На першому місці довіри українців опинився 1-й корпус Національної гвардії України “Азов”. Далі респонденти назвали ССО ЗСУ, ЦСО “А” СБУ (“Альфа”), 2-й корпус НГУ “Хартія” та 3-й Армійський корпус.
Українці загалом підтримують баланс між сильною системою підпорядкування в армії та автономією підрозділів, підтримують окремі форми публічної та громадської активності військових, але категорично заперечують прямий вплив на електоральні настрої. Про це свідчать дані дані соціологічного дослідження “Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави”, проведеного компанією “Active Group” у партнерстві з центром DEEP (Страсбург) 4 квітня 2026 року, повідомила Active Group.
Дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%.
На запитання “Чи повинні військові під час війни залишатися поза політикою?” 23,1% респондентів відповіли “однозначно так”, ще 27,3% – “швидше так”. Водночас 23,1% обрали варіант “швидше ні”, 14,5% – “однозначно ні”, а 12,0% не змогли визначитися.
У питанні про модель управління армією 16,0% підтримують виключно чітку вертикаль управління, 24,1% – більше чітку вертикаль, 29,5% – більше автономію підрозділів, а 7,5% – виключно автономію підрозділів.
Щодо того, що важливіше для командира в умовах війни, 12,7% вважають, що він має виключно діяти в рамках єдиної системи, 39,4% відповіли, що командиру важливіше більше приймати самостійні рішення, 6,5% – виключно самостійні рішення.
На запитання про те, хто має ухвалювати ключові рішення під час війни, 25,6% назвали Головнокомандувача, 25,4% – Генеральний штаб, а 22,4% – особисто президента як Верховного головнокомандувача. Ще 7,1% покладають цю роль на командирів бригад, 6,7% – на командирів окремих підрозділів, а 12,9% не визначилися.
Чи мають брати військові участь у формуванні політичних рішень
Скоріше неприйнятними суспільство вважає участь військових у формуванні політичних рішень – 16,6% вважають це припустимим, 17,4% неприпустимим, баланс -0,7%, а також публічне коментування політичних процесів – 15,9% проти 16,6%, баланс -0,7%.
Які якості мають бути у сучасного військового командира
Найчастіше українці називали відповідальність за підлеглих – 64,9% та стратегічне мислення – 59,9%. Далі йдуть вміння виконувати поставлені задачі – 37,1%, дисциплінованість – 35,4%, здатність взаємодіяти з командуванням – 33,4%, відкритість та публічність – 12,1%, активність у медіа – 2,4%, тоді як 6,9% вагалися, а 1,1% не обрали жодного з варіантів.
Що найбільше шкодить Українській армії
На першому місці – корупція та зловживання під час закупівель – 53,9%. Далі респонденти назвали корупцію та зловживання під час планування операцій – 46,1%, втому особового складу та недостатню ротацію – 42,7%, застарілі підходи до підготовки особового складу – 35,3%, низький рівень мотивації – 35,1%, повільні й забюрократизовані процедури – 34,0%, втручання політиків у суто військові рішення – 32,8%,
Шкідливою вважають неякісну комунікацію між Генштабом, командуванням і бійцями – 28,9%, погану вертикаль відповідальності за провали й помилки – 28,9%, витік інформації та недотримання режиму тиші – 27,1%, недостатню координацію між структурами – 23,5%, конфлікти між різними силовими відомствами – 20,3%, відсутність довгострокового стратегічного планування – 19,6%, політизацію військових – 17,0%.
Які підрозділи Сил оборони України є найбільш дисциплінованими і ефективними
Перше місце посів Центр спеціальних операцій “А” СБУ (“Альфа”) – 17,9%.
Далі йдуть 3-й Армійський корпус – 14,5%, 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 13,2%, Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 11,9% і 2-й корпус Національної гвардії України “Хартія” – 10,2%.
Далі йдуть підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 8,2%, 93-тя окрема механізована бригада “Холодний Яр” – 6,5%, 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада – 5,0%.
Яким підрозділам Сил оборони довіряють українці
На першому місці опинився 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 15,2%.
Далі респонденти назвали Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 14,7%, ЦСО “А” СБУ (“Альфа”) – 13,4%, 2-й корпус НГУ “Хартія” – 11,7%, 3-й Армійський корпус – 11,0%.
Підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 7,3%, 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада – 5,4%, 93-тю окрема механізована бригада “Холодний Яр” – 4,9%, 47-ма окрема механізована бригада “Маґура” – 4,5%, 92-гу окрема штурмова бригада імені Івана Сірка – 3,9%, 55-та окрема артилерійська бригада “Запорізька Січ” – 3,5%.
Варто зазначити, що 42,9% опитаних не визначилися, а 6,5% назвали інші варіанти.
Наші інтереси:
Почалися опитування. Влада має розуміти, що до військових треба прислухатися, а не тільки читати бравурні звіти ручного головкома.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Яким підрозділам Сил оборони довіряють українці та які підрозділи найбільш ефективні – опитування
Категорія:
Світ:
На першому місці довіри українців опинився 1-й корпус Національної гвардії України “Азов”. Далі респонденти назвали ССО ЗСУ, ЦСО “А” СБУ (“Альфа”), 2-й корпус НГУ “Хартія” та 3-й Армійський корпус.
25091403.jpg
Українці загалом підтримують баланс між сильною системою підпорядкування в армії та автономією підрозділів, підтримують окремі форми публічної та громадської активності військових, але категорично заперечують прямий вплив на електоральні настрої. Про це свідчать дані дані соціологічного дослідження “Військові і політика: баланс медійності, впливу та єдності держави”, проведеного компанією “Active Group” у партнерстві з центром DEEP (Страсбург) 4 квітня 2026 року, повідомила Active Group.
Дослідження здійснене за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет громадянами України віком 18 та більше років. Вибірка: 1000 анкет (репрезентативна за віком, статтю і регіоном України). Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 3,5%.
На запитання “Чи повинні військові під час війни залишатися поза політикою?” 23,1% респондентів відповіли “однозначно так”, ще 27,3% – “швидше так”. Водночас 23,1% обрали варіант “швидше ні”, 14,5% – “однозначно ні”, а 12,0% не змогли визначитися.
У питанні про модель управління армією 16,0% підтримують виключно чітку вертикаль управління, 24,1% – більше чітку вертикаль, 29,5% – більше автономію підрозділів, а 7,5% – виключно автономію підрозділів.
Щодо того, що важливіше для командира в умовах війни, 12,7% вважають, що він має виключно діяти в рамках єдиної системи, 39,4% відповіли, що командиру важливіше більше приймати самостійні рішення, 6,5% – виключно самостійні рішення.
На запитання про те, хто має ухвалювати ключові рішення під час війни, 25,6% назвали Головнокомандувача, 25,4% – Генеральний штаб, а 22,4% – особисто президента як Верховного головнокомандувача. Ще 7,1% покладають цю роль на командирів бригад, 6,7% – на командирів окремих підрозділів, а 12,9% не визначилися.
Чи мають брати військові участь у формуванні політичних рішень
Скоріше неприйнятними суспільство вважає участь військових у формуванні політичних рішень – 16,6% вважають це припустимим, 17,4% неприпустимим, баланс -0,7%, а також публічне коментування політичних процесів – 15,9% проти 16,6%, баланс -0,7%.
Які якості мають бути у сучасного військового командира
Найчастіше українці називали відповідальність за підлеглих – 64,9% та стратегічне мислення – 59,9%. Далі йдуть вміння виконувати поставлені задачі – 37,1%, дисциплінованість – 35,4%, здатність взаємодіяти з командуванням – 33,4%, відкритість та публічність – 12,1%, активність у медіа – 2,4%, тоді як 6,9% вагалися, а 1,1% не обрали жодного з варіантів.
Що найбільше шкодить Українській армії
На першому місці – корупція та зловживання під час закупівель – 53,9%. Далі респонденти назвали корупцію та зловживання під час планування операцій – 46,1%, втому особового складу та недостатню ротацію – 42,7%, застарілі підходи до підготовки особового складу – 35,3%, низький рівень мотивації – 35,1%, повільні й забюрократизовані процедури – 34,0%, втручання політиків у суто військові рішення – 32,8%,
Шкідливою вважають неякісну комунікацію між Генштабом, командуванням і бійцями – 28,9%, погану вертикаль відповідальності за провали й помилки – 28,9%, витік інформації та недотримання режиму тиші – 27,1%, недостатню координацію між структурами – 23,5%, конфлікти між різними силовими відомствами – 20,3%, відсутність довгострокового стратегічного планування – 19,6%, політизацію військових – 17,0%.
Які підрозділи Сил оборони України є найбільш дисциплінованими і ефективними
Перше місце посів Центр спеціальних операцій “А” СБУ (“Альфа”) – 17,9%.
Далі йдуть 3-й Армійський корпус – 14,5%, 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 13,2%, Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 11,9% і 2-й корпус Національної гвардії України “Хартія” – 10,2%.
Далі йдуть підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 8,2%, 93-тя окрема механізована бригада “Холодний Яр” – 6,5%, 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада – 5,0%.
Яким підрозділам Сил оборони довіряють українці
На першому місці опинився 1-й корпус Національної гвардії України “Азов” – 15,2%.
Далі респонденти назвали Сили спеціальних операцій Збройних сил України – 14,7%, ЦСО “А” СБУ (“Альфа”) – 13,4%, 2-й корпус НГУ “Хартія” – 11,7%, 3-й Армійський корпус – 11,0%.
Підрозділ активних дій Kraken ГУР МО – 7,3%, 95-та окрема десантно-штурмова Поліська бригада – 5,4%, 93-тю окрема механізована бригада “Холодний Яр” – 4,9%, 47-ма окрема механізована бригада “Маґура” – 4,5%, 92-гу окрема штурмова бригада імені Івана Сірка – 3,9%, 55-та окрема артилерійська бригада “Запорізька Січ” – 3,5%.
Варто зазначити, що 42,9% опитаних не визначилися, а 6,5% назвали інші варіанти.
Почалися опитування. Влада має розуміти, що до військових треба прислухатися, а не тільки читати бравурні звіти ручного головкома.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)