Західні ЗМІ тісно спілкуються і з українською парламентською опозицією, і з антикорупційними організаціями, що нині конфліктують з владою (хоча колись посприяли приходу Зеленського у Президенти). На Заході уважно слідкують за ситуацією в Україні й дуже добре розуміють, що у нас робиться.
Володимир Зеленський не вперше говорить про готовність піти у відставку. Фото: Thomas Traasdahl/Ritzau Scanpix/AFP via Getty Images
Під час закритої зустрічі Зеленського з його «служками», Зеленський дуже оптимістично оцінював свої шанси бути переобраним, написав у Фейсбук журналіст Дмитро "Калинчук" Вовнянко, коментуючи цю статтю у POLITICO.
Наразі проти НАБУ та САП влада використовує СБУ і займається відвертим переслідуванням, а не боротьбою зі зрадниками (як це подають українцям). Politico пише, що Зеленський вдався до відвертих переслідувань своїх політичних опонентів і як найбільш відомий приклад названо переслідування п’ятого президента України Петра Порошенка – порушення проти нього 20 кримінальних справ і впровадження санкцій.
Ще один приклад – порушення справ проти українських генералів, які командували Українськими військами у 2022 р. Видання прямо оцінює такі дії як спробу тиску на колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, якого називає найбільш перспективним суперником Зеленського на виборах.
Вовнянко зазначає, що зелені ТГ-смітники звинувачували західні видання у «вкидах» та «підіграванню московським ІПСО».
Стаття в Politico має красномовну назву "Політика воєнного часу в українському стилі" і у підзаголовок виносить речення: "У Києві повним ходом йдуть передвиборчі маніпуляції – попри те, що час проведення виборів невідомий, оскільки падають російські бомби".
Подаю повний переклад статті:
Чи серйозно Володимир Зеленський збирається піти у відставку? Українці, здається, не схильні вірити його заяві, зробленій під час інтерв'ю минулого місяця, що він «готовий не балотуватися на другий термін, бо це не є моєю метою».
Насправді, ця заява майже не викликала інтересу. А з боку політичних опонентів вона викликала презирство і недовіру.
Звичайно, це не перший раз, коли Зеленський говорить про готовність піти у відставку. Він робив це минулої зими. Тоді відносини з Білим домом були особливо напруженими, оскільки президент США Дональд Трамп і його помічники повторювали тезу Кремля, звинувачуючи українського лідера в тому, що він є «диктатором», оскільки не проводить вибори.
Його обвинувачі зручно проігнорували той факт, що українська конституція забороняє проведення виборів під час війни, коли діє воєнний стан. Проте, мабуть, щоб зняти гостроту звинувачень в «автократизмі», Зеленський драматично оголосив, що він готовий піти, якщо його відставка допоможе забезпечити перемир'я з Росією і вступ України до НАТО.
«Якщо це гарантує мир для України, якщо вам дійсно потрібно, щоб я пішов у відставку, я готовий. Я можу обміняти це на НАТО», – сказав він.
Цього разу він сказав Axios: «Моя мета – закінчити війну», а не обов'язково продовжувати балотуватися на посаду. Він також пообіцяв попросити український парламент організувати вибори, якщо буде досягнуто перемир'я. Імовірно, це означатиме, що воєнний стан доведеться скасувати або ж доведеться вдатися до якихось юридичних маневрів, щоб обійти конституційну заборону.
Колишня віцепрем'єрка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, представниця опозиції, ставиться до слів Президента про відхід з політичної арени з великою обережністю. «Багато дій Зеленського вказують на протилежне, – сказала вона POLITICO. – Важливі не слова, а справи».
Вона не єдина, хто не вірить у запевнення Зеленського. Депутати від правлячої партії «Слуга народу» не вийшли з рідкісного закритого засідання з ним минулого місяця з враженням, що він насправді думає про те, щоб піти у відставку, коли закінчиться війна. Він здавався впевненим у своїх шансах на переобрання і різко висловлювався на адресу опонентів і критиків, нарікаючи на парламентарів, активістів громадянського суспільства та журналістів за те, що вони не просувають західним партнерам беззаперечно привабливий імідж України, розповіли POLITICO двоє законодавців,
Насправді партійна політика, яка в Україні є дуже жорстким видом спорту без правил, здається, знову набирає обертів. Це було спричинено непродуманим і в кінцевому підсумку скасованим під тиском всередині країни та з-за кордону маневром Зеленського та його помічників влітку, коли вони спробували позбавити незалежності дві ключові антикорупційні агенції саме тоді, коли обидві почали серйозно розслідувати діяльність осіб з оточення Президента.
Ця спроба – зупинити розслідування щодо спільників – зараз широко розглядається конкурентами Зеленського як частина таємної, хоча й грубої кампанії Адміністрації Президента з підготовки до майбутніх виборів, спрямованої на те, щоб поставити опонентів у невигідне становище.
«Після того, що сталося в липні з антикорупційними органами, політика в Україні повернулася, – сказав колишній український міністр. – Це неможливо приховати». Він попросив не називати його імені в цій статті, щоб уникнути гніву помічників Президента, які, за його словами, використовують юридичні засоби, щоб залякати та змусити замовкнути критиків і політичних опонентів».
Інший колишній міністр погоджується з цим, і стверджує, що помічники Зеленського використовують всю владу та інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб очорнити та перешкодити конкурентам, щоб "нахилити ігрове поле" (to tilt the playing field).
«По суті, тактика полягає така: "якщо ти говориш щось проти нас, ми порушуємо проти тебе кримінальну справу і караємо тебе", – сказав він POLITICO після того, як йому було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися. – По суті, вони шантажують усіх своїх потенційних опонентів або тих, кого вважають опонентами».
Юридична війна проти опонентів, яка часто супроводжується звинуваченнями у зраді та злочинних зв'язках з Росією, не є новою тактикою. Незабаром після обрання Зеленського у 2019 році проти його суперника, колишнього президента України Петра Порошенка, було порушено понад 20 кримінальних справ, у тому числі одна за звинуваченням у державній зраді. А в лютому Зеленський підписав указ про санкції проти Порошенка, який фактично заморозив його активи в Україні та заблокував йому можливість здійснювати фінансові операції, що викликало критику та звинувачення в «політично мотивованому» полюванні на відьом.
Але, за словами обох міністрів, юридичні переслідування використовуються ще більш агресивно. І попри те, що незалежність антикорупційних органів відновлено, вони залишаються в центрі уваги. Відомі активісти громадянського суспільства стверджують, що поступка щодо їхньої незалежності замінилася прихованими репресіями проти цих органів. Вони заявляють, що Служба безпеки України (СБУ) використовується в кампанії залякування антикорупційних органів і для блокування розслідувань щодо осіб з оточення Президента.
У липні, коли протести на захист цілісності антикорупційних органів набирали обертів, агенти СБУ провели рейди в офісах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також провели щонайменше 80 обшуків, спрямованих проти їхніх співробітників та слідчих по всій країні.
За даними НАБУ, групи СБУ, які проводили рейди, отримали доступ до конфіденційних матеріалів справ. З того часу рейди проводяться проти колишніх антикорупційних детективів, які працювали над конфіденційними справами. За словами Дар'ї Каленюк, виконавчої директорки неурядової організації «Центр протидії корупції», найближчою метою Зеленського та СБУ є дискредитація всієї антикорупційної системи.
Інші вказують на збільшення кількості розслідувань СБУ щодо кількох колишніх генералів за звинуваченням у недбалості в перші місяці війни як ймовірний доказ занепокоєння в Адміністрації Президента щодо можливого виклику на виборах з боку колишнього командувача Збройних сил Валерія Залужного. Залужний, звільнений після конфлікту щодо тактики ведення війни, вважається ймовірним головним потенційним суперником Зеленського. Опитування, проведене влітку соціологічною групою «Рейтинг», показало, що чинний президент отримає 35,2% голосів, а Залужний – 25,3%. Проте Зеленський може зіткнутися з труднощами у другому турі, щоб перемогти колишнього головнокомандувача, який зараз є послом України у Великій Британії.
«Кримінальні справи проти генералів за втрати, понесені у 2022 році, є потенційним важелем, який президентські помічники розглядають для використання проти Залужного», – сказав один з колишніх міністрів. Інший колишній високопоставлений чиновник з питань оборони не погодився з цим, сказавши, що жоден з генералів не був настільки близьким до Залужного або пов'язаним з ним, і що розслідування проводяться з метою дотримання верховенства права.
Можливо, це й так, але минулого тижня Залужний вперше з моменту свого звільнення наблизився до публічної критики Зеленського, хоча й опосередковано, в статті, в якій він різко критикував українську операцію «Курськ». Операція була проголошена Зеленським як успішна, але в статті Залужного йшлося про те, що втрати були руйнівними, а здобутки – незначними.
Збіг обставин чи початок передвиборчих перегонів?
Наші інтереси:
Використати усі можливості, у тому числі й іноземні ЗМІ для тиску на Зеленського та на його корумповану "групу молюсків", які присмокталися до знекровленого тіла України й висмоктують з неї останні соки.
Це не просто соціальна фантастика. Це продовження саги про фріменів – вільних людей, які формують новий світ. Згідно з історичною логікою, їхнім наступним і неминучим кроком стане творення вільної...
Зеленський, користуючись співчуттям до нього з боку Заходу, розпочав передвиборчу кампанію, використовуючи найбрудніші методи, – Politico
Світ:
Західні ЗМІ тісно спілкуються і з українською парламентською опозицією, і з антикорупційними організаціями, що нині конфліктують з владою (хоча колись посприяли приходу Зеленського у Президенти). На Заході уважно слідкують за ситуацією в Україні й дуже добре розуміють, що у нас робиться.
25100801.jpg
Під час закритої зустрічі Зеленського з його «служками», Зеленський дуже оптимістично оцінював свої шанси бути переобраним, написав у Фейсбук журналіст Дмитро "Калинчук" Вовнянко, коментуючи цю статтю у POLITICO.
У статті йдеться, що подією, яка запустила пожвавлення політичного життя, стала спроба обмежити незалежність НАБУ та САП, а причина – НАБУ та САП заходилися розслідувати діяльність найближчого оточення Зеленського. Міндіча в статті не назвали, але…
Наразі проти НАБУ та САП влада використовує СБУ і займається відвертим переслідуванням, а не боротьбою зі зрадниками (як це подають українцям). Politico пише, що Зеленський вдався до відвертих переслідувань своїх політичних опонентів і як найбільш відомий приклад названо переслідування п’ятого президента України Петра Порошенка – порушення проти нього 20 кримінальних справ і впровадження санкцій.
Ще один приклад – порушення справ проти українських генералів, які командували Українськими військами у 2022 р. Видання прямо оцінює такі дії як спробу тиску на колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, якого називає найбільш перспективним суперником Зеленського на виборах.
Вовнянко зазначає, що зелені ТГ-смітники звинувачували західні видання у «вкидах» та «підіграванню московським ІПСО».
Стаття в Politico має красномовну назву "Політика воєнного часу в українському стилі" і у підзаголовок виносить речення: "У Києві повним ходом йдуть передвиборчі маніпуляції – попри те, що час проведення виборів невідомий, оскільки падають російські бомби".
Подаю повний переклад статті:
Чи серйозно Володимир Зеленський збирається піти у відставку? Українці, здається, не схильні вірити його заяві, зробленій під час інтерв'ю минулого місяця, що він «готовий не балотуватися на другий термін, бо це не є моєю метою».
Насправді, ця заява майже не викликала інтересу. А з боку політичних опонентів вона викликала презирство і недовіру.
Звичайно, це не перший раз, коли Зеленський говорить про готовність піти у відставку. Він робив це минулої зими. Тоді відносини з Білим домом були особливо напруженими, оскільки президент США Дональд Трамп і його помічники повторювали тезу Кремля, звинувачуючи українського лідера в тому, що він є «диктатором», оскільки не проводить вибори.
Його обвинувачі зручно проігнорували той факт, що українська конституція забороняє проведення виборів під час війни, коли діє воєнний стан. Проте, мабуть, щоб зняти гостроту звинувачень в «автократизмі», Зеленський драматично оголосив, що він готовий піти, якщо його відставка допоможе забезпечити перемир'я з Росією і вступ України до НАТО.
«Якщо це гарантує мир для України, якщо вам дійсно потрібно, щоб я пішов у відставку, я готовий. Я можу обміняти це на НАТО», – сказав він.
Цього разу він сказав Axios: «Моя мета – закінчити війну», а не обов'язково продовжувати балотуватися на посаду. Він також пообіцяв попросити український парламент організувати вибори, якщо буде досягнуто перемир'я. Імовірно, це означатиме, що воєнний стан доведеться скасувати або ж доведеться вдатися до якихось юридичних маневрів, щоб обійти конституційну заборону.
Колишня віцепрем'єрка України Іванна Климпуш-Цинцадзе, представниця опозиції, ставиться до слів Президента про відхід з політичної арени з великою обережністю. «Багато дій Зеленського вказують на протилежне, – сказала вона POLITICO. – Важливі не слова, а справи».
Вона не єдина, хто не вірить у запевнення Зеленського. Депутати від правлячої партії «Слуга народу» не вийшли з рідкісного закритого засідання з ним минулого місяця з враженням, що він насправді думає про те, щоб піти у відставку, коли закінчиться війна. Він здавався впевненим у своїх шансах на переобрання і різко висловлювався на адресу опонентів і критиків, нарікаючи на парламентарів, активістів громадянського суспільства та журналістів за те, що вони не просувають західним партнерам беззаперечно привабливий імідж України, розповіли POLITICO двоє законодавців,
Насправді партійна політика, яка в Україні є дуже жорстким видом спорту без правил, здається, знову набирає обертів. Це було спричинено непродуманим і в кінцевому підсумку скасованим під тиском всередині країни та з-за кордону маневром Зеленського та його помічників влітку, коли вони спробували позбавити незалежності дві ключові антикорупційні агенції саме тоді, коли обидві почали серйозно розслідувати діяльність осіб з оточення Президента.
Ця спроба – зупинити розслідування щодо спільників – зараз широко розглядається конкурентами Зеленського як частина таємної, хоча й грубої кампанії Адміністрації Президента з підготовки до майбутніх виборів, спрямованої на те, щоб поставити опонентів у невигідне становище.
«Після того, що сталося в липні з антикорупційними органами, політика в Україні повернулася, – сказав колишній український міністр. – Це неможливо приховати». Він попросив не називати його імені в цій статті, щоб уникнути гніву помічників Президента, які, за його словами, використовують юридичні засоби, щоб залякати та змусити замовкнути критиків і політичних опонентів».
Інший колишній міністр погоджується з цим, і стверджує, що помічники Зеленського використовують всю владу та інструменти, які є в їхньому розпорядженні, щоб очорнити та перешкодити конкурентам, щоб "нахилити ігрове поле" (to tilt the playing field).
«По суті, тактика полягає така: "якщо ти говориш щось проти нас, ми порушуємо проти тебе кримінальну справу і караємо тебе", – сказав він POLITICO після того, як йому було надано анонімність, щоб він міг вільно висловлюватися. – По суті, вони шантажують усіх своїх потенційних опонентів або тих, кого вважають опонентами».
Юридична війна проти опонентів, яка часто супроводжується звинуваченнями у зраді та злочинних зв'язках з Росією, не є новою тактикою. Незабаром після обрання Зеленського у 2019 році проти його суперника, колишнього президента України Петра Порошенка, було порушено понад 20 кримінальних справ, у тому числі одна за звинуваченням у державній зраді. А в лютому Зеленський підписав указ про санкції проти Порошенка, який фактично заморозив його активи в Україні та заблокував йому можливість здійснювати фінансові операції, що викликало критику та звинувачення в «політично мотивованому» полюванні на відьом.
Але, за словами обох міністрів, юридичні переслідування використовуються ще більш агресивно. І попри те, що незалежність антикорупційних органів відновлено, вони залишаються в центрі уваги. Відомі активісти громадянського суспільства стверджують, що поступка щодо їхньої незалежності замінилася прихованими репресіями проти цих органів. Вони заявляють, що Служба безпеки України (СБУ) використовується в кампанії залякування антикорупційних органів і для блокування розслідувань щодо осіб з оточення Президента.
У липні, коли протести на захист цілісності антикорупційних органів набирали обертів, агенти СБУ провели рейди в офісах Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а також провели щонайменше 80 обшуків, спрямованих проти їхніх співробітників та слідчих по всій країні.
За даними НАБУ, групи СБУ, які проводили рейди, отримали доступ до конфіденційних матеріалів справ. З того часу рейди проводяться проти колишніх антикорупційних детективів, які працювали над конфіденційними справами. За словами Дар'ї Каленюк, виконавчої директорки неурядової організації «Центр протидії корупції», найближчою метою Зеленського та СБУ є дискредитація всієї антикорупційної системи.
Інші вказують на збільшення кількості розслідувань СБУ щодо кількох колишніх генералів за звинуваченням у недбалості в перші місяці війни як ймовірний доказ занепокоєння в Адміністрації Президента щодо можливого виклику на виборах з боку колишнього командувача Збройних сил Валерія Залужного. Залужний, звільнений після конфлікту щодо тактики ведення війни, вважається ймовірним головним потенційним суперником Зеленського. Опитування, проведене влітку соціологічною групою «Рейтинг», показало, що чинний президент отримає 35,2% голосів, а Залужний – 25,3%. Проте Зеленський може зіткнутися з труднощами у другому турі, щоб перемогти колишнього головнокомандувача, який зараз є послом України у Великій Британії.
«Кримінальні справи проти генералів за втрати, понесені у 2022 році, є потенційним важелем, який президентські помічники розглядають для використання проти Залужного», – сказав один з колишніх міністрів. Інший колишній високопоставлений чиновник з питань оборони не погодився з цим, сказавши, що жоден з генералів не був настільки близьким до Залужного або пов'язаним з ним, і що розслідування проводяться з метою дотримання верховенства права.
Можливо, це й так, але минулого тижня Залужний вперше з моменту свого звільнення наблизився до публічної критики Зеленського, хоча й опосередковано, в статті, в якій він різко критикував українську операцію «Курськ». Операція була проголошена Зеленським як успішна, але в статті Залужного йшлося про те, що втрати були руйнівними, а здобутки – незначними.
Збіг обставин чи початок передвиборчих перегонів?
Використати усі можливості, у тому числі й іноземні ЗМІ для тиску на Зеленського та на його корумповану "групу молюсків", які присмокталися до знекровленого тіла України й висмоктують з неї останні соки.
Зверніть увагу
«Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома»