Досвід Партії піратів. Тактика, як змінити світ. Глава 1. Що таке рій

Це сталося виключно завдяки тому, що вони діяли за принципом рою, і цю методику можна застосувати фактично в будь-якій організованій широкомасштабній діяльності. Це переклад книги "Swarmwise: The Tactical Manual to Changing the World" Ріка Фальквінге, шведського підприємця у галузі інформаційних технологій, який заснував Піратську партію Швеції.

15 грудня 2005 року був зареєстрований домен piratpartiet.se, а з 1 січня 2006 почав функціонувати web-сайт Піратської партії. Протягом двох днів на сайт було біля 3 млн. відвідувань. Діяльність Піратської партії Швеции започаткувала створення Піратського Інтернаціонала — міжнародного руху піратських партій.

Переклад зроблено сайтом Тексти. Публікація ще від 2013 року.

«Ройова» організація – це децентралізовані спільні зусилля волонтерів, які збоку виглядають подібно до традиційних ієрархічних організації. Вона створена невеликим ядром людей, які спорудили опорну структуру для інших і тим самим дали змогу великій кількості добровольців спільно працювати над загальною метою – такій кількості, яка до появи інтернету не була можливою.

Праця з роєм вимагає від вас робити багато речей цілком протилежно до того, чому вас навчали в архетипічній бізнесовій школі. Вам слід відмовитися від контролю над вашим брендом та його меседжами. Вам слід делегувати керівні повноваження до такої межі, коли будь-хто може приймати майже будь-яке рішення для всієї організації. Вам треба прийняти та погодитися з тим, що люди в організації робитимуть виключно те, що їм до вподоби, і єдиний спосіб керувати ними – це надихнути їх на те, щоб вони захотіли йти туди, куди вам хотілося б повести організацію в цілому.

І тільки коли ви випустите з рук цей контроль, контроль, який організації та менеджери тримали близько до серця протягом століть, тоді ви матимете змогу пожинати переваги рою: та ж перевага в ефективності затрат та у швидкості виконання дій порівняно з конкурентами, яку мала Піратська партія Швеції.

Ця книга навчить вас цим методам: від початкового формування рою до його розростання, збереження та застосування. Вона не вчитиме вас пов’язаним із цим теоріям із психології та соціології – просто поділиться досвідом та методиками, які довели свою придатність на практиці.

Коли я починав створення рою Піратської партії Швеції, я оприлюднив приблизний маніфест на досить-таки непривабливому веб-сайті та згадав цей сайт лише одного разу, на чат-каналі спільноти з обміну файлами. Це була вся реклама: наступного дня в партії були сотні активістів. Вчасність, соціальний контекст та месидж мають критичне значення – та якщо у вас є всі три складники, ваш початковий рій сформується так само, як бджоли за кілька годин злітаються на мед. Розбудовувати та керувати ним також критично важливо, але ці завдання є наступними в черзі. Ми ж будемо розглядати по одному завданню за раз.

Виходячи з нашого опису концепції рою, можна подумати, що це повністю децентралізовані аморфні «хмари» людей, на зразок рухів Anonymous чи «Окупуй Уолл-стрит». Втім, хоч ці рої мають спільні цінності, вони не поділяють напрямків та методів дій. Це означає, що вони зосередженні на виконанні малих проектів і залучають порівняно невелику кількість людей протягом порівняно короткого проміжку часу, навіть якщо кожен із цих маленьких проектів збільшує загальну поінформованість про бренди Anonymous чи «Окупуй Уолл-стрит».

Слабку цілісність брендів Anonymous чи «Окупуй Уолл-стрит» частково можна приписати їхньому вибору залишатися без лідерів. І хоч це забезпечує витривалість, бо лідерів, які можуть стати мішенню для ворогів, просто немає, - при цьому жертвою стає спрямованість та мета. Я виявив, що типові для інтернет-спільнот методи консолідації працюють значно краще в поєднанні з сильним лідерством, ніж робота без лідера, а лише під спільним прапором.

Я дізнався про деякі з цих технік, коли мене навчали в армії на офіцера, і навіть більше під час участі в численних онлайнових спільнотах. Але рецепт «секретної приправи» спрацював лише тоді, коли ви берете офіцерську науку про те, як підтримувати міцні групові цінності, додаєте до цього властиві Інтернетові міцні цінності спільної участі та дешевої масової комунікації, і в якості фінального штриха долучаєте управлінський досвід інтернет-компаній, що виник на межі століть.

Та ера інтернет-компаній, т.зв. дот-комів, була для менеджерів у галузі інформаційних технологій вельми специфічною. Якщо вашим співробітникам не сподобалося те, що ви сказали їм на ранковій нараді, вони радісно йшли з офісу геть і знаходили нову роботу ще до обіду. Цим людям було значно простіше знайти заміну грошам, які ви їм платили, ніж вам – знайти заміну їм як співробітникам. Вони не залежали від вашої зарплатні.

Відповідно, цей же досвід має прямий стосунок до роботи з волонтерами, де люди також працюють не за зарплатню (бо вони її не отримують). Лідерство та позитивна мотивація – ось що є ключем.

Імовірно, ще більш важливо, що рій завжди зосереджений на тому, що може зробити кожен, і ніколи на тому, що люди не можуть робити, або що їх змушують робити.

І це повністю відокремлює його від традиційних корпорацій чи демократичних установ, які чітко зосереджені на тому, що люди повинні робити, і на тих кордонах та обмеженнях, у яких вони при цьому перебувають. Ця відмінність є частиною того, чому рій може бути настільки ефективним: кожен може знайти собі те, що йому подобається робити, весь час, із запропонованої палітри, яка просуває завдання рою далі – і нема нікого, хто сказав би їм, як треба або не треба це робити.

Натомість люди надихають один одного. Серед активістів не існує «ланцюжків передачі команд». Кожен спілкується з кожним увесь час, і успішні проекти швидко створюють «хвилі», які досягають інших частин рою. А на менш успішних рій вчиться, і потім рухається далі – і не вказує пальцем на винних.

Якщо вам хочеться стати лідером рою, ви встаєте і кажете: «Я буду робити Х, бо думаю, що завдяки цьому ми досягнемо У. Ласкаво запрошую всіх, хто хоче долучитися до моєї роботи над Х». Кожен учасник рою може встати й сказати це, і всіх заохочують до такого. Це швидко створює неформальну, але дуже потужну структуру лідерства, де люди шукають ролей, які максимізують їхній вплив на досягнення подальших цілей рою – і все це відбувається органічно, без будь-якого централізованого планування чи малювання графіків із послідовністю дій.

І насамкінець, те, що відокремлює рій від традиційних організацій, - це блискавична швидкість дії, майже безкоштовна собівартість дій і велика кількість самовідданих волонтерів. З точки зору рою традиційні корпорації та демократичні установи працюють із швидкістю руху льодовика. І це також є причиною того, чому рій спроможний змінити світ: він повністю переважає традиційні організації за якістю та обсягом робіт, а також за ефективністю витрачених ресурсів.

РІЙ – ВІДКРИТИЙ

Ключовим аспектом рою є те, що він відкритий для усіх людей, які хочуть взяти участь у спільній справі. Насправді він більш, ніж відкритий – будь-кого з будь-якої точки світу заохочують обирати теми для роботи з публічного списку, не питаючи нічиїх дозволів, і просто починати працювати над ними. Нема процесу набору працівників. Кожен, хто хоче долучитися до втілення мети, по-своєму та відповідно до своїх спроможностей, може це робити. Це гостро контрастує з процесом найму співробітників у традиційних організація, де людям треба пройти певні тестування, щоб отримати можливість працювати на організацію.

Перевага цього підходу полягає в тому, що ресурси рою не витрачаються на те, щоб не допускати до нього людей, але на те, щоб залучати людей. Зрозуміло, що деяка робота дублюватиметься, бо багато людей працюватимуть над одним і тим же, і ніхто при цьому не скаже, що їм робити, - але в результаті з’являться кілька рішень, що пройшли паралельну перевірку, і рій швидко дізнається, які з них працюють, а які ні. Цей робочий порядок перетворюється на ітеративний, еволюційний процес проб та помилок, постійної адаптації та покращення, і без чийогось нагляду над тим, щоб сталося саме так.

Відкритість та запрошення інших – це ключова характерна риса рою.

…І ПРОЗОРИЙ

Рій не просто є відкритим – його характерною рисою є прозорість. У ньому майже не існує таємниць. Із точки зору традиційної організації ця концепція є просто шокуючою.

Все за визначенням є прозорим. Фінансові записи може переглянути кожен. Дискусію щодо стратегій й тактики може побачити кожен (і кожне може взяти в ній участь). Конфлікти є прозорими для всіх. Це тому, що всі дискусії відбуваються там, де кожен може їх бачити.

Завдяки цьому забезпечується довіра та впевненість. Так як кожен має змогу бачити всю інформацію та всі дискусії в усій організації, це створює дуже потужне почуття залученості.

Також завдяки цьому досягають вкрай ефективного контролю над чутками. Це щеплення проти недовіри, бо недовіра виникає там, де недостатньо інформації, і люди починають робити висновки на основі неповних даних.

Прозорість також ефективно захищає від лихослів’я на адресу організації: у шведській Піратській партії було кілька випадків, коли ЗМІ вловлювали якісь ознаки конфлікту та подавали їх у сенсаційному ключі, типовому для жовтої преси. У цій ситуації звичайна організація летить шкереберть – але так як будь-хто з читачів цих статей міг подивитися першоджерело та ознайомитися з реальним та оригінальним словесним обміном, то не виникало чуток та реакцій у стилі «він сказав те, а вона сказала ось те». Коли забезпечено прозорість, тоді конфлікти не виходять з-під контролю.

Авжеж, це не означає, що слід записувати кожну дискусію за кавою чи чаркою. Це створить надмірне навантаження, та й нема можливості забезпечити виконання цієї вимоги. Але це означає, що ніхто не докладає зусиль для того, щоб тримати одних людей осторонь від інформації, доступної іншим людям – тож коли дискусії проходять в онлайні, їх фіксують, і кожен може їх читати.

«Бійтеся тих, хто обмежує ваш доступ до інформації, - бо в своїй душі він мріє про те, щоб стати вашим володарем», - комісар Правін Лал (персонаж комп’ютерної гри Sid Meier's Alpha Centauri – прим.)

У тих нечисленних випадках, коли щось тримають у секреті, це робиться для захисту приватності людей у складі рою, і кожен може без труднощів дізнатися, яку саме інформацію зберігають у таємниці – і що важливіше, чому її зберігають у таємниці і хто про цю таємницю знає.

Прикладом легітимної таємниці в рої можуть бути особи донорів, для того, щоб захистити донорів та уникнути конфліктів інтересів, адже люди свідомо чи несвідомо намагатимуться догодити більшим донорам, радше ніж працювати заради загальної мети рою. Людина, що керує банківським рахунком та даними кредитних карток, повинна знати цю таємницю, але її обов’язком буде тримати ці дані при собі.

Останнє за переліком, але не за значенням, - повна прозорість знімає проблему, властиву традиційним структурам із ланцюжком передачі команд: коли хтось в середині ланцюжка може спотворити інформацію, що передається вгору чи вниз, - свідомо чи несвідомо – у сценарії, коли кожна ланка в ланцюжку є інформаційним «вузьким місцем». А якщо вся ця інформація доступна для всіх, ніхто не матиме змоги передати цю інформацію в спотвореному вигляді іншим частинам організації. І навпаки, у рої ніхто не говорить замість інших людей, бо у кожного є свій голос. Це запобігає появі угруповань, бо не існує традиційних керівників середньої ланки, які можуть ставити свої власні цілі, що конфліктують із загальними цілями рою.

ТОЖ У ВАС Є ПРОВОКАТИВНА ІДЕЯ?

Імовірно, ви читаєте цю книгу тому, що на задвірках вашої свідомості чигає декілька спокусливих ідей, і ви шукаєте способів їхнього втілення. І ось вам нудна частина, пов’язана з реалізацією цих ідей: а чи провели ви підрахунки?

В усіх роях має значення чисельність. Чисельність людей. Подібно до армії мурашок у амазонських вологих лісах, тут ідеться про те, щоб подолати ваших опонентів за рахунок повної переваги у біомасі, завдяки значно вищій спроможності організовувати та спрямовувати енергію волонтерів, – використовуючи вашу організаційну динамічність, яка завжди буде набагато потужнішою, ніж у ваших ворогів, де і коли б ви її не застосували, - так як армія мурах долає ворога завдяки своїй здатності швидко спрямовувати та переміщати наявну в неї локальну біомасу.

Тож це перший бар’єр, який має перейти ваша ідея: чи достатньо багато людей захопилися цією ідеєю, і чи можна «зарядити» достатньо велику кількість людей на спільну роботу над нею, щоб цього вистачило для перетину критичного порога? Чи можна визначити цей поріг, і якщо так, скільки людей повинно бути на борту, щоб ваша ідея стала успішною?

Як ми бачимо, тут ситуація починає виглядати дещо традиційно. Нам слід визначити, що є критерієм успіху для ідеї. Яка подія означатиме успіх, і що потрібно, щоб добитися цієї події?

Для нової політичної партії, такої як Піратська партія Швеції, визначити критерій успіху було легко: перемогти на виборах. Звісно, на шляху до цієї мети є багато маленьких сходинок, і є багато сходинок після того, як мети досягнуто (таких, як збереження електорального статусу). Але це дає нам осяжну мету, над якою можна працювати.

Давайте подивимося, з яких компонентів складається ця мета.

Нам буде потрібна висока якість активістів і велика кількість виборців. Політика, в решті решт, - це гра з числами. Це спортивне дійство, що виконується публічно.

У випадку з Піратською партією спусковим механізмом для здобуття кількості учасників були файлообмінні системи. У 2006 році близько 1,2 мільйонів громадян – виборців – Швеції обмінювалися культурою та знаннями всупереч монополії власників авторських прав, і не бачили в цьому нічого поганого, але владні кола їх постійно демонізували.

Щоб потрапити до парламенту, потрібно 225 тисяч голосів. Це означало, що якщо всього-навсього чверть із цих демонізованих людей достатньо розлютилася такою практикою, і не сприймає подібне поводження, сидячи мовчки, то Піратська партія потрапляє до парламенту. Це була наша мета, поставлена в перший же день на веб-сайті: 225 тисяч голосів. Вона була правдоподібною, вона була досяжною, вона гуртувала навколо себе, вона змінювала світ.

Звісно, були й інші фактори в суспільстві, що мали стосунок до цього конфлікту, такі внутрішні теми, як свобода слова та висловлювань, а також загальна свобода Інтернету. Але якщо почнеш міркувати про абстрактні концепції, то твої потенційні волонтери почнуть позіхати. Нам буде потрібно, щоб значні маси ставали під прапори ідей, які легко пов’язати із повсякденним життям цих людей, і в такий спосіб збільшити рій до критичної маси.

Потрапивши до рою, люди та активісти прагнутимуть зрозуміти ці ідеї на глибшому рівні. Нам це теж потрібно. Але «площа поверхні» ідеї рою має бути достатньо великою, щоб привернути до неї достатню кількість людей і тим самим забезпечити успіх.

Ваша ідея має зводитися до такої-от математики. Скільки людей, залучених на мінімальному рівні, еквівалентному до голосування за вас, купівлі продукту чи підписування звернення, потрібно вам задля успіху?

Вам слід ідентифікувати групу людей, які позитивно відреагували на вашу провокативну ідею, оцінити розмір цієї групи і тоді зробити аргументоване припущення про те, яка частина цієї групи може залучитися до рою при найнижчому рівні активності.

Пам’ятайте, однак, про масштаб тих кількісних показників, про які йде мова. Рої зазвичай залучають сотні тисяч людей, іноді це навіть мільйони. Вони скеровуються та координуються десь тисячею людей, яка працює на рій у свій вільний час, і можливо – лише можливо – є одна чи дві особи на постійній зайнятості, що координують основні питання.

Звісно, ваш рій може мати нижчі вимоги до успіху, ніж залучення одного мільйона людей. Тільки вам про це відомо. Але вам, принаймні, потрібно якнайточніше вгадати кількісні показники.

Це важко, бо крім здогадок у вас нічого не будет. Наприклад, шведська партія захисту прав жінок – у країні, де гендерна рівність є чи не найкраще забезпечена – потенційно приваблює половину електоральної бази. Але чи можете ви активізувати достатньо велику частку цих людей навколо ідеї подальшого урівнювання статей? (Така спроба була. Виявилося, що це неможливо).

На противагу цьому, через три роки після старту, в 2009, Піратська партія Швеції отримала 225915 голосів на європейських виборах, забезпечивши тим самим перші місця в Європарламенті. Математика чудово співпала з моїми попередніми оцінками в 225 тисяч голосів.
Отже, в наступних частинах книги ми ретельно розглянемо вашу ідею з приводу того, як сформувати рій, і побачимо, що необхідне для виконання цієї ідеї – в той же спосіб, у який Піратська партія Швеції досягла успіху та почала змінювати світ.

Ми почнемо з розгляду питань, пов’язаних із стартом рою, і побачимо, наскільки інтенсивними вони можуть бути, і обговоримо, як можна збудувати опорні структури людей – організаторів – і забезпечити присутність рою на всій території, яку ви збираєтеся покрити. Ми обговоримо техніки та методики, властиві рою як такому, аж навіть до практичних речей, таких, як роздавання агітматеріалів, і навчимо роздавати ці матеріали ефективно.

Після цього ми детальніше подивимося, як керувати повсякденною діяльністю рою – одну частину становитиме класичний менеджмент проектів, іншу – досвід із розв’язання конфліктів, ще іншу – методи збереження цілей рою, його культури та цінностей під час подальшого розростання.

Насамкінець, ми поглянемо, як використовувати отриману ройову організацію для досягнення широкомасштабних результатів, які змінюють світ, і на те, що стається, коли у вас усе вийшло занадто добре.

Але всьому своя черга. Повернімося до вашої провокативної ідеї, що чигає десь на задвірках вашої свідомості, і обоворимо, як розпочати її втілення.

Глава 2. Як започаткувати рій