Цікавий експеримент провели у дитячих садочках у Фінляндії. Докладно про результати експерименту можна прочитати у науковому журналі «Science Advances». Ось посилання на цей матеріал: «Biodiversity intervention enhances immune regulation and health-associated commensal microbiota among daycare children» (Збільшення біологічного різноманіття поліпшує імунну регуляцію та пов’язану зі здоров’ям коменсальну мікробіоту серед дітей дитячого садка. Вираз «Biodiversity intervention» треба розуміти не як «Втручання в біорізноманіття», а саме як «Збільшення біорізноманіття», яке може бути примусовим збільшенням).
Учені стежили за кількома дитячими садками. У першій групі це були стандартні дитячі садки, з асфальтовими чи гравійними доріжками, пісочницями – звичайний урбопейзаж. Друга група – такі самі стандартні дитячі садки, але дітей регулярно виводили на прогулянки до лісу.
І третя, власне експериментальна група з чотирьох садків. В цих садках зробили не просто дворики-газони, а висадили на них лісовий підлісок, зокрема верес та чорниці. Дітям дозволили доглядати за рослинами, поратися в землі у цьому підліску, доглядати за іншими лісовими рослинами, які висадили у ящики.
У цих чотирьох садках діти регулярно отримували можливість гратися у лісовому підліску принаймні годину щоденно п’ять разів на тиждень.
Минуло лише 28 днів, чотири тижні, неповний місяць. Дослідники перевірили мікробіоту шкіри та кишківнику дітей експериментальної третьої групи до та після випробування і виявили кращі результати в порівнянні з першою групою дітей, які грали в стандартних урбо дитячих садках. При тому їх результати були співмірними з показниками дітей із дитячих садочків другої групи, яких регулярно водили на прогулянки до лісу.
Серед дітей, які виходили на вулицю, граючись у бруді, траві та серед дерев, зафіксовано збільшення мікробів, які називаються гаммапротеобактеріями, що посилює імунний захист шкіри, а також зафіксовано збільшення корисних імунних виділень в крові та зменшення вмісту інтерлейкіну-17А, що пов'язаний з імунотрансмісійними захворюваннями.
«Це підтверджує припущення, що контакт з природою запобігає розладам імунної системи, таким як аутоімунні захворювання та алергії», – говорить Акі Сінкконен (Aki Sinkkonen), провідний дослідник Фінського Інституту Природних Ресурсів (Luke), котрий очолював це дослідження.
Хоча результати експерименту не містять відповідей на всі питання, проте вони підтверджують провідну ідею, що зміна мікробів навколишнього середовища може відносно легко вплинути на добре сформований мікробіом у дітей, надаючи їхній імунній системі допомогу в цьому процесі.
Уявлення про те, що середовище, багате живими істотами, впливає на наш імунітет, відоме як «гіпотеза біорізноманіття». Виходячи з цієї гіпотези, втрата біорізноманіття в міських районах може бути принаймні частково відповідальною за зростання кількості захворювань, пов’язаних з імунною системою.
«Результати цього дослідження підтверджують гіпотезу біорізноманіття та концепцію, що низьке біорізноманіття в сучасному середовищі може призвести до «непідготованої» імунної системи й, як наслідок, збільшити поширеність імуноопосередкованих захворювань», – пишуть автори. (В оригінальному тексті дослідження вжито вираз «un-educated immune system», тобто імунна система, яка не навчена боротися з захворюваннями. Тобто непідготована імунна система).
Що є причиною цих неймовірних результатів, поки не зрозуміло. Це може бути пов’язано зі змінами в імунній системі або з тим, що дитина дихає здоровим повітрям, ніжиться на сонці, більше займається фізичними вправами й має більший душевний спокій. З огляду на складність реального світу, дуже важко контролювати в дослідженнях всі фактори навколишнього середовища, які впливають на наше здоров’я. У той час як сільські діти, як правило, мають менше випадків астми та алергії, доступна література про зв’язок між зеленими насадженнями та цими імунними розладами є суперечливою.
Нинішнє дослідження має невеликий розмір вибірки, не враховує, що діти робили в час, коли не були у садку – але позитивних змін достатньо, щоб вчені з Фінляндії запропонували таку пораду:
«Буде краще, якщо діти будуть гратися в калюжах і кожен зможе копирсатися в органічному ґрунті», – каже Акі Сінкконен. – «Ми можемо п’ять разів на тиждень виводити наших дітей на природу, щоб вплинути на мікробів».
Зміни прості, витрати низькі, а потенційна користь велика.
Врешті-решт, щоб наші м’язи були міцними, треба їх регулярно навантажувати. Так само з імунною системою – її теж треба регулярно навантажувати.
Наші інтереси:
Імунну систему треба тренувати. Якщо людину тримати у стерильному середовищі, то втрачається вміння імунної системи боротися з хворобами. І така людина стає вразливою.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Дитячі садки у Фінляндії зробили «лісову галявину» – і це поліпшило імунну систему дітей
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Експеримент показав, що лише одного місяця гри серед природної зелені досить, щоб змінити у кращій бік імунну систему дитини.
20211126child.jpg
Цікавий експеримент провели у дитячих садочках у Фінляндії. Докладно про результати експерименту можна прочитати у науковому журналі «Science Advances». Ось посилання на цей матеріал: «Biodiversity intervention enhances immune regulation and health-associated commensal microbiota among daycare children» (Збільшення біологічного різноманіття поліпшує імунну регуляцію та пов’язану зі здоров’ям коменсальну мікробіоту серед дітей дитячого садка. Вираз «Biodiversity intervention» треба розуміти не як «Втручання в біорізноманіття», а саме як «Збільшення біорізноманіття», яке може бути примусовим збільшенням).
Учені стежили за кількома дитячими садками. У першій групі це були стандартні дитячі садки, з асфальтовими чи гравійними доріжками, пісочницями – звичайний урбопейзаж. Друга група – такі самі стандартні дитячі садки, але дітей регулярно виводили на прогулянки до лісу.
І третя, власне експериментальна група з чотирьох садків. В цих садках зробили не просто дворики-газони, а висадили на них лісовий підлісок, зокрема верес та чорниці. Дітям дозволили доглядати за рослинами, поратися в землі у цьому підліску, доглядати за іншими лісовими рослинами, які висадили у ящики.
У цих чотирьох садках діти регулярно отримували можливість гратися у лісовому підліску принаймні годину щоденно п’ять разів на тиждень.
Минуло лише 28 днів, чотири тижні, неповний місяць. Дослідники перевірили мікробіоту шкіри та кишківнику дітей експериментальної третьої групи до та після випробування і виявили кращі результати в порівнянні з першою групою дітей, які грали в стандартних урбо дитячих садках. При тому їх результати були співмірними з показниками дітей із дитячих садочків другої групи, яких регулярно водили на прогулянки до лісу.
Серед дітей, які виходили на вулицю, граючись у бруді, траві та серед дерев, зафіксовано збільшення мікробів, які називаються гаммапротеобактеріями, що посилює імунний захист шкіри, а також зафіксовано збільшення корисних імунних виділень в крові та зменшення вмісту інтерлейкіну-17А, що пов'язаний з імунотрансмісійними захворюваннями.
«Це підтверджує припущення, що контакт з природою запобігає розладам імунної системи, таким як аутоімунні захворювання та алергії», – говорить Акі Сінкконен (Aki Sinkkonen), провідний дослідник Фінського Інституту Природних Ресурсів (Luke), котрий очолював це дослідження.
Хоча результати експерименту не містять відповідей на всі питання, проте вони підтверджують провідну ідею, що зміна мікробів навколишнього середовища може відносно легко вплинути на добре сформований мікробіом у дітей, надаючи їхній імунній системі допомогу в цьому процесі.
Уявлення про те, що середовище, багате живими істотами, впливає на наш імунітет, відоме як «гіпотеза біорізноманіття». Виходячи з цієї гіпотези, втрата біорізноманіття в міських районах може бути принаймні частково відповідальною за зростання кількості захворювань, пов’язаних з імунною системою.
«Результати цього дослідження підтверджують гіпотезу біорізноманіття та концепцію, що низьке біорізноманіття в сучасному середовищі може призвести до «непідготованої» імунної системи й, як наслідок, збільшити поширеність імуноопосередкованих захворювань», – пишуть автори. (В оригінальному тексті дослідження вжито вираз «un-educated immune system», тобто імунна система, яка не навчена боротися з захворюваннями. Тобто непідготована імунна система).
Інші дослідження показують, що вихід на вулицю також корисний для зору дитини, а перебування на природі в дитинстві пов’язане з кращим психічним здоров’ям.
Що є причиною цих неймовірних результатів, поки не зрозуміло. Це може бути пов’язано зі змінами в імунній системі або з тим, що дитина дихає здоровим повітрям, ніжиться на сонці, більше займається фізичними вправами й має більший душевний спокій. З огляду на складність реального світу, дуже важко контролювати в дослідженнях всі фактори навколишнього середовища, які впливають на наше здоров’я. У той час як сільські діти, як правило, мають менше випадків астми та алергії, доступна література про зв’язок між зеленими насадженнями та цими імунними розладами є суперечливою.
Нинішнє дослідження має невеликий розмір вибірки, не враховує, що діти робили в час, коли не були у садку – але позитивних змін достатньо, щоб вчені з Фінляндії запропонували таку пораду:
«Буде краще, якщо діти будуть гратися в калюжах і кожен зможе копирсатися в органічному ґрунті», – каже Акі Сінкконен. – «Ми можемо п’ять разів на тиждень виводити наших дітей на природу, щоб вплинути на мікробів».
Зміни прості, витрати низькі, а потенційна користь велика.
Врешті-решт, щоб наші м’язи були міцними, треба їх регулярно навантажувати. Так само з імунною системою – її теж треба регулярно навантажувати.
Імунну систему треба тренувати. Якщо людину тримати у стерильному середовищі, то втрачається вміння імунної системи боротися з хворобами. І така людина стає вразливою.
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?