Елітні українські підрозділи досягли значного ефекту, працюючи в тилу Курської наступальної операції. Це класична тактика нетрадиційної війни, пише офіцер американського спеціальних сил підполковник Даг Лівермор Doug Livermore).
Війна ніколи не є щасливим досвідом, але ці дні мають бути приємними для бійців Сил спеціальних операцій України. Після того, як війна перетворилася на статичний конфлікт, їхня роль була обмежена. Тепер же їх відпустили на волю, пише Даг Лівермор у своїй статті на CEPA.
Курська область надала майже ідеальну територію для захоплююї таємної роботи українських елітних підрозділів. Вона є ключовим логістичним вузлом і базою операцій для російської військової діяльності на сході України, слабко захищена російською армією, яка не очікувала такого удару, і через неї проходять життєво важливі залізниці, шляхи постачання і військові об'єкти.
Націлившись на Курськ, українські війська мають на меті розтягнути російську оборону, змусивши відволікти ресурси з лінії фронту в Україні на захист тилових районів. Цей стратегічний тиск може послабити російські позиції, створюючи для українських військ додаткові вразливі місця, які можуть бути ними використані.
Звіти вказують на те, що підрозділи провели низку операцій в Курську, включаючи диверсії на залізницях, паливних складах і лініях зв'язку, а також напади із засідок на військові колони та атаки на об'єкти в глибині російської території. Атаки включають відеозаписи сил спеціальних операцій, які керували атаками на російські мости, а також засідки та захоплення російських строковиків. На іншому офіційному відео нібито показано, як вони проникають на російську територію попереду основних сил.
Ці операції є символічними для більш традиційної тактики сил спеціальних операцій, коли невеликі, добре підготовлені підрозділи діють в тилу ворога для досягнення стратегічних цілей з мінімальними ресурсами.
Вплив цих операцій виходить за рамки фізичного руйнування. Непередбачуваність цих атак створює відчуття невпевненості серед недосвідчених російських військ, виснажуючи їхній бойовий дух і змушуючи перебувати в постійній бойовій готовності.
Цей психологічний тиск є ключовим елементом української стратегії, спрямованої на послаблення рішучості ворога. Захоплені в полон російські солдати-строковики неодноразово пояснювали свою капітуляцію приголомшливою несподіванкою, швидкістю і рішучістю дій, які вони відчули на собі від рук київських елітних воїнів.
Нинішня хвиля операцій на Курській дузі різко контрастує з ситуацією, що склалася ще кілька місяців тому. Під час статичних фаз конфлікту, особливо на сході України, роль сил спеціальних операцій була більш обмеженою. Окопна війна, що характеризується фіксованими позиціями та значною опорою на артилерію, надавала мало можливостей для динамічних, тилових місій.
Як наслідок, деякі українські підрозділи спеціальних операцій були перепрофільовані на виконання таких завдань, як боротьба з безпілотниками, які, хоча і є важливими, але не повною мірою використовують їхню спеціалізовану підготовку і спроможності.
Повернення до динамічних операцій у Курську відображає ширші зміни в конфлікті, оскільки українські сили відновили динаміку, а лінія фронту стала більш рухливою. Ця зміна підкреслює адаптивність українських сил, які продемонстрували неабияку здатність пристосовувати свою тактику до мінливого характеру війни.
Одним з ключових чинників успіху українських операцій є більш активне використання технологій і розвідки. Розвіддані в режимі реального часу, ймовірно, зібрані з місцевих джерел, спостереження за допомогою безпілотників і розвідка сигналів, мають вирішальне значення для визначення цілей і планування місій.
Безпілотники зараз є мультиплікатором сили для українських сил спеціальних операцій, що діють у російському тилу, дозволяючи їм проводити розвідку, оцінювати збитки і навіть завдавати високоточних ударів.
Елемент несподіванки також має вирішальне значення. Сили підрозділу продемонстрували високий рівень оперативної безпеки і дисципліни, успішно проникаючи вглиб російської території, виконуючи завдання і відходячи непоміченими.
Оскільки російсько-український кордон охоронявся переважно російськими призовниками другого і третього розряду та внутрішніми силами безпеки, українські військовослужбовці мали неймовірну свободу дій у порівнянні з умовами на сході України. Ця несподіванка не лише максимізувала вплив їхніх операцій, але й мінімізувала ризик для оперативників, які брали в них участь.
Таке відродження елітних підрозділів у тилу має ширші наслідки для конфлікту.
По-перше, це підкреслює важливість нетрадиційних методів ведення бойових дій на нинішньому етапі війни. Оскільки обидві сторони продовжують адаптувати свої стратегії, це матиме вирішальне значення.
По-друге, такі операції підкреслюють вразливість російських тилових районів, навіть тих, що знаходяться в глибині їхньої власної території. Це може змусити Росію перерозподілити ресурси для захисту цих районів, що потенційно послабить їхні передові позиції та надасть перевагу українським військам.
Нарешті, успішні операції елітних підрозділів можуть мати значний психологічний вплив як на російські війська, так і на цивільне населення. Для російських солдатів усвідомлення того, що вони вразливі навіть у межах власних кордонів, вже спричиняє стрімке падіння бойового духу. Сотні російських військових з готовністю здаються в полон наступаючим українцям. А для російської громадськості такі напади можуть підірвати довіру до здатності уряду захистити країну, посилюючи внутрішній тиск на Кремль з метою пошуку шляхів для вирішення конфлікту.
Наші інтереси:
Аналізуємо наступ в Курській області. В цій статті і є пояснення для різних блогерів-зрадофілів, які вважають, що така операція не була потрібна, що треба було усі сили кинути в Донецьку область. Блогерам-"політологам" не варто лізти зі своїми коментарями у військову сферу, а нам треба читати оцінки саме військових.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
У Курському наступі Сили спецоперацій України знайшли свою гру і руйнують Росію – Даг Лівермор (США)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Елітні українські підрозділи досягли значного ефекту, працюючи в тилу Курської наступальної операції. Це класична тактика нетрадиційної війни, пише офіцер американського спеціальних сил підполковник Даг Лівермор Doug Livermore).
240828sso.jpg
Війна ніколи не є щасливим досвідом, але ці дні мають бути приємними для бійців Сил спеціальних операцій України. Після того, як війна перетворилася на статичний конфлікт, їхня роль була обмежена. Тепер же їх відпустили на волю, пише Даг Лівермор у своїй статті на CEPA.
Курська область надала майже ідеальну територію для захоплююї таємної роботи українських елітних підрозділів. Вона є ключовим логістичним вузлом і базою операцій для російської військової діяльності на сході України, слабко захищена російською армією, яка не очікувала такого удару, і через неї проходять життєво важливі залізниці, шляхи постачання і військові об'єкти.
Націлившись на Курськ, українські війська мають на меті розтягнути російську оборону, змусивши відволікти ресурси з лінії фронту в Україні на захист тилових районів. Цей стратегічний тиск може послабити російські позиції, створюючи для українських військ додаткові вразливі місця, які можуть бути ними використані.
Звіти вказують на те, що підрозділи провели низку операцій в Курську, включаючи диверсії на залізницях, паливних складах і лініях зв'язку, а також напади із засідок на військові колони та атаки на об'єкти в глибині російської території. Атаки включають відеозаписи сил спеціальних операцій, які керували атаками на російські мости, а також засідки та захоплення російських строковиків. На іншому офіційному відео нібито показано, як вони проникають на російську територію попереду основних сил.
Ці операції є символічними для більш традиційної тактики сил спеціальних операцій, коли невеликі, добре підготовлені підрозділи діють в тилу ворога для досягнення стратегічних цілей з мінімальними ресурсами.
Вплив цих операцій виходить за рамки фізичного руйнування. Непередбачуваність цих атак створює відчуття невпевненості серед недосвідчених російських військ, виснажуючи їхній бойовий дух і змушуючи перебувати в постійній бойовій готовності.
Цей психологічний тиск є ключовим елементом української стратегії, спрямованої на послаблення рішучості ворога. Захоплені в полон російські солдати-строковики неодноразово пояснювали свою капітуляцію приголомшливою несподіванкою, швидкістю і рішучістю дій, які вони відчули на собі від рук київських елітних воїнів.
Нинішня хвиля операцій на Курській дузі різко контрастує з ситуацією, що склалася ще кілька місяців тому. Під час статичних фаз конфлікту, особливо на сході України, роль сил спеціальних операцій була більш обмеженою. Окопна війна, що характеризується фіксованими позиціями та значною опорою на артилерію, надавала мало можливостей для динамічних, тилових місій.
Як наслідок, деякі українські підрозділи спеціальних операцій були перепрофільовані на виконання таких завдань, як боротьба з безпілотниками, які, хоча і є важливими, але не повною мірою використовують їхню спеціалізовану підготовку і спроможності.
Повернення до динамічних операцій у Курську відображає ширші зміни в конфлікті, оскільки українські сили відновили динаміку, а лінія фронту стала більш рухливою. Ця зміна підкреслює адаптивність українських сил, які продемонстрували неабияку здатність пристосовувати свою тактику до мінливого характеру війни.
Одним з ключових чинників успіху українських операцій є більш активне використання технологій і розвідки. Розвіддані в режимі реального часу, ймовірно, зібрані з місцевих джерел, спостереження за допомогою безпілотників і розвідка сигналів, мають вирішальне значення для визначення цілей і планування місій.
Безпілотники зараз є мультиплікатором сили для українських сил спеціальних операцій, що діють у російському тилу, дозволяючи їм проводити розвідку, оцінювати збитки і навіть завдавати високоточних ударів.
Елемент несподіванки також має вирішальне значення. Сили підрозділу продемонстрували високий рівень оперативної безпеки і дисципліни, успішно проникаючи вглиб російської території, виконуючи завдання і відходячи непоміченими.
Оскільки російсько-український кордон охоронявся переважно російськими призовниками другого і третього розряду та внутрішніми силами безпеки, українські військовослужбовці мали неймовірну свободу дій у порівнянні з умовами на сході України. Ця несподіванка не лише максимізувала вплив їхніх операцій, але й мінімізувала ризик для оперативників, які брали в них участь.
Таке відродження елітних підрозділів у тилу має ширші наслідки для конфлікту.
По-перше, це підкреслює важливість нетрадиційних методів ведення бойових дій на нинішньому етапі війни. Оскільки обидві сторони продовжують адаптувати свої стратегії, це матиме вирішальне значення.
По-друге, такі операції підкреслюють вразливість російських тилових районів, навіть тих, що знаходяться в глибині їхньої власної території. Це може змусити Росію перерозподілити ресурси для захисту цих районів, що потенційно послабить їхні передові позиції та надасть перевагу українським військам.
Нарешті, успішні операції елітних підрозділів можуть мати значний психологічний вплив як на російські війська, так і на цивільне населення. Для російських солдатів усвідомлення того, що вони вразливі навіть у межах власних кордонів, вже спричиняє стрімке падіння бойового духу. Сотні російських військових з готовністю здаються в полон наступаючим українцям. А для російської громадськості такі напади можуть підірвати довіру до здатності уряду захистити країну, посилюючи внутрішній тиск на Кремль з метою пошуку шляхів для вирішення конфлікту.
Аналізуємо наступ в Курській області. В цій статті і є пояснення для різних блогерів-зрадофілів, які вважають, що така операція не була потрібна, що треба було усі сили кинути в Донецьку область. Блогерам-"політологам" не варто лізти зі своїми коментарями у військову сферу, а нам треба читати оцінки саме військових.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков