Street Workout, що в перекладі з англійської означає "вуличне тренування" — це один із нових видів молодіжного спорту, який поєднує в собі силові та гімнастичні елементи на турніках та брусах.
Хлопці, котрі свій вільний час проводять на вуличних спортмайданчиках, називаються турнікменами. Для них Street Workout — це не лише захоплення, а й запорука міцного здоров’я, адже ні алкоголь, ні тютюн не можуть подолати бажання бути в чудовій формі.
Сталевий прес, широкі плечі і відмова від цигарок та алкоголю
Хто ж такі турнікмени? Це в першу чергу молоді хлопці, які шукають нові можливості фізичного самовдосконалення. Втім, їх не побачиш у фітнес-центрах.
Для виконання фізичних вправ турнікмени виходять просто на вулиці та тренуються де завгодно – виконують професіональні, видовищні, подекуди навіть небезпечні елементи на звичайних вуличних турніках з брусами, а інколи і на деревах, парканах, різноманітних металевих конструкціях, кам’яних плитах, різних видах стін чи парапетів.
інтерв'ю в активіста Арсені Даниленка, який вже кілька років розвиває молодіжний вуличний рух "Street Workout"
м. Кам'янець-Подільський
2015
Займатись Street Workout можна як на спеціалізованих майданчиках, так і в парку, на зупинках міського транспорту, біля моря чи у лісі.
Сталевий прес, широкі плечі і спини – саме так можна описати таких хлопців. Більшість часу воркаутери проводять на турніку та кажуть своє "ні" алкоголю та палінню.
Street Workout – це цілком нове молодіжне віяння, яке прийшло до нас з Америки лише близько трьох років тому, втім до цього спортивного руху в Україні долучились вже сотні і тисячі молодих хлопців.
На жаль, влада не підтримує вуличних спортсменів, але це не заважає їм тренуватись і навіть влаштовувати змагання.
Фото надане Артемом Рубаном
"Якось тренувались на закинутому заводі"
"На турніках займаюсь давно, близько 7 років. Але тоді я не ставив собі жодної цілі. А ось Steet Workout професійно займаюсь ось уже півтора роки. З`явилась чітка мета – систематично зміцнювати власне тіло", – розповів турнікмен Артем Рубан. Перший результат тренувань він відчув вже через пів року – зміг 25 разів підтягнутись на турніку. Згодом – підтягувався 15-18 разів з додатковою вагою у 20 кілограм.
"Часто вправляюсь після роботи ввечері, а було й таке, що о першій ночі займався. Тренування триває зазвичай 1-2 години", – продовжує наш співрозмовник. Втім, інколи таки доводиться дати своєму тілу заслужений відпочинок, щоб, як приклад, уникнути "запалення м`язів" – кажуть турнікмени.
Вдень хлопці тренуються на вулицях, а взимку все ж доводиться шукати тепле місце. На сьогоднішній день столичних турнікменів можна зустріти в спорткомплексі ЦСКА на Подолі. Влітку ж – на Гідропарку чи на Оболоні.
Інколи ж вуличні спортсмени влаштовують справді імпровізовані тренування. "Пригадую, займались на закинутому заводі на Подолі. Прийшли туди за гирями, які замовляли раніше. А так як людину, яка нам їх мала передати, довелось довго чекати, ми вирішили потренуватись просто на заводі", – посміхається Артем. Інвентарем відчайдухам послужили труби та інша атрибутика занедбаного заводу.
Синцями не обійдешся
До слова, вуличний спорт – заняття не для боязких, адже Street Workout може бути дуже травматичним. "Синцями тут не обійдешся", – кажуть досвідчені турнікмени.
"Нещодавно у мене один хлопець позичав лямки (паски, що страхують на турніку, – авт.). Я попередив – "моя рука ширша за твою, можеш злетіти". Але він не послухав, – розповідає Артем Рубан. – В результаті хлопець злетів з турніка і отримав складний перелом руки. Але добре, що впав не на асфальт, а на спортивний мат". Наш співрозмовник, на щастя, руки не ламав, втім, скаржиться – часто розтягує зв`язки.
Здавалося б, цей спорт доступний лише для представників сильної половини людства. Втім, ні! В Києві Street Workout професійно займаються і дівчата. Та й вікових обмежень тут не існує. Як пригадує Артем, наймолодшому турнікмену, якого йому довелось зустрічати – 12 років, а найстаршому – 75!
Що ж потрібно, щоб потрапити в лави вуличних спортсменів? За словами Артема Рубана, звісно це хороша спортивна форма.
"Потрібно добре зміцнити м`язи рук, аби підтягуватись на рівні з нами – як мінімум 20 разів. А відтискатись – півсотні разів", – каже хлопець. І головне – вести здоровий спосіб життя.
"Маю чітку мету – сісти на шпагат"
Турнікмен Олександр Котик Street Workout займається вже рік. Все почалось з того, що хлопець випадково побачив у інтернеті ролик, де воркаутери тренуються і дуже захотів сам спробувати.
"Згодом знайшов навчальне відео з різноманітними гімнастичними елементами, вийшов на вулицю і почав тренуватись", – розповів Олександр Котик.
Хлопцю вуличний спорт давався нескладно, адже до цього Олександр займався паркуром, грав у футбол, ходив на карате та був у відмінній фізичній формі.
Сьогодні за рекордами у вуличному спорті Олександр не женеться, але має чітку мету – сісти на шпагат. "Через це маю розтяжки на нозі, але тренуюсь, стараюсь сісти, – каже наш співрозмовник. – Багато часу забирає навчання в університеті, але коли є можливість – займаюсь. В середньому 2-3 години на день".
На травми хлопець не жаліється. Каже – лише один раз руку потягнув та зірвався з турніка. Втім, все обійшлось.
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Вулична атлетика
Street Workout або вуличний "фізкульт-привіт!"
0025719856-1.jpg
Street Workout, що в перекладі з англійської означає "вуличне тренування" — це один із нових видів молодіжного спорту, який поєднує в собі силові та гімнастичні елементи на турніках та брусах.
Хлопці, котрі свій вільний час проводять на вуличних спортмайданчиках, називаються турнікменами. Для них Street Workout — це не лише захоплення, а й запорука міцного здоров’я, адже ні алкоголь, ні тютюн не можуть подолати бажання бути в чудовій формі.
Сталевий прес, широкі плечі і відмова від цигарок та алкоголю
Хто ж такі турнікмени? Це в першу чергу молоді хлопці, які шукають нові можливості фізичного самовдосконалення. Втім, їх не побачиш у фітнес-центрах.
Для виконання фізичних вправ турнікмени виходять просто на вулиці та тренуються де завгодно – виконують професіональні, видовищні, подекуди навіть небезпечні елементи на звичайних вуличних турніках з брусами, а інколи і на деревах, парканах, різноманітних металевих конструкціях, кам’яних плитах, різних видах стін чи парапетів.
м. Кам'янець-Подільський
2015
Займатись Street Workout можна як на спеціалізованих майданчиках, так і в парку, на зупинках міського транспорту, біля моря чи у лісі.
Сталевий прес, широкі плечі і спини – саме так можна описати таких хлопців. Більшість часу воркаутери проводять на турніку та кажуть своє "ні" алкоголю та палінню.
Street Workout – це цілком нове молодіжне віяння, яке прийшло до нас з Америки лише близько трьох років тому, втім до цього спортивного руху в Україні долучились вже сотні і тисячі молодих хлопців.
На жаль, влада не підтримує вуличних спортсменів, але це не заважає їм тренуватись і навіть влаштовувати змагання.
Фото надане Артемом Рубаном
"Якось тренувались на закинутому заводі"
"На турніках займаюсь давно, близько 7 років. Але тоді я не ставив собі жодної цілі. А ось Steet Workout професійно займаюсь ось уже півтора роки. З`явилась чітка мета – систематично зміцнювати власне тіло", – розповів турнікмен Артем Рубан. Перший результат тренувань він відчув вже через пів року – зміг 25 разів підтягнутись на турніку. Згодом – підтягувався 15-18 разів з додатковою вагою у 20 кілограм.
"Часто вправляюсь після роботи ввечері, а було й таке, що о першій ночі займався. Тренування триває зазвичай 1-2 години", – продовжує наш співрозмовник. Втім, інколи таки доводиться дати своєму тілу заслужений відпочинок, щоб, як приклад, уникнути "запалення м`язів" – кажуть турнікмени.
Вдень хлопці тренуються на вулицях, а взимку все ж доводиться шукати тепле місце. На сьогоднішній день столичних турнікменів можна зустріти в спорткомплексі ЦСКА на Подолі. Влітку ж – на Гідропарку чи на Оболоні.
Інколи ж вуличні спортсмени влаштовують справді імпровізовані тренування. "Пригадую, займались на закинутому заводі на Подолі. Прийшли туди за гирями, які замовляли раніше. А так як людину, яка нам їх мала передати, довелось довго чекати, ми вирішили потренуватись просто на заводі", – посміхається Артем. Інвентарем відчайдухам послужили труби та інша атрибутика занедбаного заводу.
Синцями не обійдешся
До слова, вуличний спорт – заняття не для боязких, адже Street Workout може бути дуже травматичним. "Синцями тут не обійдешся", – кажуть досвідчені турнікмени.
"Нещодавно у мене один хлопець позичав лямки (паски, що страхують на турніку, – авт.). Я попередив – "моя рука ширша за твою, можеш злетіти". Але він не послухав, – розповідає Артем Рубан. – В результаті хлопець злетів з турніка і отримав складний перелом руки. Але добре, що впав не на асфальт, а на спортивний мат". Наш співрозмовник, на щастя, руки не ламав, втім, скаржиться – часто розтягує зв`язки.
Здавалося б, цей спорт доступний лише для представників сильної половини людства. Втім, ні! В Києві Street Workout професійно займаються і дівчата. Та й вікових обмежень тут не існує. Як пригадує Артем, наймолодшому турнікмену, якого йому довелось зустрічати – 12 років, а найстаршому – 75!
Що ж потрібно, щоб потрапити в лави вуличних спортсменів? За словами Артема Рубана, звісно це хороша спортивна форма.
"Потрібно добре зміцнити м`язи рук, аби підтягуватись на рівні з нами – як мінімум 20 разів. А відтискатись – півсотні разів", – каже хлопець. І головне – вести здоровий спосіб життя.
"Маю чітку мету – сісти на шпагат"
Турнікмен Олександр Котик Street Workout займається вже рік. Все почалось з того, що хлопець випадково побачив у інтернеті ролик, де воркаутери тренуються і дуже захотів сам спробувати.
"Згодом знайшов навчальне відео з різноманітними гімнастичними елементами, вийшов на вулицю і почав тренуватись", – розповів Олександр Котик.
Хлопцю вуличний спорт давався нескладно, адже до цього Олександр займався паркуром, грав у футбол, ходив на карате та був у відмінній фізичній формі.
Сьогодні за рекордами у вуличному спорті Олександр не женеться, але має чітку мету – сісти на шпагат. "Через це маю розтяжки на нозі, але тренуюсь, стараюсь сісти, – каже наш співрозмовник. – Багато часу забирає навчання в університеті, але коли є можливість – займаюсь. В середньому 2-3 години на день".
На травми хлопець не жаліється. Каже – лише один раз руку потягнув та зірвався з турніка. Втім, все обійшлось.
Джерело
+
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля