Світ тримається і розвивається на особах, які неординарні у своїй діяльності й поводженні. Такою неординарною людиною, яка старається внести нове у систему викладання початкової школи, є мама чотирьох дітей, жінка з двома вищими освітами Юлія Борисівна Пінчук. Закарпатські гори причарували її, і нині свій накопичений за довгі роки досвід вона передає закарпатським дітям. А передавати є що... Основне кредо у вихованні маленької особи – це розвиток Божої іскри таланту, даного дитині від природи, й підтримка постійного інтересу до навчання.
Понад двадцять років тому, коли старшому сину Юлії Борисівни виповнилося 4 роки, вона інтуїтивно почала вишуковувати способи і методи навчання своєї дитини.
Радянська дошкільна система виховання не задовольняла її, оскільки вона не розвивала особистість, а її нівелювала. Просто розповісти складніше, ніж просте ускладнити. Вона зуміла простими і доступними методами пояснити сину складні математичні завдання. Хлопчик швидко засвоїв множення і ділення, дії з багатозначними числами і просив маму „грати у математику” ще і ще раз... У молодших класах він дивував учителів нестандартним підходом до вирішення задач. Нині її син займається прикладною математикою і системним програмуванням і є одним із найзатребуваніших спеціалістів у Москві. Це – закономірно, в ранньому віці, адже якраз у ранньому дитинстві розвиваються таланти і здібності, які супроводжуватимуть людину все її життя. Пізніше свої нові методи навчання і виховання дитини Юлія Борисівна відшліфовувала у Москві, створивши дитячий центр, який спонсорував авторські школи, окремі класи і групи у дитячих будинках.
Новий метод
Протягом багатьох століть людство завжди хотіло знайти методи поліпшення навчання дітей. Є цілий ряд підручників, програм, методик. Широко відомі методи М.Монтессорі, В.Шаталова, Г.Домана та інші. Проте, поступивши в школу, діти втрачають інтерес до навчання, а головне – талант. Адже сучасна школа підготовлює не творців, а виконавців.
Пані Юлія, творчо переосмисливши всі доступні їй матеріали і зрозумівши, що жодна з існуючих систем не задовольняє сучасні вимоги, створює свою особисту освітню систему „Веселкова школа”.
Так з’явився оригінальній "шрифт, що розмовляє”, з допомогою якого 4-6-річні діти починають читати на подив швидко; виникли математичні пісеньки, в основі яких – таблиця множення тощо.
Сьогодні видається повний комплект підручників для першокласників – "Ми рахуємо і співаємо”, "Веселковий буквар” і робочі зошити – "Веселкові прописи” і "Веселкові друкарики”. Підготовлені до видання курси зоогеографії, біології, географії, історії й навіть фізики для… учнів початкової школи.
Ці підручники відзначаються тим, що, працюючи за ними, може отримувати хороший результат навіть недосвідчений вчитель. Усі методичні рекомендації – дані безпосередньо в тексті підручника дрібним шрифтом.
Юлія Пінчук є керівником творчого колективу вчителів-експериментаторів. Протягом 5 років створюється й випробовується нова педагогічна технологія "Веселкова школа”. За освітніми програмами цієї школи навчається понад 300 дітей у Закарпатській області й 80 – в Італії. У вересні до них приєднається півтори тисячі першокласників Закарпаття та інших областей України.
Поліпшення якості навчання повинно відбуватися не за рахунок збільшення навчального навантаження і перебування за партою, як це практикується нині, а завдяки новим педагогічним методам, що дозволяють зменшити навантаження на кожну дитину, задіяти у навчання елементи творчих ігор, розвинути прагнення до пізнання, знайти у кожної дитини родзинку маленького дослідника.
Які ж методи-ключики були запропоновані системою "Веселкової школи”? Основний – це створення ситуації успіху, загально відомий педагогічний захід. Усе складне відкидається без жалю. Залишається тільки просте, легке і цікаве. До того ж, з допомогою пісеньок, ігрових ілюстрацій тощо, навіть найскладніші завдання стають простими і доступними. Наприклад, визначення географічних координат представляють труднощі для 6-7-класників. 3-класники, які навчаються за „веселковими” програмами, із задоволенням грають у цю захоплюючу гру.
Наступний метод – це відсутність утоми. Поурочна система передбачає 35-45-хвилинну навчальну годину, що неприйнятно для малюків. Тому тривалість уроків за системою „Веселкової школи” для дітей першого класу – 25 хвилин, другого – 30, а для третьокласників – 35 хвилин. За своєю природою енергійні й рухливі діти зазвичай змушують себе сидіти за партами на уроці спокійно і всю свою енергію витрачати на те, щоб дивитися на вчителя, а не вдумуватися у його розповідь. Від перевтоми сидіти рівненько і слухати уважно, не рухаючись, у дітей розвиваються фізичні та психічні хвороби. Тому на уроках „Веселкової школи” передбачені рухливі ігри за темою уроку, часта зміна виду активності – навчальні пісні, малювання, наукові ігри. На математиці, як правило, це стрибки числовими доріжками та підйом і спуск уявними східцями з допомогою пісеньок: мишенят (додавання та віднімання), жабенят (множення числа 2), горобчиків (множення числа 3), кошенят (множення числа 4) тощо.
Третій метод – інтегровані уроки. До прикладу, на уроках математики вводяться п’ятихвилинки, так звані „геоматика” й „астроматика”, де діти під час рухливих ігор знайомляться з планетами Сонячної системи, Землею та її супутником Місяцем, материками й океанами і т.ін.
Техніка письма засвоюється через четвертий „ключик”, в основу якого покладений метод Монтессорі: учні кілька разів обводять вказівним пальчиком за вказаними стрілочками великі літери й цифри.
Найважливішим є п’ятий метод. Це зворотно-поступальний рух та феномен „впізнавання”. Так, першачки поглиблено вивчають матеріал держпрограми першого класу. Крім того, майже повністю охоплюється матеріал другого класу, і учні ознайомлюються з матеріалом третього класу. Завдяки такому способу подачі навчального матеріалу, дитина неодноразово повторює його і добре засвоює тему.
Протягом п’яти років ведеться порівнювальна статистика успішності й відвідування у „веселкових” і паралельних класах. Експеримент у кількох школах Іршавського району (сіл Довге, Луково, Приборжавське) показав, що у „веселкових” класах кількість високих і позитивних рівнів знань учнів стабільно тримається на рівнях 75-95%, тоді як у звичайних класах цей показник не перевищує 40-50%. Учні „веселкових” класів хворіють, і що цікаво, пропускають уроки набагато менше, ніж їхні однокласники з паралельних класів. Ці діти ЛЮБЛЯТЬ учитися, тому, що їм ЦІКАВО.
До слова, експеримент проходив за підтримки начальника управління освіти Закарпатської області Юрія Вільгельмовича Герцога та завідуючого районним відділом освіти Іршавської РДА Івана Степановича Поповича.
Шостим методом „Веселкової школи” є запам’ятовування і засвоєння навчального матеріалу з допомогою пісні. Протягом усього навчального періоду діти вивчають з допомогою пісень алфавіт, таблицю множення, додавання, основи знань з географії, біології, історії і навіть фізики за короткий відрізок часу. Всі пісні записані на мотиви відомих народних, дитячих і класичних пісень. Вони добре запам’ятовуються і з задоволенням виконуються дітьми. Всі ці тексти і ноти пісень подані у „Співанковому підручнику”, підготовленому Юлією Пінчук та перекладеному українською мовою Л.В.Бердар.
Останній сьомий метод – це розвиток інтелекту. Оскільки тривалість уроку всього 25-30 хвилин, то решта часу використовується для нових і цікавих для дітей ігрових курсів та предметів. Так, у першому класі вводяться наукові ігри, у другому – „Зоогеографія” („Малюємо звірів – мешканців різних материків”), „Біологія” („Подорожі з феями Анатомією і Гігієною”), у третьому – вводяться курси „Машина часу”, „Географія для майбутніх мандрівників”, „Знайомство з світовою культурою”, у четвертому – „Вивчаємо фізику”, „Хімія – це просто” тощо.
З третього класу ігрова система навчання поступово замінюється, і вводяться елементи практичних та лабораторних робіт. Юлія Борисівна, маючи неабиякі організаторські здібності, зуміла згуртувати навколо себе ентузіастів своєї справи.
– Найперше хочу відзначити талановитого учителя Любов Василівну Бердар – співавтора "Веселкової абетки”, "Веселкового букваря” тощо, людину, яка тонко відчуває і знає українську мову, – каже Юлія Борисівна. – Це і художник-педагог А.І.Дурда, чиї яскраві своєрідні ілюстрації дуже сподобалися маленьким школярам. Це і М.М.Параска, директор „Веселкової школи” з 2000 по 2004 рік – її справу продовжує нинішній директор М.І.Косик. Це М.М.Лендєл – учитель початкових класів, яка першою повірила в систему і зуміла донести її до своїх колег. А.П.Урста розробила курс фізики для 3, 4, 5 класів; О.І.Ісак – курс біології для 2-4 класів, М.В.Симканич – курс хімії для 4-5 класів. Роботу зі створення курсів історії консультує директор Луковецької ЗОШ І-ІІ ст. О.Ю.Хандра, у повному обсязі втілює у своїй школі всі "веселкові” програми. Директор Довжанської ЗОШ І-Ш ст. А.І.Пелехата консультує створення курсів з географії. Вчителі А.П.Лях, М.В.Дзихор, О.В.Батьо постійно проводять районні й обласні семінари. Заступник директора Довжанської ЗОШ Л.М.Бобита проводить важливу роботу зі зібрання і вивчення статистики успішності й відвідування у "веселкових” і паралельних класах. Видання підручників і посібників не було б можливим без Марціано Доціо, президента Іршавського культурного центру ім.Данте Аліг’єрі, професора Пізанського університету (Італія) .
До речі, Марціано Доціо цікавиться освітою ромських дітей, бо йому відомо, що з освітою ромських школярів у нашій країні є певні проблеми. З цього приводу в нього виник цікавий задум щодо втілення у життя нових форм і методів, зокрема „Веселкової школи”, щоб поліпшити засвоєння ромськими учнями шкільної навчальної програми.
Роботу за новими методами Юлія Пінчук старається не обмежувати тільки україномовними школами, розроблені нею підручники й посібники перекладає угорською та словацькою мовами, одна з багатьох її шанувальників Анжела Турак.
Обмін майстерністю
Уже понад 5 років за новою ситемою „Веселкової школи” експериментально працюють кілька навчальних закладів Іршавщини. В цьому є значна заслуга начальника відділу освіти РДА І.С.Поповича та начальника управління Закарпатської ОДА Ю.В.Герцога.
У роботі бере участь і Закарпатський інститут післядипломної освіти, який очолює М.І.Талапканич. Безпосередньо за всією діяльністю „Веселкової школи” слідкує науковий керівник експерименту „Інноваційна освітня технологія ”Веселкова школа” В.В.Химинець, професор, завкафедрою педагогіки ЗІППО. Значний внесок у роботу з методичної основи системи і розповсюдження її в області внесла М.Ю.Кирик – методист ЗІППО. Значну консультативну допомогу надає Г.Ф.Древаль – методист Міністерства освіти і науки України.
У травні цього року відбувся дводенний семінар, на якому були присутні науковці не тільки із Закарпаття, а й з інших наукових закладів України. Учасникам семінару були продемонстровані показові уроки за експериментальною програмою. Після їх перегляду на пленарних засіданнях відбулося жваве обговорення. Кожен учасник висловив свою думку. Погляди розділилися: одні були захоплені цими методами, інші висловлювали сумнів. Однак резолюція про доцільність впровадження системи "Веселкова школа” у шкільну практику була одностайною – метод заслуговує підтримки і уваги. Проте остаточний висновок дають результати моніторингів, які проводяться вже протягом п’яти років. А це – міцні знання дітей, те, що їх творчий розвиток набагато кращий, ніж у школярів тих класів, які не були задіяні в експерименті.
Експеримент, який проводиться „Веселковою школою” кілька років, заслуговує на визнання. І якщо батьки та вчителі хочуть розвивати у своєї дитини вміння й навички і знайти в неї таланти, то радимо приєднатися до виховання і навчання за методом „Веселкової школи”, яка діє на Іршавщині. Редакція „Романі Яг” надасть вам повну інформацію.
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
У „веселкових” класах цікаво вчитися
Світ:
Світ тримається і розвивається на особах, які неординарні у своїй діяльності й поводженні. Такою неординарною людиною, яка старається внести нове у систему викладання початкової школи, є мама чотирьох дітей, жінка з двома вищими освітами Юлія Борисівна Пінчук. Закарпатські гори причарували її, і нині свій накопичений за довгі роки досвід вона передає закарпатським дітям. А передавати є що... Основне кредо у вихованні маленької особи – це розвиток Божої іскри таланту, даного дитині від природи, й підтримка постійного інтересу до навчання.
Зміст
Головне – творчість
Понад двадцять років тому, коли старшому сину Юлії Борисівни виповнилося 4 роки, вона інтуїтивно почала вишуковувати способи і методи навчання своєї дитини.
Радянська дошкільна система виховання не задовольняла її, оскільки вона не розвивала особистість, а її нівелювала. Просто розповісти складніше, ніж просте ускладнити. Вона зуміла простими і доступними методами пояснити сину складні математичні завдання. Хлопчик швидко засвоїв множення і ділення, дії з багатозначними числами і просив маму „грати у математику” ще і ще раз... У молодших класах він дивував учителів нестандартним підходом до вирішення задач. Нині її син займається прикладною математикою і системним програмуванням і є одним із найзатребуваніших спеціалістів у Москві. Це – закономірно, в ранньому віці, адже якраз у ранньому дитинстві розвиваються таланти і здібності, які супроводжуватимуть людину все її життя. Пізніше свої нові методи навчання і виховання дитини Юлія Борисівна відшліфовувала у Москві, створивши дитячий центр, який спонсорував авторські школи, окремі класи і групи у дитячих будинках.
Новий метод
Протягом багатьох століть людство завжди хотіло знайти методи поліпшення навчання дітей. Є цілий ряд підручників, програм, методик. Широко відомі методи М.Монтессорі, В.Шаталова, Г.Домана та інші. Проте, поступивши в школу, діти втрачають інтерес до навчання, а головне – талант. Адже сучасна школа підготовлює не творців, а виконавців.
Пані Юлія, творчо переосмисливши всі доступні їй матеріали і зрозумівши, що жодна з існуючих систем не задовольняє сучасні вимоги, створює свою особисту освітню систему „Веселкова школа”.
Так з’явився оригінальній "шрифт, що розмовляє”, з допомогою якого 4-6-річні діти починають читати на подив швидко; виникли математичні пісеньки, в основі яких – таблиця множення тощо.
Сьогодні видається повний комплект підручників для першокласників – "Ми рахуємо і співаємо”, "Веселковий буквар” і робочі зошити – "Веселкові прописи” і "Веселкові друкарики”. Підготовлені до видання курси зоогеографії, біології, географії, історії й навіть фізики для… учнів початкової школи.
Ці підручники відзначаються тим, що, працюючи за ними, може отримувати хороший результат навіть недосвідчений вчитель. Усі методичні рекомендації – дані безпосередньо в тексті підручника дрібним шрифтом.
Юлія Пінчук є керівником творчого колективу вчителів-експериментаторів. Протягом 5 років створюється й випробовується нова педагогічна технологія "Веселкова школа”. За освітніми програмами цієї школи навчається понад 300 дітей у Закарпатській області й 80 – в Італії. У вересні до них приєднається півтори тисячі першокласників Закарпаття та інших областей України.
Поліпшення якості навчання повинно відбуватися не за рахунок збільшення навчального навантаження і перебування за партою, як це практикується нині, а завдяки новим педагогічним методам, що дозволяють зменшити навантаження на кожну дитину, задіяти у навчання елементи творчих ігор, розвинути прагнення до пізнання, знайти у кожної дитини родзинку маленького дослідника.
Які ж методи-ключики були запропоновані системою "Веселкової школи”? Основний – це створення ситуації успіху, загально відомий педагогічний захід. Усе складне відкидається без жалю. Залишається тільки просте, легке і цікаве. До того ж, з допомогою пісеньок, ігрових ілюстрацій тощо, навіть найскладніші завдання стають простими і доступними. Наприклад, визначення географічних координат представляють труднощі для 6-7-класників. 3-класники, які навчаються за „веселковими” програмами, із задоволенням грають у цю захоплюючу гру.
Наступний метод – це відсутність утоми. Поурочна система передбачає 35-45-хвилинну навчальну годину, що неприйнятно для малюків. Тому тривалість уроків за системою „Веселкової школи” для дітей першого класу – 25 хвилин, другого – 30, а для третьокласників – 35 хвилин. За своєю природою енергійні й рухливі діти зазвичай змушують себе сидіти за партами на уроці спокійно і всю свою енергію витрачати на те, щоб дивитися на вчителя, а не вдумуватися у його розповідь. Від перевтоми сидіти рівненько і слухати уважно, не рухаючись, у дітей розвиваються фізичні та психічні хвороби. Тому на уроках „Веселкової школи” передбачені рухливі ігри за темою уроку, часта зміна виду активності – навчальні пісні, малювання, наукові ігри. На математиці, як правило, це стрибки числовими доріжками та підйом і спуск уявними східцями з допомогою пісеньок: мишенят (додавання та віднімання), жабенят (множення числа 2), горобчиків (множення числа 3), кошенят (множення числа 4) тощо.
Третій метод – інтегровані уроки. До прикладу, на уроках математики вводяться п’ятихвилинки, так звані „геоматика” й „астроматика”, де діти під час рухливих ігор знайомляться з планетами Сонячної системи, Землею та її супутником Місяцем, материками й океанами і т.ін.
Техніка письма засвоюється через четвертий „ключик”, в основу якого покладений метод Монтессорі: учні кілька разів обводять вказівним пальчиком за вказаними стрілочками великі літери й цифри.
Найважливішим є п’ятий метод. Це зворотно-поступальний рух та феномен „впізнавання”. Так, першачки поглиблено вивчають матеріал держпрограми першого класу. Крім того, майже повністю охоплюється матеріал другого класу, і учні ознайомлюються з матеріалом третього класу. Завдяки такому способу подачі навчального матеріалу, дитина неодноразово повторює його і добре засвоює тему.
Протягом п’яти років ведеться порівнювальна статистика успішності й відвідування у „веселкових” і паралельних класах. Експеримент у кількох школах Іршавського району (сіл Довге, Луково, Приборжавське) показав, що у „веселкових” класах кількість високих і позитивних рівнів знань учнів стабільно тримається на рівнях 75-95%, тоді як у звичайних класах цей показник не перевищує 40-50%. Учні „веселкових” класів хворіють, і що цікаво, пропускають уроки набагато менше, ніж їхні однокласники з паралельних класів. Ці діти ЛЮБЛЯТЬ учитися, тому, що їм ЦІКАВО.
До слова, експеримент проходив за підтримки начальника управління освіти Закарпатської області Юрія Вільгельмовича Герцога та завідуючого районним відділом освіти Іршавської РДА Івана Степановича Поповича.
Шостим методом „Веселкової школи” є запам’ятовування і засвоєння навчального матеріалу з допомогою пісні. Протягом усього навчального періоду діти вивчають з допомогою пісень алфавіт, таблицю множення, додавання, основи знань з географії, біології, історії і навіть фізики за короткий відрізок часу. Всі пісні записані на мотиви відомих народних, дитячих і класичних пісень. Вони добре запам’ятовуються і з задоволенням виконуються дітьми. Всі ці тексти і ноти пісень подані у „Співанковому підручнику”, підготовленому Юлією Пінчук та перекладеному українською мовою Л.В.Бердар.
Останній сьомий метод – це розвиток інтелекту. Оскільки тривалість уроку всього 25-30 хвилин, то решта часу використовується для нових і цікавих для дітей ігрових курсів та предметів. Так, у першому класі вводяться наукові ігри, у другому – „Зоогеографія” („Малюємо звірів – мешканців різних материків”), „Біологія” („Подорожі з феями Анатомією і Гігієною”), у третьому – вводяться курси „Машина часу”, „Географія для майбутніх мандрівників”, „Знайомство з світовою культурою”, у четвертому – „Вивчаємо фізику”, „Хімія – це просто” тощо.
З третього класу ігрова система навчання поступово замінюється, і вводяться елементи практичних та лабораторних робіт. Юлія Борисівна, маючи неабиякі організаторські здібності, зуміла згуртувати навколо себе ентузіастів своєї справи.
– Найперше хочу відзначити талановитого учителя Любов Василівну Бердар – співавтора "Веселкової абетки”, "Веселкового букваря” тощо, людину, яка тонко відчуває і знає українську мову, – каже Юлія Борисівна. – Це і художник-педагог А.І.Дурда, чиї яскраві своєрідні ілюстрації дуже сподобалися маленьким школярам. Це і М.М.Параска, директор „Веселкової школи” з 2000 по 2004 рік – її справу продовжує нинішній директор М.І.Косик. Це М.М.Лендєл – учитель початкових класів, яка першою повірила в систему і зуміла донести її до своїх колег. А.П.Урста розробила курс фізики для 3, 4, 5 класів; О.І.Ісак – курс біології для 2-4 класів, М.В.Симканич – курс хімії для 4-5 класів. Роботу зі створення курсів історії консультує директор Луковецької ЗОШ І-ІІ ст. О.Ю.Хандра, у повному обсязі втілює у своїй школі всі "веселкові” програми. Директор Довжанської ЗОШ І-Ш ст. А.І.Пелехата консультує створення курсів з географії. Вчителі А.П.Лях, М.В.Дзихор, О.В.Батьо постійно проводять районні й обласні семінари. Заступник директора Довжанської ЗОШ Л.М.Бобита проводить важливу роботу зі зібрання і вивчення статистики успішності й відвідування у "веселкових” і паралельних класах. Видання підручників і посібників не було б можливим без Марціано Доціо, президента Іршавського культурного центру ім.Данте Аліг’єрі, професора Пізанського університету (Італія) .
До речі, Марціано Доціо цікавиться освітою ромських дітей, бо йому відомо, що з освітою ромських школярів у нашій країні є певні проблеми. З цього приводу в нього виник цікавий задум щодо втілення у життя нових форм і методів, зокрема „Веселкової школи”, щоб поліпшити засвоєння ромськими учнями шкільної навчальної програми.
Роботу за новими методами Юлія Пінчук старається не обмежувати тільки україномовними школами, розроблені нею підручники й посібники перекладає угорською та словацькою мовами, одна з багатьох її шанувальників Анжела Турак.
Обмін майстерністю
Уже понад 5 років за новою ситемою „Веселкової школи” експериментально працюють кілька навчальних закладів Іршавщини. В цьому є значна заслуга начальника відділу освіти РДА І.С.Поповича та начальника управління Закарпатської ОДА Ю.В.Герцога.
У роботі бере участь і Закарпатський інститут післядипломної освіти, який очолює М.І.Талапканич. Безпосередньо за всією діяльністю „Веселкової школи” слідкує науковий керівник експерименту „Інноваційна освітня технологія ”Веселкова школа” В.В.Химинець, професор, завкафедрою педагогіки ЗІППО. Значний внесок у роботу з методичної основи системи і розповсюдження її в області внесла М.Ю.Кирик – методист ЗІППО. Значну консультативну допомогу надає Г.Ф.Древаль – методист Міністерства освіти і науки України.
У травні цього року відбувся дводенний семінар, на якому були присутні науковці не тільки із Закарпаття, а й з інших наукових закладів України. Учасникам семінару були продемонстровані показові уроки за експериментальною програмою. Після їх перегляду на пленарних засіданнях відбулося жваве обговорення. Кожен учасник висловив свою думку. Погляди розділилися: одні були захоплені цими методами, інші висловлювали сумнів. Однак резолюція про доцільність впровадження системи "Веселкова школа” у шкільну практику була одностайною – метод заслуговує підтримки і уваги. Проте остаточний висновок дають результати моніторингів, які проводяться вже протягом п’яти років. А це – міцні знання дітей, те, що їх творчий розвиток набагато кращий, ніж у школярів тих класів, які не були задіяні в експерименті.
Експеримент, який проводиться „Веселковою школою” кілька років, заслуговує на визнання. І якщо батьки та вчителі хочуть розвивати у своєї дитини вміння й навички і знайти в неї таланти, то радимо приєднатися до виховання і навчання за методом „Веселкової школи”, яка діє на Іршавщині. Редакція „Романі Яг” надасть вам повну інформацію.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?