Вторинні санкції – один з інструментів зовнішньої політики, який уже продемонстрував свою ефективність на практиці. Їх застосовують проти третіх сторін (осіб чи компаній), які продовжують співпрацювати з тими, хто вже перебуває під санкціями.
Найактивніше вторинні санкції використовують США. На відміну від первинних санкцій, які безпосередньо спрямовані проти цільових об'єктів, вторинні санкції мають на меті припинити обхід основних обмежень через треті сторони, пояснює NAKO.
Механізм дії полягає в тому, що країна ставить перед третіми сторонами вибір: або торгувати з підсанкційними особами, або з цією країною – не з обома одночасно. Враховуючи розміри американського ринку, а також роль долара у світовій торгівлі, вторинні санкції мають суттєвий вплив на міжнародні компанії.
Після того як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, США, Великобританія, Європейський Союз та інші країни наклали на державу-агресора економічні санкції, які обмежували юридичних або фізичних осіб.
Відтоді санкції розширювалися. Іноземні активи Росії були заморожені, а більшість російських банків були відрізані від світової банківської системи.
Щоб підтримувати свою економіку, Росія переспрямувала торгівлю до інших країн, таких як Китай, Індія, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати. Щоб транспортувати свою нафту по всьому світу, вона використовувала так званий "тіньовий флот" танкерів.
Як пише Deutsche Welle, аби зупинити цю гру в "кішки-мишки" та примусити Росію до переговорів про припинення вогню в Україні, Сенат США працює над ухваленням двопартійного законопроєкту, який передбачає запровадження "вторинних санкцій" відносно країн, які досі ще ведуть бізнес з Росією.
Запропонований законопроєкт дозволить США запровадити 500-відсоткові тарифи на товари з будь-якої країни, яка купує або продає російську нафту, уран, природний газ та нафту чи нафтохімічну продукцію.
Оскільки значна частина транскордонної торгівлі здійснюється в доларах або проходить через банківську систему США, це дає країні великі важелі впливу. Для багатьох країн збереження цього доступу важливіше, ніж ведення бізнесу з режимами, що підпадають під санкції.
Адміністрація Обами використовувала вторинні санкції, спрямовані проти банків та інших компаній, які ведуть бізнес в Ірані, і успішно примусила режим домовитися про обмеження своєї ядерної програми.
Нещодавно США застосували вторинні санкції до китайських фірм, які торгують з Північною Кореєю або здійснюють фінансові операції з нею.
США також запровадили вторинні санкції проти організацій, що ведуть бізнес з Венесуелою, особливо в нафтовому та фінансовому секторах, намагаючись ізолювати режим Ніколаса Мадуро. У квітні цього року президент Дональд Трамп запровадив вторинні тарифи на товари з країн, які імпортують венесуельську нафту.
Раніше цього місяця Трамп видав указ про стягнення додаткового 25-відсоткового мита з Індії за закупівлі російської нафти. В обхід Конгресу президент пригрозив подальшими вторинними санкціями покупцям російських енергоносіїв.
Дехто знаходить креативні лазівки, щоб уникнути бодай частини економічного впливу санкцій – покладаються на альтернативні валюти, такі як китайський юань або криптовалюти. Підприємства або країни, на які поширюються санкції, можуть здійснювати бартер або використовувати посередників чи фіктивні компанії для укладання угод.
Вторинні санкції важко застосовувати, і є ризик контрзаходів. Вони також можуть зблизити підсанкційні країни, а отже, віддалити їх від впливу США.
Існує розрив між теоретичною та реальною оцінкою вторинних санкцій. Багато експертів вважають їх неефективним інструментом зовнішньої політики. До критиків належить і Джон Ф. Форрер, доцент та директор Інституту корпоративної відповідальності Бізнес-школи Університету Джорджа Вашингтона. За його словами, багато дослідників розглядають вторинні санкції як такі, що мають усі найгірші риси економічних санкцій. Крім того, науковець вказує на додаткову обтяжливість потенційного провокування нових конфліктів із союзниками та противниками, які виступають проти запровадження обмежень, побоюючись економічних труднощів для власної промисловості та громадян.
Зрештою, враховуючи велику кількість додаткових обставин, важко сказати, що саме може змусити ту чи іншу країну змінити свій курс і відмовитися від бізнесу з підсанкційними країнами чи фірмами. "Вторинні санкції слід розглядати як варіант під час розробки економічних санкцій, але лише за дуже особливих обставин, – підсумував Форрер. – Як і будь-які економічні санкції, якщо їх застосувати неправильно, вони можуть завдати більше шкоди, ніж користі".
"Не використовувати вторинні санкції проти третіх сторін – це марна трата потенційно корисного інструменту", – каже заступниця директора Ініціативи державної політики в Університеті штату Пенсильванія Беренд у США Лена Суржко Харнед, хоча й попереджає, що "очікувати, що вони стануть панацеєю, – це помилка".
Шкода і дуже дивно, що вторинні санкції як інструмент тиску на РФ не застосовувалися раніше. Хто зна, може це б урізало доходи держави-агресора, які вона спрямовувала на війну з Україною.
Відкрийте для себе шлях до надлюдини – шлях ельфізму! Знання про перетворення людини на ельфа є суттю Євангелія та Бгаґавад-ґіти – проявів єдиної Гіперборійської Традиції. Ключем до цієї дивовижної...
Чи уповільнить російську агресію погроза Трампа застосувати вторинні санкції і чи зможуть вони послабити економіку РФ
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Вторинні санкції – один з інструментів зовнішньої політики, який уже продемонстрував свою ефективність на практиці. Їх застосовують проти третіх сторін (осіб чи компаній), які продовжують співпрацювати з тими, хто вже перебуває під санкціями.
25081402.jpg
Найактивніше вторинні санкції використовують США. На відміну від первинних санкцій, які безпосередньо спрямовані проти цільових об'єктів, вторинні санкції мають на меті припинити обхід основних обмежень через треті сторони, пояснює NAKO.
Механізм дії полягає в тому, що країна ставить перед третіми сторонами вибір: або торгувати з підсанкційними особами, або з цією країною – не з обома одночасно. Враховуючи розміри американського ринку, а також роль долара у світовій торгівлі, вторинні санкції мають суттєвий вплив на міжнародні компанії.
Після того як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, США, Великобританія, Європейський Союз та інші країни наклали на державу-агресора економічні санкції, які обмежували юридичних або фізичних осіб.
Відтоді санкції розширювалися. Іноземні активи Росії були заморожені, а більшість російських банків були відрізані від світової банківської системи.
Щоб підтримувати свою економіку, Росія переспрямувала торгівлю до інших країн, таких як Китай, Індія, Туреччина та Об'єднані Арабські Емірати. Щоб транспортувати свою нафту по всьому світу, вона використовувала так званий "тіньовий флот" танкерів.
Як пише Deutsche Welle, аби зупинити цю гру в "кішки-мишки" та примусити Росію до переговорів про припинення вогню в Україні, Сенат США працює над ухваленням двопартійного законопроєкту, який передбачає запровадження "вторинних санкцій" відносно країн, які досі ще ведуть бізнес з Росією.
Запропонований законопроєкт дозволить США запровадити 500-відсоткові тарифи на товари з будь-якої країни, яка купує або продає російську нафту, уран, природний газ та нафту чи нафтохімічну продукцію.
Оскільки значна частина транскордонної торгівлі здійснюється в доларах або проходить через банківську систему США, це дає країні великі важелі впливу. Для багатьох країн збереження цього доступу важливіше, ніж ведення бізнесу з режимами, що підпадають під санкції.
Адміністрація Обами використовувала вторинні санкції, спрямовані проти банків та інших компаній, які ведуть бізнес в Ірані, і успішно примусила режим домовитися про обмеження своєї ядерної програми.
Нещодавно США застосували вторинні санкції до китайських фірм, які торгують з Північною Кореєю або здійснюють фінансові операції з нею.
США також запровадили вторинні санкції проти організацій, що ведуть бізнес з Венесуелою, особливо в нафтовому та фінансовому секторах, намагаючись ізолювати режим Ніколаса Мадуро. У квітні цього року президент Дональд Трамп запровадив вторинні тарифи на товари з країн, які імпортують венесуельську нафту.
Раніше цього місяця Трамп видав указ про стягнення додаткового 25-відсоткового мита з Індії за закупівлі російської нафти. В обхід Конгресу президент пригрозив подальшими вторинними санкціями покупцям російських енергоносіїв.
Дехто знаходить креативні лазівки, щоб уникнути бодай частини економічного впливу санкцій – покладаються на альтернативні валюти, такі як китайський юань або криптовалюти. Підприємства або країни, на які поширюються санкції, можуть здійснювати бартер або використовувати посередників чи фіктивні компанії для укладання угод.
Вторинні санкції важко застосовувати, і є ризик контрзаходів. Вони також можуть зблизити підсанкційні країни, а отже, віддалити їх від впливу США.
Існує розрив між теоретичною та реальною оцінкою вторинних санкцій. Багато експертів вважають їх неефективним інструментом зовнішньої політики. До критиків належить і Джон Ф. Форрер, доцент та директор Інституту корпоративної відповідальності Бізнес-школи Університету Джорджа Вашингтона. За його словами, багато дослідників розглядають вторинні санкції як такі, що мають усі найгірші риси економічних санкцій. Крім того, науковець вказує на додаткову обтяжливість потенційного провокування нових конфліктів із союзниками та противниками, які виступають проти запровадження обмежень, побоюючись економічних труднощів для власної промисловості та громадян.
Зрештою, враховуючи велику кількість додаткових обставин, важко сказати, що саме може змусити ту чи іншу країну змінити свій курс і відмовитися від бізнесу з підсанкційними країнами чи фірмами. "Вторинні санкції слід розглядати як варіант під час розробки економічних санкцій, але лише за дуже особливих обставин, – підсумував Форрер. – Як і будь-які економічні санкції, якщо їх застосувати неправильно, вони можуть завдати більше шкоди, ніж користі".
"Не використовувати вторинні санкції проти третіх сторін – це марна трата потенційно корисного інструменту", – каже заступниця директора Ініціативи державної політики в Університеті штату Пенсильванія Беренд у США Лена Суржко Харнед, хоча й попереджає, що "очікувати, що вони стануть панацеєю, – це помилка".
Нагадаємо, в грудні минулого року 12 європейських країн домовилися зупинити російський "тіньовий флот".
Шкода і дуже дивно, що вторинні санкції як інструмент тиску на РФ не застосовувалися раніше. Хто зна, може це б урізало доходи держави-агресора, які вона спрямовувала на війну з Україною.
Зверніть увагу
Крішна, Хрестос та їхні ельфи: Бгаґавад-Ґіта про те, як діяти проти всіх і стати надлюдиною (подкаст)