Хакери на виборах в США і Франції, теракти у Великобританії, нова соцмережа ukrainians.co. Що спільного між цими подіями? Їх об’єднує системна вразливість – як в інформаційному просторі, так і в реалі.
Соціальна мегамашина доклала велетенських зусиль для того, щоб ліквідувати соціальні структури доіндустріального суспільства і перетворити його на безликий натовп.
З початком інформаційного епохи цей натовп наповнив соціальні мережі. Проте з’ясувалося, що індустріальне суспільство є дуже вразливим щодо сучасних загроз.
По-перше, воно беззахисне щодо інформаційної агресії: відсутність внутрішніх «мембран» сприяє швидкому поширенню брехливих новин, емоційного зараження, психологічних маніпуляцій.
По-друге, воно вразливе щодо тероризму, оскільки в середовищі аморфного натовпу терористи почуваються як вовки у кошарі.
По-третє, воно неспроможне захистити себе в сучасній війні на знищення.
Для зменшення загроз уряди провідних держав пропонують розширяти спецслужби, ретельніше опрацьовувати анкетні дані громадян і приїжджих, посилювати контроль над соцмережами, боротися з брехливими новинами, збільшувати оборонні бюджети... Проте це – нетворча симетрична реакція, боротьба не з причиною, а з наслідками. А в чому ж причина?
Аморфні натовпи – пожива для хижаків і паразитів
Причина у протиприродній організації суспільства. Погляньмо на людський організм. Він складається з мільярдів клітин, об’єднаних в органи і системи. Кожна клітинка має мембрану, ядро, внутрішній функціонал. Якщо зовнішня інфекція проникає в організм, то вона наражається на запеклий опір цих клітин, локальних органів і централізованої імунної системи.
Натомість нинішнє суспільство нагадує бочку з поживним бульйоном. Якщо всередину потрапляють хижаки і паразити, то для них одразу ж починається свято, а для «бульйону» – отруєння і утилізація. Потрапити всередину цього аморфного розчину зовсім не важко. В результаті «фейкові ЗМІ» формують суспільну думку в США, терористи в Лондоні убивають людей ножами серед білого дня, а гібридні армії в Сирії зносять цілі міста.
В умовах глобалізації, великих переселень і масових соціальних мереж індустріальна соціальна організація виявилася неспроможною. Відтак зростає попит на постіндустріальну організацію суспільства – і нація, яка першою її реалізує, стане цивілізаційним лідером.
Влада демосів – самокерованих спільнот
Особливістю нинішнього суспільства є самотня людина в натовпі незнайомих людей. Постіндустріальна формація пропонує протилежну модель, в якій кожна людина є учасником кількох організованих спільнот персонально знайомих людей. Ці спільноти називаємо «демосами» – від кореня *дем – керування (укр. демено – стерно, кермо, штурвал).
Демос – це самоврядна структурована група за інтересами: територіальними, діловими, духовними. Кожен демос має керівне ядро з чітко розписаними ролями. Це ядро або обирається спільнотою, або призначається головою. В колективних демосах голову обирають члени групи, а в лідерських демосах голова обирає однодумців.
Здавалось би, звичайна виборна модель. Проте завдяки досягненням соціальної психології та інформаційних технологій у демосах народжується принципово нова якість.
1. Демоси легко засновуються, змінюються, саморозпускаються.
2. Кожний демос має базову керівну структуру з 5 осіб, яку при потребі можна нарощувати.
3. Максимальна чисельність первинного демосу – 20 осіб, а якщо більше, то демос структурується на підрозділи, які також є демосами.
4. Первинні демоси (рої) легко засновують демоси вищого рівня – сотні, полки, коші, гетьманати. Так само легко вони виходять з цих утворень і формують нові ієрархії.
5. Демоси об’єднані спільною розподіленою базою даних, яка використовується для фінансових операцій і розумних контрактів (на зразок Ethereum).
Як це працює?
Розгляньмо на прикладі України, хоча це справедливо для будь-якої спільноти постіндустріального Міжмор’я.
1. У демосах всі знають один одного – таланти, уподобання, сильні та слабкі сторони. Тому інформація, яку ці люди приносять в інформаційний простір демосів, має зрозуміле джерело. Це дозволяє її адекватно оцінити і уникнути просування дезінформації. Будь-які більш-менш важливі події проходять внутрішнє обговорення, що дозволяє уникнути інформаційного зараження, виробити тверезий погляд на проблему і знайти її вирішення.
2. У кожному демосі є чіткий розподіл ролей, який стосується відповідального виконання системних функцій: управління, експертизи, юридичної перевірки, безпеки, господарської підтримки. Якщо хтось не справляється зі своєю роботою, то його негайно переобирають – простим голосуванням за допомогою смартфону.
3. Постійна виборність, формування нових демосів і реформування існуючих, об’єднання демосів та їх роз’єднання вибудовує динамічні вертикальні ієрархії – територіальні, ділові, духовні, галузеві, тематичні, проектні, освітні, відпочинкові, ігрові тощо. В залежності від зміни внутрішніх та зовнішніх обставин ці ієрархії постійно перебудовуються, адже в різних ситуаціях висуваються нові ідеї і нові лідери.
4. Якщо людина приїжджає в Україну чи іншу територію компактного проживання українців, то вона має долучитися до хоча б одного демосу. В цьому випадку вона матиме зв’язок з Україною, а з боку України буде відповідальна людина, персонально знайома з гостем. Якщо ж ніхто не захоче взяти на себе відповідальність за перебування в Україні цього гостя, то в його присутності нема потреби. Очевидно, що за такого підходу різко зменшується можливість здійснення терористичної чи іншої шкідливої діяльності.
5. Кожний демос має в керівному ядрі відповідального за безпеку, що дозволяє оперативно взаємодіяти з територіальними і загальнодержавними військовими, контррозвідувальними, аналітичними та іншими безпековими структурами.
Що це дає?
Постіндустріальна нація перетворюється на живий біосоціальний організм. Оскільки він тотально організований, то його інтелектуальний рівень визначається рівнем найрозвиненіших учасників – на відміну від аморфних натовпів, які схильні опускатися до рівня найменш розвинених учасників, особливо в умовах небезпеки.
На всіх рівнях ієрархії постійно відбувається процес вироблення рішень, що формує творче суспільство.
Вмикаються соціальні ліфти, легко висуваються нові лідери, засновуються нові стартапи, формуються нові напрямки діяльності і нові галузі виробництва.
Долученість до життя демосів заохочує до продуктивної діяльності, забезпечує взаємну підтримку і соціальну допомогу.
Простір життєдіяльності демосів – це ігрофікований простір інформаційної чистоти, позитивного мислення, здорового прагматизму, динамічного розвитку і безпеки.
З чого починати?
Постіндустріальна цивілізація Міжмор’я почнеться з України. Постіндустріальна Україна почнеться з динамічної ієрархічної мережі.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Динамічні ієрархії демосів – мережева основа постіндустріальної цивілізації
Світ:
Спецтема:
Хакери на виборах в США і Франції, теракти у Великобританії, нова соцмережа ukrainians.co. Що спільного між цими подіями? Їх об’єднує системна вразливість – як в інформаційному просторі, так і в реалі.
170613tvorymo.jpg
Зміст
Вразливість індустріального суспільства
Соціальна мегамашина доклала велетенських зусиль для того, щоб ліквідувати соціальні структури доіндустріального суспільства і перетворити його на безликий натовп.
Про це у статті: Політичний устрій постіндастріалу сприяє формуванню творчої раси 5/95
З початком інформаційного епохи цей натовп наповнив соціальні мережі. Проте з’ясувалося, що індустріальне суспільство є дуже вразливим щодо сучасних загроз.
По-перше, воно беззахисне щодо інформаційної агресії: відсутність внутрішніх «мембран» сприяє швидкому поширенню брехливих новин, емоційного зараження, психологічних маніпуляцій.
По-друге, воно вразливе щодо тероризму, оскільки в середовищі аморфного натовпу терористи почуваються як вовки у кошарі.
По-третє, воно неспроможне захистити себе в сучасній війні на знищення.
Для зменшення загроз уряди провідних держав пропонують розширяти спецслужби, ретельніше опрацьовувати анкетні дані громадян і приїжджих, посилювати контроль над соцмережами, боротися з брехливими новинами, збільшувати оборонні бюджети... Проте це – нетворча симетрична реакція, боротьба не з причиною, а з наслідками. А в чому ж причина?
Аморфні натовпи – пожива для хижаків і паразитів
Причина у протиприродній організації суспільства. Погляньмо на людський організм. Він складається з мільярдів клітин, об’єднаних в органи і системи. Кожна клітинка має мембрану, ядро, внутрішній функціонал. Якщо зовнішня інфекція проникає в організм, то вона наражається на запеклий опір цих клітин, локальних органів і централізованої імунної системи.
Натомість нинішнє суспільство нагадує бочку з поживним бульйоном. Якщо всередину потрапляють хижаки і паразити, то для них одразу ж починається свято, а для «бульйону» – отруєння і утилізація. Потрапити всередину цього аморфного розчину зовсім не важко. В результаті «фейкові ЗМІ» формують суспільну думку в США, терористи в Лондоні убивають людей ножами серед білого дня, а гібридні армії в Сирії зносять цілі міста.
В умовах глобалізації, великих переселень і масових соціальних мереж індустріальна соціальна організація виявилася неспроможною. Відтак зростає попит на постіндустріальну організацію суспільства – і нація, яка першою її реалізує, стане цивілізаційним лідером.
Влада демосів – самокерованих спільнот
Особливістю нинішнього суспільства є самотня людина в натовпі незнайомих людей. Постіндустріальна формація пропонує протилежну модель, в якій кожна людина є учасником кількох організованих спільнот персонально знайомих людей. Ці спільноти називаємо «демосами» – від кореня *дем – керування (укр. демено – стерно, кермо, штурвал).
Демос – це самоврядна структурована група за інтересами: територіальними, діловими, духовними. Кожен демос має керівне ядро з чітко розписаними ролями. Це ядро або обирається спільнотою, або призначається головою. В колективних демосах голову обирають члени групи, а в лідерських демосах голова обирає однодумців.
Здавалось би, звичайна виборна модель. Проте завдяки досягненням соціальної психології та інформаційних технологій у демосах народжується принципово нова якість.
1. Демоси легко засновуються, змінюються, саморозпускаються.
2. Кожний демос має базову керівну структуру з 5 осіб, яку при потребі можна нарощувати.
3. Максимальна чисельність первинного демосу – 20 осіб, а якщо більше, то демос структурується на підрозділи, які також є демосами.
4. Первинні демоси (рої) легко засновують демоси вищого рівня – сотні, полки, коші, гетьманати. Так само легко вони виходять з цих утворень і формують нові ієрархії.
5. Демоси об’єднані спільною розподіленою базою даних, яка використовується для фінансових операцій і розумних контрактів (на зразок Ethereum).
Як це працює?
Розгляньмо на прикладі України, хоча це справедливо для будь-якої спільноти постіндустріального Міжмор’я.
1. У демосах всі знають один одного – таланти, уподобання, сильні та слабкі сторони. Тому інформація, яку ці люди приносять в інформаційний простір демосів, має зрозуміле джерело. Це дозволяє її адекватно оцінити і уникнути просування дезінформації. Будь-які більш-менш важливі події проходять внутрішнє обговорення, що дозволяє уникнути інформаційного зараження, виробити тверезий погляд на проблему і знайти її вирішення.
2. У кожному демосі є чіткий розподіл ролей, який стосується відповідального виконання системних функцій: управління, експертизи, юридичної перевірки, безпеки, господарської підтримки. Якщо хтось не справляється зі своєю роботою, то його негайно переобирають – простим голосуванням за допомогою смартфону.
3. Постійна виборність, формування нових демосів і реформування існуючих, об’єднання демосів та їх роз’єднання вибудовує динамічні вертикальні ієрархії – територіальні, ділові, духовні, галузеві, тематичні, проектні, освітні, відпочинкові, ігрові тощо. В залежності від зміни внутрішніх та зовнішніх обставин ці ієрархії постійно перебудовуються, адже в різних ситуаціях висуваються нові ідеї і нові лідери.
4. Якщо людина приїжджає в Україну чи іншу територію компактного проживання українців, то вона має долучитися до хоча б одного демосу. В цьому випадку вона матиме зв’язок з Україною, а з боку України буде відповідальна людина, персонально знайома з гостем. Якщо ж ніхто не захоче взяти на себе відповідальність за перебування в Україні цього гостя, то в його присутності нема потреби. Очевидно, що за такого підходу різко зменшується можливість здійснення терористичної чи іншої шкідливої діяльності.
5. Кожний демос має в керівному ядрі відповідального за безпеку, що дозволяє оперативно взаємодіяти з територіальними і загальнодержавними військовими, контррозвідувальними, аналітичними та іншими безпековими структурами.
Що це дає?
Постіндустріальна нація перетворюється на живий біосоціальний організм. Оскільки він тотально організований, то його інтелектуальний рівень визначається рівнем найрозвиненіших учасників – на відміну від аморфних натовпів, які схильні опускатися до рівня найменш розвинених учасників, особливо в умовах небезпеки.
На всіх рівнях ієрархії постійно відбувається процес вироблення рішень, що формує творче суспільство.
Вмикаються соціальні ліфти, легко висуваються нові лідери, засновуються нові стартапи, формуються нові напрямки діяльності і нові галузі виробництва.
Долученість до життя демосів заохочує до продуктивної діяльності, забезпечує взаємну підтримку і соціальну допомогу.
Простір життєдіяльності демосів – це ігрофікований простір інформаційної чистоти, позитивного мислення, здорового прагматизму, динамічного розвитку і безпеки.
З чого починати?
Постіндустріальна цивілізація Міжмор’я почнеться з України. Постіндустріальна Україна почнеться з динамічної ієрархічної мережі.
Ескізними прототипами такої мережі є сайт Народний Оглядач.
Для розробки повноцінної мережі потрібні у сто разів більші людські та фінансові ресурси.
Але всьому свій час.
Творимо!
Рухаємось до постіндустріального суспільства!
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь