1. Більшовизм – смертельний ворог націонал-соціалістичного німецького народу. Німеччина веде боротьбу проти його шкідливого світогляду і його носіїв.
2. Ця боротьба вимагає безцеремонної і енергійної протидії більшовицьким підбурювачам, партизанам, саботажникам, євреям і повного усунення будь-якого активного і пасивного опору.
3. По відношенню до всіх службовців Червоної Армії – також і полонених – необхідно проявляти особливу обережність і найгострішу пильність, так як необхідно зважати на підступні методи ведення боротьби. Особливо непроникними, непередбачуваними, підступними і байдужими є азіатські солдати Червоної Армії.
4. При взятті в полон військових підрозділів їх керівництво повинне бути відразу відокремлене від підлеглих.
5. Німецький солдат опиняється в Радянському Союзі перед лицем не однакового населення. СРСР є державним утворенням, яке об'єднує в собі безліч слов'янських, кавказьких та азіатських народів, що тримається разом на насильстві більшовицьких володарів. Єврейство широко представлено в СРСР.
6. Значна частина російського населення, особливо збідніле через вплив більшовицької системи сільське населення, має внутрішнє неприйняття більшовизму. У небільшовистських російських людей національна самосвідомість, пов'язана з глибоким релігійним почуттям, буде найчастіше знаходити радість і вдячність за звільнення від більшовизму в релігійних формах. Подячні молебні або, процесії ні в якому разі не припиняти і їм не заважати.
7. У розмовах з населенням і в поведінці з жінками слід проявляти велику обережність. Багато росіян розуміють німецьку мову, але не розмовляють нею. Ворожа розвідка буде особливо активна на зайнятій території, щоб отримувати дані про важливі у військовому сенсі обладнання і заходи. Будь-яка необдуманість, недооцінка противника і довірливість можуть мати тому важкі наслідки.
8. Матеріальні цінності всіх видів і військові трофеї, особливо – продукти харчування і фуражу, пальне та предмети одягу – необхідно берегти і охороняти. Будь-яка розтрата або пропажа шкодить військам. Грабежі караються по військовим законам важкими вироками.
9. Обережно з вживанням захоплених продуктів харчування! Воду можна вживати тільки в кип'яченому вигляді (тиф, холера). Кожен дотик до жителів таїть в собі медичні небезпеки. Захист власного здоров'я – обов'язок солдата.
10. Для рейхсбанкнот і монет, а також для німецької розмінної монети номіналами 1 і 2 пфеніга, а також 1, 2, 5 і 10 рейхспфеніга діє обов'язкове приймання. Іншими німецькими грошима платити забороняється.
***
Затверджено головним командуванням Вермахту 19 травня 1941 року.
Посилання:
1. Цит. по: Скорцени Отто. Неизвестная война. – Минск, 2003.
Джерело:
Журнал «ЧЕСТЬ И ВѢРНОСТЬ» (КЕНИГСБЕРГ) // РУССКАЯ ПРАВОСЛАВНАЯ ЦЕРКОВЬ ЗАГРАНИЦЕЙ, КЁНИГСБЕРГСКIЙ ПРИХОДЪ СВ. ЦАРЯ-МУЧЕНИКА НИКОЛАЯ II
Знати все про Другу світову війну і про збройні формування, які були задіяні в ній.
Коментарі
Щодо українців були інші інструкції:
«Про німецьку політику щодо України в перші тижні війни свідчать "особливі інструкції з українського питання", датовані 11 липня 1941 р. У них, зокрема, підкреслювалося, що "територію України слід розглядати як життєвий простір дружнього нам народу". У зв'язку з цим заборонялися будь-які самовільні конфіскації, зверталася увага на те, щоб кожний військовослужбовець поважав релігійні вірування греко-православного і греко-католицького населення. Дозволялася організація під німецьким контролем української міліції, командирами підрозділів якої рекомендувалося призначати колишніх офіцерів австрійської і польської армій» - пише історик Анатолій Кентій. – http://lib.oun-upa.org.ua/kentiy/r301.html
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Моєму діду у 1941 році було 13 років.У них на господарстві квартирували німецькі офіцери.Ніколи поганого слова про німців від своїх дідів і бабусь я не чув.Це було якось дивно для мене,бо в школі і по ТВ одне,а живі свідки говорили інше.Не знаю,може в інших регіонах було по іншому,та у Галичині німці до селян українського походження відносилися не так як нам показувала радянська пропаганда.До тепер старі люди говорять,що потрібен німець із нагайкою коли мова йде про те,що потрібно у чомусь навести порядок.
Вірю в те, що розумію.
«Якщо захотіти з повною точністю сказати, чим же саме зобов'язаний німецький народ своїй армії, то це можна буде висловити одним словом: всім! У нашій армії виховувалося почуття відповідальності ще в таку пору, коли ця властивість стала вже зовсім рідкісною, коли всі намагалися піти від відповідальності, надихаючись насамперед прикладом парламенту, який був зразком повної відсутності якої б то не було відповідальності. У нашій армії виховувалося почуття особистої мужності в такий період, коли боягузтво лютувало повсюди і коли готовність пожертвувати собою в інтересах загального блага розглядалася вже майже як дурість, а розумним вважався лише той, хто найбільше думав про своє власне «я». Армія наша була тією школою, в якій німець навчався бачити благо народу в його силі і єдності, а не в брехливих фразах про інтернаціональне братерство з неграми, китайцями, французами, англійцями і т.д.»
(А. Гітлер, «Моя боротьба», книга 1., гл. 10)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
«Будь-яка війна небезпечна вже тим, що слабохарактерна людина може на ній в якійсь мірі перетворитися в ландскнехта. З'являються такі якості, як невміння стримувати себе, егоїзм, хвастощі і марнославство. Той, хто не може впоратися з собою і стримати свої домагання, хто хвалиться своїми подвигами і прагне принизити заслуги інших, чиїми вчинками рухає виключно жага відзнак та нагород, хто розпускає чутки, бажаючи похвалитися «хорошими зв'язками», той втрачає повагу оточуючих, яку вони надають лише людям зі шляхетною душею. Благородство душі передбачає лицарство в думках і справах, тобто скромність, стриманість, відсутність кар'єризму і заздрості. Кодекс честі вимагає від офіцера свято зберігати в собі ці якості, особливо в умовах війни».
(Із застільних розмов Гітлера в Ставці «Вовче лігво», 9 серпня 1942 р.)
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Було б нечесно з мого боку, як військового історика-дослдника, промовчати про неопоодинокі факти поліцейських каральних акцій відносно населення... Але... Практично всі ці акції проводилися у відповідь на провокативні дії радянських партизан - вбивства військовослужбовців Вермахту чи українських поліцейських, диверсії... Достатньо порівняти звіти бойових дій партизан з каральними акціями окупаційних поліцейських сил. Вся стратегія партизанських бойових акцій була направлена на те, щоб викликати відповідну каральну акцію і, таким чином, настроювати населення проти німців!
Партизани діяли згідно директивного документа:
НАКАЗ Народного Комісара Оборони Союзу РСР № 00189 від 5 вересня 1942 р. ЗМІСТ: Про завдання партизанського руху
https://www.ar25.org/article/nakaz-narodnogo-komisara-oborony-soyuzu-rsr-no-00189-vid-5-veresnya-1942-r-zmist-pro
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!