Початок року ознаменувався зіткненнями учасників Євромайдану - масової акції протесту зі спецпідрозділами міліції, які захищали підвалини авторитарного режиму президента Януковича. Тодішня влада України, що протягом тривалого часу обіцяла прямувати курсом європейського розвитку та вступу до Євросоюзу (ЄС), в листопаді 2013 року цинічно ошукала своїх співвітчизників, безпідставно відмовившись від підписання угоди про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі. Внаслідок цього ошукані люди, яким вкрай набридло жити в умовах тотальної корупції, жахливого соціального розшарування суспільства та реальної відсутності прав і свобод звичайних громадян, вийшли на вулиці, щоб виразити мирний протест проти ганебної політики влади. Для придушення масових акцій захисники авторитарного режиму влаштували криваву бійню, розстрілявши сто беззбройних людей (Небесна Сотня) на Майдані Незалежності в Києві і поранивши, покалічивши більше тисячі по всій Україні. Незважаючи на це, Герої, які боролися на Майдані, перемогли, здійснивши Революцію Гідності і скинувши злочинну кліку, що окопалася біля керма нашої батьківщини. Янукович, вкравши мільярди доларів з державного бюджету і кинувши Україну напризволяще, втік, рятуючись від народного правосуддя. Залишившись без колишнього прямого управління з вулиці Банкової (Адміністрації президента), Верховна Рада України (ВР) обрала нового спікера О. Турчинова (який за законом міг тимчасово замінити керівника держави), і новий Кабінет Міністрів на чолі з прем'єром А. Яценюком.
Однак північно-східний сусід України - годувальник і керманич злочинного режиму Януковича, побачивши, що все пішло не за плановим сценарієм, розв'язав неоголошену війну проти нашої держави. Зневажаючи численні принципи міжнародного права, в березні минулого року Росія незаконно анексувала Автономну республіку Крим (АРК), силовим шляхом захопивши на її території головні державні інститути України. Збройні службовці Чорноморського флоту Росії, що орендував в України об'єкти на території АРК, та прибулі з материка російські військові частини у вигляді «зелених чоловічків» без розпізнавальних знаків, погрожуючи зброєю, в ультимативній формі змусили представників законної української влади звільнити державні установи. Далі, за відсутності офіційних міжнародних спостерігачів російські бойовики під дулами автоматів влаштували протиправний референдум про долю Криму, внаслідок якого було «намальовано» переважну більшість голосів за від'єднання АРК від України. Протягом декількох днів Крим був приєднаний до Росії в якості суб'єкта федерації, а в Сімферополі з'явився маріонетковий уряд на чолі з С. Аксьоновим - колишнім відомим аферистом на прізвисько «Гоблін». Ні проведення «фейкового» референдуму, ні підписання наступним кроком договору про возз'єднання АРК з Російською федерацією не відповідало законам України, нормам міжнародного права і Статуту Організації Об'єднаних Націй, тому весь цивілізований світ й переважна більшість решти міжнародного співтовариства не визнали відділення Криму від України.
Окрилена запаморочливими успіхами в галузі міжнародного тероризму й анексії чужих територій Росія, користуючись підкупом тодішніх чиновників Державної прикордонної служби України та створеною завдяки цьому плутаниною, потайки ввела на територію українського Донбасу свої диверсійні військові формування. Далі, озброївши до зубів проросійську частину маргіналів південного сходу України (з переважанням антисоціальних елементів колишнього криміналітету), провокуючи й оплачуючи найманих бойовиків, навесні минулого року російська влада під прикриттям сепаратистів-«ополченців» почала зухвалі військові дії проти нашої країни. На Донеччині та Луганщині незаконні бандитські формування захопили Державні адміністрації, відділення міліції та Служби безпеки України (СБУ), а також інші адміністративні та комерційні об'єкти, розграбувавши місця зберігання зброї, грошових коштів (банки) та іншого майна (автомагазини, супермаркети). За сценарієм, подібним до кримського, проросійськими сепаратистами були проголошені Донецька (ДНР) та Луганська (ЛНР) «народні» республіки, під дулами автоматів проведені так звані «референдуми» (легітимність яких не визнала навіть Росія) і почалося тероризування населення, що не підтримувало такі дії. Справедлива захисна реакція української влади на це – запровадження антитерористичної операції (АТО), викликала серйозний військовий конфлікт на Донбасі, який забрав кілька тисяч життів бійців Збройних сил (ЗСУ), добровольчих батальйонів і Національної гвардії України, а також мирного населення.
Військова агресія Росії по відношенню до України викликала бурхливу негативну реакцію всього цивілізованого світу поряд із законними вимогами негайного виведення російських військ та припинення військових дій в Донбасі, повернення Криму й відновлення міжнародного права в регіоні. Через відмову виконати вимоги лідерів провідних країн світу Росію виключили зі співтовариства країн «великої вісімки» (G8). Проти неї та олігархічного оточення її президента В. Путіна (ВВХ) - колишнього співробітника Комітету держбезпеки (каральної структури Радянського Союзу) також були запроваджені поетапні комплексні фінансово-економічні санкції, які спочатку здавалися малоефективними. Однак з часом внаслідок дії санкцій, а також зняття поряд з ними санкцій на продаж нафти з Ірану (що значно пожвавило нафтогазовий ринок) світові ціни на нафту протягом останніх декількох місяців знизилися вдвічі, що спровокувало відтік капіталу з Росії та істотно обвалило курс російського рубля. Неефективна монетарна підтримка курсу рубля російським Центробанком призвела до підвищення інфляції всередині країни, а також до зменшення більш ніж на 100 млрд. доларів золотовалютних резервів Росії за минулий рік. Таким чином, в результаті своїх злочинних дій ВВХ довів свою країну до економічної кризи та міжнародної ізоляції. Що стосується окупованих Криму і частини Донбасу, то тут ВВХ та його «опричники», пообіцявши спочатку «золоті гори», зараз взагалі облишили мешканців даних регіонів. У Криму це чітко підтверджується недотриманням обіцяного рівня зарплат і пенсій, проваленим літнім сезоном відпочинку, нестачею продуктів, води й електрики, відсутністю нормальних транспортних комунікацій та логістики з материком, порушенням прав корінних жителів (кримських татар та ін.). Відносно Донбасу (ДНР і ЛНР) - це відмова сплачувати населенню обіцяні зарплати й пенсії, процвітання бандитизму без будь-якого захисту від нього, голод та замерзання пограбованої і незаможної частин населення, а також вся інша жахлива атрибутика безперервної війни з продажем зброї та людей на підставі несумісного з принципами гуманізму права сили.
Незважаючи на розв'язаний російськими агресорами конфлікт, в травні минулого року в практично військових умовах нам вдалося обрати нового президента України. Ним став один з лідерів Євромайдану - П. Порошенко, що цілком підтримує проєвропейський шлях розвитку нашої держави. Внаслідок цього у вересні минулого року був ратифікований ВР та підписаний президентом України довгоочікуваний договір про асоціацію з ЄС, який дає нашій країні величезні можливості в сфері отримання міжнародних інвестицій та низькопроцентних кредитів, безмитної міжнародної вільної торгівлі, безвізового режиму перетину кордонів, доступу на зарубіжні ринки праці тощо. Більш того, в складних умовах військового протистояння з Росією в листопаді минулого року жителі України обрали нову ВР, в якій конституційною більшістю була сформованапроєвропейська коаліція. Весь цивілізований світ визнав, що вибори депутатів до ВР (як і вибори президента України) були проведені на законних підставах та згідно з демократичними принципами, внаслідок чого Росія також була змушена визнати їх. При цьому вперше в ВР не потрапили комуністи, які, здійснивши злочинним шляхом в Російській імперії (куди входила Україна) в 1917 р. «жовтневий» переворот, захопили владу й одноосібно урядували понад 70 років, а останнім часом виявилися «п'ятою колоною» російських агресорів. До речі, тут не можна не згадати спостережуваний протягом минулого року «ленінопад» - масове знесення по всій Україні пам'ятників одіозному комуністичному лідеру, який свідчить про ненависть народу до вождів епохи соціалізму та символізує остаточний розрив з радянським минулим. Крім того, в минулому році новою українською владою також були прийняті антикорупційні, люстраційні та інші проєвропейські закони, що дозволяють очистити лави владних структур і оновити кадри, оскільки це було нагальною вимогою Євромайдану.
На згадку описаних подій минулого року отримує виразність переконання - незважаючи на болісні втрати, ми встояли і вистоїмо в майбутньому! Бо в ім'я усіх загиблих наших Героїв, які дивляться на нас (тому, що не вмирають), ми обов'язково побудуємонове та чисте, сильне та міцне.
Чого б хотілося побажати співвітчизникам у Новому році? Насамперед, - реалізації того, що з якихось причин не здійснилося у минулому. Підприємцям - великих прибутків, найманим працівникам – високої платні. Дітям - хорошої пам'яті (зокрема, й про батьків), учням та студентам - необхідних знань, пенсіонерам і людям з обмеженими можливостями - радощів та спокійного відпочинку. Жінкам - краси і молодості, чоловікам - сили й шляхетності. Тим, хто зазнав фіаско, - любові до життя, яке незважаючи ні на що триває. І, нарешті, усім людям - удачі та віри в неї, віри в свої сили, у краще! Як співає відомий поет і музикант А. Макаревич (що, до речі, не прогнувся «под изменчивый мир»):
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Як минув 2014-й рік, що був одним з найскладніших для нашої молодої держави?
Погляди, оцінки, підсумки та роздуми щодо головних подій минулого року в Україні. Привітання з новорічним святом та побажання співвітчизникам.
fire1.jpg
Початок року ознаменувався зіткненнями учасників Євромайдану - масової акції протесту зі спецпідрозділами міліції, які захищали підвалини авторитарного режиму президента Януковича. Тодішня влада України, що протягом тривалого часу обіцяла прямувати курсом європейського розвитку та вступу до Євросоюзу (ЄС), в листопаді 2013 року цинічно ошукала своїх співвітчизників, безпідставно відмовившись від підписання угоди про асоціацію України з ЄС на саміті «Східного партнерства» у Вільнюсі. Внаслідок цього ошукані люди, яким вкрай набридло жити в умовах тотальної корупції, жахливого соціального розшарування суспільства та реальної відсутності прав і свобод звичайних громадян, вийшли на вулиці, щоб виразити мирний протест проти ганебної політики влади. Для придушення масових акцій захисники авторитарного режиму влаштували криваву бійню, розстрілявши сто беззбройних людей (Небесна Сотня) на Майдані Незалежності в Києві і поранивши, покалічивши більше тисячі по всій Україні. Незважаючи на це, Герої, які боролися на Майдані, перемогли, здійснивши Революцію Гідності і скинувши злочинну кліку, що окопалася біля керма нашої батьківщини. Янукович, вкравши мільярди доларів з державного бюджету і кинувши Україну напризволяще, втік, рятуючись від народного правосуддя. Залишившись без колишнього прямого управління з вулиці Банкової (Адміністрації президента), Верховна Рада України (ВР) обрала нового спікера О. Турчинова (який за законом міг тимчасово замінити керівника держави), і новий Кабінет Міністрів на чолі з прем'єром А. Яценюком.
Однак північно-східний сусід України - годувальник і керманич злочинного режиму Януковича, побачивши, що все пішло не за плановим сценарієм, розв'язав неоголошену війну проти нашої держави. Зневажаючи численні принципи міжнародного права, в березні минулого року Росія незаконно анексувала Автономну республіку Крим (АРК), силовим шляхом захопивши на її території головні державні інститути України. Збройні службовці Чорноморського флоту Росії, що орендував в України об'єкти на території АРК, та прибулі з материка російські військові частини у вигляді «зелених чоловічків» без розпізнавальних знаків, погрожуючи зброєю, в ультимативній формі змусили представників законної української влади звільнити державні установи. Далі, за відсутності офіційних міжнародних спостерігачів російські бойовики під дулами автоматів влаштували протиправний референдум про долю Криму, внаслідок якого було «намальовано» переважну більшість голосів за від'єднання АРК від України. Протягом декількох днів Крим був приєднаний до Росії в якості суб'єкта федерації, а в Сімферополі з'явився маріонетковий уряд на чолі з С. Аксьоновим - колишнім відомим аферистом на прізвисько «Гоблін». Ні проведення «фейкового» референдуму, ні підписання наступним кроком договору про возз'єднання АРК з Російською федерацією не відповідало законам України, нормам міжнародного права і Статуту Організації Об'єднаних Націй, тому весь цивілізований світ й переважна більшість решти міжнародного співтовариства не визнали відділення Криму від України.
Окрилена запаморочливими успіхами в галузі міжнародного тероризму й анексії чужих територій Росія, користуючись підкупом тодішніх чиновників Державної прикордонної служби України та створеною завдяки цьому плутаниною, потайки ввела на територію українського Донбасу свої диверсійні військові формування. Далі, озброївши до зубів проросійську частину маргіналів південного сходу України (з переважанням антисоціальних елементів колишнього криміналітету), провокуючи й оплачуючи найманих бойовиків, навесні минулого року російська влада під прикриттям сепаратистів-«ополченців» почала зухвалі військові дії проти нашої країни. На Донеччині та Луганщині незаконні бандитські формування захопили Державні адміністрації, відділення міліції та Служби безпеки України (СБУ), а також інші адміністративні та комерційні об'єкти, розграбувавши місця зберігання зброї, грошових коштів (банки) та іншого майна (автомагазини, супермаркети). За сценарієм, подібним до кримського, проросійськими сепаратистами були проголошені Донецька (ДНР) та Луганська (ЛНР) «народні» республіки, під дулами автоматів проведені так звані «референдуми» (легітимність яких не визнала навіть Росія) і почалося тероризування населення, що не підтримувало такі дії. Справедлива захисна реакція української влади на це – запровадження антитерористичної операції (АТО), викликала серйозний військовий конфлікт на Донбасі, який забрав кілька тисяч життів бійців Збройних сил (ЗСУ), добровольчих батальйонів і Національної гвардії України, а також мирного населення.
Військова агресія Росії по відношенню до України викликала бурхливу негативну реакцію всього цивілізованого світу поряд із законними вимогами негайного виведення російських військ та припинення військових дій в Донбасі, повернення Криму й відновлення міжнародного права в регіоні. Через відмову виконати вимоги лідерів провідних країн світу Росію виключили зі співтовариства країн «великої вісімки» (G8). Проти неї та олігархічного оточення її президента В. Путіна (ВВХ) - колишнього співробітника Комітету держбезпеки (каральної структури Радянського Союзу) також були запроваджені поетапні комплексні фінансово-економічні санкції, які спочатку здавалися малоефективними. Однак з часом внаслідок дії санкцій, а також зняття поряд з ними санкцій на продаж нафти з Ірану (що значно пожвавило нафтогазовий ринок) світові ціни на нафту протягом останніх декількох місяців знизилися вдвічі, що спровокувало відтік капіталу з Росії та істотно обвалило курс російського рубля. Неефективна монетарна підтримка курсу рубля російським Центробанком призвела до підвищення інфляції всередині країни, а також до зменшення більш ніж на 100 млрд. доларів золотовалютних резервів Росії за минулий рік. Таким чином, в результаті своїх злочинних дій ВВХ довів свою країну до економічної кризи та міжнародної ізоляції. Що стосується окупованих Криму і частини Донбасу, то тут ВВХ та його «опричники», пообіцявши спочатку «золоті гори», зараз взагалі облишили мешканців даних регіонів. У Криму це чітко підтверджується недотриманням обіцяного рівня зарплат і пенсій, проваленим літнім сезоном відпочинку, нестачею продуктів, води й електрики, відсутністю нормальних транспортних комунікацій та логістики з материком, порушенням прав корінних жителів (кримських татар та ін.). Відносно Донбасу (ДНР і ЛНР) - це відмова сплачувати населенню обіцяні зарплати й пенсії, процвітання бандитизму без будь-якого захисту від нього, голод та замерзання пограбованої і незаможної частин населення, а також вся інша жахлива атрибутика безперервної війни з продажем зброї та людей на підставі несумісного з принципами гуманізму права сили.
Незважаючи на розв'язаний російськими агресорами конфлікт, в травні минулого року в практично військових умовах нам вдалося обрати нового президента України. Ним став один з лідерів Євромайдану - П. Порошенко, що цілком підтримує проєвропейський шлях розвитку нашої держави. Внаслідок цього у вересні минулого року був ратифікований ВР та підписаний президентом України довгоочікуваний договір про асоціацію з ЄС, який дає нашій країні величезні можливості в сфері отримання міжнародних інвестицій та низькопроцентних кредитів, безмитної міжнародної вільної торгівлі, безвізового режиму перетину кордонів, доступу на зарубіжні ринки праці тощо. Більш того, в складних умовах військового протистояння з Росією в листопаді минулого року жителі України обрали нову ВР, в якій конституційною більшістю була сформована проєвропейська коаліція. Весь цивілізований світ визнав, що вибори депутатів до ВР (як і вибори президента України) були проведені на законних підставах та згідно з демократичними принципами, внаслідок чого Росія також була змушена визнати їх. При цьому вперше в ВР не потрапили комуністи, які, здійснивши злочинним шляхом в Російській імперії (куди входила Україна) в 1917 р. «жовтневий» переворот, захопили владу й одноосібно урядували понад 70 років, а останнім часом виявилися «п'ятою колоною» російських агресорів. До речі, тут не можна не згадати спостережуваний протягом минулого року «ленінопад» - масове знесення по всій Україні пам'ятників одіозному комуністичному лідеру, який свідчить про ненависть народу до вождів епохи соціалізму та символізує остаточний розрив з радянським минулим. Крім того, в минулому році новою українською владою також були прийняті антикорупційні, люстраційні та інші проєвропейські закони, що дозволяють очистити лави владних структур і оновити кадри, оскільки це було нагальною вимогою Євромайдану.
На згадку описаних подій минулого року отримує виразність переконання - незважаючи на болісні втрати, ми встояли і вистоїмо в майбутньому! Бо в ім'я усіх загиблих наших Героїв, які дивляться на нас (тому, що не вмирають), ми обов'язково побудуємо нове та чисте, сильне та міцне.
Чого б хотілося побажати співвітчизникам у Новому році? Насамперед, - реалізації того, що з якихось причин не здійснилося у минулому. Підприємцям - великих прибутків, найманим працівникам – високої платні. Дітям - хорошої пам'яті (зокрема, й про батьків), учням та студентам - необхідних знань, пенсіонерам і людям з обмеженими можливостями - радощів та спокійного відпочинку. Жінкам - краси і молодості, чоловікам - сили й шляхетності. Тим, хто зазнав фіаско, - любові до життя, яке незважаючи ні на що триває. І, нарешті, усім людям - удачі та віри в неї, віри в свої сили, у краще! Як співає відомий поет і музикант А. Макаревич (що, до речі, не прогнувся «под изменчивый мир»):
«Превратиться в воду рек Снег,
Станет облаком седым Дым,
Станет домом твой родной Дом,
Из руин воздвигнут вам Храм.
Должен кончиться любой Бой.
Победит, сомнений нет, Свет!
Я возьму букет цветов – Слов,
И раздам моим друзьям – Вам».
Детальніше (повний текст оригіналу з посиланнями на першоджерела) опубліковано тут: http://iibt.biz/cp43576-pozdravlenie-s-novym-2015-m-godom-i-rozhdestvom-hristovym.html.
.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь