Жук у мурашнику і ефект пляшкового горла: велике еволюційне розділення (+аудіо)

Аудіоверсія: Жук у мурашнику і ефект пляшкового горла: велике еволюційне розділення

Попередні статті:

• Політична зоологія: психопати і соціопати в ситуації глобальної кризи
• Homo intelis: людиноподібні надтварини та їх ідентифікація
• Походження Homo intelis, або Проміжна ланка – одкровення Книги Буття
• Релігія сапієнсів і псевдо-релігійний культ інтелісів
• Генетика психопатів, або Чому в людей народжуються людиноподібні тварини
• Механіка генетичного апгрейду від Гомо інтеліс до Гомо сапієнс
• «Викидання з гнізда», або Біосоціальна причина сучасної кризи: люди і людиноподібні тварини

Психопатичне ядро сучасної кризи

Для початку нагадаємо, про що йдеться. У попередніх статтях ми дослідили, що сенсом нинішньої глобальної кризи є «криза паразитування» – це коли паразитуючий вид, який досі приховував своє існування, раптово скидає маску й намагається знищити свого господаря. У сучасній науці цей паразитичний вид прийнято позначати термінами «психопати» та «надтварини». Для підкреслення принципової відмінності від людського виду Homo sapiens (сапієнси), цих інтелектуальних тварин позначаємо терміном Homo intelis (інтеліси). При зовнішній подібності, інтеліси відрізняються від сапієнсів фізіологічно і поведінково – і це фіксується інструментально. Нагадаємо, що в них:

• по-іншому влаштовано головний мозок,
• по-іншому працюють гормональна і нервова системи,
• інша ментальність, зокрема повна відсутність совісті,
• виразне групове відчуття докорінної відмінності від людства,
• виразне відчуття своїх групових інтересів,
• власна групова еволюційна стратегія.

У точному сенсі цього слова, психопати – це ті інтеліси, що є антисоціальними, адже вони можуть бути і просоціальними, прикладом чого є вже відомий нам професор-нейролог Джеймс Фелон. Проте сучасна масова культура має відверто психопатичний характер, відтак майже всі інтеліси, за рідкісними винятками, отримують антилюдську спрямованість. Тож виходить, що в наш час слова «інтеліс» і «психопат» де-факто є синонімами.

Антилюдська спрямованість властива не лише психопатам, а й соціопатам. Хто це такі? Якщо психопати – це антисоціальні надтварини, то соціопати – це антисоціальні люди, які втратили совість та інші ознаки людяності. Соціопатами не народжуються, а стають через неправильне виховання: це може бути важке дитинство, кримінальне середовище, деструктивна секта, промивання мізків у специфічних «елітарних школах» тощо. Згідно з усталеною статистикою, в сучасному суспільстві психопати складають 1%, а соціопати – 5% загальної чисельності, тобто на одного психопата припадає п’ять соціопатів.

Трансгуманізм та екологізм – два крила ідеології психопатів

Узгодженість групової поведінки психопатів досягається наявністю особливої антилюдської ідеології. Вона має два базові складники, які, при поверховому погляді, видаються непов’язаними.

По-перше, це вже відомий нам трансгуманізм. Сенс цієї ідеології в тому, що людина є неповноцінною, недоробленою, недолугою істотою, яка потребує суттєвої переробки шляхом вакцинацій, хірургічних операцій, чипування, підключення до комп’ютерів, генетичних модифікацій тощо. Що більше технічної та генетичної модернізації, то краще. Вважається, що майбутня еліта буде максимально «кіборгізована» – і це надасть їй радикальну перевагу над людьми.

Другим крилом ідеології психопатів є «екологізм». Сенс цього вчення полягає в тому, що людство начебто є паразитичним видом на планеті Земля: воно псує довкілля, видобуває копалини, видихає вуглекислий газ, підвищує температуру планети. Тому чисельність людства треба радикально скоротити, а в ідеалі його взагалі не повинно бути.

Оскільки основою людської діяльності є енергетика, то активність психопатів зосереджена на її руйнуванні. Це робиться під гаслами «декарбонізації» (зменшення концентрації вуглекислого газу), «боротьби з глобальним потеплінням», «зеленого повороту» (повного переходу на сонячну та вітрову енергетику). Сенс цього безглуздя не лише в отриманні доступу до ще більших грошових потоків з державних бюджетів. Приховане надзавдання екологізму – знищення людства, яке, з погляду екологізму, є небезпечним планетарним паразитом. Зауважимо, що це типовий метод перевертання, властивий психопатам, – коли злодій кричить «лови злодія», а паразит звинувачує в паразитизмі свого донора-господаря.

Історичною основою трансгуманізму та екологізму є стародавній іудаїзм. Психоінформаційним інструментом синхронізації активності психопатів та їх прихильників де-факто є підключення до егрегора Єгови, хоча назовні об’єктом поклоніння трангуманізму є штучний інтелект, а екологізму – обезлюднена дика планета Земля.

Викидання з гнізда: операція біотероризму

Для кращого розуміння нинішньої «кризи паразитування» ми застосували метафору викидання з гнізда – це коли підкинуте у гніздо зозуленя, яке щойно випупилося з яйця, викидає з гнізда дітей своїх прийомних батьків. Це інстинктивний процес, адже золуленя просто реалізує закладену в нього поведінкову програму. Подібний інстинктивний компонент яскраво присутній і в нинішній кризі паразитування, адже психопати не володіють свідомістю. Люди пригріли цих інтелектуальних тварин, але вони, будучи іншим біологічним видом, інстинктивно сприймають людей як еволюційних конкурентів і намагаються викинути людство з його «планетарного гнізда».

У попередніх статтях ми дослідили, що згадана криза має кілька рівнів.

1. Економічна афера. Йдеться про рішучий перерозподіл бюджетних грошових потоків, корупцію і відкати, продаж за завищеними цінами засобів захисту та дезінфекції, агресивне просування вакцин і тестів, фінансування засобів стеження та контролю.

2. Насадження диктатури. Цей рівень проявився не одразу, проте для психопатів він є навіть важливішим, ніж матеріальне збагачення. Річ у тім, що головним мотиватором психопатів є прагнення домінування, тобто повної влади над іншими. Домінування приносить їм найвище задоволення, тож заради нього вони готові зруйнувати власні економіки, що вони й роблять.

3. Інстинктивна атака на знищення людства. Оскільки людський вид сприймається психопатами як еволюційний конкурент, то вони задіяли інструментарій ліквідації людства. Про це свідчить масове, рішуче й дуже агресивне застосування надзвичайно токсичних препаратів під виглядом «антиковідних вакцин». Вони не мають жодного відношення до лікування «ковіду». Це видно навіть з того, що «вакцини» спрямовані на дітей і молодь, які взагалі не хворіють на цей «ковід».

Ця атака на людство рішуча і дуже серйозна. Досі такого не було. Як показав американський лікар і письменник Джозеф Меркола, «зареєстрований рівень смертності від вакцин COVID-19 у даний час перевищує зареєстрований рівень смертності від більш ніж 70 вакцин разом узятих за останні 30 років, і це приблизно в 500 разів смертельніше, ніж вакцина проти сезонного грипу, яка історично була найнебезпечнішою» (Joseph Mercola. COVID Vaccine Deaths and Injuries Are Secretly Buried. – LewRockwell.com, July 2, 2021). На його думку, вакцинація є цілеспрямованою «операцією біотероризму» і кожна людина після вакцинації ризикує померти протягом найближчих 2–3 років. Механізм дії згаданого токсину пояснює доктор Раян Коул – дивіться виступ доктора Раяна Коула (Ryan Cole) на White Coat Summit у серпні 2021 року, а також  канадський лікар Чарльз Гофф (Dr Charles Hoffe MD): 62% вколотих мРНК-вакцинами мають мікротромби і ризик серцевої недостатності – PSI (Великобританія).  Про руйнування плодючості вакцинованих чоловіків і жінок розповідає канадський лікар Роджер Годкінсон (Dr Roger Hodkinson), екс-голова комітету Королівського коледжу лікарів і хірургів в Оттаві.

Жук у мурашнику – модель активного структурування

Проте нинішня криза має ще один рівень. Він менш очевидний, але найважливіший. Річ у тім, що у ставленні до вакцинації людство розділилося на дві великі групи.

Перша група («вакси») вірує в корисність вакцин, в тому числі у корисність масової ПРИМУСОВОЇ вакцинації для досягнення «колективного імунітету».

Друга група («фрівакси») вважає вакцинацію шкідливою, проте не заперечує право першої групи на самознищення, а виступає лише проти примусової вакцинації.

Таким чином, вакцинація виконує роль дуже ефективного психологічного збурювача і розділювача людства на дві психологічно відмінні групи. Ситуація подібного збурення і розділення позначається терміном «жук у мурашнику» – за назвою одноїменної повісті братів Аркадія і Бориса Стругацьких, написаної у 1979 році. Там розповідається про те, що людство потрапило у вкрай незрозумілу ситуацію, яку можна інтерпретувати і як акт смертельної агресії, і як акт сприяння з боку значно розвиненішої цивілізації. Люди не розуміють сенс події, тому губляться у здогадках, гостро сперечаються і займають дві непримиримі позиції.

Це наче хтось для експерименту кинув жука в мурашник. Мурахи різко активізуються, адже вважають це актом агресії. Натомість експериментатори спокійно досліджують тонкощі мурашиної психології та виявляють їхні приховані організаційні структури. Тобто «жук у мурашнику» – це модель різкого прискорення і увиразнення соціальних процесів шляхом створення зовнішньої загрози.

Критерії розділення: «активні» та «пасивні»

Хай там як, а питання вакцинації справді різко прискорило соціальні процеси і розділило людство на дві чітко виокремлені антагоністичні групи. Які критерії цього розділення?

Почнімо з противників примусової вакцинації – «фріваксів». По-перше, вони спромоглися розпізнати аферу – чи то за допомогою раціонального мислення, чи покладаючись на інтуїтивне відчуття ненормальності ситуації. По-друге, вони мають досить сміливості, щоб захищати свої переконання і протистояти афері. Тому це група розумних і сміливих.

Прихильники вакцинації або не спромоглися розпізнати обман (хоча там усе «шито білими нитками»), або, навіть відчуваючи шахрайство, не мають сміливості «йти проти течії», тобто проти політики урядів, корпорацій і ЗМІ. Де-факто «вакси» підкоряються зовнішньому впливу, тому є конформістами.

Якщо максимально спрощувати, то перші є розумово і соціально активними, а другі – розумово і соціально пасивними. Тому «фріваксів» можна назвати «активними», а «ваксів» – «пасивними».

Еволюційний прискорювач і меморандум Бромберга

Описаного вище досить для того, щоб відповісти на запитання про сенс розділення людства на активних і пасивних. Модель «Жук у мурашнику» – це не що інше як еволюційний прискорювач. Виокремлення активних, їх самоідентифікація та самоорганізація надає величезний поштовх для стрибкоподібного переходу частини людства на вищий рівень розвитку. Художній опис цієї ситуації знаходимо в повісті братів Стругацьких «Хвилі гасять вітер» (1984), яка є продовженням «Жука в мурашнику» (1979).

Серед іншого, в цій повісті розповідається про деякі дивні події, які кожного разу жорстко розділяли їх учасників на дві групи. Наприклад, відбувся напад на поселення якихось незрозумілих істот. Більша частина мешканців пережила неймовірний переляк і в паніці розбіглася. Натомість кілька людей взагалі не відчули страху, а один хлопчик навіть переконував, що це дуже добрі істоти і вони лише хотіли гратися з людьми.

В ході розслідування з’ясувалося, що подібного роду інциденти були соціальними експериментами і мали на меті виокремити людей, спроможних до нового етапу еволюції. Про можливість такого цілеспрямованого розділення попереджалося в документі, відомому як «Меморандум Бромберга». Сенс попередження в тому, що:

– людство буде розділене на дві нерівні частини;

– людство буде розділене на дві нерівні частини за невідомим нам параметром;

– людство буде розділене на дві нерівні частини за невідомим нам параметром, причому менша частина форсовано і назавжди обжене більшу (кінець цитати).

Пляшкове горло еволюції

Усе це фантастика, а що нині відбувається в реальності? Якщо виходити з описаної вище логіки, то спроба психопатів уярмити людство або й повністю його винищити веде до вельми несподіваних наслідків. Вони будуть негативними для однією частини людства, але водночас – дуже позитивними для еволюції людського роду в цілому.

Річ у тім, що вакцинація неминуче послаблює групу пасивних, адже вколювання «експериментальної жижі» псує кров, послаблює імунітет і підриває спроможність до продовження роду.

З другого боку, системний пресинг, спрямований на вакцинування, приводить до консолідації групи активних, її мобілізації, самоорганізації та повної відмови від будь-яких вакцинацій. Це дуже потужна еволюційна перевага, особливо тому, що невакциновані діти майже не хворіють. Як наслідок активні отримують значно більше шансів у просуванні своєї генетики і продовженні роду.

Якщо поглянути ширше, то здійснюваний нині геноцид неминуче приведе до зменшення генетичної різноманітності людства з наступним масовим відтворенням генетики тих, що вижили. Такого роду вимирання і відродження прийнято називати «ефектом пляшкового горла» (англ. Population bottleneck).

Людство періодично переживає подібні ситуації, так що згаданий ефект є важливим чинником еволюції. Згідно з наявними даними, саме так почалася Арійська раса: приблизно дві тисячі кращих чоловіків і жінок в середині 6 тис. до н. е. заснували Трипільську цивілізацію і, володіючи високою плодючістю, за тисячу років заселили всю правобережну Україну.

Майбутнє належить активним

Сучасне людство переживає типову ситуацію еволюційного прискорення. Штучний глобальний геноцид, влаштований психопатами, реалізує «ефект пляшкового горла», який веде до вимирання пасивних і розмноження активних. Для розв’язання еволюційної кризи необхідно, щоб активні якомога швидше її усвідомили й самоорганізувалися для творення нового світу.

«Щасливі приязні, бо вони успадкують землю». В гелленській мові, якою було написане Євангеліє, слово «πραεῖς» (праЕйс) означає приязні, м’які, тихі, спокійні, стримані, незлобиві, доброзичливі. Підставою для зберігання спокою і доброзичливості в нинішній кризовій ситуації є розуміння її позитивного сенсу. По-іншому й не може бути, адже ми живемо у гармонійному світі, сотвореному добрим і досконалим Творцем.

Радіймо!

Продовження: Після кризи: суспільство громад і його новий союзник