Починаючи з січня 2026 року українцям піднімуть мінімальну заробітну плату до 8647 гривень замість нинішніх 8000 грн, що закладено в державний бюджет на 2026 рік, який ухвалив уряд України. Готуйтеся до подорожчання всього.
Збільшення мінімальної зарплати завжди запускає ланцюгову реакцію у фінансовій системі країни. Підвищення мінімалки торкається єдиного соціального внеску (ЄСВ), який безпосередньо залежить від її розміру. Це означає, що роботодавці та фізичні особи-підприємці будуть змушені платити більші соціальні внески до державного бюджету, отже, вони змушені будуть підняти вартість своїх товарів та послуг.
Також зростуть розміри різноманітних штрафів, аліментів та соціальних допомог, які законодавчо прив'язані до мінімальної зарплати. Чи є економічно обґрунтованим для економіки у стані війни збільшення мінімалки? Чи не є це намаганням влади додати собі трохи плюсів напередодні виборів? "Телеграф" опитав експертів.
Колишній міністр соціальної політики Павло Розенко пояснює справжню суть нововведення. "Зараз зростання мінімальної зарплати впливає лише на податки з ФОПів. Прямого зв'язку між збільшенням мінімальної зарплати (МЗП) і підвищенням зарплат бюджетникам немає. Винятки – якщо зарплата в трудовому договорі або в законах України залежить від "мінімалки", – сказав він.
За словами Розенка, підняття мінімалки не означатиме підвищення зарплат учителю, лікарю, працівнику культури, спорту чи соціальної сфери. Він каже, що державні службовці (чиновники) не відчують жодних позитивних змін від цього рішення, а от тиск на приватний сектор значно зросте.
Зазвичай зарплата вираховується не з мінімальної зарплати, а з розміру прожиткового мінімуму. А ось він залишається замороженим.
Павло Розенко зазначає, що зазвичай мінімалку отримують ті, хто ще й паралельно отримує частину зарплати "в конверті". "Тобто підвищення мінімалки призведе до зростання легальних заробітних плат, але не призведе до покращення і рівня життя, тому що будуть більше платити легально, але менше платити в конверті, тобто сума реальної заробітної плати залишається такою ж". Проте держава отримає більше податків.
У ФОПів база оподаткування – це мінімальна заробітна плата. "Тому для ФОПів це дуже серйозне питання, бо бізнес зараз перебуває не в найкращій формі, і це серйозний удар по малому і середньому бізнесу, це може за собою потягти збільшення кінцевої вартості продукції, і, як результат – інфляційних процесів в країні", – сказав він.
Тарас Козак, засновник та президент Інвестиційної групи УНІВЕР, вважає запропоноване підвищення недостатнім. "Інфляція досить висока за останні 1.5 роки (загалом майже 20%), а мінімальна заплата з 01.04.2024 залишається на рівні 8 тисяч грн. Тому підняття її з 01.01.2026 на 8% – до 8647 грн навіть замале, варто підвищити хоча б до 9000 грн, а краще до 10 000 грн", – каже економіст.
Козак також критикує незручність самої суми: "Ще б пропонував округляти мінімальну зарплату з точністю хоча б до 100 грн, як це було останні 5 років. Це спрощує розрахунки й роботу бухгалтерів".
Загалом, на його думку, таке підвищення сприятиме детінізації заробітних плат і не матиме суттєвого впливу на інфляцію.
За часи незалежності України було два кардинальні підвищення мінімальної заробітної плати. Перший історичний стрибок відбувся 1 січня 2017 року за уряду Володимира Гройсмана. Тоді мінімалку підняли одразу вдвічі – з 1600 до 3200 гривень. Тоді це стало безпрецедентним кроком у соціальній політиці.
В інші роки мінімалку збільшували менш як на тисячу гривень, а з початку 2013-го і майже до кінця 2015-го мінімалка не збільшувалась зовсім.
Отже, підвищення мінімальної зарплати неодмінно призведе до зростання цін, особливо на послуги малого бізнесу. ФОПи будуть змушені компенсувати збільшені податкові навантаження через підвищення вартості своїх товарів та послуг.
Найбільше подорожчання торкнеться сфери послуг – від ремонту взуття до перукарських салонів. Малий бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування, першим відчує на собі тиск зростання обов'язкових платежів і буде змушений перекласти ці витрати на споживачів.
Нагадаємо, за президентства Зеленського мінімальну зарплату піднімали у 2020 році два рази – до 4723 грн з 1 січня, до 5000 грн з 1 вересня.
З 1 січня 2021 року - 6000 грн, з 1 грудня 2021 року - 6500 грн.
У 2022 році, коли вже йшла повномасштабна війна, мінімалку збільшили на 200 грн. З 1 жовтня вона становила 6700 грн.
Упродовж 2023 року мінімальна заробітна плата не підвищувалася. А у 2024 році підвищувалася двічі: з 1 січня мінімальна зарплата зросла до 7100 грн, а з 1 квітня 2024 року – підвищилася до 8000 грн.
Наші інтереси:
Не треба бути економістом, щоб розуміти, що роздача грошей державою завжди призводить до інфляції. Згадаймо, як рівно рік тому, наш "геніальний" уряд вигадав "національний кешбек", і вже через місяць ціни почали зростати. Потім роздавали "Вовину тисячу" – ціни ще більше піднімалися. Маємо розуміти, що кожне штучне підняття мінімальної зарплати призводить до зростання цін на товари та послуги. Це можна емпірично простежити – просто збережіть касові чеки й порівняйте ваші покупки після кожного збільшення мінімалки.
Сьогодні ми проаналізуємо роман Френка Герберта «Дюна», який описує війну людей проти психопатів – розмовляючих людиноподібних тварин. Цей фантастичний твір минулого століття допоможе нам розкрити...
Чому на підвищенні мінімальної зарплати виграє лише держава, і хто насправді заплатить за це
Світ:
Починаючи з січня 2026 року українцям піднімуть мінімальну заробітну плату до 8647 гривень замість нинішніх 8000 грн, що закладено в державний бюджет на 2026 рік, який ухвалив уряд України. Готуйтеся до подорожчання всього.
25091601.jpg
Збільшення мінімальної зарплати завжди запускає ланцюгову реакцію у фінансовій системі країни. Підвищення мінімалки торкається єдиного соціального внеску (ЄСВ), який безпосередньо залежить від її розміру. Це означає, що роботодавці та фізичні особи-підприємці будуть змушені платити більші соціальні внески до державного бюджету, отже, вони змушені будуть підняти вартість своїх товарів та послуг.
Також зростуть розміри різноманітних штрафів, аліментів та соціальних допомог, які законодавчо прив'язані до мінімальної зарплати. Чи є економічно обґрунтованим для економіки у стані війни збільшення мінімалки? Чи не є це намаганням влади додати собі трохи плюсів напередодні виборів? "Телеграф" опитав експертів.
Колишній міністр соціальної політики Павло Розенко пояснює справжню суть нововведення. "Зараз зростання мінімальної зарплати впливає лише на податки з ФОПів. Прямого зв'язку між збільшенням мінімальної зарплати (МЗП) і підвищенням зарплат бюджетникам немає. Винятки – якщо зарплата в трудовому договорі або в законах України залежить від "мінімалки", – сказав він.
За словами Розенка, підняття мінімалки не означатиме підвищення зарплат учителю, лікарю, працівнику культури, спорту чи соціальної сфери. Він каже, що державні службовці (чиновники) не відчують жодних позитивних змін від цього рішення, а от тиск на приватний сектор значно зросте.
Зазвичай зарплата вираховується не з мінімальної зарплати, а з розміру прожиткового мінімуму. А ось він залишається замороженим.
Павло Розенко зазначає, що зазвичай мінімалку отримують ті, хто ще й паралельно отримує частину зарплати "в конверті". "Тобто підвищення мінімалки призведе до зростання легальних заробітних плат, але не призведе до покращення і рівня життя, тому що будуть більше платити легально, але менше платити в конверті, тобто сума реальної заробітної плати залишається такою ж". Проте держава отримає більше податків.
У ФОПів база оподаткування – це мінімальна заробітна плата. "Тому для ФОПів це дуже серйозне питання, бо бізнес зараз перебуває не в найкращій формі, і це серйозний удар по малому і середньому бізнесу, це може за собою потягти збільшення кінцевої вартості продукції, і, як результат – інфляційних процесів в країні", – сказав він.
Тарас Козак, засновник та президент Інвестиційної групи УНІВЕР, вважає запропоноване підвищення недостатнім. "Інфляція досить висока за останні 1.5 роки (загалом майже 20%), а мінімальна заплата з 01.04.2024 залишається на рівні 8 тисяч грн. Тому підняття її з 01.01.2026 на 8% – до 8647 грн навіть замале, варто підвищити хоча б до 9000 грн, а краще до 10 000 грн", – каже економіст.
Козак також критикує незручність самої суми: "Ще б пропонував округляти мінімальну зарплату з точністю хоча б до 100 грн, як це було останні 5 років. Це спрощує розрахунки й роботу бухгалтерів".
Загалом, на його думку, таке підвищення сприятиме детінізації заробітних плат і не матиме суттєвого впливу на інфляцію.
За часи незалежності України було два кардинальні підвищення мінімальної заробітної плати. Перший історичний стрибок відбувся 1 січня 2017 року за уряду Володимира Гройсмана. Тоді мінімалку підняли одразу вдвічі – з 1600 до 3200 гривень. Тоді це стало безпрецедентним кроком у соціальній політиці.
Другий різкий підйом трапився 1 січня 2021 року, коли мінімальну зарплату збільшили з 5000 до 6000 гривень. Обидва рази такі кардинальні зміни супроводжувалися суттєвим зростанням цін на товари та послуги, особливо у сфері малого бізнесу.
В інші роки мінімалку збільшували менш як на тисячу гривень, а з початку 2013-го і майже до кінця 2015-го мінімалка не збільшувалась зовсім.
Отже, підвищення мінімальної зарплати неодмінно призведе до зростання цін, особливо на послуги малого бізнесу. ФОПи будуть змушені компенсувати збільшені податкові навантаження через підвищення вартості своїх товарів та послуг.
Найбільше подорожчання торкнеться сфери послуг – від ремонту взуття до перукарських салонів. Малий бізнес, який працює на спрощеній системі оподаткування, першим відчує на собі тиск зростання обов'язкових платежів і буде змушений перекласти ці витрати на споживачів.
Нагадаємо, за президентства Зеленського мінімальну зарплату піднімали у 2020 році два рази – до 4723 грн з 1 січня, до 5000 грн з 1 вересня.
З 1 січня 2021 року - 6000 грн, з 1 грудня 2021 року - 6500 грн.
У 2022 році, коли вже йшла повномасштабна війна, мінімалку збільшили на 200 грн. З 1 жовтня вона становила 6700 грн.
Упродовж 2023 року мінімальна заробітна плата не підвищувалася. А у 2024 році підвищувалася двічі: з 1 січня мінімальна зарплата зросла до 7100 грн, а з 1 квітня 2024 року – підвищилася до 8000 грн.
Не треба бути економістом, щоб розуміти, що роздача грошей державою завжди призводить до інфляції. Згадаймо, як рівно рік тому, наш "геніальний" уряд вигадав "національний кешбек", і вже через місяць ціни почали зростати. Потім роздавали "Вовину тисячу" – ціни ще більше піднімалися. Маємо розуміти, що кожне штучне підняття мінімальної зарплати призводить до зростання цін на товари та послуги. Це можна емпірично простежити – просто збережіть касові чеки й порівняйте ваші покупки після кожного збільшення мінімалки.
Зверніть увагу
«Дюна» в українській реальності: Як перемогти психопатів на двох фронтах – друге дно роману Френка Герберта (подкаст)