Майже щодня в Києві настає момент, коли війна гучно вступає в місто. Це коли з'являються похоронні процесії, які котяться головними артеріями на Хрещатик, центральну вулицю столиці. Рух зупиняється. Рупор транслює історії загиблих солдатів під підбадьорливу патріотичну музику. Потім колони прямують до Майдану Незалежності, місця багатьох минулих революцій в Україні. Товариші запалюють фаєри і прощаються. Вони саджають українські прапори на клумби, які вже давно перетворилися на поля з тканини – жовті та блакитні. Останніми днями, з наростанням російського наступу на Донбасі, церемонії стали частішими.
Так починається стаття в The Economist "Volodymyr Zelensky faces a power struggle in 2025. As morale ebbs in Ukraine there is talk of a change at the top".
Решту дня життя в місті повертається до звичного ритму. Магазини працюють, ресторани обслуговують гостей, а політики пліткують. Зараз всі розмови точаться навколо Дональда Трампа і гри в очікування. Чи буде його нова адміністрація схилятися на бік України чи Росії? Чи зможе він запровадити перемир'я? Чи відбудуться вибори? Наразі на вустах київських політиків дві дати: 20 січня 2025 року, дата інавгурації пана Трампа, перший момент для будь-якого можливого припинення вогню та скасування воєнного стану, і 25 травня, найраніша дата виборів, яка обговорюється.
Офіс Президента заперечує, що готується до виборів. Більшість джерел скептично ставляться до того, що вони відбудуться. Це не перший раз, коли столиця переповнена чутками. Існують питання організації та легітимності: як може розколота нація, що перебуває у стані війни, проводити вибори? Країна також має пережити, на думку багатьох, важку зиму. «Брати участь у виборчій кампанії зараз було б самогубством», – каже Ярослав Желєзняк, опозиційний депутат.
Тим не менш, певна підготовча робота, схоже, розпочалася. Регіональні виборчі штаби мобілізуються, і починається робота над списками кандидатів. Представники одного з імовірних конкурентів Володимира Зеленського на президентських виборах кажуть, що Україні потрібні вибори, але вони побоюються робити публічні заяви про це, побоюючись жорсткої реакції з боку Офісу президента.
Якби вибори відбулися завтра, пану Зеленському було б важко повторити успіх переконливої перемоги, яку він здобув у 2019 році. Майже через три роки після російського вторгнення його вже не сприймають як беззаперечного воєнного лідера, яким він був колись. Внутрішні опитування, з якими ознайомився The Economist, свідчать про те, що у другому турі він матиме погані шанси на перемогу над Валерієм Залужним, іншим героєм воєнних років. Колишній головнокомандувач був відправлений послом до Великої Британії після того, як посварився з президентом минулого року. Він ще не дав зрозуміти свої політичні амбіції, хоча багато хто закликає його балотуватися.
Президент має кращі шанси на перемогу, коли його протиставляють іншим опозиційним діячам, деяких з яких він активно недолюблює. Але колишній колега президента каже, що найкращим кроком для нього було б відійти в сторону, незважаючи ні на що, і дотриматися своєї первісної обіцянки балотуватися лише на один термін. «У Зеленського є лише один вихід, щоб вийти з непошкодженою репутацією, – каже це джерело. – Це провести вибори [без нього] і увійти в історію як людина, яка об'єднала націю в умовах війни». Альтернатива – ризикнути асоціюватися з військовим колапсом або незавершеним миром.
Погіршення ситуації на фронті вже пронизує суспільство. Дмитро Поворотний, військовий капелан, бачить це у нових солдатах, з якими він спілкується. «Є багато невмотивованих людей. Вони воюють, бо це єдиний спосіб вижити». Він каже, що армія цензурує найбільш негативні новини, щоб не розпалювати вогонь вдома. Високопоставлений військовий чиновник погоджується. Навіть пана Зеленського захищають від правди. «Справа навіть не в тому, що його тримають у теплій ванні», – каже джерело, використовуючи місцеву ідіому, щоб припустити, що президент перебуває в коконі своїх високопосадовців. «Його тримають у сауні».
З наближенням президентства пана Трампа Україна готується до змін. Єдине, в чому є впевненість, що зміни відбудуться. В інших питаннях чиновники менш впевнені. Вони з полегшенням сприйняли новину про те, що пан Трамп збирається призначити на важливі зовнішньополітичні посади двох відомих американських яструбів – Марко Рубіо на посаду держсекретаря і Майка Волтца на посаду радника з питань національної безпеки. Але вони були стурбовані, коли він оголосив, що не знайдеться місця для колишнього держсекретаря Майка Помпео, який викликає більше симпатії.
«Це дуже негативний розвиток подій», – каже один високопоставлений чиновник з питань безпеки. Зараз є побоювання, що пропозиція пана Трампа Україні буде нагадувати щось схоже на ідеї, висунуті Джей-Ді Венсом, новим віце-президентом. Вони, по суті, виключають членство в НАТО, водночас дозволяючи Росії зберегти 18% території України, які вона зараз окупує.
Попри всі розмови в Києві та інших столицях про закінчення війни, більшість тих, хто проводить час на передовій, розуміють, що багато боїв ще попереду. Ініціатива належить Владіміру Путіну, і виглядає малоймовірним, що він запропонує припинення вогню, поки не буде завершено кілька боїв.
У Кураховому російські сили переважають українські щонайменше у шість разів, і відступ українських військ здається неминучим найближчим часом. Україна відступає в окупованій нею ж Курській області, звідки Росія намагається витиснути своїх солдатів за допомогою тисяч північнокорейських військ.
У Запорізькій області також починаються бої за те, що, на думку української розвідки, буде штурмом столиці області, важливого промислового центру. «Ви повинні працювати в рамках реальності, – каже отець Поворотний. – Ви не можете сказати війні, щоб вона зупинилася і почекала».
Наші інтереси:
Погляд ззовні на ситуацію в Україні.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Володимир Зеленський зіткнеться з боротьбою за владу в 2025 році – The Economist
Світ:
Майже щодня в Києві настає момент, коли війна гучно вступає в місто. Це коли з'являються похоронні процесії, які котяться головними артеріями на Хрещатик, центральну вулицю столиці. Рух зупиняється. Рупор транслює історії загиблих солдатів під підбадьорливу патріотичну музику. Потім колони прямують до Майдану Незалежності, місця багатьох минулих революцій в Україні. Товариші запалюють фаєри і прощаються. Вони саджають українські прапори на клумби, які вже давно перетворилися на поля з тканини – жовті та блакитні. Останніми днями, з наростанням російського наступу на Донбасі, церемонії стали частішими.
241113-zelenskyy.jpg
Так починається стаття в The Economist "Volodymyr Zelensky faces a power struggle in 2025. As morale ebbs in Ukraine there is talk of a change at the top".
Решту дня життя в місті повертається до звичного ритму. Магазини працюють, ресторани обслуговують гостей, а політики пліткують. Зараз всі розмови точаться навколо Дональда Трампа і гри в очікування. Чи буде його нова адміністрація схилятися на бік України чи Росії? Чи зможе він запровадити перемир'я? Чи відбудуться вибори? Наразі на вустах київських політиків дві дати: 20 січня 2025 року, дата інавгурації пана Трампа, перший момент для будь-якого можливого припинення вогню та скасування воєнного стану, і 25 травня, найраніша дата виборів, яка обговорюється.
Офіс Президента заперечує, що готується до виборів. Більшість джерел скептично ставляться до того, що вони відбудуться. Це не перший раз, коли столиця переповнена чутками. Існують питання організації та легітимності: як може розколота нація, що перебуває у стані війни, проводити вибори? Країна також має пережити, на думку багатьох, важку зиму. «Брати участь у виборчій кампанії зараз було б самогубством», – каже Ярослав Желєзняк, опозиційний депутат.
Тим не менш, певна підготовча робота, схоже, розпочалася. Регіональні виборчі штаби мобілізуються, і починається робота над списками кандидатів. Представники одного з імовірних конкурентів Володимира Зеленського на президентських виборах кажуть, що Україні потрібні вибори, але вони побоюються робити публічні заяви про це, побоюючись жорсткої реакції з боку Офісу президента.
Якби вибори відбулися завтра, пану Зеленському було б важко повторити успіх переконливої перемоги, яку він здобув у 2019 році. Майже через три роки після російського вторгнення його вже не сприймають як беззаперечного воєнного лідера, яким він був колись. Внутрішні опитування, з якими ознайомився The Economist, свідчать про те, що у другому турі він матиме погані шанси на перемогу над Валерієм Залужним, іншим героєм воєнних років. Колишній головнокомандувач був відправлений послом до Великої Британії після того, як посварився з президентом минулого року. Він ще не дав зрозуміти свої політичні амбіції, хоча багато хто закликає його балотуватися.
Президент має кращі шанси на перемогу, коли його протиставляють іншим опозиційним діячам, деяких з яких він активно недолюблює. Але колишній колега президента каже, що найкращим кроком для нього було б відійти в сторону, незважаючи ні на що, і дотриматися своєї первісної обіцянки балотуватися лише на один термін. «У Зеленського є лише один вихід, щоб вийти з непошкодженою репутацією, – каже це джерело. – Це провести вибори [без нього] і увійти в історію як людина, яка об'єднала націю в умовах війни». Альтернатива – ризикнути асоціюватися з військовим колапсом або незавершеним миром.
Погіршення ситуації на фронті вже пронизує суспільство. Дмитро Поворотний, військовий капелан, бачить це у нових солдатах, з якими він спілкується. «Є багато невмотивованих людей. Вони воюють, бо це єдиний спосіб вижити». Він каже, що армія цензурує найбільш негативні новини, щоб не розпалювати вогонь вдома. Високопоставлений військовий чиновник погоджується. Навіть пана Зеленського захищають від правди. «Справа навіть не в тому, що його тримають у теплій ванні», – каже джерело, використовуючи місцеву ідіому, щоб припустити, що президент перебуває в коконі своїх високопосадовців. «Його тримають у сауні».
З наближенням президентства пана Трампа Україна готується до змін. Єдине, в чому є впевненість, що зміни відбудуться. В інших питаннях чиновники менш впевнені. Вони з полегшенням сприйняли новину про те, що пан Трамп збирається призначити на важливі зовнішньополітичні посади двох відомих американських яструбів – Марко Рубіо на посаду держсекретаря і Майка Волтца на посаду радника з питань національної безпеки. Але вони були стурбовані, коли він оголосив, що не знайдеться місця для колишнього держсекретаря Майка Помпео, який викликає більше симпатії.
«Це дуже негативний розвиток подій», – каже один високопоставлений чиновник з питань безпеки. Зараз є побоювання, що пропозиція пана Трампа Україні буде нагадувати щось схоже на ідеї, висунуті Джей-Ді Венсом, новим віце-президентом. Вони, по суті, виключають членство в НАТО, водночас дозволяючи Росії зберегти 18% території України, які вона зараз окупує.
Попри всі розмови в Києві та інших столицях про закінчення війни, більшість тих, хто проводить час на передовій, розуміють, що багато боїв ще попереду. Ініціатива належить Владіміру Путіну, і виглядає малоймовірним, що він запропонує припинення вогню, поки не буде завершено кілька боїв.
У Кураховому російські сили переважають українські щонайменше у шість разів, і відступ українських військ здається неминучим найближчим часом. Україна відступає в окупованій нею ж Курській області, звідки Росія намагається витиснути своїх солдатів за допомогою тисяч північнокорейських військ.
У Запорізькій області також починаються бої за те, що, на думку української розвідки, буде штурмом столиці області, важливого промислового центру. «Ви повинні працювати в рамках реальності, – каже отець Поворотний. – Ви не можете сказати війні, щоб вона зупинилася і почекала».
Погляд ззовні на ситуацію в Україні.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков