Геополітична турбулентність: Визначення майбутнього Європи та України

1. Крах світового порядку та загроза Україні

Останні події в світовій політиці, зокрема активність Дональда Трампа та Джей Ді Венса, розхитують усталений світовий порядок. Ці лідери кидають виклик геополітичним парадигмам, які протягом десятиліть формували бачення європейських політиків. Під впливом нових тенденцій сформована система швидко руйнується, а Україна опиняється під загрозою стати першою жертвою цієї трансформації.

Хоча робити остаточні висновки зарано, ситуація для Києва виглядає тривожно. Над Україною і Європою збираються "зловісні хмари", а Брюссель терміново шукає способи протистояти наростаючим загрозам. Підвищена поблажливість до Росії лише відкладає неминуче — наступний етап її імперіалістичної експансії є лише питанням часу.

2. Україна у центрі протистояння

Україна продовжує героїчно протистояти російській агресії, незважаючи на значні труднощі. Київ зіштовхується з нестачею західної підтримки, що змушує українські війська відступати на певних напрямках, таких як Покровськ. Водночас Україна демонструє дивовижну здатність до самостійного розвитку оборонної промисловості, зберігаючи одну з найсильніших армій Європи (окрім Росії).

Однак залежність України від західної підтримки залишається критичною. Кремль, користуючись уповільненням допомоги зі США, продовжує наступальні дії, хоча і без значних проривів. Російська економіка працює в умовах воєнного часу, але висока вартість втрат техніки та людських ресурсів ставить під сумнів її здатність підтримувати тривалий конфлікт.

3. Позиції США, Китаю та Європи

• США: Америка переживає переосмислення своєї зовнішньої політики, демонструючи тенденцію до ізоляціонізму. Адміністрація Трампа прагне якнайшвидше дистанціюватися від українського питання. Невизначеність щодо підтримки України викликає побоювання, що США можуть повністю відійти від участі в конфлікті, залишивши Київ напризволяще.

• Китай: Пекін займає вичікувальну позицію, спостерігаючи за ситуацією з боку. Китайці виграють у будь-якому сценарії — як при продовженні конфлікту, так і при досягненні хиткого миру.

• Європа: Найбільші питання виникають щодо позиції Європейського Союзу. Європейські країни протягом десятиліть ігнорували зростання російської загрози, що вилилося у неспроможність адекватно відреагувати на війну в Україні. Попри наявні економічні та промислові ресурси, ЄС вклав у підтримку Києва лише 0,3% свого ВВП, що є вкрай недостатнім.

4. Концепція Балто-Карпатського Альянсу (Міжмор’я 2.0)

На тлі геополітичної нестабільності виникає ідея створення нового стратегічного союзу — Балто-Карпатського Альянсу (або Міжмор’я 2.0). Його мета — об'єднання країн, які перебувають під безпосередньою загрозою російської агресії, для спільного захисту та протидії імперіалістичним амбіціям Кремля.

Основні цілі Альянсу:

1. Захист незалежності країн-учасниць від потенційної агресії.
2. Створення єдиного оборонного простору, здатного стримувати російські наступи.
3. Розвиток військово-промислового комплексу в межах Альянсу.
4. Підтримка України у протистоянні агресії та забезпечення її безпеки.

Потенційні учасники Альянсу:

• Польща
• Румунія
• Фінляндія
• Швеція
• Норвегія
• Україна (за особливими умовами)
• Країни Балтії (Естонія, Латвія, Литва)
• Потенційні кандидати: Данія, Чехія, Словаччина, Молдова, Велика Британія

5. Військовий та економічний потенціал Альянсу

• Збройні сили: Орієнтовно 400 000 військовослужбовців, зокрема:

  • Польща — понад 200 000 солдатів
  
  
  • Румунія — близько 80 000
  
  
  • Фінляндія, Швеція, Норвегія — близько 70 000
  
  
  • Країни Балтії — близько 30 000
  
  


• 
  

  Озброєння: Альянс матиме доступ до сучасного озброєння:

  • Винищувачі F-35, JAS Gripen, F-16
  
  
  • Танки Leopard 2, Abrams, К2
  
  
  • Артилерія HIMARS, K9, KRAB
  
  
  • Системи ППО NASAMS та інші
  
  


• 
  

  Економіка: Сукупний ВВП країн-учасниць:

  • Номінальний ВВП — 2,7 трильйона доларів
  
  
  • ВВП за ПКС — 5,2 трильйона доларів
  
  

6. Україна в контексті Альянсу

Україна є ключовим елементом безпеки майбутнього Альянсу. Однак її приєднання неможливе до завершення активної фази війни. Водночас існують два сценарії:

1. Мирна угода: Україна отримає підтримку для відновлення потенціалу та інтеграцію у спільну систему безпеки.
2. Продовження війни: Альянс може надати значну військову допомогу для посилення української армії та стримування російської агресії.

7. Проблеми та виклики Альянсу

• Ядерна загроза: Одна з головних проблем — безпосередня конфронтація з ядерною державою (Росією). Альянс має або інтегруватися під "ядерну парасольку" США/Франції, або розробити власні стратегічні наступальні сили.

• Європейські суперечності: Ідея Міжмор’я 2.0 може викликати побоювання у Німеччини та Франції, які можуть сприйняти Альянс як загрозу своїм геополітичним інтересам. Проте стратегічна автономія Центрально-Східної Європи стає дедалі необхіднішою.