Під час судового засідання юрист міськради у своїй промові фактично визнав незаконність рішення. Справедливо і по-чоловічому було б і меру публічно визнати цей факт, вибачитись перед громадою і дотримуватись законів у подальшому. І конфлікт був би вичерпаний...
Нарешті розпочався розгляд моєї справи щодо визнання незаконним рішення Кіровоградської міськради, яке не було оприлюднене за 20 робочих днів до проведення сесії. Нагадаю, 19 січня на сесії міськради, депутати прийняли рішення направити листа до ВРУ з проханням відтермінувати перейменування Кіровограда, попередньо не оприлюднивши проект рішення за 20 робочих днів на своєму офіційному сайті.
Підтримати мене прийшли активісти громадських організацій «Самооборона», «Територія Успіху», «Просвіта» та журналісти Першої Електронної. Судова зала навіть не вмістила всіх бажаючих бути присутніми на засіданні. Це доводить, що для кіровоградської громади вкрай важливо домогтись від влади відкритості та прозорості, домогтись елементарного дотримання існуючих законів.
Що ж відбулось у суді? Схоже на те, що наш міський голова Андрій Райкович (який на суд, ясна річ, не з’явився), або ж його радники, вирішили спустити всіх собак і перевести всі стрілки за порушення Закону "Про доступ до публічної інформації" на секретаря міськради Володимира Смірнова. Інакше як пояснити наполегливі спроби представника міськради замінити у позові міського голову на секретаря міськради? Саме про це йшлося у заявленому судді клопотанні головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління міськради Артема Шершнюка.
Мотивацією заявленого клопотання про заміну третьої особи стало те, що саме секретар міської ради за своїми обов’язками відповідає за оприлюднення проектів рішень міської ради відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Суддею Ленінського районного суду Леонідом Плохотніченко у задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки для його задоволення не було знайдено законних підстав. Проте друге клопотання, про залучення секретаря міської ради Володимира Смірнова у якості третьої особи на стороні відповідача, він задовольнив.
Так, Смірнова теж є за що критикувати, але точно не за це. Він був одним із трьох депутатів, які голосували проти ухвалення згаданого рішення. І жодної можливості розмістити проект рішення на сайті він не мав - на голосування його виносив особисто міський голова. Він міг би дати протокольне доручення Смірнову розмістити проект рішення на сайті міськради, але не зробив цього. Він, зрештою, міг би не підписати незаконне рішення, наклавши на нього вето. Але мер цього не зробив. Тому не варто знімати із себе відповідальність і ховатись за спинами підлеглих. Це підло і низько.
Під час судового засідання юрист міськради у своїй промові фактично визнав незаконність рішення. Справедливо і по-чоловічому було б і меру публічно визнати цей факт, вибачитись перед громадою і дотримуватись законів у подальшому. І конфлікт був би вичерпаний...
Чи може, я забагато вимагаю?
Дмитро Сінченко
Наші інтереси:
Нарешті розпочався розгляд моєї справи щодо визнання незаконним рішення Кіровоградської міськради, яке не було оприлюднене за 20 робочих днів до проведення сесії.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...
«Цап-відбувайло» для мера
Під час судового засідання юрист міськради у своїй промові фактично визнав незаконність рішення. Справедливо і по-чоловічому було б і меру публічно визнати цей факт, вибачитись перед громадою і дотримуватись законів у подальшому. І конфлікт був би вичерпаний...
Нарешті розпочався розгляд моєї справи щодо визнання незаконним рішення Кіровоградської міськради, яке не було оприлюднене за 20 робочих днів до проведення сесії. Нагадаю, 19 січня на сесії міськради, депутати прийняли рішення направити листа до ВРУ з проханням відтермінувати перейменування Кіровограда, попередньо не оприлюднивши проект рішення за 20 робочих днів на своєму офіційному сайті.
Підтримати мене прийшли активісти громадських організацій «Самооборона», «Територія Успіху», «Просвіта» та журналісти Першої Електронної. Судова зала навіть не вмістила всіх бажаючих бути присутніми на засіданні. Це доводить, що для кіровоградської громади вкрай важливо домогтись від влади відкритості та прозорості, домогтись елементарного дотримання існуючих законів.
Що ж відбулось у суді? Схоже на те, що наш міський голова Андрій Райкович (який на суд, ясна річ, не з’явився), або ж його радники, вирішили спустити всіх собак і перевести всі стрілки за порушення Закону "Про доступ до публічної інформації" на секретаря міськради Володимира Смірнова. Інакше як пояснити наполегливі спроби представника міськради замінити у позові міського голову на секретаря міськради? Саме про це йшлося у заявленому судді клопотанні головний спеціаліст відділу представництва інтересів в судах юридичного управління міськради Артема Шершнюка.
Мотивацією заявленого клопотання про заміну третьої особи стало те, що саме секретар міської ради за своїми обов’язками відповідає за оприлюднення проектів рішень міської ради відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Суддею Ленінського районного суду Леонідом Плохотніченко у задоволенні даного клопотання було відмовлено, оскільки для його задоволення не було знайдено законних підстав. Проте друге клопотання, про залучення секретаря міської ради Володимира Смірнова у якості третьої особи на стороні відповідача, він задовольнив.
Так, Смірнова теж є за що критикувати, але точно не за це. Він був одним із трьох депутатів, які голосували проти ухвалення згаданого рішення. І жодної можливості розмістити проект рішення на сайті він не мав - на голосування його виносив особисто міський голова. Він міг би дати протокольне доручення Смірнову розмістити проект рішення на сайті міськради, але не зробив цього. Він, зрештою, міг би не підписати незаконне рішення, наклавши на нього вето. Але мер цього не зробив. Тому не варто знімати із себе відповідальність і ховатись за спинами підлеглих. Це підло і низько.
Під час судового засідання юрист міськради у своїй промові фактично визнав незаконність рішення. Справедливо і по-чоловічому було б і меру публічно визнати цей факт, вибачитись перед громадою і дотримуватись законів у подальшому. І конфлікт був би вичерпаний...
Чи може, я забагато вимагаю?
Дмитро Сінченко
Нарешті розпочався розгляд моєї справи щодо визнання незаконним рішення Кіровоградської міськради, яке не було оприлюднене за 20 робочих днів до проведення сесії.
Зверніть увагу
Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»