Чому Захід просто не може визнати, що Україна перемагає? – The Atlantic (США)

Спочатку дослідники російської армії очікували на швидку перемогу. Потім казали, що росіяни зроблять паузу та зможуть навчитися на своїх помилках і перегрупуються. Потім сказали, що в росіян усе б вийшло, якби вони дотримувалися власноруч створеної військової доктрини, пише Еліот Коен для The Atlantic.

Зараз все, що цим "експертам" залишається, – постійно казати, що росіяни мають кількісну перевагу, війна ще не закінчена і все може змінитися. Їхня "аналітика" також стала одним з елементів війни, який вартий окремої уваги.

З іншого боку, дослідників Української армії у світі вкрай мало, і Захід здебільшого ігнорує досягнення України з 2014 року. Українські військові виявилися не тільки вмотивованими та добре укомплектованими, але і вмілими та винахідливими, комбінуючи невеличкі піхотні загони, оснащені протитанковою зброєю, з ударами безпілотників та артилерійським вогнем. Також окремої уваги заслуговує український стиль маневренної оборони.

Експерти помилилися через звичку робити акцент на кількості військової техніки та живої сили, яких в росіян більше. Утім, не до деталей. Наприклад, важливою складовою сучасної армії є сильна база молодших офіцерів. Сержанти стежать за збереженням транспортних засобів та керують тактикою загону. В росіян сержантський корпус слабкий та корумпований. І якою б не була доктрина, вона буде ламатися навіть на базовому етапі.

Перемогу України можна побачити у всьому. В Росії немає прогресу на лінії фронту, попри шокуючі мапи із червоними плямами "зайнятих територій". Ці території насправді росіяни не контролюють, а просто там рухалися. Всі висадки десанту провалилися, намагання розбити українські ВПС та ППО – також.

Втрати росіян приголомшливі – від 7 до 14 тисяч. Це означає щонайменше 30 000 поранених. Це 15% від усіх сил вторгнення, що робить більшість підрозділів неефективними на полі бою. І немає жодних підстав вважати, що темпи втрат зменшуються.

Додайте до цього тактичні помилки, які росіяни повторюють раз за разом: транспортні колони розстрілюються під час руху, їх з флангів не прикриває піхота, артилерійський вогонь розкоординований, підтримка з повітря відсутня, а засідки викликають паніку.

Підрахунки захопленої та знищеної військової техніки вказують на те, що їхня кількість майже однакова. Російська армія не бажає воювати. Також вражає неспроможність Москви зосередити свої сили на одному-двох напрямках або взяти велике місто. Про катастрофічні проблеми із логістикою сказали, здається, всі.

Російська армія завела в Україну більш ніж половину своїх боєздатних сил. Їхні резервісти не мають жодної підготовки, а якщо в бій відправлять призовників, це навряд чи змінить ситуацію на краще. Чеченські загони зазнали серйозних втрат, не вміючи воювати у складі загальновійськових операцій, пише The Atlantic.

З боку України ситуація абсолютно протилежна: жодної великої капітуляції, паніки та розвалу підрозділів. Проросійські сили всередині країни вирішили мовчати. Вже зараз з’являється інформація про українські контратаки.

Фотографії зруйнованих лікарень та підірваних багатоквартирних будинків підкреслюють жорстокість цієї війни, але не показують військових реалій. Адже навіть у зруйнованому місті залишаються захисники, які продовжують бити ворога з-під уламків.

Існує динаміка війни: що більше ви досягаєте успіху, то більшою є ймовірність, що ви досягатимете успіху й надалі. І навпаки, якщо ви зазнаєте невдачі, то шанси на наступні невдачі зростають ще більше, пише видання.

Немає публічних доказів того, що росіяни можуть перегрупуватися та поповнити запаси у великих масштабах. Є багато доказів протилежного. Якщо українці продовжать перемагати, ми побачимо ще більшого розвалу російських підрозділів, масових капітуляцій та дезертирства. Єдине, що жахливо: росіяни й надалі вдаватимуться до своєї улюбленої тактики, а саме бомбардувати міста та вбивати мирних жителів.

Дмитро Бєлобров, Українська Асоціація власників зброї