Чому українці створюють іновації, але заробляють на них за кордоном

Ланцюжок розірваний

"Дуже сильні і класні рішення роками припадають пилом в інститутах, і ні автори не знають, як їх просунути на ринок, ні бізнес не розуміє, як на них заробляти", - нарікає голова Innolytics Group Володимир Бандура. Тому, за його словами, важлива екосистема: на Заході винахіднику відразу ж запропонують і інкубатори, і держпідтримку, і приватні фонди. "За рахунок інфраструктури вони змушують винаходи приносити прибуток, - говорить Бандура. - У нас цей ланцюжок розірваний".

У Європі є програми фінансування спеціальних приватних компаній при науково-дослідних інститутах та університетах, які допомагають винахідникам вивести їхні дітища на ринок, розповідає Наталя Пахомовська, партнер DLA Piper Ukraine. А в США ще від 1982 року працює Програма інноваційних досліджень малого бізнесу (SBIR), яка служить мостом між університетами та ринком.

Більше 18 тис. патентів, зареєстрованих в Україні, належать іноземним представникам, а 3,6 тис. інноватори з берегів Дніпра отримали у 49 країнах світу. Вони виступали співавторами винаходів таких світових гігантів, як Samsung, Jonson&Jonson, Yandex, DuPont, Bayer та Schlumberger.

"Якщо візьмемо топ-10 країн у Європі за кількістю патентів за цей період, ми будемо плюс-мінус посередині. У нас історично дуже сильна база", - говорить голова Innolytics Group.

Революційні технології на експорт

Трохи більше року тому українець Рон Фрідман, випускник Київського політеху та засновник компанії Mawi Solutions, зробив революцію в охороні здоров'я - вийшов на ринок із продуктом, здатним відстежувати хвороби серця на ранніх стадіях. Прилад, який виглядає як звичайний фітнес-браслет, у режимі реального часу приймає сигнали електрокардіограми з руки власника. Ці дані аналізуються, і людина отримує попередження про небезпеку, щойно вона з'являється.

Команда Фрідмана також запатентувала алгоритми, здатні автоматично визначати деякі хвороби серця на основі отриманих даних. Крім того, зараз ведеться робота над приладом другого покоління з особливими сенсорами, який діагностував би хвороби, не пов'язані із серцем.

Свої дослідження компанія веде у партнерстві із провідними університетами Швейцарії. Сам інноваційний прилад вже викликав ажіотаж - Mawi Solutions надходять замовлення від клінік і страхових компаній. Причому мова йде в основному про ринки Північної Америки, Європи та Азії.

Трохи більше року тому українець Рон Фрідман вийшов на ринок зі схожим на фітнес-браслет приладом, здатним відстежувати хвороби серця на ранніх стадіях

А вітчизняна компанія Kray Protection, яка створила оригінальний безпілотник-обприскувач для сільськогосподарських потреб, свій винахід запатентувала виключно у США.

Розроблений українською Kray Protection безпілотник-обприскувач для полів окупається за 5-6 операційних днів. Він запатентований виключно у США

Допрацьована модель пересувається на висоті лише 1 м зі швидкістю до 30 м/с. IT-система робить апарат повністю автономним і простим у використанні. Крім того, БПЛА використовує ультрамалооб'ємне обприскування, за якого витрачається лише 1-5 л на гектар. Ціна чудо-техніки - $50 тис.

Купівля агролітака або наземного спреєра-розпилювача коштуватиме фермеру $350-400 тис., та й така техніка менш ефективна. Наземний транспорт трамбує землю і призводить до втрати 2-4% врожаю, а літаки покривають лише 90% поля. Крім того, ці засоби активніше витрачають добрива: у літака цей показник приблизно в 10 разів вищий, ніж у винаходу Kray. У підсумку, як запевняє засновник і голова Kray Дмитро Сурду, його БПЛА окупається за 5-6 операційних днів.

"Навіть попри те, що сільське господарство - головний драйвер української економіки, до передових інноваційних ринків світу нам ще далеко. Рівень проникнення інновацій тут і там не можна порівняти", - говорить Сурду.

Джерело