У пошуках чистої води. Вода жива чи вода мертва?

А чи знаєте Ви, що вода може лікувати, знезаражувати, боротися із онкологією, а самі дослідження води стоять на стику декількох наук? Багато цікавої інформації розповів ГО «Перспективи Києва» під час бесіди кандидат фізико-математичних наук, експерт у сфері водопідготовки, водовідведення та доочистки питної води, директор підприємств «Жива вода» та «Редокс» Валерій Грищук. «Існуючі СанПіни та ГОСТи на воду фактично дають відповідь на питання, яку воду пити НЕ можна. Оскільки їх основа – це обмежувальні параметри, то вони аж ніяк не встановлюють, яка ж вода корисна для організму людини. Для цього потрібні додаткові дані про фізико-хімічні властивості води», - переконаний фахівець.

- Валерію Павловичу, поставлю Вам одвічне запитання, яке хвилює, мабуть, кожного киянина: чи можна пити воду з-під крана?

- Коли ми говоримо про те, можна пити воду з-під крана чи ні, в першу чергу, йде мова про воду, яка безпечна для споживання людиною. Тобто, щоб там не можна було підчепити холеру, кишкову паличку і т.п. При цьому практично невідомо, як для більшості фахівців-водників так і, на жаль, для абсолютної більшості медиків, що при споживанні практично будь-якої води, що відповідає ГОСТу або СанПіну (з водопроводу, колодязів, джерел, що пройшла через будь побутовий фільтр або будь-яку зворотньо-осматичну установку, практично всіх видів бутильованих вод, і в т.ч. вод відомих світових брендів, розлитих у пляшки), організм людини старіє значно швидшими темпами, ніж призначено природою. За даними ВОЗ, в Європі за останні 25 років зростає кількість неінфекційних захворювань – це серцево-судинні, онкологічні, психоемоційні розлади та інші хвороби і значна частина цього зростання пов’язана із питною водою. Ви не отруїтесь, якщо вип’єте води з-під крана, яка відповідає САНПІНу, або пляшечку бутильованої води (навіть евіан чи віттель), але ця вода з точки зору фізики і фізіології, діє на організм як підвищений рівень радіації і, як наслідок, це призводить до статистичного підвищення рівня захворюваності вищезазначеними хворобами. Багато людей не розуміють цього. Змінюється окислювально-відновлювальний баланс організму: людина накопичує окислені продукти, що призводить до збільшення кількості цих хвороб.  

- Окислювально-відновлювальний 

потенціал – це всім відомий рівень Ph?

- Категорично НІ. Всім відомий Ph – це параметр, який визначає кислотно-лужні властивості питної води, або загалом будь-якого водного розчину. Практично усі знають або чули, що є мінералізація води: потрібно, щоб у воді були потрібні макро- і мікроелементи в певних кількостях. Всі знають кислотно-лужні властивості води: вода може бути кислою або лужною. Наприклад, кажуть, що певне
дитяче харчування має такий рівень Ph, як Ph материнського молока - і це вже рівень. Проте є ще один важливий параметр у всіх водах та водних розчинах, як кажуть японці, набагато важливіший за Ph – він називається окислювально-відновлювальний потенціал – Eh. Це здатність дати або забрати електрони в організму. Якщо забираємо – ми окислюємо організм, що діє як підвищений рівень радіації, якщо даємо електрони – ми його відновлюємо. Закони природи такі, що будь-яка вода, яка навіть має відновлювальні властивості, закрита в пляшку, наприклад, на 2 тижні і ще 2 тижні стоїть на полицях магазинів - втрачає відновлювальні якості і набуває окислювальних. Окислювально-відновлювальний потенціал – це фізична величина, яка вимірються за певною методикою і має числові значення в мілівольтах. Чим він більший в плюсову сторону – тим більша шкода для організму. Наприклад, це число дуже велике у фанті, пепсі та кока-колі (приблизно +400 мВ) Фактично кока-кола викликає ризик хвороби серця і онкологічного захворювання. Ми кажемо, що вода, яку п’є людина, повинна мати такі ж властивості, як і рідина в організмі. Вода в організмі має Ph на рівні 7,5. Водники знають, що таке Ph і тому готують воду відповідно до цього критерію. Але кров людини має відновлювальний потенціал, який має значення із знаком мінус – (приблизно -100мВ).
Вода, яка подається в крані, як бачите, +260мВ. Тобто, якщо людина п’є цю воду, то організм людини починає витрачати енергію, щоб ці +260 перевести в –100. Вузькоспеціалізовані фахівці в цій галузі зазначають: якщо людина таку воду вживає, то втрачає 30-40 років життя.

Під час розмови Валерій Павлович проводить дослідження води, набраної з-під крана. Справді, Ph - 7,3, а от редокс-потенціал (інша назва окислювально-відновлювального потенціалу) - +280 мВ. Експерт розповів про те, що надання воді відновлювальних властивостей почали досліджувати ще у Радянському Союзі. Тоді справа, у зв’язку із розпадом 
СРСР, далі сертифікації не пішла. А от Японія запровадила вживання іонізованої води на рівні держави. Це одна із причин довголіття японців. Продовжуючи показувати дослідження, пан Грищук набирає воду з-під крана, вимірює її рівень Ph та редокс-потенціал, а потім пропускає цю воду через іонізатор. «-700мВ. Бути не може», - здивований Валерій Павлович. Як з’ясувалося, асистент поставила іонізатор на 4 ступінь – а це, як виявляється, створення лікувальної води. Повторюємо експеримент, але уже на 
першому ступені іонізації – і апарат показує -90мВ, вода, яка не просто безпечна, а корисна для життя і здоров’я людини. Валерій Павлович коментує такі перетворення:

- Наше завдання – зробити воду з-під крана з відновлювальним властивостями. Що може робити вода з від’ємним редокс-потенціалом? Ось кров людини, яка має тромби. Людина приймає антитромбоцитарні препарати. Ось кров людини, що припиняє пити медпрепарати і починає пити іонізовану воду (див. фото1 – авт.). От Вам профілактика серцево-судинних захворювань питною водою без ніяких ліків. А ось ще вражаючі дослідження: легені мишок з метастазами. Частина мишок пила просту воду – метастази розвивалися, а частина мишок – редуційовану – метастаз практично немає (див. фото 2 – авт.). От вам і профілактика онкології. Питною водою. Це роблять японці. Це не якась фантастика.

- Але повернемося до київської хлорованої води…

- Водоканал хлорує воду. Це погано. Але я проспіваю таку оду хлору: завдяки хлоруванню людство більше 100 років не знає, що таке спалахи інфекційних хвороб. Хлор зробив свою справу. Але є недолік, якщо рване балон з хлором – це екологічна катастрофа. Зараз «Київводоканал» переходить на гіпохлорит натрію. У нього є лише одна перевага: він безпечніший. Все інше – набагато гірше. Він взагалі туберкульозну паличку не бере. Там треба 100 годин контакту. Його не можна тримати в великих кількостях. Запровадження гіпохлориту натрію в Київських умовах (без впровадження деяких додаткових заходів, на які, як завжди, не вистачить грошей) призведе до суттєвого погіршення якості води, до більш швидкого зношення водопровідних мереж і, як наслідок, до збільшення рівня захворюваності киян вищезгаданими хворобами, збільшення смертності, зменшення середньої тривалості життя киян, яка і так нижча за європейську на 10-20 років.

- То що ж робити?

- Сама природа підказує людині, як треба знезаражувати воду і не лише воду. Людина споживає воду і сіль. В організмі людини, в фагоцитарній системі – це та, яка бореться з інфекцією, -виробляється розчин, в основі якого гіпохлоритна кислота. Вона вбиває усі відомі віруси і патогени. Американці кажуть, якщо ми зробимо апарат, який за принципом людини, із води і солі робить цей розчин, то ми зробимо унікальну речовину, що вбиває всі бактерії та яка не шкідлива для людини. І вони її зробили - тепер розчин використовують в системі супермаркетів: для знезараження риби, м’яса, овочів, фруктів та квітів, для продовження термінів зберігання. Вони його використовують для дезінфекції повітря, приміщень в присутності людини. За останні два роки американці почали цей розчин використовувати для лікування опіків, трофічних виразок, пролежнів і т.д. Я про це 4 роки кажу. Ми з головним лікарем опікового центру домовились розпочати на цю тему клінічні випробування. В одному із хоспісів цей розчин почали використовувати для лікування пролежнів. Чудово працює.

- Мер Києва Віталій Кличко сказав, що забезпечить усіх киян якісною водою з-під крана… 

- Це неможливо. З-під крана ви ніколи не отримаєте оцієї води з мінусом. Очищаючи та знезаражуючи воду, ми жертвуємо окислювально-відновлювальним потенціалом – влітку його показник сягає 400 мВ. Це вже одна перепона. Навіть якщо якимось дивом на станції водопідготовки зробити воду з мінусом, то поки вона «дойде» трубами до кінцевого споживача – вона і забрудниться за рахунок слизу на внутрішній поверхні труб і який не бере ані хлор ані гіпохлорит і мінус перетвориться на великий плюс. Тому ідеальний варіант полягав би в наступному – треба знезаражувати і водопровідну і стічну воду за сучасними технологіями використовуючи суміш на основі гіпохлоритної кислоти і починати застосовувати сучасні методи доочищення питної води щоб перетворити її на воду з мінусовим окислювально-відновлювальним потенціалом.

- Ваше ставлення, як експерта, до бюветів?

- Вода там більш-менш нормальна Але давайте ми її збережемо для нащадків. У нас зараз є способи, щоб отримувати хорошу воду без задіяння стратегічно важливого запасу – артезіанської води.

- А щодо домашніх фільтрів?

- Я проти фільтрів нічого не маю. Вони можуть почистити воду від хлорорганіки, ще чогось, але вони параметр окислювально-відновлювальний потенціал не змінюють. Тобто, вони не зроблять
воду корисною. Хоча існують фільтри, які не тільки очищають воду, але й змінюють її окисно-відновний потенціал в мінусову сторону. І вода набуває антиоксидантних, відновлювальних та протионкологічних властивостей. Причому є тільки фільтри, а є й гібриди - тобто апарати, які готують як питну воду, так і лікувальні розчини. Наприклад, деякі апарати з Німеччини, які сертифіковані і в Україні. Не буду займатися рекламою, хто цікавиться, той знайде.

- Чому у нас не говорять про окислювально-відновлювальний потенціал, якщо він такий важливий?

- З одного боку, звичайно, інформації недостатньо. Навіть фахівці в галузях водного господарства, медицини, хімії мало знають про окисно-відновлювальний потенціал. Хоча, є чудові приклади їх
застосування тими, хто розуміється в цих питаннях. Ось я вже говорив, наприклад, про хоспіс в Івано-Франківську. Ви знаєте, що таке хоспіс? Це найважчі, безнадійні хворі - онкологічні, з трофічними виразками, з пролежнями. Там стоїть всього один апарат, що робить так звану мертву воду - з окислювально-відновлювальним потенціалом + 800- + 1000 мВ. Головний лікар хоспісу за власний кошт купила його і через місяць прислала дані використання: 14 вилікуваних трофічних виразок і 9 хворих з пролежнями. І це без інших медикаментів! Справа приготування правильної води, її застосування, подальші дослідження – це міждисциплінарна справа і до цього треба залучати і фізиків, і хіміків, і біологів, і медиків, і багато інших спеціалістів з різних галузей. Я особисто відкритий і до дискусії і до співпраці.

- Дякую за розмову.

Спілкувалася Альона Романюк

Ілюстрації надані Валерієм Грищуком