ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АРХЕОЛОГІЯ

Олексій ТРАЧУК

Голова Товариства Коло-Ра

Минуле являє собою цінність для культури лише тоді, коли воно все ще є сучасністю чи може стати майбутнім.

Едуард Сапір

На Україну покладається велика відповідальність перед людством за збереження і створення необхідних умов для доступу до визначних пам’яток прадавніх цивілізацій, які існували на території нашої країни. Ці завдання набувають особливої актуальності з огляду на туристичний бум, що нині спостерігається в усьому світі. Завдяки розвиткові туризму, зокрема й наукового, багатьом країнам вдається успішно розв’язувати свої економічні та соціальні проблеми. Надзвичайний інтерес викликають захоплюючі подорожі в минуле. Останнім часом у країнах Європи та Америки дуже поширилася експериментальна археологія, тобто моделювання й реконструювання давніх типів жител, технологій хліборобства, ремесел, побуту тощо. Маючи у своєму минулому величезну кількість блискучих культур, серед яких зіркою першої величини є Трипільська, Україна має всі можливості розвивати цей напрямок туристичного підприємництва і тим самим привертати до себе увагу гостей із найвіддаленіших регіонів планети. Ця робота уже почалася

Трипільські студії

У Києві, зокрема у школі № 66 (з 1998 року), а також у с. Уляники Кагарлицького району Київської області зараз працюють студії реконструкцій трипільської кераміки. На основі матеріалів археологічних розкопок вони відтворюють культурну спадщину Трипілля — базової цивілізації сучасного світового індоєвропеїзму. Тут організовано роботу дитячих студій, в яких розкриваються знання про наше минуле, проводяться виставки творів учнів, а також історичних артефактів — автентичної трипільської керамічної пластики та символічного розпису.

Виставки трипільської кераміки були представлені студіями в Києві — в Українському Домі, Будинку вчених, Планетарії, Палаці дітей та юнацтва, на Андріївському узвозі, у Палаці “Україна”, Національному музеї історії України, Інституті археології, Київській мерії та в багатьох інших місцях і закладах столиці, а також у Білій Церкві. З 1998 року виставки трипільської кераміки побували в Москві, Петербурзі, Мінську, Єкатеринбурзі. Студійна діяльність склала передумови для народження ідеї комплексу, про який ітиметься далі.

Комплекс у селі Уляники

Громадське об’єднання “Товариство Коло-Ра” разом з Інститутом археології НАН України розробило ескізний проект створення (на громадських засадах) у с. Уляники історико-археологічного науково-просвітницького комплексу, де будуть представлені жива модель давніх поселень хліборобів Трипільської культури V—ІІІ тисячоліть до н. е., поселення бронзового віку, селище слов’ян та давньоруське селище. Комплекс не буде музеєм, тобто простим зібранням пам’яток народної архітектури та інших історичних раритетів, якими є Переяславський заповідник та музей у с. Пирогове під Києвом. Концепція комплексу передбачає натуральну реконструкцію згаданих поселень — зведення храмів, жител, ремісничих майстерень, виготовлення знарядь праці, побутових речей тощо. На основі цього відтворюватимуться релігійні обряди, сільськогосподарські заняття, процеси ремісничого виробництва, побут, — одне слово, історичні духовні й матеріальні традиції минулих поколінь. Усе це здійснюватиметься передусім студентами Національного університету імені Тараса Шевченка, Національного аграрного університету та Національного університету архітектури і будівництва у процесі їхньої учбової практики. Студентам допомагатимуть місцева інтелігенція, школярі, а також і приїжджі туристи.

Археологічні розкопки Інституту археології (нач. експедиції Михайло Відейко) і Товариства Коло-Ра, липень 2000-го року.
Околиці села Уляники Кагарлицького району Київської області

Таким чином, проектом заплановано ретроспективні подорожі в минуле, де відві­ду­вач потраплятиме в атмосферу епохи кожного з давніх різночасових поселень комп­лексу (згідно з “драбиною епох” Миколи Чмихова, див. “Перехід-ІV”, №1-2000, с.67).

Чому для створення історико-археологічного комплексу було вибране місце саме поблизу с. Уляники?

З історичного погляду цей район має багате і цікаве минуле, яке налічує понад п’ять тисячоліть. Село Уляники розташоване в регіоні Середнього Подніпров’я, де, починаючи з В.В.Хвойки (початок ХХ ст.), археологи дослідили 12 поселень трипільської культури, а також скіфські, зарубинецькі, ранньослов’янські та давньоруські поселення і городища, пам’ятки козацької доби. З цим регіоном пов’язане поширення на Дніпрі найдавніших землеробів, розселення праслов’ян, становлення давньоруської держави. Поруч розташовано Трахтемирівський заповідник з його унікальними історичними пам’ятками, а менше ніж за годину автобусом можна дістатися Канева.

Уляники та Балико-Щучинка — це місця, які за давнини були східними воротами Русі. Тут у радіусі 7 км були розташовані давні охоронні городища від кочових племен Сходу: Іван-гора, Чучин, городища в центрі Уляників та у напрямку с. Пиї. А ще Уляники називають ’’золотими воротами’’, які:

0. відкривають підхід до Канівських гір — тектоніко-магматичної кільцевої структури, яка, будучи витвореною приблизно 10 тисяч років тому, є надпотужним земно-енергетичним генератором і пов’язана зі становленням планетарного індоєвропеїзму (детальніше див.: “Перехід — ІV”, №1 – 2000, с.75);

1. відкривають вхід у регіон трипільських мегаполісів Черкащини;

2. знаходяться поблизу місць народження та поховання Тараса Шевченка.

Адреса Товариства Коло-Ра:

03040, м.Київ, вул. Деміївська, буд. 45 А, кв.78,
Трачуку Олексію Васильовичу.
Тел./ факс: (044) 263-01-47.
Е-maіl: kolo-ra @ maіl.kar.net
http://users.i.kiev.ua/~kolo-ra/