ЗСУ мають знайти власні рішення, аби виграти цю війну, не покладаючись на допомогу Заходу, адже будь-які втрати в техніці будуть компенсовуватися Заходом ще роками. Лінія фронту стабілізувалася, але у Бахмуті, як і раніше, ЗСУ дуже важко.
Австрійський військовий аналітик Тому Купер (Tom Cooper)
Часто буває важко розібратися в усіх можливих повідомленнях, що надходять з України останніми днями. Зазвичай це свідчить про те, що події не завжди розвиваються у бажаному руслі. Саме це було причиною неодноразових затримок з моїм наступним оновленням: хотів переконатися, що "туман війни" розвіявся, перш ніж робити якісь висновки, написав на Sarcastosaurus австрійський військовий аналітик Тому Купер (Tom Cooper).
IPress переклала та опублікувала його останній допис.
Протягом останнього тижня або близько того російські ВКС були зосереджені на підтримці своїх сухопутних військ у районі Бахмута. Повідомлялося про регулярні повітряні удари в центр руїн цього міста: в основному це були звичайні "насипай і молися" некерованими ракетами, але також і керованою версією некерованої ракети С-25 калібру 240 мм С-24, як видно на фотографіях, оприлюднених міноборони РФ, що додаються нижче. Про неодноразове використання планерних бомб УМПК повідомляли й українці.
Битва за Донбас. У Бахмуті ЗСУ як і раніше не вистачає снарядів і важкого піхотного озброєння
Куп'янськ-Сватове... За останній тиждень росіяни, схоже, "вирівняли" лінію фронту на південь від села Площанка. Це був "позиційний бій", коли зсрф просувалися вздовж чотирьох лісосмуг зі сходу на захід, доки не натрапили на лінію оборони ЗСУ вздовж місцевої сільської дороги. Це все, наскільки це було можливо: надто багато багнюки на цій ділянці.
Район Кремінної... на північний захід від міста, ЗСУ все ще штурмують російські позиції на захід від Червонопопівки, а росіяни штурмують українські позиції у величезному лісі на південь від міста.
У тилу, під Луганськом, вчора хтось підірвав склад ПММ (ПММ – це "пальне, мастила, мастильні матеріали"). Наскільки мені відомо, це приблизно 130 км від найближчої точки на лінії фронту. Не впевнений, що це було – наприклад, реактивна система залпового вогню чи просто черговий російський нещасний випадок з недопалком...
Сіверськ... ще один позиційний бій, в якому росіяни повернулися до тиску на Білогорівку (що на Сіверському Дінці), цього разу з південного боку. Можливо, вони просунулися приблизно на 200 м, до південно-східного краю ділянки "Терикони Крейдового Кар'єру". ЗСУ, навпаки, вдалося розширити периметр своєї оборони в районі Спірного.
Бахмут... 260-267-й день боїв і що тут ще сказати, чого ще не було сказано? Ах так, земля тільки почала підсихати, але на найближчі дні обіцяють дощі...
Бахмут... північна частина міста... 18 квітня росіяни атакували з району Старої лікарні через вулицю Крайню в напрямку району Гаражів на вулиці Оборного та Олімпійської школи, які утримували 3-я штурмова та 241-ша бригада тероборони. Станом на вчорашній день вони захопили комплекс між вулицями Перемоги та Оборного, але не змогли увійти до Гаражів.
Бахмут... центральний... на тлі скарг на нестачу боєприпасів і важкого піхотного озброєння (знаю, повторююсь без кінця), 93-я мехбригада і 123-я бригада тероборони відійшли на захід від залізничної колії в напрямку вулиці Пушкіна. З 23 квітня росіяни перетнули залізничну лінію і дуже активно просуваються в напрямку Бахмутського медичного коледжу.
Бахмут.... захід... 17 квітня ВДВ розпочали масовану атаку на ряд українських окопів у лісосмугах на північний захід від "того повороту" на трасі 0506 біля Громового. Ці позиції захищав батальйон 92-ї мехбригади, але росіянам все ж вдалося захопити свою ціль, наблизившись на 50 м до критично важливої дороги (навіть якщо їм так і не вдалося фізично перерізати її, про що широко повідомлялося і було показано на картах у соціальних мережах). Наскільки я можу оцінити, це була найнебезпечніша російська атака в Бахмуті за останні кілька тижнів, і вона була зупинена за крок до того, щоб стати особливо успішною. Мета цієї атаки була очевидною: ЗСУ почали використовувати дорогу 0506, і тому росіяни повинні були їх зупинити.
На півдні Бахмута росіяни так і не змогли дістатися до дороги 0506 і вулиці Чайковського. На південь від Бахмута ситуація значно краща. З 18 квітня українцям вдалося відтіснити ДРГ від Ступочок в районі старого кар'єру, а також до східного берега каналу на захід від Кліщіївки.
Авдіївка... знову позиційні бої. Українці відтіснили росіян від залізничної колії на північ від міста, тому росіяни вже кілька днів поспіль інтенсивно обстрілюють цю лінію. На захід від Авдіївки росіяни стверджують, що атакували через Північне до Ласточкиного, але це вже з області наукової фантастики. Насправді, вони могли просунутися "на одну лісосмугу" у напрямку південного Сіверного. Українці оперативно контратакували їхній східний фланг, зупинивши навіть це.
Дніпро... район Херсона... приблизно з 22 квітня ходить багато чуток про широкомасштабну переправу українських військ через Дніпро, причому в декількох точках в районі Херсона (міста). Наскільки я можу судити, ЗСУ перетнули річку, але лише забезпечили безпеку північної сторони острова Дачі, який вже кілька місяців був нічийною територією. Принаймні, я не знайшов жодних підтверджень будь-якого просування на Олешки (або навіть в Олешки). Ствердження про те, що останнє місто було залишене зсрф... вибачте, але це вже несерйозно.
Щось на кшталт "підсумку": так, за останні три місяці ЗСУ створили близько 20 нових бригад, дев'ять з яких були повністю навчені і оснащені НАТО, як гордо хвалився міністр оборони США кілька днів тому.
Однак, поєднання погодних умов, недостатньої кількості артилерійських боєприпасів і домінування росії в повітрі перешкоджає проведенню будь-яких серйозних мобільних операцій. Думаю, так триватиме ще деякий час.
...навіть якщо погода стане сухішою. Якщо не з іншої причини, то тому, що навіть після отримання перших двох ЗРК PAC-3 від США і НАТО – ЗСУ і ПСУ просто не мають засобів, необхідних для того, щоб надовго заблокувати російську авіацію від ударів по обраних цілях уздовж лінії фронту, а також достатньої кількості артилерійських боєприпасів, щоб блокувати російську артилерію.
Більше того, незважаючи на загальну деградацію, зсрф змогли зібрати за лінією фронту кілька значних скупчень резервів.
Без здатності завдати удару по них (що, в свою чергу, потребуватиме набагато більше артилерійських боєприпасів, ніж ЗСУ отримають у найближчі 2-4 місяці), будь-який прорив першої російської лінії оборони неодмінно зіткнеться з потужними контратаками, підтриманими, все ще переважаючими, артилерією і повітряними силами. Це не рецепт успішного наступу, а катастрофа – тим більше, якщо врахувати наступний розрахунок: припустимо, що ЗСУ починають наступ і просуваються вперед, скажімо, на 20-50 км, можливо, навіть на 100 км на тій чи іншій ділянці. За нинішніх обставин це, ймовірно, "коштуватиме" ще близько 100 танків (знищених, пошкоджених, таких, що потребують ремонту тощо). І НАТО просто не має 100 "додаткових" Leopard 2 або інших танків для заміни таких втрат; а якщо і знайде їх, то на доставку знадобиться ще рік або два...
Як на мене, зрештою, ЗСУ та ПСУ мають знайти низку власних рішень, а потім рішень, які, ймовірно, характеризуватимуть "все", що насправді потрібно Україні у цій війні: рішення виграти цю війну всупереч, а не "завдяки" допомозі США/НАТО. За допомогою власного оборонного сектору. Висловити подяку Заходу за фінансування таких зусиль, і залишити все як є. Тому що очікування допомоги від "Заходу" не тільки нагадує "Очікування Годо" Беккета, але й призводить до додаткових жертв і збитків для України, а також до невиправданого затягування цієї війни.
Наші інтереси:
Стежимо за подіями війни. Робимо висновки на основі фактів. Зберігаємо спокій та не заважаємо військовим робити свою справу.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Україна має знайти власні способи виграти цю війну всупереч допомозі США та НАТО. Її очікування невиправдано затягує війну – Том Купер
Категорія:
Світ:
Спецтема:
ЗСУ мають знайти власні рішення, аби виграти цю війну, не покладаючись на допомогу Заходу, адже будь-які втрати в техніці будуть компенсовуватися Заходом ще роками. Лінія фронту стабілізувалася, але у Бахмуті, як і раніше, ЗСУ дуже важко.
230426tomcooper.jpg
Часто буває важко розібратися в усіх можливих повідомленнях, що надходять з України останніми днями. Зазвичай це свідчить про те, що події не завжди розвиваються у бажаному руслі. Саме це було причиною неодноразових затримок з моїм наступним оновленням: хотів переконатися, що "туман війни" розвіявся, перш ніж робити якісь висновки, написав на Sarcastosaurus австрійський військовий аналітик Тому Купер (Tom Cooper).
IPress переклала та опублікувала його останній допис.
Протягом останнього тижня або близько того російські ВКС були зосереджені на підтримці своїх сухопутних військ у районі Бахмута. Повідомлялося про регулярні повітряні удари в центр руїн цього міста: в основному це були звичайні "насипай і молися" некерованими ракетами, але також і керованою версією некерованої ракети С-25 калібру 240 мм С-24, як видно на фотографіях, оприлюднених міноборони РФ, що додаються нижче. Про неодноразове використання планерних бомб УМПК повідомляли й українці.
Битва за Донбас. У Бахмуті ЗСУ як і раніше не вистачає снарядів і важкого піхотного озброєння
Куп'янськ-Сватове... За останній тиждень росіяни, схоже, "вирівняли" лінію фронту на південь від села Площанка. Це був "позиційний бій", коли зсрф просувалися вздовж чотирьох лісосмуг зі сходу на захід, доки не натрапили на лінію оборони ЗСУ вздовж місцевої сільської дороги. Це все, наскільки це було можливо: надто багато багнюки на цій ділянці.
Район Кремінної... на північний захід від міста, ЗСУ все ще штурмують російські позиції на захід від Червонопопівки, а росіяни штурмують українські позиції у величезному лісі на південь від міста.
У тилу, під Луганськом, вчора хтось підірвав склад ПММ (ПММ – це "пальне, мастила, мастильні матеріали"). Наскільки мені відомо, це приблизно 130 км від найближчої точки на лінії фронту. Не впевнений, що це було – наприклад, реактивна система залпового вогню чи просто черговий російський нещасний випадок з недопалком...
Сіверськ... ще один позиційний бій, в якому росіяни повернулися до тиску на Білогорівку (що на Сіверському Дінці), цього разу з південного боку. Можливо, вони просунулися приблизно на 200 м, до південно-східного краю ділянки "Терикони Крейдового Кар'єру". ЗСУ, навпаки, вдалося розширити периметр своєї оборони в районі Спірного.
Бахмут... 260-267-й день боїв і що тут ще сказати, чого ще не було сказано? Ах так, земля тільки почала підсихати, але на найближчі дні обіцяють дощі...
Бахмут... північна частина міста... 18 квітня росіяни атакували з району Старої лікарні через вулицю Крайню в напрямку району Гаражів на вулиці Оборного та Олімпійської школи, які утримували 3-я штурмова та 241-ша бригада тероборони. Станом на вчорашній день вони захопили комплекс між вулицями Перемоги та Оборного, але не змогли увійти до Гаражів.
Бахмут... центральний... на тлі скарг на нестачу боєприпасів і важкого піхотного озброєння (знаю, повторююсь без кінця), 93-я мехбригада і 123-я бригада тероборони відійшли на захід від залізничної колії в напрямку вулиці Пушкіна. З 23 квітня росіяни перетнули залізничну лінію і дуже активно просуваються в напрямку Бахмутського медичного коледжу.
Бахмут.... захід... 17 квітня ВДВ розпочали масовану атаку на ряд українських окопів у лісосмугах на північний захід від "того повороту" на трасі 0506 біля Громового. Ці позиції захищав батальйон 92-ї мехбригади, але росіянам все ж вдалося захопити свою ціль, наблизившись на 50 м до критично важливої дороги (навіть якщо їм так і не вдалося фізично перерізати її, про що широко повідомлялося і було показано на картах у соціальних мережах). Наскільки я можу оцінити, це була найнебезпечніша російська атака в Бахмуті за останні кілька тижнів, і вона була зупинена за крок до того, щоб стати особливо успішною. Мета цієї атаки була очевидною: ЗСУ почали використовувати дорогу 0506, і тому росіяни повинні були їх зупинити.
На півдні Бахмута росіяни так і не змогли дістатися до дороги 0506 і вулиці Чайковського. На південь від Бахмута ситуація значно краща. З 18 квітня українцям вдалося відтіснити ДРГ від Ступочок в районі старого кар'єру, а також до східного берега каналу на захід від Кліщіївки.
Авдіївка... знову позиційні бої. Українці відтіснили росіян від залізничної колії на північ від міста, тому росіяни вже кілька днів поспіль інтенсивно обстрілюють цю лінію. На захід від Авдіївки росіяни стверджують, що атакували через Північне до Ласточкиного, але це вже з області наукової фантастики. Насправді, вони могли просунутися "на одну лісосмугу" у напрямку південного Сіверного. Українці оперативно контратакували їхній східний фланг, зупинивши навіть це.
Дніпро... район Херсона... приблизно з 22 квітня ходить багато чуток про широкомасштабну переправу українських військ через Дніпро, причому в декількох точках в районі Херсона (міста). Наскільки я можу судити, ЗСУ перетнули річку, але лише забезпечили безпеку північної сторони острова Дачі, який вже кілька місяців був нічийною територією. Принаймні, я не знайшов жодних підтверджень будь-якого просування на Олешки (або навіть в Олешки). Ствердження про те, що останнє місто було залишене зсрф... вибачте, але це вже несерйозно.
Щось на кшталт "підсумку": так, за останні три місяці ЗСУ створили близько 20 нових бригад, дев'ять з яких були повністю навчені і оснащені НАТО, як гордо хвалився міністр оборони США кілька днів тому.
Однак, поєднання погодних умов, недостатньої кількості артилерійських боєприпасів і домінування росії в повітрі перешкоджає проведенню будь-яких серйозних мобільних операцій. Думаю, так триватиме ще деякий час.
...навіть якщо погода стане сухішою. Якщо не з іншої причини, то тому, що навіть після отримання перших двох ЗРК PAC-3 від США і НАТО – ЗСУ і ПСУ просто не мають засобів, необхідних для того, щоб надовго заблокувати російську авіацію від ударів по обраних цілях уздовж лінії фронту, а також достатньої кількості артилерійських боєприпасів, щоб блокувати російську артилерію.
Більше того, незважаючи на загальну деградацію, зсрф змогли зібрати за лінією фронту кілька значних скупчень резервів.
Без здатності завдати удару по них (що, в свою чергу, потребуватиме набагато більше артилерійських боєприпасів, ніж ЗСУ отримають у найближчі 2-4 місяці), будь-який прорив першої російської лінії оборони неодмінно зіткнеться з потужними контратаками, підтриманими, все ще переважаючими, артилерією і повітряними силами. Це не рецепт успішного наступу, а катастрофа – тим більше, якщо врахувати наступний розрахунок: припустимо, що ЗСУ починають наступ і просуваються вперед, скажімо, на 20-50 км, можливо, навіть на 100 км на тій чи іншій ділянці. За нинішніх обставин це, ймовірно, "коштуватиме" ще близько 100 танків (знищених, пошкоджених, таких, що потребують ремонту тощо). І НАТО просто не має 100 "додаткових" Leopard 2 або інших танків для заміни таких втрат; а якщо і знайде їх, то на доставку знадобиться ще рік або два...
Як на мене, зрештою, ЗСУ та ПСУ мають знайти низку власних рішень, а потім рішень, які, ймовірно, характеризуватимуть "все", що насправді потрібно Україні у цій війні: рішення виграти цю війну всупереч, а не "завдяки" допомозі США/НАТО. За допомогою власного оборонного сектору. Висловити подяку Заходу за фінансування таких зусиль, і залишити все як є. Тому що очікування допомоги від "Заходу" не тільки нагадує "Очікування Годо" Беккета, але й призводить до додаткових жертв і збитків для України, а також до невиправданого затягування цієї війни.
Стежимо за подіями війни. Робимо висновки на основі фактів. Зберігаємо спокій та не заважаємо військовим робити свою справу.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?