- Visits: 34
- Hits: 35
Прощання з загиблими: мезолітичний підхід (+аудіо)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
151203-vikingy-2.jpg
Аудіоверсія: Прощання з загиблими: мезолітичний підхід
- Хлопці, що сталося з Корвином?
- У Корвина ексцес почуття відповідальності за молодших бойових товаришів, яких він не зумів уберегти. Це не критичний стан психіки, і зараз краще не втручатися.
- І як давно у нього такий стан?
- Приблизно 40 годин після битви.
- Королю Фуопалеле простіше. Король проводив трьох своїх хлопців-командос і інших наших, які загинули, в дорогу до атолів в Океані Зірок ...
- Це як?
- Це типу як у вікінгів. Король посадив всіх мертвих хлопців на сидіння човна і з кожним поговорив. Потім по всій палубі розклав сухі дрова і облив пальним. Після цього взяв буксир, відтягнув цей човен подалі від берега, миль на двадцять, і підпалив.
- А потім король зібрав своїх живих хлопців і пішов з ними пити пиво. Мовляв, тим хлопцям, які мертві, вже добре, їх напуває пивом сам бог Мауна-Оро на березі Океану Зірок.
З роману Олександра Розова «Мауі і Пеле, що утримують світ».
Helvegen (Шлях до Гель) – це пісня про смерть, вмирання і пам'ять про тих, хто пішов. Про перехід і про відпускання. Це пісня про пошук втрачених пісень і старих традицій.
Гель (давньоскан. Hel – «та, що покриває») – в германо-скандинавській міфології богиня світу померлих (Гельгейм).
Знято компанією Broadstone Film у фортеці Бергенхус у Бергені, Норвегія, 22 серпня 2018 року.
Гурт Ensiferum (Фінляндія): Lai-lai-hei
Додатково: Реінкарнація сьогодні: настанови для аріїв
Повертаємось до витоків.
Зверніть увагу
Кращий коментар
Якщо все спростити, то це те, що сьогодні називають «кремацією»? Тобто, цей звичай сьогодні повертається…
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Comments
Дякую за поетичну історію.
В тему навожу посилання на роздуми про сенс життя: http://www.memoriam.ru/otvety-na-vopros-o-smysle-zhizni-posle-utraty-uk
Радіємо!
Мезолітичний підхід заслуговує на добру згадку )
Чи матиме він застосування в постіндастріалі? Скоріше всього, що ні.
А от як пропонують слідувати єднанню з природою після свого відходу дизайнери Іспанії та Італії:
Cтати деревом. У світі набирають популярності послуги з “органічного поховання”
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Спалювання померлих - це ще трипільська традиція. Якщо предки спалені, то в нашій уяві вони перебувають на небесах - разом з ангелами, а якщо закопані в землю, то перебувають під землею - разом з хробаками.
Ще тисячу років тому руси спалювали своїх померлих у човнах.
Запорозькі козаки ховали померлих у човнах, може й спалювали - за звичаєм предків.
"Чимало всілякого доводилось бачити на місці колишньої Січі; так наштовхнулися ми на цілих 15 гробів, і ті гроби зовсім не схожі на наші (християнські), – вони були схожі на човни з урізаними носами". Аріянство – віра козаків.
На мою думку, це гарний звичай. Якби мене спалили у човні - це було б круто! Усі б раділи!
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Традиція і звичай - це велике діло.
Та вже ж! Напевне б "раділи"! Особливо ті, кому "Народний Оглядач" як тріска в оці! ))))))))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Друзі б раділи, а вороги заздрили. Але до цього свята ще треба дожити і багато зробити :)
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Давно не був тут.
Нажаль читати нічого.
Нажаль.
Якісь не зрозумілі теми... .
Якщо нема чого читати, то треба писати :)
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так друже, за!
Гарно, дуже гарно.
Зате музичка файна.
Хай буде!
Почав читати запис, дивлюсь щось дуже знайоме. а у кінці посилання на Розова :)
Читаю його меганезійский цикл, майже з самих перших книжок.
Кому цікаво:
його сторінка на Флібусті
сторінка жж
сторінка на проза.ру
Меганезійскій цикл, пана Розова, це можна сказати, утопія, де хочеться жити
Меганезія багато в чому подібна до Вільної Української Держави. Тільки наш проект реалістичніший. Розов іде паралельно з нами.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Так, у Розова можна запозичити багато добрих ідей. Цікаво, чому тут так мало статей на цю тему. Навіть, це не обговорюється в "Розмовах". Треба виправляти.
Якщо прагнеш чуда - створюй його!
Вчора допомагав копати могилу для далекої родички..Це вже не перший раз в такому дійстві приймаю участь (так у нас прийнято,якщо просять)..Сьогодні вже був сам похорон..Після того як ксьондз,дяк і церковний хор зробили все що потрібно,ми закопали тіло покійної..не знаю,як на мене краще вже йти на той світ із вогнем під трохи веселіші пісні,ніж під постійне нагадування що то був раб божий із історіями про Авраама та Ісака,які нікуди не клеяться до життя і світогляду вольного арія..
Дякую за чудову пісню,що додана до даної статті..
Вірю в те, що розумію.
Радіймо арії! Вибачте, будьте ласкаві, але копати яму своїм рідним заборонено, або я не так зрозумів.
Гарно, дуже гарно.
Коли знайомився з творами традиціоналіста барона Ю. Еволи довідався, що згідно його заповіту тіло було кремоване, а прах похований на вершині гори Монте Роза,оскільки він любив альпінізм,в якому його приваблював ризик, віддаленість від усього людського, його приваблювала зустріч з чистими силами світу, світу як енергії... Спалювання померлих гарна традиція, своєрідне очищення вогнем...
Так, дякую. Наші пращури так розуміли "світ". Теорія, що людина є "прах" вийшла з християнства.
Гарно, дуже гарно.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Якщо все спростити, то це те, що сьогодні називають «кремацією»? Тобто, цей звичай сьогодні повертається…
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!