Україна має стати центром світового піратства

Шведська «Партія піратів», створена у 2006 році, гостро поставила питання про невідповідність існуючого законодавства реаліям інформаційної епохи, передусім у сфері інтелектуальної власності, патентів і копірайта. Головна її ідея полягала в тому, що обмеження інформаційного обігу  з боку держави і великих корпорацій обмежують громадянські права, гальмують розвиток суспільства і придушують його творчий потенціал. З другого боку, державна бюрократія і великий бізнес застосовують інформаційні технології для контролю громадянського суспільства і зміцнення своєї влади.

Для просування своїх ідей активісти вільного інформаційного обміну використали бренд «піратів» як символ волі та реальної демократії.  Творчий підхід, чітка організація, орієнтація на молоде покоління і швидкі комунікації за допомогою Інтернету привели до вибухового зростання партії та її впливу.

Шведський досвід надихнув активістів з інших країн світу, які почали й собі створювати піратські партії. Їх підтримали не тільки учасники файлообмінних мереж і прихильники вільного поширення знань, а й шукачі цивілізаційної альтернативи, яких не задовольняє існуюча маразматична система.

Нині партії піратів розглядаються як легальні політичні організації інформаційної (постіндустріальної) доби. По-суті, це перші у світі політичні представництва зародків нової цивілізації. Зазвичай вони не блокуються з «правими» і «лівими» партіями, проте взаємодіють з організаціями екологічної спрямованості.

Прагнучи звільнитися від контролю старої цивілізації, піратський рух виступає за свободу слова і реальну демократію, недоторканість приватного життя, демонополізацію, прозорість держави, розвиток вільного Інтернету, альтернативну енергетику і захист довкілля.    

До створення легального політичного представництва нової цивілізації долучилися й українці. Зареєстрованої партії у нас ще нема, проте вже з 2011 року офіційно діє громадська організація «Українське піратське співтовариство». Її активісти займаються поширенням інформаційної культури, беруть участь у громадських радах, просувають вільне програмне забезпечення, розвивають самоврядування.

Проте треба визнати, що успіхи українських піратів значно скромніші у порівнянні зі шведськими чи, скажімо, німецькими. Чим це пояснити?

Річ у тім, що західні держави реально захищають інтереси правовласників, а це викликає незадоволення великої кількості  користувачів Інтернету, переважно молодих чоловіків віком від 20 до 30 років: саме вони й є основним електоратом піратських партій.

Зовсім інша ситуація в Україні. З вільним доступом до фільмів, музики, програмного забезпечення, книжок тут нема проблем. Понад те, платне використання інформаційного продукту, наприклад, програмного забезпечення, у нас вважається дивацтвом, чимось маргінальним. Якщо ж люди за щось таке платять, то не з примусу чи обов’язку, а тому, що хочуть висловити свою вдячність і підтримати гарних людей.  Тобто в інформаційній сфері у нас реально розвивається «економіка дарування».

То чи є перспективи в українських піратів?

Так! І ці перспективи значно кращі, чим у країнах західного світу. Повторимо, що головний сенс руху піратських партій – політичне представництво нового цивілізаційного проекту. Його зародки є в різних точках планети, проте системний Великий Перехід починається саме в Україні, адже тут найгостріші цивілізаційні суперечності. Йдеться про екстремальну «різницю потенціалів»: з одного боку – найбільша концентрація природних ресурсів і людських талантів, з другого боку – найвищий у Європі рівень корупції і найнижчий рівень життя.

Україна – це найслабша ланка нинішньої цивілізації, а де тонко, там і рветься. Політично оформити і очолити рух України до нової цивілізації – ось справжній сенс української партії піратів.

Як ми вже знаємо, проект Вільної Української Держави передбачає Установчі збори усього світового українства з можливістю легітимації у формі постіндустріальної політичної партії. Нею й має стати Українська партія піратів.

По-перше, з брендом «партія піратів» міцно пов’язана ідея звільнення людини, а ВОЛЯ – це українська національна ідея. 

По-друге, цей бренд позитивно сприймається як в Україні, так і у світі, особливо серед молоді.

По-третє, постіндустріальний сенс «партії піратів» відповідає ідеї цивілізаційної альтернативи, яка стає все актуальнішою. Під піратським брендом можна об’єднати різні середовища, спрямовані в майбутнє.

По-четверте, піратський бренд відповідає нашій традиції, адже козаки – це українські пірати.

По-п’яте, саме у піратських товариствах (екіпажах кораблів та ескадрах) розквітала реальна демократія, адже вона працює тільки у групах до 150 осіб.  

По-шосте, назва «партія піратів» має ігровий характер, а гра – це найдосконаліша форма будь-якої діяльності.

По-сьоме, пірати – це завжди порубіжжя, фронтир. Від державного кордону фронтир відрізняється передовсім тим, що описує перехідну зону, яка, як правило, не інтегрована в жодне державотворення та має динамічний характер. Козацька нація народилася як фронтир, а що вже казати про трипільців – творців нового світу!

І, нарешті, в нас уже є варіант піратського прапора:

Таким чином, проект Великого Переходу передбачає:

1) формування екомережі Вільна Українська Держава;

2) проведення Установчих зборів нової держави;

3) легітимізацію нової держави у формі Української партії піратів.

Пропоную обговорити цю пропозицію з потенційними однодумцями, провести спільну конференцію і розробити дороговказ для спільної дії.  

Україна має стати центром світового піратства.

Творимо!