легендарної «Дюни» ховався не просто мрійник-письменник, а досвідчений політичний стратег, радник сенаторів та політтехнолог, який провів чотири виборчі кампанії та палко хотів реформувати американську бюрократію. Його романи – це результат глибоких роздумів, що базуються на реальному політичному досвіді.
Герберт використав свої твори як інструменти, поставивши діагноз нашому суспільству: владу в державі захопила антилюдська, психопатична сила, тож її вже неможливо виправити. Існуючий політичний устрій прогнив настільки, що ремонту не підлягає.
Саме тому Герберт розробив геніальну двокрокову стратегію:
1. «Дюна» (1965) – це діагноз проблеми.
2. «Вулик Гельстрома» (1973) – це рецепт лікування, детальний план-креслення для побудови нової децентралізованої республіки громад.
В основі цього проекту нового світу лежить ідея «прихованої колонізації». Це створення автономних «вуликів»-громад прямо всередині існуючої держави з кінцевою метою – перезаснувати народну державу, відтворивши на вищому рівні дух американської революції.
Як цей рух може вижити? Герберт пропонує модель опору без лідера, що робить його практично невразливим, оскільки його неможливо обезголовити. Цей принцип децентралізованої дії, де потужні ідеї самі породжують лідерів, ліг в основу моделі Герберта.
Повний текст дослідження: «Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома»
Глибоко досліджуємо наукову фантастику – вона завжди має друге дно.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома» (2) та рух опору психопатичній державі: Posse Comitatus і народні міліції (подкаст)