Радість і надію посівальники-засівальники нести покликані, тому й радо господарі очікують від них гарних слів. Обдаровують їх за це щедрими подарунками. Множиться Добро! Радість котиться Божим Світом!
Гарно!
А було колись, засівання це каралося... У школі на лінійці перед всією школою "злісних засівальників" соромили, шпетили "не ганьбити молоде лице будівника комунізму" - піонера! (Ви не пробували постояти в колі?! ;-) О! То щось із чимось! )) Хоча мені й вдавалося уникнути ;-) .
Та ми не дуже то й лякалися ))) Раненько, до уроків вставали (бо канікули "турботливі" комуністичні діячі від освіти закінчували спеціально до Василя). Ходили ми здебільшого по родичах... бо радісно це, та й подаруночок хотілося )).
І от йду я одного разу від хресної мами до бабусі з дідусем посіяти їх (а проходити треба було повз хату директора школи!). "- Тільки б не побачив(!) думаю. І тільки став минати хату, виходить директор(!) і каже до мене:
"- А йди но сюди, голубе!"
"Ну, все!" - подумалося... Але, що робити... мушу скоритися. Заходжу в двір. Далі зове мене в хату... Заходжу в хату...
І тут директор промовляє: "- Прошу, засівай, Володику!"
Спочатку мене заціпило, а далі й думаю: "А що?! Як козаки казали: "Будь, що буде, а буде як Бог дасть!"
Я й засіяв! Гарненько так! Як бабуся й мама навчили:
Сію, вію, засіваю!
З Новим Роком Вас вітаю!
Засіваю житом, щоб добре Вам жити!
Розсипаю пшеницю яру, щоб горя не знали!
Посипаю просом, щоб не вішали носа!
Сійся-родися жито, пшениця і всяка пашниця!
На Щастя! На Здоров'я! На Новий Рік!
Щоб Вам краще жилося ніж той рік!
Щоб коноплі росли до стелі,
А льон - по коліна!
Щоб у Вас, хрещених, ніколи й ніщо не боліло!
З Василем будьте здорові!
...Слухали мене уважно. Два вчителі - Микола Петрович і Олена Юхимівна. Слухали, слухали - бачу посмішка мила, а на кінець ...дає мені Микола Петрович металевого карбованця(!) і дякують вони мені... "Тільки нікому не кажи" - просять-нагадують-наставляють.
Я й не розказував... Аж до тепер... Тепер вже слова не порушу. Бо не має вже Миколи Петровича на цьому світі..., однак борозну добра й яскравий приклад поважання традицій українських залишив він у моєму серці на все життя!!!
Такі вони були прості сільські українські вчителі! Слава вам, мої дорогі!
Останнім часом приходять посівати... якось коротенько: "сію, вію, посіваю, з Новим роком Вас вітаю!..." та й по тому...
А побажання де? ;-)
Виявляється їх було, є (гугл на допомогу! ;-) ) і можна багато ще придумати! Забули просто...
...чи лінуємося промовити, а то й вислухати засівальників? Вже й ніхто не гонить... Хм-м-м...
Мене бабуся і мама навчили добрих побажань під час засівання. Синів навчив. І Вашій увазі, Любі Читальники мої, пропоную посівалки до вивчення і поширення між дітьми-онуками.
Хай несуть в наші будинки Надію! Хай множать Добро і Радість! Шириться Любов!
(Із сайту Все про дітей)
засівати в заметіль
й особливий дав наказ,
щоб засіяли і в вас!
Ще й навчив казати так:
на кохання - сієм мак,
сієм жито на добро,
а для сміху - ось пшоно,
на здоров'я вам овес,
щоб був кріпкий рід увесь.
А від заздрісниx осіб
сієм вам пшеницю-хліб!
Сієм, сієм, засіваєм,
З Новим роком вас вітаєм!
Підтримуймо українські традиції.
Колись новий рік у березні стрічали...
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Коментарі
Дозвольте засівати! )))
Готуємось до польових робіт, тренуємось!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Таке питання: ритуал засівання здійснюють тільки хлопчики?
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Колись новий рік у березні стрічали...
Хай буде Ща з Тя! І з Мя :)
Я теж міркую та, що Наш арійський новий Рік у березні...Тоді і засівати логічно.
Хай Україна над світом зійде!
Це ритуальне засівання - ритуальне тренування.
А засівати й справді логічно з початком весняно-польових робіт. І не обов'язково це припадає на 22 березня. Тоді буває вже й пізно, або ...зарано ;-)
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Колись і у вересні зустрічали ))
А зустріньмо ще раз! )))
Так. Хлопчики.
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
На перехідному етапі святкуємо всі свята, за усіма стилями, радіємо за будь-якої нагоди.
Чудовий час!
Коли ще можна буде святкувати чотири нові роки: календарний, старий, китайський і арійський?
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Арійський - це 21 березня?
Миролюбність і озброєність!
Арійський Новий рік святкується 22 березня. Місяць березень (март, марець) у давнину називався ярець, тобто ярий, буйний, життєдайний.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Ще варто додати п’ятий Новий рік - брахманський. Він святкується 22 грудня.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
З Новим Роком, Пані та Панове!
Миролюбність і озброєність!
Тренуємось! З новим роком! :)
Хай Буде!
Щиро дякую (енергією) за дописи і приєднання до побажань! ))
"Засіваємо та Збираємо!"
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Дякую друже Володимире про нагадування про солодке дитинство..Під час Різдвяних Свят нам вдавалося "заробити" на новий велосипед "Айст" (63 крб СРСР)..До цих Днів ми готувалися дуже ретельно..Костюми для Вертепу чинили власноруч (я грав роль Смерті із косою,що відрізала Іроду голову)..Потім засівання 14 січня..18-19 січня ходили із Маланкою і козою..Вчителі на все закривали очі,батьки і родичі заохочували...
Засівалося пшеницею або вівсом разом із цукерками і горіхами..
"Яблука горіхи для Вашої потіхи"...у засіванці наші предки нам говорять,чим потрібно харчуватися для потіхи-радості...
(не вдається проГалити статтю)..
Вірю в те, що розумію.
Так, друже Явсе! "Заробляння" то ще один стимул. Він і заохочував до РаДії і зобов'язував до забезпечення її Якості - велася підготовка і закріплювалася у підсвідомості практика -
"Хочеш мати - треба працювати!"
А ми все ж засіваймо!!! )))
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Дякую, друже Володимире, за цю твою гарну публікацію. От би хоч на тиждень раніше. Моя оцінка - 10. А вчора, 14.1.15 р., в нас був засівальник Андрій. Приємно, коли хату й нас засіяли зерном. Колись і я хлопцем ходив засівати, коли ще рано-ранесенько, темно надворі, а снігу того насипано й наметено, а в шибочку видно, що канцем світять - можна стукати. Ходили ми в парі з товаришем і ставилися до засівання дуже серйозно, як навчала мене баба Федора.
Друже Василю, й мені не вдається проГалити. Двічі намагався це зробити.
Я намагався проголосувати, натискаючи на "золотий хрестик". Появляється затемнене поле на всю сторінку із білим прямокутничком посередині. І все. Навіть вийти з цієї затемненої сторінки неможливо. Що я роблю не так? Ось і за статтю Світа Зеленого про "українську клавіатуру" мені не вдалося проголосувати.
Друже Володимире, мені так і не вдається проГалити цю твою статтю. Щось там казав Андерс, що для цього треба "перелогінитися й змінити кеш". Чи справді це так? Які дії я маю виконати?
Друже Анатолію, спробуй вДІЯти за порадою шанованого нами Вадима Кононенка:
Вже все має працювати! Гальте на здоров'я! ))
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Друже Володимире, сьогодні, 17 січня 2016 р. о 9=30 натиснув разом три вказані тобою клавіші: Ctrl+Shift+Del - на екрані не помітив ніяких змін. Зараз знову спробую прогалити цю твою публікацію.
Це універсальна комбінація клавіш, яка має призводити до появи вікна з параметрами скидання кешу. Якщо у Тебе, пане Анатолію, вона не працює, то є інші варіанти, як це зробити.
Оновлено: написав для тебе на цю тему окрему статтю: https://www.ar25.org/node/32619 - Поради з очищення раніше завантажених веб-оглядачем застарілих даних.
А нічого, друже Володимире, це натискання на три клавіші не дало. Натиснув на + , побачив знову затемнену сторінку із білим великим прямокутником, який перетворився в маленьки білий прямокутник. І це все. Вернутися назад зміг, натиснувши на праву клавішу "мишки". Раніше, до оновлення сайту, міг би побачити, хто тобі дав ці 15 галів за публікацію. А зараз зайшов курсором на 15,00, клацнув і отримав не список, а ту ж затемнену сторінку з тим же маленьким прямокутником.
Засіваймо вже гарним зерном!
1) Двадцять коментарів.
2) Дев'ять коментаторів.
3) 6833 відвідувань на лічильнику.
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.