Майнова та фінансова відповідальність корупціонерів в Україні має поширюватись на членів їхньої родини: братів, сестер, батьків. Потрібен закон про кумівство – блокування кумівських вертикальних і горизонтальних прихованих суспільних зв'язків і закон про "спадкову відповідальність".
12 серпня 2024 на хабарі у 500 тисяч доларів був викритий Олександр Хейло, заступник Міністра енергетики України, який "працював" на посаді з 6 вересня 2023 по 12 серпня 2024 року (так, як тільки він "спалився", його звільнили). За даними НАБУ, він вимагав від керівництва державного «Волиньвугілля» $500 тисяч за те, щоб саме туди евакуювали дефіцитне обладнання з державних вугільних шахт компаній «Краснолиманська» та «Селидіввугілля», які знаходяться неподалік зони бойових дій.
А 14 серпня НАБУ і САП повідомили голові Антимонопольного комітету України, ексочільнику Донецької ОВА Павлу Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 млн гривень.
У світлі цих подій економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ написав:
"Специфічна корупція у нас виникла під час війни. Заступник міністра бере хабар у 500 тис. дол. у державного підприємства (!!!) для передачі йому обладнання іншого держпідприємства (!!!), яке може опинитися в епіцентрі бойових дій. І при цьому всі учасники – представники державних структур. Приватного бізнесу у цій схемі немає".
Він згадав старий допис: "Якщо хтось вкраде, проте його дружина та діти не знатимуть про це, нехай він сплатить штраф 60 шилінгів. Якщо ж він вкрав з відома всіх своїх домашніх, то вони всі повинні перейти в рабство. ("Закони Іне", між 688 та 695 роками).
Саме так Європа боролася з родоплемінною круговою порукою, яка і є глибинною "підкладкою корупції", вважає автор. Європа "випалювала" цю біологічну глибинну суть історії сотні років, переформатовуючи біологічну зумовленість на рівні рефлексів.
В Україні сімейне "прикриття" злочинів родичів завжди сприймалося як виправдувальну, а не обтяжливу обставину. Кругова порука скрізь. Кумівство як глибинний ментальний код. Кумівський капіталізм, кругова порука та омерта.
Але як трансформувати цю "глибинну чиновницьку Україну" на "хлібних місцях" та "годівничках"?
На його погляд, необхідно боротися з "родовою" підкладкою корупції як із мережевим глибинним явищем. Саме родоплемінні у своєму базовому коді нації є найбільш корупційними. Африка, деякі країни Азії, України, Балкани, Росія.
Закон про кумівство – блокування кумівських вертикальних і горизонтальних прихованих суспільних зв'язків. Якщо намалювати карту "кумівських зв'язків" України, ви будете вражені, наскільки політика у нас пов'язана зі специфічним бізнесом та злочинним світом. Це – "нейронна корупційна" мережа, і її треба розтинати. Боротися з корупцією не індивідуально, а як із мережевим явищем. Крім того, потрібна "спадкова відповідальність".
Двигун корупції в Україні – це родова турбота про майбутні покоління. Заробити "для дітей та онуків". Корупціонери – люди, які пройшли непрості дитинство та молодість. Вони хочуть достатку своїх нащадків.
Автор наводить приклад, чому в Чилі було реалізовано одну з найуспішніших пенсійних реформ. Чому недержавні накопичувальні пенсійні фонди на корумпованому континенті не вкрали гроші? Тому що у Чилі було введено спадкову відповідальність управителів накопичувальними пенсійними фондами. До третього покоління – діти та онуки. Для нащадків уже не "заробиш", навпаки, твоя крадіжка стане для дітей довічною ношею та прокляттям.
Далі автор пише: "Нас захоплює динаміка боротьби з корупцією в Південній Кореї, де президенту оголошують імпічмент за підозру у корупційному діянні на 5 млн. дол (кумедна сума для України). Але як виникла ця антикорупційна система? Президент Чон Ду Хван був відправлений у відставку: його родину підозрювали у корупції. 23 листопада 1988 року колишній президент був змушений піти до буддійського монастиря Пектамса, де провів два роки. Потім Чон Ду Хван був засуджений до страти, яку замінили на довічне ув'язнення. Його сім'я має виплатити державі компенсацію у розмірі 370 мільйонів доларів, викрадених із бюджету країни. Цей борг його сім'я сплачує досі.
Україні потрібен не лише "закон про кумівство" за аналогією із законами "про хрещених батьків" в Італії та "злодіїв у законі" в Грузі: необхідно знайти ключ до нашої мережевої моделі корупції. Але крім цього, потрібна норма щодо "спадкової відповідальності" дітей та онуків корупціонерів. До третього коліна. Таким чином можна обрубати вертикальні корупційні зв'язки".
Але треба боротися з горизонтальними зв'язками, вважає Олексій Кущ і наводить цікавий досвід Мухаммада Юнуса, бангладеського банкіра, який отримав Нобелівську премію миру у 2006 році за зусилля щодо створення економічного та соціального розвитку знизу.
Він заснував Grameen Bank – лідер мікрофінансування та мікрокредитування населення. Але яким чином він досяг високого рівня погашення мікрокредитів, які у нас є найпроблемнішими, якщо оцінювати за рівнем неповернень? Солідарна відповідальність членів сім'ї за кредит, взятий їхнім родичем. Тобто самі приведуть до банку невдаху позичальника і змусять заплатити.
Майнова та фінансова відповідальність корупціонерів в Україні має поширюватись на членів їхньої родини: братів, сестер, батьків. А то у нас деякі "мами" мають статки на сотні мільйонів доларів. Плюс у суспільстві слід знижувати толерантність до корупції. Попри стереотип про нібито несприйняття українцями корупції, це неправда, вважає Олексій Кущ. Ненависть до корупції у нас формується внаслідок недоступності цієї для широких мас. Але кожен хоче "мати кума", який, наприклад, може "дістати права водія" або "повирішувати" у разі ДТП.
Автор згадує, що сказав йому один таксист: "І я брав би, якби прийшов до влади". А після цього почав клясти "бариг при владі". Таку нульову толерантність до корупції не сформують грантові організації, які є інструментом міжнародної корупції. Її потрібно формувати з дитячого садка, зі школи на рівні явищ культури: книги, фільми, публічні приклади некорупційної успішності тощо. І модель невибірковості правосуддя та невідворотності покарання.Потрібні жорсткі, навіть жорстокі заходи, політична гомеопатія тут не допоможе.
Наші інтереси:
Зрозумілий і переконливий план. Але ж чи погодяться самі чиновники та топпосадовці втілювати подібне?
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Як трансформувати "глибинну чиновницьку Україну" на "хлібних місцях" та "годівничках"
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Майнова та фінансова відповідальність корупціонерів в Україні має поширюватись на членів їхньої родини: братів, сестер, батьків. Потрібен закон про кумівство – блокування кумівських вертикальних і горизонтальних прихованих суспільних зв'язків і закон про "спадкову відповідальність".
24081504.jpg
12 серпня 2024 на хабарі у 500 тисяч доларів був викритий Олександр Хейло, заступник Міністра енергетики України, який "працював" на посаді з 6 вересня 2023 по 12 серпня 2024 року (так, як тільки він "спалився", його звільнили). За даними НАБУ, він вимагав від керівництва державного «Волиньвугілля» $500 тисяч за те, щоб саме туди евакуювали дефіцитне обладнання з державних вугільних шахт компаній «Краснолиманська» та «Селидіввугілля», які знаходяться неподалік зони бойових дій.
А 14 серпня НАБУ і САП повідомили голові Антимонопольного комітету України, ексочільнику Донецької ОВА Павлу Кириленку про підозру в незаконному збагаченні на 56,2 млн гривень.
У світлі цих подій економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ написав:
"Специфічна корупція у нас виникла під час війни. Заступник міністра бере хабар у 500 тис. дол. у державного підприємства (!!!) для передачі йому обладнання іншого держпідприємства (!!!), яке може опинитися в епіцентрі бойових дій. І при цьому всі учасники – представники державних структур. Приватного бізнесу у цій схемі немає".
Олексій Кущ вважає це прихованою "приватизацію" всіх ключових державних активів, включаючи й державні посади та згадує інший приклад державної корупції – чиновник за час війни "повісив" на своїх родичів активів на 60 млн грн: квартири, будинки, паркомісця...
Він згадав старий допис: "Якщо хтось вкраде, проте його дружина та діти не знатимуть про це, нехай він сплатить штраф 60 шилінгів. Якщо ж він вкрав з відома всіх своїх домашніх, то вони всі повинні перейти в рабство. ("Закони Іне", між 688 та 695 роками).
Саме так Європа боролася з родоплемінною круговою порукою, яка і є глибинною "підкладкою корупції", вважає автор. Європа "випалювала" цю біологічну глибинну суть історії сотні років, переформатовуючи біологічну зумовленість на рівні рефлексів.
В Україні сімейне "прикриття" злочинів родичів завжди сприймалося як виправдувальну, а не обтяжливу обставину. Кругова порука скрізь. Кумівство як глибинний ментальний код. Кумівський капіталізм, кругова порука та омерта.
Але як трансформувати цю "глибинну чиновницьку Україну" на "хлібних місцях" та "годівничках"?
На його погляд, необхідно боротися з "родовою" підкладкою корупції як із мережевим глибинним явищем. Саме родоплемінні у своєму базовому коді нації є найбільш корупційними. Африка, деякі країни Азії, України, Балкани, Росія.
Закон про кумівство – блокування кумівських вертикальних і горизонтальних прихованих суспільних зв'язків. Якщо намалювати карту "кумівських зв'язків" України, ви будете вражені, наскільки політика у нас пов'язана зі специфічним бізнесом та злочинним світом. Це – "нейронна корупційна" мережа, і її треба розтинати. Боротися з корупцією не індивідуально, а як із мережевим явищем. Крім того, потрібна "спадкова відповідальність".
Двигун корупції в Україні – це родова турбота про майбутні покоління. Заробити "для дітей та онуків". Корупціонери – люди, які пройшли непрості дитинство та молодість. Вони хочуть достатку своїх нащадків.
Автор наводить приклад, чому в Чилі було реалізовано одну з найуспішніших пенсійних реформ. Чому недержавні накопичувальні пенсійні фонди на корумпованому континенті не вкрали гроші? Тому що у Чилі було введено спадкову відповідальність управителів накопичувальними пенсійними фондами. До третього покоління – діти та онуки. Для нащадків уже не "заробиш", навпаки, твоя крадіжка стане для дітей довічною ношею та прокляттям.
Далі автор пише: "Нас захоплює динаміка боротьби з корупцією в Південній Кореї, де президенту оголошують імпічмент за підозру у корупційному діянні на 5 млн. дол (кумедна сума для України). Але як виникла ця антикорупційна система? Президент Чон Ду Хван був відправлений у відставку: його родину підозрювали у корупції. 23 листопада 1988 року колишній президент був змушений піти до буддійського монастиря Пектамса, де провів два роки. Потім Чон Ду Хван був засуджений до страти, яку замінили на довічне ув'язнення. Його сім'я має виплатити державі компенсацію у розмірі 370 мільйонів доларів, викрадених із бюджету країни. Цей борг його сім'я сплачує досі.
Україні потрібен не лише "закон про кумівство" за аналогією із законами "про хрещених батьків" в Італії та "злодіїв у законі" в Грузі: необхідно знайти ключ до нашої мережевої моделі корупції. Але крім цього, потрібна норма щодо "спадкової відповідальності" дітей та онуків корупціонерів. До третього коліна. Таким чином можна обрубати вертикальні корупційні зв'язки".
Але треба боротися з горизонтальними зв'язками, вважає Олексій Кущ і наводить цікавий досвід Мухаммада Юнуса, бангладеського банкіра, який отримав Нобелівську премію миру у 2006 році за зусилля щодо створення економічного та соціального розвитку знизу.
Він заснував Grameen Bank – лідер мікрофінансування та мікрокредитування населення. Але яким чином він досяг високого рівня погашення мікрокредитів, які у нас є найпроблемнішими, якщо оцінювати за рівнем неповернень? Солідарна відповідальність членів сім'ї за кредит, взятий їхнім родичем. Тобто самі приведуть до банку невдаху позичальника і змусять заплатити.
Майнова та фінансова відповідальність корупціонерів в Україні має поширюватись на членів їхньої родини: братів, сестер, батьків. А то у нас деякі "мами" мають статки на сотні мільйонів доларів. Плюс у суспільстві слід знижувати толерантність до корупції. Попри стереотип про нібито несприйняття українцями корупції, це неправда, вважає Олексій Кущ. Ненависть до корупції у нас формується внаслідок недоступності цієї для широких мас. Але кожен хоче "мати кума", який, наприклад, може "дістати права водія" або "повирішувати" у разі ДТП.
Автор згадує, що сказав йому один таксист: "І я брав би, якби прийшов до влади". А після цього почав клясти "бариг при владі". Таку нульову толерантність до корупції не сформують грантові організації, які є інструментом міжнародної корупції. Її потрібно формувати з дитячого садка, зі школи на рівні явищ культури: книги, фільми, публічні приклади некорупційної успішності тощо. І модель невибірковості правосуддя та невідворотності покарання.Потрібні жорсткі, навіть жорстокі заходи, політична гомеопатія тут не допоможе.
Зрозумілий і переконливий план. Але ж чи погодяться самі чиновники та топпосадовці втілювати подібне?
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?