Однак, у нашу мову воно потрапило через польську, де вже позначало "перебільшену гордість" – гординю. У літературі дев'ятнадцятого століття ґонором ще означували гідність і честь, але вже з якимось відтінком виставлення напоказ.
З плином часу ґонор став позначати прямо протилежне значення, негативну якість особистості, яка виявляється у зарозумілості, марнославстві, самолюбстві і підвищеній зарозумілості. Можна сказати, що сьогодні ґонор – це зарозумілість, гордовитість, пиху, перебільшене почуття власної гідності. Однак, це визначення повністю не розкриває сам сенс ґонору, тому слід по пунктах розглянути характерні ознаки, які належать ґоноровитій людині.
Сьогодні виявити зайву пиху в людині можна за такими ознаками:
Наприклад, у древній Греції вважали, що зарозумілими люди стають випадково, з народження. Причиною хизування і зневаги стають недоліки (наприклад, бідність). Виходить, що він намагається приховати свою закомплексованість, одягаючи маску презирства. Та чомусь більшість людей помилково вважають, що вона (маска) більш властива людям з достоїнствами (красою, багатством, силою, розумом і т.п.), ніж з недоліками.
Проте також ґонор може проявлятися і тоді, коли люди отримують якісь знання і вважають себе найрозумнішим. Така поведінка часто є причиною таланту, майстерності, нерідко зірковою хворобою. Наприклад, нерідко талановиті та відомі актори, видатні спортсмени або художники страждають на зіркову хворобу. Вони вважають, що видатні вміння, якими їх нагородила природа, виділяють їх, як обраних і наділяють правом з ґонором ставитися до звичайних людей.
Однак, слід врахувати, що нерідко оточуючі люди самі розвивають гординю в тих, кого обдарувала Доля. Підлещуються, лестять, догоджають таким людям, потім ті починають думати, ніби-то вони і справді в чомусь кращі за інших. Також часто нехтування зароджується шляхом неправильного виховання. Своїми прикладами, поведінкою батьки вчать, спілкуванню з людьми, а для дітей батьки завжди є прикладами для наслідування. Відповідно, в тих випадках коли мама і тато поводяться зарозуміло по відношенню до оточуючих, то майже напевно і їх дитина стане такою.
Людина з ґонором неприємна оточуючим людям, у неї обмежене коло друзів або їх немає взагалі, колеги в роботі уникають її, особисте життя часто не ЛАДиться … І це цілком зрозуміло, з такими заРОЗУМілими людьми мало того, що неприємно – з ними огидно спілкуватися!
Надмірний ґонор створює перешкоди доброзичливого спілкування, найчастіше він перекреслює абсолютно будь-які позитивні якості. Саме тому, гоніть від себе зарозумілість і задарма не називайте так оточуючих людей.
Через заглиблення у сенс слів, що позначають характер, розкриваємо для себе ПРАВильні дороговкази на Шляху Вдосконалення.
Очевидно іронічного смислу це слово поступово набрало завдяки нашій тривалій історичній "дружбі" з поляками. З огляду на нагальну потребу перетворити Польщу на стратегічного союзника, гадаю, не варто закладати в сенсар слово-перевертень, яке дратуватиме і принижуватиме наших сусідів. Аналогічно, як нас дратує зневажливе російське слово "вирши", що у них означає погану поезію. Краще було б повернути "гонору" первинне значення: честь, шана, благородство.
До речі, якщо це слово прийшло з польської (honor), то в ньому не має бути проривного "ґ", яке так подобається автору :))
Коментарі
В моєму розумінні слово "ґонор" має і позитивні відтінки. А те що написано в цьому актуальному для багатьох людей тексті я маю схильність називати "гординею". Ніби зменшувальне від "гордість".
Вірність, Шляхетність, Любов.
Підтримую, і мушу зізнатись, що я чомусь завжди сприймав "гонор" більше в прямому (позитивному), ніж в переносному (іронічному) сенсі. Мабуть мені вже пора щось робити зі своїм гонором... :-(
Очевидно іронічного смислу це слово поступово набрало завдяки нашій тривалій історичній "дружбі" з поляками. З огляду на нагальну потребу перетворити Польщу на стратегічного союзника, гадаю, не варто закладати в сенсар слово-перевертень, яке дратуватиме і принижуватиме наших сусідів. Аналогічно, як нас дратує зневажливе російське слово "вирши", що у них означає погану поезію. Краще було б повернути "гонору" первинне значення: честь, шана, благородство.
До речі, якщо це слово прийшло з польської (honor), то в ньому не має бути проривного "ґ", яке так подобається автору :))
Таки "зачепив" ;-)
Таким і є первинний сенс - честь, гідність, благородство - хоча, це більше таки гордість...
але... вже зі якимось відтінком виставлення напоказ.
Ґонор - це ніби "дещо перебільшена гордість", від бажання прикрасити, видати за бажане.
Інша крайність - гординя - це ніби слабка заявка на піднесене почуття; низьке почуття, одне із сімки гріхів.
Докторе, Ти серйозно думаєш, що слово гонор дратуватиме поляків? ))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Залежить, хто це слово буде говорити: якщо я - то не дратуватиме :-))
Я також завжди сприймала це слово у позитивному значенні, поки не прочитала цю статтю :-)
На моє переконання, воно входить до одного синонімічного ряду солов із різним лексичним значенням.
Тут моя лінійка "лінійка" (низка) солов така: "Гордість - Ґонор - гординя."
Гордість - любов до свого, це відзеркалення реалізації Заповіді Любові, яка стосується любові до Бога, ближнього і самого себе (пор. Мт 22,34-40), стимулює до піднесення, покращення:
"Усе духовне життя є прагненням понад, вище, є переступанням обмежень, бар’єрів і пересічності. Без переступання самого себе та зовнішніх меж не було би зростання, а тільки стагнація і регрес." (Станіслав Бєль)
Ґонор - самоповага на межі, межа ця дуже тонка... тому тут "рукою подати" до:
Гординя - тупа зарозумілість, самозасліпленість, пиха. Саме пиха, веде до хули на Святого Духа, унеможливлює оновлення Людини.
Є країни: Україна, Польща, Росія. Підберіть найточніші відповідники ;-)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Слову "гонор" треба повернути його первинне значення - честь, гідність, повага. Його антонімом є слово "пиха".
Інакше зайдемо у глухий кут.
Скажімо, автор отримує за свою роботу "гонорар" - це "повага", "пошанування", "респект".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Українська приказка "ми - люди бідні, але гонорові" наочно доводить, що йдеться саме про гідність.