Після звільнення від більшовизму, українське суспільство в Києві створило органи самоуправління і налагодило харчування громадян, виплату пенсій та надання допомоги інвалідам та сиротам
16 вересня 1941 року С. К. Тимошенко усно через начальника оперативного управління штабу Південно-Західного фронту І. Х. Баграмяна передав М. П. Кирпоносу розпорядження про відведення військ фронту на рубіж річки Псел. Кирпонос, пам'ятаючи вказівки Сталіна в жодному разі не залишати Київ і не маючи на те письмової директиви, о 5 годині ранку 17 вересня звернувся до Москви за підтвердженням рішення головкому, оскільки зв'язку зі штабом Тимошенко він не мав.
У ніч на 18 вересня Б. М. Шапошніков повідомив, що Ставка дозволяє військам 37-ї армії залишити Київ.
18 вересня радянські війська залишили Київ. В Києві залишилося більше 400 тисяч мешканців. В переважній більшості літні люди, жінки і діти.
Напередодні і під час відступу з міста були вивезені всі продукти харчування, а продукти, що не було можливості вивезти, знищені шляхом потоплення в Дніпрі.
В процесі відступу сапери підірвали водопровід, станцію перекачки каналізаційних стоків, електростанцію та чотири мости через Дніпро.
19 вересня 1941 року підрозділи Вермахту увійшли в Київ.
24 вересня оточені радянські війська в кількості 665 000 солдатів і офіцерів здалися в полон!
Перед німецькими службами встала титанічна проблема: налагодити харчування більше мільйона осіб!
Відносно полонених – окрема тема. В цьому блозі на основі документів ми покажемо, як вирішував питання харчування і допомоги населенню Києва Відділ Суспільної Опіки Київської Міської Управи.
***
Документ 1:
(Орфографія документу повністю збережена)
Штамп з текстами німецькою і українською мовами:
Київська Міська Управа
МУЗЕЙ-АРХІВ
ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ
Копія
НАКАЗ № 6
по Відділу Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи
від 13 січня 1942 року
про утворення при Відділі Суспільноі Опіки Комісіі
Українських громадських і культурних діячів.
На підставі чинного положення про Відділ Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи, що його затверджено 12.XII.41 р. утворити при Відділі Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи Комісію українських громадських і культурних діячів.
Комісія українських громадських і культурних діячів чинить як дорадчий орган при Відділі Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи та має своїм завданням забезпечувати громадський нагляд за правильним і своєчасним призначенням та визначенням згідно закону розміру пенсій та допомог /крім персональних/, бере участь в розгляді скарг на неправильні призначення пенсій та допомог Районовими Відділами Суспільноі Опіки.
Комісія українських громадських і культурних діячів працює під моїм головуванням і складається з представників таких установ і організацій:
1/ від Академії Наук проф. Грунський М. К.
2/ “ Університету й Учит. Інституту доцент Масюк П. Д.
3/ “ Технічних Інститутів п. Романкевич І. П.
4/ “ Музично-Драмат. працівників п. Сагатовський І. Л.
5/ “ Учителів Середн. та Загальн. Шкіл Кизинець Є. Як.
6/ “ робітників мистецтв п. Носко П. В.
7/ “ бібліотечн. робітників п. Грушевська О. О.
8/ “ медичних установ проф. Ярослав С. Ю.
Обов’язки Секретаря Комісіі покладаю на Інспектора Пенсій Відділу Суспільноі Опіки п. Чараса С. Я.
Керівник Відділу Суспільноі Опіки Місьукправи проф. Гаєвський.
Про надання харчовоі допомоги інвалідам, пенсіонерам і малолітнім сиротам
I. Коло осіб, що мають право на допомогу за цим положенням:
1. Право на допомогу мають:
а/ пенсіонери, які одержували пенсію протягом 1941 року.
б/ особи непрацездатні за висновком лікарськоі комісіі при Біржі праці, а також явні каліки /з ампутованими кінцівками і сліпі/.
в/ інваліди I та II груп за документами про інвалідність датованими не раніш 1938 року.
г/ особи, що досягли – чоловіки 60 років, а жінки – 50 років;
д/ діти сироти /без обох батьків/ до 14-річного віку
є/ особи, які мають на своєму піклуванні дітей до 8-річного віку, в тому випадку коли в складі родини для догляду за дитиною немає інших осіб.
2. Особи, що перелічені в п. 1 цього положення, мають право на допомогу за умовою, що вони не мають жодних альтернативних засобів до існування.
Примітка: Керівникові Відділу Суспільноі Опіки надається право у виключних випадках надавати допомогу іншим категоріям осіб, не передбачених в п. 1 цього положення.
3. Відсутність засобів до життя особи, що потребує допомоги, встановлюється довідкою будинкоуправління, або обстеженням матеріально-побутового стану цієі особи через Районову інспектуру Суспільноі Опіки.
II. Порядок призначення допомоги:
4. Допомогу призначає Районова Інспектура Суспільноі Опіки за місцем мешкання заявника.
5. Скарги на постанови Районовоі Інспектури в питаннях призначення цієі допомоги подаються до Відділу Суспільноі Опіки Міськоі Управи в 7-ми денний термін з дня оголошення постанови.
Рішення Відділу Суспільноі Опіки є остаточне.
Примітка: Порядком нагляду цю постанову може скасувати Голова Міста.
6. Рішення про надання допомоги оформлюється постановою Районового Інспектора Суспільноі Опіки.
У випадку відмови у призначенні допомоги в постанові повинно бути зазначено про причини відмовлення.
7. На кожну особу, що їй призначено допомогу, заводиться в Райінспектурі Суспільноі опіки окрему справу й особовий рахунок /картку за встановленою формою/.
8. Допомогу призначають на підставі писемноі заяви в якій зазначається: прізвище, ім’я, по батькові та адреса заявника та хто саме потребує допомоги.
До заяви прикладається: / довідку будинкоуправління про родинний та майновий стан особи, що просить про допомогу та б/ довідку лікарськоі комісіі при Біржі Праці про непрацездатність, як-що особа, що просить про допомогу, за віком не має права на таку.
При подачі заяви про допомогу пред’являється пашпорта або метричне свідоцтво про народження для встановлення віку.
9. Заяву про призначення допомоги, якщо до неі додано всі потрібні документи інспектор суспільноі опіки розглядає в 2-х денний термін з дня подачі іі.
Як-що подана до заяви довідка будинкоуправління про матеріально-побутовий стан заявника викликає сумнів в правильності іі, то справу вирішують в той же термін після обстеження на місці.
III. Норми допомоги.
10. Допомога надається:
а/ харчовою порцією – безкоштовни обіди в ідальні громадського харчування та
б/ грішми на купівлю хліба за продуктовою карткою. Вартість допомоги не повинна перевищувати 2-х карбованців на день.
11. Як-що в складі родини є декілька непрацездатних, що потребують допомоги, то такій родині може бути призначено дві харчових порціі.
Більше 2-х порцій на одну родину може бути призначено як виняток за постановою Керівника Відділу Суспільноі Опіки Міськоі Управи.
IV. Порядок видачі допомоги.
12. Районовий інспектор Суспільноі Опіки, призначаючи допомогу одночасно прикріплює одержувача іі до ідальні громадського харчування на одержання бешкоштовного обіда.
Питання про прикріплення до ідальні погоджується з харчовим відділом Міськоі Управи.
13. Гроші на оплату обідів по призначеним допомогам Райінспектура Суспільноі Опіки переказує ідальні кожні 2 тижні /1-го та 16-го дня місяця/.
Гроші на придбання хліба видаються наруки одержувачеві допомоги з каси Районовоі Інспектури Суспільноі Опіки на 2 тижні наперед.
14. Нагляд та контроль за призначенням та видачею допомоги проводить Відділ Суспільноі Опіки Управи міста.
15. Облік та звітність ведеться за інструкцією та формами, що іх встановлює Відділ Суспільноі Опіки міськоі Управи за погодженням з Фінансовим Відділом Міськоі Управи.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Український національний солідаризм: діяльність Відділу Суспільної Опіки в Києві. Ч.II. Осінь 1941 – весна 1942
Світ:
Спецтема:
Після звільнення від більшовизму, українське суспільство в Києві створило органи самоуправління і налагодило харчування громадян, виплату пенсій та надання допомоги інвалідам та сиротам
16 вересня 1941 року С. К. Тимошенко усно через начальника оперативного управління штабу Південно-Західного фронту І. Х. Баграмяна передав М. П. Кирпоносу розпорядження про відведення військ фронту на рубіж річки Псел. Кирпонос, пам'ятаючи вказівки Сталіна в жодному разі не залишати Київ і не маючи на те письмової директиви, о 5 годині ранку 17 вересня звернувся до Москви за підтвердженням рішення головкому, оскільки зв'язку зі штабом Тимошенко він не мав.
У ніч на 18 вересня Б. М. Шапошніков повідомив, що Ставка дозволяє військам 37-ї армії залишити Київ.
18 вересня радянські війська залишили Київ. В Києві залишилося більше 400 тисяч мешканців. В переважній більшості літні люди, жінки і діти.
Напередодні і під час відступу з міста були вивезені всі продукти харчування, а продукти, що не було можливості вивезти, знищені шляхом потоплення в Дніпрі.
В процесі відступу сапери підірвали водопровід, станцію перекачки каналізаційних стоків, електростанцію та чотири мости через Дніпро.
19 вересня 1941 року підрозділи Вермахту увійшли в Київ.
24 вересня оточені радянські війська в кількості 665 000 солдатів і офіцерів здалися в полон!
Перед німецькими службами встала титанічна проблема: налагодити харчування більше мільйона осіб!
Відносно полонених – окрема тема. В цьому блозі на основі документів ми покажемо, як вирішував питання харчування і допомоги населенню Києва Відділ Суспільної Опіки Київської Міської Управи.
***
Документ 1:
(Орфографія документу повністю збережена)
Штамп з текстами німецькою і українською мовами:
Київська Міська Управа
МУЗЕЙ-АРХІВ
ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ
Копія
НАКАЗ № 6
по Відділу Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи
від 13 січня 1942 року
про утворення при Відділі Суспільноі Опіки Комісіі
Українських громадських і культурних діячів.
На підставі чинного положення про Відділ Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи, що його затверджено 12.XII.41 р. утворити при Відділі Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи Комісію українських громадських і культурних діячів.
Комісія українських громадських і культурних діячів чинить як дорадчий орган при Відділі Суспільноі Опіки Київськоі Міськоі Управи та має своїм завданням забезпечувати громадський нагляд за правильним і своєчасним призначенням та визначенням згідно закону розміру пенсій та допомог /крім персональних/, бере участь в розгляді скарг на неправильні призначення пенсій та допомог Районовими Відділами Суспільноі Опіки.
Комісія українських громадських і культурних діячів працює під моїм головуванням і складається з представників таких установ і організацій:
1/ від Академії Наук проф. Грунський М. К.
2/ “ Університету й Учит. Інституту доцент Масюк П. Д.
3/ “ Технічних Інститутів п. Романкевич І. П.
4/ “ Музично-Драмат. працівників п. Сагатовський І. Л.
5/ “ Учителів Середн. та Загальн. Шкіл Кизинець Є. Як.
6/ “ робітників мистецтв п. Носко П. В.
7/ “ бібліотечн. робітників п. Грушевська О. О.
8/ “ медичних установ проф. Ярослав С. Ю.
Обов’язки Секретаря Комісіі покладаю на Інспектора Пенсій Відділу Суспільноі Опіки п. Чараса С. Я.
Керівник Відділу Суспільноі Опіки Місьукправи проф. Гаєвський.
З оригіналом згідно:
Секретар ( підпис ) / Дворжецька /
(ДАКО. Фонд Р-2412, Оп. 2, Спр. 27, Арк. 2. Оригінал. Машинопис.)
***
Документ 2:
(Орфографія документу повністю збережена)
Штамп з текстами німецькою і українською мовами:
Київська Міська Управа
МУЗЕЙ-АРХІВ
ПЕРЕХОДОВОЇ ДОБИ
ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
Про надання харчовоі допомоги інвалідам, пенсіонерам і малолітнім сиротам
I. Коло осіб, що мають право на допомогу за цим положенням:
1. Право на допомогу мають:
а/ пенсіонери, які одержували пенсію протягом 1941 року.
б/ особи непрацездатні за висновком лікарськоі комісіі при Біржі праці, а також явні каліки /з ампутованими кінцівками і сліпі/.
в/ інваліди I та II груп за документами про інвалідність датованими не раніш 1938 року.
г/ особи, що досягли – чоловіки 60 років, а жінки – 50 років;
д/ діти сироти /без обох батьків/ до 14-річного віку
є/ особи, які мають на своєму піклуванні дітей до 8-річного віку, в тому випадку коли в складі родини для догляду за дитиною немає інших осіб.
2. Особи, що перелічені в п. 1 цього положення, мають право на допомогу за умовою, що вони не мають жодних альтернативних засобів до існування.
Примітка: Керівникові Відділу Суспільноі Опіки надається право у виключних випадках надавати допомогу іншим категоріям осіб, не передбачених в п. 1 цього положення.
3. Відсутність засобів до життя особи, що потребує допомоги, встановлюється довідкою будинкоуправління, або обстеженням матеріально-побутового стану цієі особи через Районову інспектуру Суспільноі Опіки.
II. Порядок призначення допомоги:
4. Допомогу призначає Районова Інспектура Суспільноі Опіки за місцем мешкання заявника.
5. Скарги на постанови Районовоі Інспектури в питаннях призначення цієі допомоги подаються до Відділу Суспільноі Опіки Міськоі Управи в 7-ми денний термін з дня оголошення постанови.
Рішення Відділу Суспільноі Опіки є остаточне.
Примітка: Порядком нагляду цю постанову може скасувати Голова Міста.
6. Рішення про надання допомоги оформлюється постановою Районового Інспектора Суспільноі Опіки.
У випадку відмови у призначенні допомоги в постанові повинно бути зазначено про причини відмовлення.
7. На кожну особу, що їй призначено допомогу, заводиться в Райінспектурі Суспільноі опіки окрему справу й особовий рахунок /картку за встановленою формою/.
8. Допомогу призначають на підставі писемноі заяви в якій зазначається: прізвище, ім’я, по батькові та адреса заявника та хто саме потребує допомоги.
До заяви прикладається: / довідку будинкоуправління про родинний та майновий стан особи, що просить про допомогу та б/ довідку лікарськоі комісіі при Біржі Праці про непрацездатність, як-що особа, що просить про допомогу, за віком не має права на таку.
При подачі заяви про допомогу пред’являється пашпорта або метричне свідоцтво про народження для встановлення віку.
9. Заяву про призначення допомоги, якщо до неі додано всі потрібні документи інспектор суспільноі опіки розглядає в 2-х денний термін з дня подачі іі.
Як-що подана до заяви довідка будинкоуправління про матеріально-побутовий стан заявника викликає сумнів в правильності іі, то справу вирішують в той же термін після обстеження на місці.
III. Норми допомоги.
10. Допомога надається:
а/ харчовою порцією – безкоштовни обіди в ідальні громадського харчування та
б/ грішми на купівлю хліба за продуктовою карткою. Вартість допомоги не повинна перевищувати 2-х карбованців на день.
11. Як-що в складі родини є декілька непрацездатних, що потребують допомоги, то такій родині може бути призначено дві харчових порціі.
Більше 2-х порцій на одну родину може бути призначено як виняток за постановою Керівника Відділу Суспільноі Опіки Міськоі Управи.
IV. Порядок видачі допомоги.
12. Районовий інспектор Суспільноі Опіки, призначаючи допомогу одночасно прикріплює одержувача іі до ідальні громадського харчування на одержання бешкоштовного обіда.
Питання про прикріплення до ідальні погоджується з харчовим відділом Міськоі Управи.
13. Гроші на оплату обідів по призначеним допомогам Райінспектура Суспільноі Опіки переказує ідальні кожні 2 тижні /1-го та 16-го дня місяця/.
Гроші на придбання хліба видаються наруки одержувачеві допомоги з каси Районовоі Інспектури Суспільноі Опіки на 2 тижні наперед.
14. Нагляд та контроль за призначенням та видачею допомоги проводить Відділ Суспільноі Опіки Управи міста.
15. Облік та звітність ведеться за інструкцією та формами, що іх встановлює Відділ Суспільноі Опіки міськоі Управи за погодженням з Фінансовим Відділом Міськоі Управи.
Керівник Відділу Суспільноі
Опіки Міськоі Управи / Ненанкевич /
З Фінвідділом погоджено:
Керівник відділу ____________________
« ____ » ________________ 1942 року.
(ДАКО. Фонд Р-2412, Оп. 2, Спр. 27, Арк. 5-6. Оригінал. Машинопис.)
Джерела:
Знати правду про життя на територіях, звільнених від більшовизму, в період 1941-1944 років.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь