На Стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. Перші подихи теплого вітерцю починають "гріти" зиму. У народній уяві зима уявлялася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами, а літо - гарною рум’яною дівчиною.
На Стрітення Зима лютує, бо відчуває, що слабне. Уже через місяць прийде перше літнє тепло і Весна вступить у свої законні права.
Стрітення в народі називали Стрічанням або Громицею (Громницею).
На Стрітення в церквах святили воду та свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!".
Освячена в цей день вода лікувала, якщо комусь наврочили. А чумаків і волів, які вирушали в далеку дорогу, господар скроплював стрітенською водою.
Стрітенською водою батьки благословляли синів, проводжаючи на війну.
Якщо під вечір на Стрітення потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». Ящок капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
«Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці».
Наші інтереси:
Знати і шанувати українські народні традиції і свята.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Євангельська концепція палінгенетичного реактора об’єднує надлюдську самореалізацію, соціальну взаємодію та трансформацію людства. Щасливі скромні та приязні, бо вони опанують Землю.
Зустріч зими з літом: 15 лютого українці відзначають Стрітення
Світ:
На Стрітення припадає середина астрономічної зими, проте Літо починає потроху нагадувати про себе. Перші подихи теплого вітерцю починають "гріти" зиму. У народній уяві зима уявлялася старою бабою в полатаному кожушку, приношених шкарбанах та дірявій хустині, поточеній мишами, а літо - гарною рум’яною дівчиною.
16032103.jpg
На Стрітення Зима лютує, бо відчуває, що слабне. Уже через місяць прийде перше літнє тепло і Весна вступить у свої законні права.
Стрітення в народі називали Стрічанням або Громицею (Громницею).
На Стрітення в церквах святили воду та свічки. Посвячені на Стрітення свічки звалися "громичними", бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви. В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали "громичну" свічку - "щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!".
Освячена в цей день вода лікувала, якщо комусь наврочили. А чумаків і волів, які вирушали в далеку дорогу, господар скроплював стрітенською водою.
Стрітенською водою батьки благословляли синів, проводжаючи на війну.
Якщо під вечір на Стрітення потепліло, то вважалося, що літо перемогло, а тому «зима йде туди, де було літо, а літо йде туди, де була зима». Ящок капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
«Коли на громницю півень нап’ється водиці, то на Юрія (6 травня) кінь напасеться травиці».
Знати і шанувати українські народні традиції і свята.
Зверніть увагу
Чеснота приязності та ельфійський реактор – другий крок до вічного життя та опанування планети Земля