Всесвітня Організація Охорони Здоров’я. Все гірше, ніж ми думаємо – «The Hill» (США)

Волтер Дюранті, московський кореспондент New York Times з 1922 по 1936 рік, був нагороджений Пулітцерівською премією за серію репортажів з Росії (мається на увазі СРСР – прим. перекладача) на початку 1930-х. Сталін ублажав його різними «зручностями» - машинами, розкішними квартирами та коханками. А також особливим доступом. Натомість Дюранті улещував сталінську Росію в оксамитових рукавичках.

У розпал Голодомору 1931-1932 рр., який вбив мільйони людей в Україні, в одному з повідомлень Дюранті було заявлено, що «будь-які повідомлення про голод у Росії сьогодні є перебільшенням або злоякісною пропагандою». І він писав далі: «Слабаки та скиглії можуть і далі стогнати, але молодь і могутність росіян (знову таки, під росіянами він розуміє «радянських людей» - прим. перекладача) по суті єдині з програмою Кремля».

(За кілька десятиліть, у 1990-му році New York Times у редакційній статті визнав, що репортажі Дюранті про період Голодомору були «найгіршим висвітленням, що з’являлись у цій газеті». Проте комітет Пулітцерівської премії відмовився відкликати нагороду.)

Цього року міжнародна делегація Всесвітньої організації охорони здоров’я ООН (ВООЗ) відвідала Китай з 16 по 24 лютого, щоб підготувати звіт про коронавірус, який на той момент вже поширився за межі Китаю. Лише три тижні до того ВООЗ нарешті погодилась, що вірус передається від людини до людини.

У звіті ВООЗ нічого не сказано про затримку інформації від Китаю, відсутність прозорості та жорстке переслідування лікарів з Уханю (певно, автор мав на увазі лікарів, які першими повідомили про вірус, і саме за це потрапили під переслідування з боку китайської влади – прим. перекладача). Натомість, делегація ВООЗ підготувала політичний документ, який вихваляє Китай.

Представники ВООЗ із замилуванням повідомляють, що Китай «здійснив, напевно, найбільш амбітну в історії, спритну і агресивну програму боротьби із захворюванням». В міру того, як Китай набував досвіду, «у життя впроваджувався науково-орієнтований та опертий на оцінку ризику підхід».

Місія ВООЗ висловлює захоплення «надзвичайною та безпрецедентною швидкістю ухвалення рішень вищими лідерами» Китаю, а також «глибокою прихильністю китайського народу до колективних дій в умовах цієї загальної загрози… Китайці відреагували на цей спалах мужньо і впевнено», оскільки вони «погодились і дотримувались найсуворіших обмежувальних заходів».

Ну, і як же ВООЗ доводить ентузіазм китайського народу? Подібно до Уолтера Дюранті вони пишуть: «Протягом 9 днів інтенсивних поїздок по всьому Китаю, у відвертих дискусіях на різних рівнях – від місцевих активістів і до постачальників медичного обладнання та провідних вчених, губернаторів та мерів - нашу місію вразила щирість і самовіддача з якими кожен робить свій внесок у боротьбу з COVID-19».

Підозрюю, що місія ВООЗ не помітила, що у кожній «відвертій дискусії» їхні партнери «ненав’язливо» підкреслювали мудрість Керівника Сі Цзіньпіна і висловлювали вдячність передовому керівництву Комуністичної партії Китаю протягом усього цього неприємного періоду.

Вражені уповноважені члені місії ВООЗ віддали шану за щедрий внесок Китаю у світову спільноту. Зрештою, заходи Китаю «відіграли значну роль у захисті глобальної спільноти та створенні потужної першої лінії оборони від міжнародного поширення епідемії», попри «великі витрати й жертви Китаю та його громадян як у людському, так і в матеріальному плані».

Гадаю, що місія ВООЗ навіть і не просила зустрічі з лікарями, які били на сполох, і яких було репресовано; з тими журналістами, які зникли; з пересічними громадянами, яких було зачинено всередині своїх квартир або з дисидентами, які опинились запертими в оточених через підозру на вірус кварталах.

Вони також не порушили питання, чому міжнародних експертів з охорони здоров’я не допустили в Ухань, і чому життєво потрібні зразки від перших пацієнтів не надходили до міжнародної медичної спільноти.

Схоже, що ВООЗ надає перевагу авторитарним режимам, лідери яких можуть ухвалювати «спритні та агресивні» рішення від імені своїх народів, які насправді не грають жодної ролі у виборі рішення.

Джерело: Paul Roderick Gregory. «World Health Organization: It's worse than we think» - Мау 08, 2020, «The HILL»

Переклав Володимир Щербина

Пол Родерік Грегорі (Paul Roderick Gregory) - професор економіки університету Х'юстона, штат Техас, науковий співробітник інституту Гувера в Стенфордському університеті та науковий співробітник Германського інституту економічних досліджень.