В США викрили українського шпигуна? Боротьба демократів проти Трампа набуває комедійного забарвлення

29 жовтня перед комітетами Палати представників з питань іноземних справ, розвідки та нагляду виступав підполковник Олександр Віндман (Alexander Vindman), провідний фахівець з питань України і директор відділу європейських відносин у Раді Національної Безпеки США. Зараз ці комітети Палати представників спільно допитують всіх, хто може бути хоча б віддалено пов’язаний зі справою, яку умовно назвемо «а чи міг Трамп просити Зеленського розслідувати справу Байдена».

За даними The New York Times прозвучала інформація, що якісь українські чиновники зв’язувались з Олександром Віндманом, щоб дізнатися про діяльність Рудольфа Джуліані (Rudolph Giuliani), котрий, можливо, прагнув чинити тиск на Україну, щоб розслідувати імовірні корупційні діяння Джо Байдена та його сина в Україні.

Під час обговорення цієї інформації на Fox News гість студії, професор права Джон Ю (John Yoo) емоційно висловився в тому ключі, що дехто захоче назвати такі контакти шпигунством. І як у воду дивився, бо дійсно дехто з журналістів та блогерів, не дочувши до кінця, почали його критикувати, нібито він звинуватив ветерана війни в Іраку, що той є подвійним агентом.

Довелось шановному професору знову виступати в медіа з роз’ясненням, що мова не йшла про поважного бойового офіцера. А про те, що українські чиновники намагаються зібрати інформацію, щоб усвідомити ситуацію. Саме про це він і сказав, що «дехто може назвати це шпигунством».

При тому треба підкреслити, що в англійській мові слова «шпигун» і «шпигунство» не мають такого відверто негативного забарвлення, як у нас, а є скоріше нейтральними словами.

Проте цікаво, що наші українські чиновники звернулись за інформацією не до працівників посольства, не до чиновників Держдепу або до симпатиків України в Конгресі. Вони подзвонили до найвищого чиновника Ради Національної Безпеки, який відповідає не за поточне ведення дипломатії, а за розробку стратегії, координацію зовнішньої політики між Державним і оборонним відомствами та розвідувальну діяльність.

Ще в своєму виступі Джон Ю намагався пояснити неукам, що будь-яка держава повинна збирати інформацію доступними методами, щоб мати більш об’єктивне уявлення про те, що відбувається. Заперечувати цей очевидний факт – просто безглуздя. Тому й не варто дивуватись тому, що  Україна шукала інформацію про, скажімо так, «суміжні фактори».

Проте основне, на що звертає увагу Джон Ю, це намагання запобігти руйнівному кроку, який прагнуть зробити демократи.

На його думку, батьки-засновники США створили таку річ, як можливість імпічменту, для того, щоб була можливість усунення від влади Президента, який зловживає своїми повноваженнями, піднявши свої особисті інтереси вище національних. Проте вони однозначно не хотіли б, щоб загроза імпічменту використовувалась Конгресом для такого контролю над Президентом, який руйнує розділення законодавчої та виконавчої влади. І вони переживали би, що подібний прецедент з імпічментом підірве здатність майбутніх Президентів проводити активну зовнішню політику, яка серед іншого передбачає деяку таємність, злагоду, швидкість реагування та дипломатичне листування.

І як вважає Джон Ю, батьки-засновники скоріше би повірили у здатність американського народу зробити вірний вибір. Тобто довірили би американському народові самостійно вирішити, чи звільнити Президента Трампа у 2020 році.

Між іншим, в нижній палаті Конгресу - Палаті представників - проголосували за пакет основних правил у межах процедури імпічменту Президента Дональда Трампа. «За» проголосували 231 демократ і один незалежний. «Проти» 194 республіканця і два демократи. Нагадаємо, що у верхній палаті Конгресу - Сенаті - більшість мають республіканці.