Недавно Наталія Артанія зробила нам цінний дарунок, написавши вірш ТВОРИМО СВОЮ ЗЕМЛЮ РАДОСТІ. І багато хто з нас радів, вчитуючись у цей прекрасний вірш. Цей вірш прочитала тут на Народному Оглядачі інша просвітлена українка Олена Артюшенко. Він викликав у неї хвилю радості. Вона є редактором Обухівської міської газети Обухівські Вісті. 21 березня 2015 р. в переддень початку Нового Арійського року Олена опублікувала вірш "Творимо..." у газеті НА ПЕРШІЙ СТОРІНЦІ. Наше місто Обухів має десь 37 тисяч жителів і є містом обласного підпорядкування. Свою газету ми шануємо. Я розгортаю газету і з радістю бачу цей Наталчин твір, який дійшов до Обухова. Ви помітили, як рухається хвиля радості від автора і вертається до неї ж? Наталка утворила разом з колом відомих і невідомих їй людей РАДІЮ. Цим колом є люди, здатні радуватися чужим успіхам – їх можна назвати РАДІЙЦЯМИ. Сподіваюся, що це надихне нашу поетесу до написання нових творів.
Друзі, зверніть увагу на ГЕРБ Обухова - це Дерево Життя взяте із Обухівського рушника.
А от на 8-й сторінці в газеті опубліковано вірш обухівки Надій ПЕЛИХ. Надіюся що й цей вірш вам, радійці, сподобається.
АНЕКДОТ НА НОВИЙ ЛАД
Приїхав Путін зранку доворожки,
З кишені пачку баксів дістає
І просить погадати йому трошки,
Чи ще зозуля вдосталь накує.
Ворожка карти зоклада завзято,
На Путіна лукаво погляда:
«Помреш в велике українське свято –
В цей день тобі відсвятититься вода»
Скажі мнє поточнєє, ворожєя,
Мнє в будущєє двєрцу атварі.
І от намьоком устаюужє я.
В день нєзалєжності?! Ти правду гаварі!»
Поглянула ворожка винувато:
«В який би день ти, Путіне, не вмер,
Оце і буде довгождане свято,
Якого не було ще дотепер!
Надія Пелих, м. Обухів
(газ. Обухівські ВІСТІ, №11 (630), 21.3.2015 р., с.8)
…………………….
Коментарі
Це моя одна з небагатьох публікацій, в якій я розповідаю про твори інших людей. Наталка Артанія утворила РАДІЮ - подію, яка шириться хвилями радості. Оце, товариство, і є справжнє РАДІСНЕ ЖИТТЯ.
Дякую, друже Анатолій) Щедро вдячна за такий резонансний відгук у вашій душі. Радія - красивий і сенсовний новотвір) Хай шириться Коло Радості на всеспільне благо: на всю Землю і за межі!
Sapienti sat.
Наталю, а Ігор Каганець теж створив одну радію! Газета ДЕНЬ за п"ятницю має аж 24 повноформатних сторінки. Іноді я її купую і мені вистачає читати її на цілий тиждень. І от сьогодні, 29 березня 2015 р. в неділю, коли став падати дощ із снігом, я помітив у цій газеті за №48-49 від 21 березня 2015 р. на с. 13 статтю п. Ігоря: БОЙОВА ДМОМОВНІСТЬ (Як перемогти Москву в тотальній війні). Отже ж читав вже цю статтю на НО, а знову я зрадів, перечитуючи, ніби зустрів доброго знайомого! А потім звернув увагу, що і твій, Наталю, вірш і стаття Ігорева опубліковані в різних газетах в один день - 21 березня 2015 р. Це символічно! Маю питання до п. Ігоря: чи платить зараз газета ДЕНЬ авторам за їхні публікації?
Мушу повторити: Маю питання до п. Ігоря Каганця: чи платить зараз газета ДЕНЬ авторам за їхні публікації?