Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 49
  • Переглядів: 55

ВПК України потребує кваліфікованих технічних спеціалістів і готовий підтримати їхнє навчання в університетах

Категорія:

Світ:

Оборонним компаніям не вистачає кваліфікованих кадрів через міграцію, низьку народжуваність та мобілізацію, тож надії зокрема покладають на випускників університетів і технікумів. Щоб виростити нове покоління інженерів, потрібні нова інфраструктура, тісна співпраця університетів з вітчизняними виробниками та зміни всередині навчальних закладів.

24090401.jpg

Команда "Формула КПІ" 2017 року

Довгий час малоефективна пострадянська система вищої освіти нікого не турбувала і з кожним роком віддалялася від ринкових реалій. Тепер нестача кадрів змусила Україну шукати шляхи до змін, йдеться у статті "Шукаємо технаря. Чи може освіта перейти на воєнні рейки?" на Економічній правді.

Оборонні підприємства виходять з анабіозу і вже третій рік заводи шукають інженерів, слюсарів, токарів, зварювальників, програмістів.

Навчання технічних спеціалістів потребує грошей. Слід облаштувати лабораторії, видавати стипендії, розробляти актуальні навчальні програми та виплачувати конкурентну зарплату викладачам. Звідки взяти ці кошти – велике питання.

Виходом може стати залучення приватних інвесторів, що є звичною практикою на Заході. Популярним форматом є підтримка студентських конструкторських бюро та навчальних лабораторій. Приватні компанії купують обладнання та матеріали для навчання, а натомість отримують право завербувати найбільш активних учнів до себе на роботу.

Такі студентські конструкторські бюро є чи не в кожному українському університеті. Наприклад, бюро "Формула КПІ", яке заснував доктор технічних наук, професор Віталій Пасічник. У ньому студенти Київської політехніки самотужки збирали гоночну машину, шукали спонсорів для її розробки та презентували болід на великих міжнародних змаганнях.

За словами Пасічника, за чотири роки у "Формулі КПІ" взяли участь близько 30 студентів, з яких четверо відкрили бізнес, пов’язаний з машинобудуванням. Один з них, Артем Ющук, згодом заснував компанію Inguar, яка з нуля розробила бронеавтомобіль для ЗСУ та відремонтувала сотні одиниць бронетехніки.

У 2023 році на базі гуртка "Формули" в КПІ почали збирати евакуаційні робоплатформи. Тепер студентів навчають збирати продукцію для фронту. Зараз у конструкторському бюро працюють семеро студентів. За словами Пасічника, його можна масштабувати до десятків людей і готувати учнів до оборонного ринку, але на це бракує грошей.

Відкриття "кіберполігона" в НАУ для молодих спеціалістів з кібербезпеки

На бажання вкладати гроші в університет зокрема впливає якість його менеджменту та вміння працювати з інвесторами. Якщо в КПІ поки немає шалених проектів з приватним бізнесом, то в НАУ вони є. Недавно там відбулася реформа корпоративного управління, у ході якої посилили наглядову раду й обрали нового керівника.

Університет почав працювати за правилами бізнесу. Очолила заклад Ксенія Семенова, яка розгорнула кампанію з пошуку грошей на навчання. За її словами, з квітня університету вдалося залучити понад 50 млн грн. Спонсорами стали "Київстар", Ajax Systems, Cisco, "Октава", "Прогрестех".

"У нас є велика команда людей, зокрема, з наглядової ради, які шукають партнерів. Далі з інвесторами працюють спеціалісти: готують документи, кошторис, список обладнання. Деякі компанії самі фінансують побудову лабораторій, деякі – на умовах співфінансування: ми ремонтуємо приміщення, вони купують обладнання", – каже Семенова.

Збройні об’єднання поступово долучаються до виховання студентів. Наприклад, асоціація NAUDI видає стипендії талановитим учням. "Альянс оборонних підприємств" допомагає студентам писати дипломні роботи, наближені до реального ринку, а група виробників БПЛА організувала в НАУ літню школу з розробки FPV-дронів.

До навчання українських студентів долучився навіть Baykar. Компанія забере учнів НАУ на навчання в Туреччину, щоб влаштувати їх на свій майбутній завод в Україні.

Семенова зазначила, що успіх НАУ можна примножити, якщо університет отримає більшу фінансову автономію і статус державного некомерційного підприємства. Тоді навчальний заклад розпоряджатиметься заробленими грошима й інвестуватиме їх в подібні проєкти.

Великі інвестиції в навчальні лабораторії та конструкторські бюро в НАУ роблять здебільшого цивільні компанії, хоча до виховання молодих інженерів могли б долучитися і виробники озброєнь, зацікавлені в студентах-технарях.

Існують й інші способи наближення технічної освіти до ринкових реалій. Генеральний конструктор АТ "Антонов" Владислав Власик розповів, що їм потрібно багато молодих спеціалістів із західною освітою. У цьому може допомогти програма подвійних дипломів, яка дозволяє одночасно навчатися у двох університетах. Для цього програма в українських закладах має бути більш синхронізованою з програмами в західних країнах.

"Пропозиції такої співпраці надходили і в НАУ, і на наше підприємство, але в цьому потрібна участь держави. Щоб студент хотів повернутися додому після престижного європейського університету, потрібно створити йому відповідні умови на батьківщині. І це не тільки про гроші", – зазначив Власик.

Реалістичним також виглядає створення профільних спеціальностей або магістерських програм у співпраці Міносвіти з Мінстратегпромом, якщо є гостра потреба у вузькопрофільних спеціалістах, наприклад, у спецхіміках.

Поки не назріли системні рішення, Мінстратегпром спільно з університетами та виробниками розгорнув спецкурси. Один з них – конструкція боєприпасів для БПЛА, спецхімія та вибухові речовини. Курс передбачає теоретичну підготовку на базі навчальних закладів і практику в спеціалізованих центрах ЗСУ та на оборонних заводах. З початку його запровадження свою кваліфікацію підвищили 296 людей.

Відповідаючи на шалений попит на технічних спеціалістів, Міносвіти планує збільшити державне фінансування для "потрібних державі" кадрів. Мова йде про інженерію, хімію, атомну енергетику. Ці зміни передбачені в законопроєкті, який, за словами представників Міносвіти, можуть ухвалити цієї осені.

Наші інтереси: 

Розуміємо, що систему освіти потрібно було змінювати ще вчора. Поки держава витрачає гроші на фінансування нинішньої коматозної системи, якою керує МОН, справа буде ще довго рухатися. Чи зможуть приватні ініціативи та окремі навчальні заклади витягнути на собі потреби, перед якою стикається оборонна промисловість? Чому б не ліквідувати МОН (або хоча б скоротити його наполовину), щоб воно не гальмувало процеси, трохи зекономити державні кошти на утримання чиновників цього відомства, та пустити кошти на справді нагальні потреби сьогодення (а не на модні ліберальні вигадки, типу інклюзивної освіти, або невчасні та незрозуміло для чого проекти нової редакції українського правопису).

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Творімо разом сонячну мову Сенсар!

Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?

Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Спочатку своєю безумною примусовою мобілізацією витиснули інженерів та програмістів за кордон або загнали їх у піхоту, а тепер будуть вирощувати "потрібні державі" кадри.  Психопати при владі – це дуже погано.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Спочатку своєю безумною примусовою мобілізацією витиснули інженерів та програмістів за кордон або загнали їх у піхоту, а тепер будуть вирощувати "потрібні державі" кадри.  Психопати при владі – це дуже погано.

Все, що робиться з власної волі, – добро!