У «русского міра» ментальність гопника

Прочитав чудову статтю японського політолога Сігекі Хакамади «Гнила суть Росії», де він дає серйозний привід задуматися про суть російської ментальності.

І в першу чергу хочеться зрозуміти, чи це закладено на генному рівні чи сформовано шляхом багатовікового життєвого укладу, чи можна змінити існуючу ментальність і як швидко.

Сігекі Хакамада розглядає тільки один аспект - ставлення до дотримання законів і правопорядку. Коли він жив у Москві, то помітив принципову різницю в дотриманні правил і законів в Японії і Росії. В Японії населення свято дотримується і поважає правила і закони. У Росії ж того, хто дотримується законів, вважають ненормальним, а поважають тих, хто спритно може ці закони обходити.

Думаю, що багато хто погодиться з тим, що з 17-18 століть в Російській Імперії приймалися закони виключно в інтересах пануючого класу, і населення, будучи в абсолютній більшості неписьменним, сприймало ці закони анти-народними і включало всю свою кмітливість, як би ці закони обійти.

Про суть прийнятих законів говорять прислів'я. Одна з найпопулярніших - «Закон як дишло, куди повернеш, туди і вийшло».

Дана проблема стала найбільш гострою після розвалу СРСР і переходу країн колишнього Радянського Союзу на ринкову економіку. Найбільш яскраво ця тенденція простежується на прикладі Росії, де в державну політику зведено неприйняття та ігнорування законів, які не подобаються російському керівництву.

Окупація Росією Криму в порушення положень Будапештського меморандуму - красномовне тому підтвердження, а також поведінка російських уболівальників на чемпіонаті Європи з футболу у Франції. У ранг державної політики Росії зведено вживання спортсменами допінгу, що зараз гикається Росії на Олімпійських іграх в Бразилії, а параолімпійці відсторонені від участі у Паралімпіади- 2016 у Бразилії.

Представник МЗС Росії Марія Захарова назвала відсторонення «підлим і нелюдським». Але давайте неупереджено подивимося на статику виступів російських параолімпійців. На зимовій Паралімпіаді-2002 у Солт-Лейк-Сіті - 21 медаль (7 золотих, 9 срібних, 5 бронзових); через чотири роки в Туріні - 33 медалі (13 золотих, 13 срібних, 7 бронзових); в 2010 році у Ванкувері - 38 медалей (12 золотих, 16 срібних, 10 бронзових). І раптом в 2014 році на домашніх Іграх в Сочі Росія бере 80 медалей (30 золотих, 28 срібних, 22 бронзових).

Особливо цинічно з боку Росії виглядає її спроба бути в образі «миротворця» і в той же час гнати на Донбас ешелони зі зброєю, боєприпасами та пальним для продовження бойових дій, коли в ці дні проходять Олімпійські ігри. Дні, коли всі протиборчі сторони у військових конфліктах припиняють бойові дії.

Але не всі в Росії мають таку психологію. Є люди, які усвідомлюють ці нюанси і дають свої оцінки. Наприклад, Костянтин Добринін, статс-секретар Федеральної палати адвокатів РФ, в своєму блозі на сайті Ехо Москви написав про те, що одна з найважливіших проблем російського суспільства - це утриманська філософія. Ми ніби не хочемо авторитарного правління, але і не збираємося за себе відповідати. А будь-яка індивідуальна безвідповідальність неминуче породжує авторитарне правління, хочемо ми того чи ні.

А далі він продовжує, що ми скаржимося на дірки в бюджеті і водночас не хочемо платити податки; ми незадоволені політиками, і разом з тим не можемо відірвати дупи, щоб піти на вибори; ми скаржимося на міський бруд і кидаємо недопалки повз урни; ми обурені свавіллям, але дуже часто порушуємо закон, що називається на автоматі і не намагаємося дізнатися механізми захисту своїх прав; нам всі повинні, особливо держава, але ми - нічого ніколи і нікому,. Ми вважаємо за краще чути солодку брехню замість навіть не гіркої, а просто правди.

Особливе «задоволення» отримуєш від читання коментарів до цих статей, де у всій красі проявляється психологічна і моральна убогість «русского міра». Ці коментарі в сукупності з заявами Кремля дозволяють зробити цілком очевидні висновки:

1. Керівництво Росії не поважає міжнародне право і міжнародні організації.
2. Зовнішня політика Росії проводиться виключно з імперських позицій.
3. Кремль обурюється тим, що його спіймали за руку на обмані, а не тим, що обман і непорядність зведена в ранг державної політики. Психологія російського керівництва точно відображає психологію російського народу.
4. У «русского мира» ментальність гопника. Тому, спроби домовлятися з Росією як джентльмени, приречені на провал. З хамом треба розмовляти виключно по-хамськи і тоді Росія почне сприймати навколишній світ більш адекватно.

Переклад з російської О.К.