Національна безпека США нерозривно пов'язана з Україною. Уявіть, що Сполучені Штати втрачають фокус, зацікавленість і терпіння у підтримці України у її війні з Росією.
Центр аналізу європейської політики (Center for European Policy Analysis) опублікував редакційну статтю "Ukraine Fatigue: The Real Cost", у якій розглядаються варіанти, що може статися, якщо Захід перестане підтримувати Україну й Україна програє цю війну з Росією.
Життєво важливі голосування в Конгресі провалюються. Росія бомбардує Україну з настанням зими, руйнуючи системи опалення і змушуючи сотні тисяч мирних жителів тікати з непридатних для життя міст. Не маючи боєприпасів, грошей, часу та вибору, Володимир Зеленський погоджується на перемир'я за посередництва Китаю. Росія утримує завойовані території. Бойові дії припиняються, на деякий час.
Що відбувається далі? (Спойлер: США зрештою сильно програють.) Але першою жертвою стає...
Україна. Країна, якій викручують руки задля перемир'я, травмована безладом, розлючена зрадою Заходу, політично розколота та економічно зруйнована.
Без зовнішніх гарантій безпеки Україна є непривабливою для приватного сектору. Мрії про післявоєнну відбудову в'януть. Антикорупційні реформи та інституційна розбудова стають жертвами пошуку винних та зведення рахунків. Україна після перемир'я стає легкою здобиччю для...
Росії. Меседж для Кремля всередині країни та за кордоном такий: наша війна спрацювала. Владімір Путін політично недоторканний і насолоджується глобальним престижем: він воював із Заходом і переміг. Однак російський лідер не збирається спочивати на лаврах. Використавши силу одного разу для зміни міжнародного кордону, чому б не зробити це знову? Центральна Азія – одна ціль, Кавказ – інша. Або відкусити ще один шматок від тіла України. Іншою великою жертвою цього є...
Європа. Стратегічно оголена після раптового краху семи десятиліть американської могутності, друга економічна наддержава світу розпадається на друзки. Деякі країни прагнуть укласти угоди з Росією – чому б не підтримати переможця? Інші об'єднуються для останньої відчайдушної спроби зупинити просування Путіна на захід. Довіра зникає і з'являється старе суперництво. Європа "єдина, вільна і мирна"? Вже ні. Внутрішні розбіжності призводять до зовнішньої імпотенції. Великий переможець від усього цього...
Китай. Без лідерства США Європа стає легкою здобиччю для тактики "розділяй і володарюй" Пекінської партійно-державної системи. Але далі – ще гірше: крах довіри поширюється з Європи на Індо-Тихоокеанський регіон. Військово-морський флот Китаю починає повзучу блокаду Тайваню, який руйнується без бою. Давні союзники, такі як Японія і Південна Корея, вважають, що американське століття закінчилося, і починають шукати альтернативи. Сі Цзіньпін може піти у відставку, впевнений, що його місія зробити свою країну наймогутнішою у світі майже виконана. Отже, найбільшим невдахою з усіх є...
Сполучені Штати. За кілька коротких місяців США пройшли шлях від лідера глобальної мережі альянсів, що охоплює весь світ, з домінуючою позицією в міжнародних організаціях, заснованих на правилах, до вразливості навіть на власному континенті. Намагаючись сконцентрувати ресурси на екзистенційній боротьбі з Китаєм, США втрачають союзників, вплив і авторитет, які давали їм шанс на перемогу в цьому змаганні.
Наші інтереси:
Правильна аналітика. Добре, що в Європі розуміють небезпеки.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Втома від України: реальна ціна. Поразка в Україні означає поразку в інших країнах
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Національна безпека США нерозривно пов'язана з Україною. Уявіть, що Сполучені Штати втрачають фокус, зацікавленість і терпіння у підтримці України у її війні з Росією.
23102201.jpg
Центр аналізу європейської політики (Center for European Policy Analysis) опублікував редакційну статтю "Ukraine Fatigue: The Real Cost", у якій розглядаються варіанти, що може статися, якщо Захід перестане підтримувати Україну й Україна програє цю війну з Росією.
Життєво важливі голосування в Конгресі провалюються. Росія бомбардує Україну з настанням зими, руйнуючи системи опалення і змушуючи сотні тисяч мирних жителів тікати з непридатних для життя міст. Не маючи боєприпасів, грошей, часу та вибору, Володимир Зеленський погоджується на перемир'я за посередництва Китаю. Росія утримує завойовані території. Бойові дії припиняються, на деякий час.
Що відбувається далі? (Спойлер: США зрештою сильно програють.) Але першою жертвою стає...
Україна. Країна, якій викручують руки задля перемир'я, травмована безладом, розлючена зрадою Заходу, політично розколота та економічно зруйнована.
Без зовнішніх гарантій безпеки Україна є непривабливою для приватного сектору. Мрії про післявоєнну відбудову в'януть. Антикорупційні реформи та інституційна розбудова стають жертвами пошуку винних та зведення рахунків. Україна після перемир'я стає легкою здобиччю для...
Росії. Меседж для Кремля всередині країни та за кордоном такий: наша війна спрацювала. Владімір Путін політично недоторканний і насолоджується глобальним престижем: він воював із Заходом і переміг. Однак російський лідер не збирається спочивати на лаврах. Використавши силу одного разу для зміни міжнародного кордону, чому б не зробити це знову? Центральна Азія – одна ціль, Кавказ – інша. Або відкусити ще один шматок від тіла України. Іншою великою жертвою цього є...
Європа. Стратегічно оголена після раптового краху семи десятиліть американської могутності, друга економічна наддержава світу розпадається на друзки. Деякі країни прагнуть укласти угоди з Росією – чому б не підтримати переможця? Інші об'єднуються для останньої відчайдушної спроби зупинити просування Путіна на захід. Довіра зникає і з'являється старе суперництво. Європа "єдина, вільна і мирна"? Вже ні. Внутрішні розбіжності призводять до зовнішньої імпотенції. Великий переможець від усього цього...
Китай. Без лідерства США Європа стає легкою здобиччю для тактики "розділяй і володарюй" Пекінської партійно-державної системи. Але далі – ще гірше: крах довіри поширюється з Європи на Індо-Тихоокеанський регіон. Військово-морський флот Китаю починає повзучу блокаду Тайваню, який руйнується без бою. Давні союзники, такі як Японія і Південна Корея, вважають, що американське століття закінчилося, і починають шукати альтернативи. Сі Цзіньпін може піти у відставку, впевнений, що його місія зробити свою країну наймогутнішою у світі майже виконана. Отже, найбільшим невдахою з усіх є...
Сполучені Штати. За кілька коротких місяців США пройшли шлях від лідера глобальної мережі альянсів, що охоплює весь світ, з домінуючою позицією в міжнародних організаціях, заснованих на правилах, до вразливості навіть на власному континенті. Намагаючись сконцентрувати ресурси на екзистенційній боротьбі з Китаєм, США втрачають союзників, вплив і авторитет, які давали їм шанс на перемогу в цьому змаганні.
Правильна аналітика. Добре, що в Європі розуміють небезпеки.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта