ДНК-портрет нації – локшина на вуха. Страва третя – жіноча.

Чи не наймаштабніше порівняльне вивчення за маркерами Y хромосоми (410 осіб) і мтДНК (511 осіб) чотирьох основних субетнічних груп українців (Галичина, Хмельниччина, Черкащина та Білгородщина) провели на початку цього століття російські вчені. Для нашого випадку є цікавими дані та висновки зроблені росіянами щодо материнської лінії спадкування (гаплогрупи мтДНК).

В українців російські вчені виявили 34 гаплогрупи мтДНК. Ось де ще зустрічаються найбільш часті гаплогрупи. Гаплогрупа H (в українців близько 40%) характерна для Західної Євразії. Її підваріант H1, також частий в українців, характерний для північної частини європейського регіону. Гаплогрупи T і J1 (в українців наступні за частотою після H), найчастіше зустрічаються в Європі і на Близькому Сході. Таким чином, найбільш поширені серед українців гаплогрупи мтДНК типові для населення Європейського регіону в цілому. Гаплогрупи, які виявлені серед українців з частотою близько 5%, зустрічаються в різних частинах Європи: U4 більш поширена на півночі Євразії, K зустрічається і на російській півночі, і в Закавказзі, і у Франції, V - на півночі і на сході Європи, U5a - у Східній Європі.

На відміну від найпоширеніших в українських популяціях гаплогруп NRY (батьківська лінія спадкування), що мають у Європі чіткий географічний розподіл, найбільш часті серед українців гаплогрупи мтДНК (материнська лінія спадкування), поширені у населення всього європейського регіону. Виняток становить лише H1, більш характерна для населення півночі Європи. Деякі, не найчастіші, але все ж присутні в українців гаплогрупи (U4, V, U5a), вказують на генетичний зв'язок з більш північним або більше східним населенням, але оскільки частота їх невелика, то й генетичні зв'язки, які вони можуть відображати, не є першорядними.

І ось висновки російських вчених:

- За мтДНК кожна з українських популяцій тяжіє не лише до інших популяцій українців, але, перш за все, до популяцій інших народів європейського регіону.

- Генетична схожість по маркерам мтДНК з багатьма популяціями європейського регіону, особливо - з слов'яно-, балто- і німецькомовних народами.

- Зазначені особливості визначають генетичну структуру українського генофонду, взаємну генетичну схожість вивчених нами українських популяцій.

- За маркерами мтДНК кожна українська популяція подібна не тільки з іншими українцями, але і з іншими народами Європи.

Отже. Українці Галичини, Хмельниччини, Черкащини і Білгородщини мають однакових матерів, які є і матерями народів усієї Західної Євразії. Українки генетично є такими ж як і всі жінки Західної Євразії.

Це і є справжньою особливістю і унікальністю українських жінок.