У полоні бойовиків "ДНР-ЛНР" продовжують перебувати наші громадяни, і мова йде перш за все про військовослужбовців, яких заведено вважати військовополоненими і на яких повинні поширюватися домовленості. Під маркою проукраїнських активістів і борців проти режиму Захарченка-Пушиліна хочуть повернути тих, хто спочатку підтримував окупацію Донбасу, а через кілька років з різних причин потрапив "на підвал".
Ось їх під тиском різних правозахисних організацій і родичів Україна як держава витягує усіма силами. А військовослужбовці так і залишаються в полоні, пише у своїй статті на ДС військовий експерт Михайло Жирохов.
До речі, в останньому обміні з 20 осіб тільки двоє були військовослужбовцями: 22-річний Микола Гриненко з 79-ї десантно-штурмової бригади (в полоні з 23 січня 2019 р.) і 49-річний боєць 53-й окремої механізованої бригади Віктор Шайдов (з 22 травня 2019 р.).
Причому до обох у правоохоронних органів є серйозні питання. Той же Гриненко незрозуміло як потрапив в полон — чи то після невдалого розвідувального рейду (а він служив у розвідувальному взводі), чи то з іншої причини. Сам він розповідає обидві версії.
Шайдов — з числа пасажирів нещасливого КамАЗа, який за досить дивних обставин під час поїздки по маршруту Мангуш - Костянтинівка заїхав на блокпост окупаційних військ близько Новотроїцька. В основному це були старшини рот, які без зброї перевозили документацію бригади.
З цієї групи четверо бійців були звільнені по обміну в червні і грудні 2019 року, ще один — старший сержант Роман Безпалий — за версією бойовиків, наклав на себе руки в камері у листопаді 2019 г. Тобто після звільнення Шайдова ще двоє бійців знаходяться в полоні.
На сьогодні з числа ідентифікованих військовослужбовців в полоні у бойовиків перебувають як мінімум четверо наших бійців: Андрій Качинський (128-я окрема гірничо-штурмова бригада, в полоні з 29 грудня 2018 р.), Станіслав Панченко (58-я окрема мотопіхотна бригада, з 17 січня 2019 р.), Ігор Мирончук (128-я окрема гірничо-штурмова бригада, в полоні з 9 лютого 2019 р.) і Віталій Чміль (36-я бригада морської піхоти, з 2 травня 2018 р).
Які шанси у них потрапити в наступний обмін, абсолютно незрозуміло, пише Михайло Жирохов.
В тилу триває епопея зі спробами деградації армії вищим військовим керівництвом. Так, тільки за останні дні інформаційний простір сколихнули два скандали.
В мережу потрапили документи по конкретним спробам виписати премії генеральському складу Генерального штабу "за роботу в умовах реформування". Причому суми там були дуже непогані, і, природно, що найбільша премія в 400% призначалася для начальника Генштабу генерал-полковника Руслана Хомчака.
Руслан Хомчак. Фото: Радіо Свобода
На тлі недавніх скандалів з зарплатами і преміями цивільної влади це не виглядає зовсім вже дивним. Однак, це викликало великий резонанс насамперед серед військових.
І другий скандал пов'язаний з нібито спробами змінити керівництво Силами спеціальних операцій. Зрозуміло, що цей процес неминучий — "нова мітла" ретельно вимітає всіх, хто тим чи іншим чином зобов'язаний кар'єрою Порошенку-Муженку.
З іншого боку, в черговий раз громадськість обурила особистість того, кого хочуть привести. Знову людина, яку свого часу з ганьбою вигнали з армії після загибелі двох курсантів на полігоні у 2005 році, який незрозуміло як знову повернувся в армію і вельми неоднозначно проявив себе в бойових діях на Донбасі. Йдеться про полковника Сухопутних військ Олександра Доманського.
Зрозуміло, що після такого резонансу, швидше за все, від цього призначення тандем Хомчака-Тарана відмовиться, але сам факт дуже показовий.
Добре помітно, що просування в нинішній армійській структурі залежить не від моральних якостей і бойових заслуг, а лише від факту особистого знайомства з "потрібними людьми". Наскільки довго триватиме така практика, сказати складно, але те, що вона точно не додає мотивації офіцерському складу армії, — це точно.
Наші інтереси:
Стежити за змінами в керівництві ЗСУ, за процесом обміну і спекуляціями навколо обмінів.
На перший погляд, це недосяжна мета. Проте Ісус закликає без вагань братися до справи й негайно розпочинати стратегію «успадкування Землі», адже правильна стратегія сама згенерує необхідні ресурси...
В останньому обміні з 20 чоловік тільки двоє були українськими військовослужбовцями
Світ:
У полоні бойовиків "ДНР-ЛНР" продовжують перебувати наші громадяни, і мова йде перш за все про військовослужбовців, яких заведено вважати військовополоненими і на яких повинні поширюватися домовленості. Під маркою проукраїнських активістів і борців проти режиму Захарченка-Пушиліна хочуть повернути тих, хто спочатку підтримував окупацію Донбасу, а через кілька років з різних причин потрапив "на підвал".
20041601.jpg
Ось їх під тиском різних правозахисних організацій і родичів Україна як держава витягує усіма силами. А військовослужбовці так і залишаються в полоні, пише у своїй статті на ДС військовий експерт Михайло Жирохов.
До речі, в останньому обміні з 20 осіб тільки двоє були військовослужбовцями: 22-річний Микола Гриненко з 79-ї десантно-штурмової бригади (в полоні з 23 січня 2019 р.) і 49-річний боєць 53-й окремої механізованої бригади Віктор Шайдов (з 22 травня 2019 р.).
Причому до обох у правоохоронних органів є серйозні питання. Той же Гриненко незрозуміло як потрапив в полон — чи то після невдалого розвідувального рейду (а він служив у розвідувальному взводі), чи то з іншої причини. Сам він розповідає обидві версії.
Шайдов — з числа пасажирів нещасливого КамАЗа, який за досить дивних обставин під час поїздки по маршруту Мангуш - Костянтинівка заїхав на блокпост окупаційних військ близько Новотроїцька. В основному це були старшини рот, які без зброї перевозили документацію бригади.
З цієї групи четверо бійців були звільнені по обміну в червні і грудні 2019 року, ще один — старший сержант Роман Безпалий — за версією бойовиків, наклав на себе руки в камері у листопаді 2019 г. Тобто після звільнення Шайдова ще двоє бійців знаходяться в полоні.
На сьогодні з числа ідентифікованих військовослужбовців в полоні у бойовиків перебувають як мінімум четверо наших бійців: Андрій Качинський (128-я окрема гірничо-штурмова бригада, в полоні з 29 грудня 2018 р.), Станіслав Панченко (58-я окрема мотопіхотна бригада, з 17 січня 2019 р.), Ігор Мирончук (128-я окрема гірничо-штурмова бригада, в полоні з 9 лютого 2019 р.) і Віталій Чміль (36-я бригада морської піхоти, з 2 травня 2018 р).
Які шанси у них потрапити в наступний обмін, абсолютно незрозуміло, пише Михайло Жирохов.
В тилу триває епопея зі спробами деградації армії вищим військовим керівництвом. Так, тільки за останні дні інформаційний простір сколихнули два скандали.
В мережу потрапили документи по конкретним спробам виписати премії генеральському складу Генерального штабу "за роботу в умовах реформування". Причому суми там були дуже непогані, і, природно, що найбільша премія в 400% призначалася для начальника Генштабу генерал-полковника Руслана Хомчака.
На тлі недавніх скандалів з зарплатами і преміями цивільної влади це не виглядає зовсім вже дивним. Однак, це викликало великий резонанс насамперед серед військових.
І другий скандал пов'язаний з нібито спробами змінити керівництво Силами спеціальних операцій. Зрозуміло, що цей процес неминучий — "нова мітла" ретельно вимітає всіх, хто тим чи іншим чином зобов'язаний кар'єрою Порошенку-Муженку.
З іншого боку, в черговий раз громадськість обурила особистість того, кого хочуть привести. Знову людина, яку свого часу з ганьбою вигнали з армії після загибелі двох курсантів на полігоні у 2005 році, який незрозуміло як знову повернувся в армію і вельми неоднозначно проявив себе в бойових діях на Донбасі. Йдеться про полковника Сухопутних військ Олександра Доманського.
Зрозуміло, що після такого резонансу, швидше за все, від цього призначення тандем Хомчака-Тарана відмовиться, але сам факт дуже показовий.
Добре помітно, що просування в нинішній армійській структурі залежить не від моральних якостей і бойових заслуг, а лише від факту особистого знайомства з "потрібними людьми". Наскільки довго триватиме така практика, сказати складно, але те, що вона точно не додає мотивації офіцерському складу армії, — це точно.
Стежити за змінами в керівництві ЗСУ, за процесом обміну і спекуляціями навколо обмінів.
Зверніть увагу
«Щасливі реалісти, бо вони отримають допомогу» – третій крок до вічного життя та опанування планети Земля