Завдяки розумінню своєї інтуїції та душевного стану можна позбавити себе від професійних і особистих ускладнень і значно легше знаходити необхідні рішення.
„Чим божевільніші часи, тим важливіше для лідерів розвивати свою інтуїцію і довіряти їй”. Ці слова належать американському дослідникові Тому Петерсу. Інтуїцію має кожен з нас. Вона дається нам від народження, просто ми втрачаємо спроможність нею користуватись. Адже впродовж усього свідомого життя ми розвиваємо п’ять органів чуття, роблячи наголос тільки на них. «Шосте чуття» – це не фізичний дотик, не звук, не запах. Це навіть не зоровий образ. Це щось нематеріальне і водночас цілком реальне. Це тоненький голосок усередині нас, який радить нам покладатися на все те, що ми зустрічали в житті й випробували на собі. Наша інтуїція не є чимось дивним, що існує незалежно від нас, це радше частина нашої особистості, на яку можна покластися, якщо тільки ми дамо їй шанс.
Хоча ми й привчені покладатися на раціональне мислення, ми щодня використовуємо силу власної інтуїції, часом навіть не здогадуючись про це. А подеколи й просто ігноруємо її – собі на шкоду. Інтуїція є важливим компонентом прийняття рішень у повсякденному житті. Ми можемо звертатися до неї, приймаючи на роботу, обмірковуючи способи стимулювання співробітників, вибору партнерів і встановлення партнерських стосунків, обираючи стратегію і тактику перемовин, визначаючи й прогнозуючи тенденції суспільного розвитку, окремої галузі, ринку і т. ін.
У сучасному стрімкому діловому світі рішення слід приймати швидко та адекватно. Попри те, що багато хто намагається про це відверто не говорити, інтуїція є головною складовою успіху при виробленні рішень. Це секретна зброя дуже багатьох успішних лідерів. Вони описують її як безпосереднє пізнання чогось в обхід тривалого аналітичного процесу.
Здається, що інтуїція проявляється на підсвідомому рівні. Досвідчений керівник аналізує ситуацію і приймає рішення, використовуючи весь масив інформації, що зберігається у його пам’яті. Його мозок збирає ці дані і «фасує» їх у вигляді нових понять. Ця робота здійснюється у підсвідомості. Спочатку такий керівник вивчає можливі логічні варіанти вирішення проблеми, потім «прислуховується» до себе, чекаючи внутрішньої відповіді. Він комбінує логіку та інтуїцію.
Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі його (мислення) свідому, аргументуючу аналітичну частину, яка оперує фрагментами, робить висновки і розуміє надрукований текст. Це наше внутрішнє «Я». Вона містить у собі набутий нами за різних часів досвід. І ця наша інтуїтивна частина здатна розвиватися. Вона не є оцінювально-мислячою і перебуває у відокремленому стані. Вона постачає нас безкінечним за обсягом інформаційним матеріалом. Це та сфера, де знання вже існують у готовому вигляді Ми знаємо більше, ніж нам здається. І можемо знайти своїм знанням ширше застосування, ніж здатні собі уявити.
Інтуїція діє як дар, що дає нам змогу синтезувати ідеї. «До цих законів, – говорив Альберт Ейнштейн, – не існує логічних шляхів, їх може досягти лише інтуїція, спираючись на розуміння досвіду». Вчений часто робив, як він сам назвав його, «мислений експеримент», у якому візуалізував (подумки уявляв) себе у певній ситуації, а потім аналізував отриманий під час цього результат. Йому належить і висловлення: «Інтуїтивний розум – священний дар, раціональний – відданий слуга. Ми створили суспільство, яке шанує цих слуг, але забуваємо про такий дар».
Інтуїції приписують відкриття в різних наукових сферах. Відомий англійський економіст Джон Мейнард Кейнс розповідав про Ісаака Ньютона: «Інтуїцію він мав справді винятково екстраординарну. Здавалося, що він був щасливий від своїх здогадок тому, що добре знав: поки що він навряд чи має бодай якусь надію довести їх. Ці доведення вибудовувалися згодом, вони не були засобом для здійснення відкриттів».
І все-таки, що ж таке інтуїція?
Інтуїція (від латинського – споглядання) – це здатність, подумки аналізуючи і розмірковуючи, миттєво приймати правильні рішення, оминаючи проміжні результати. Інтуїтивне рішення може виникнути як унаслідок напруженого міркування, так і без нього.
Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є видом безпосереднього знання, яке приходить як раптове осяяння, що передбачає тривалу підготовку розуму.
Однак інтуїція не є чимось нерозумним чи надрозумним. У процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються всі ті ознаки, за якими робиться висновок, і ті прийоми, за допомогою яких він робиться. Інтуїція не є особливим шляхом пізнання відчуттів, уявлень та мислення. Вона являє собою своєрідний тип мислення, коли окремі ланки мисленнєвого процесу проносяться у свідомості більш або менш несвідомо, а гранично чітко усвідомлюється саме підсумок думки – істина.
Передбачають, що ця здатність є спадковою. Статистика свідчить, що лише 3% людей мають сильну інтуїцію і свідомо нею користуються, а приблизно 20% прислуховуються до внутрішнього голосу час від часу. Цей внутрішній голос інколи буває важко почути. Перш ніж довіряти інтуїції, слід навчитися її відчувати. Навчитися відокремлювати правду від брехні, «шосте чуття» від страхів і фантазій. А як знайти доступ до істини? Це – головне питання. У ньому – ключик від чарівних дверцят, за якими сховані рішення багатьох і багатьох проблем. Коли інтуїція починає працювати, з’являється дивне, але дуже приємне почуття, що життя реагує на наші бажання. Воно резонує, відгукується, виникає враження взаємності, наче в нас із життям – роман.
Відомо, що Гаррі Каспаров може виграти в найкращого шахового комп’ютера. Як же це може бути, коли такий комп’ютер здатен прораховувати ходи набагато раніше від свого суперника? Все залежить від інтуїтивної «хватки» шахіста. Досвід дає йому змогу комбінувати аналіз із «чуттям» того, який хід – найкращий.
Сучасні західні економісти та соціальні психологи відзначають різке зростання ціни таланту і зниження попиту на аналітичні здібності. Вперше це виявилося після того, як статистика показала, що більшість успішних бізнес-проектів останнього часу має у своїй основі аж ніяк не розрахунок, а… інтуїцію. Промислові гіганти вкладають у розвиток інтуїції своїх співробітників величезні кошти.
Геніальний фінансист Джордж Сорос вважає, що ринок не піддається аналізу, позаяк ситуація на ньому весь час змінюється, а тому цілком довіряється своїй інтуїції.
Американський психолог Марша Емері кілька років проводила спостереження за людьми з підвищеною інтуїтивністю. І з’ясувала, що вони:
- у 5 разів рідше потрапляють в аварії;
- у 7 разів рідше дістають травми;
- у 2 рази рідше страждають на серцево-судинні захворювання;
- у 5 разів рідше отримують раптові інфаркти на нервовому ґрунті (тому що більш готові до реального перебігу подій, стресостійкіші);
- у 3 рази рідше страждають на неврози (завдяки інтуїтивному передчуттю просто менше панікують);
- у 2 рази рідше зазнають харчових отруєнь й підхоплюють заразні хвороби, у тому числі грип і статеві інфекції.
Незалежно від того, ви – бізнесмен, політик, керівник чи батько, завдяки розумінню своєї інтуїції та душевного стану ви можете, розвиваючи ці навички, тим самим позбутися професійних та особистих ускладнень і значно легше й простіше здійснювати пошук необхідних відповідей.
Вправи на кожен день
1. Перед початком робочого дня спробуйте уявити кожного зі своїх співробітників, те, як і що він може вам сказати. Відчуйте, що криється за його словами і про що він мовчить.
2. Перш ніж прочитати отриманого листа, уявіть собі, про що він і як вплине на вас.
3. Перш ніж зняти слухавку, спробуйте інтуїтивно вгадати, хто телефонує, про що і як говоритиме.
4. Ідучи вулицею, спробуйте вгадати, у який бік поверне автомобіль.
5. Перш ніж розгорнути газету, спробуйте передбачити перебіг подій сьогоднішнього дня.
6. Перед зустріччю з людиною, про яку ви хотіли б дізнатися більше, спробуйте, розслабившись і заплющивши очі, змалювати її у своїй уяві. Дозвольте її образу перетворитися на якусь тварину й уважно роздивіться її. Які якості й характеристики вона має? Що в ній привертає особливу увагу, бентежить, дивує, лякає, подобається? Що вона робить і куди прямує? Коли ви розплющите очі, проаналізуйте, що все це для вас означає.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Інтуїція – шукаємо відповіді усередині себе
Завдяки розумінню своєї інтуїції та душевного стану можна позбавити себе від професійних і особистих ускладнень і значно легше знаходити необхідні рішення.
intuicia.jpg
„Чим божевільніші часи, тим важливіше для лідерів розвивати свою інтуїцію і довіряти їй”. Ці слова належать американському дослідникові Тому Петерсу. Інтуїцію має кожен з нас. Вона дається нам від народження, просто ми втрачаємо спроможність нею користуватись. Адже впродовж усього свідомого життя ми розвиваємо п’ять органів чуття, роблячи наголос тільки на них. «Шосте чуття» – це не фізичний дотик, не звук, не запах. Це навіть не зоровий образ. Це щось нематеріальне і водночас цілком реальне. Це тоненький голосок усередині нас, який радить нам покладатися на все те, що ми зустрічали в житті й випробували на собі. Наша інтуїція не є чимось дивним, що існує незалежно від нас, це радше частина нашої особистості, на яку можна покластися, якщо тільки ми дамо їй шанс.
Хоча ми й привчені покладатися на раціональне мислення, ми щодня використовуємо силу власної інтуїції, часом навіть не здогадуючись про це. А подеколи й просто ігноруємо її – собі на шкоду. Інтуїція є важливим компонентом прийняття рішень у повсякденному житті. Ми можемо звертатися до неї, приймаючи на роботу, обмірковуючи способи стимулювання співробітників, вибору партнерів і встановлення партнерських стосунків, обираючи стратегію і тактику перемовин, визначаючи й прогнозуючи тенденції суспільного розвитку, окремої галузі, ринку і т. ін.
У сучасному стрімкому діловому світі рішення слід приймати швидко та адекватно. Попри те, що багато хто намагається про це відверто не говорити, інтуїція є головною складовою успіху при виробленні рішень. Це секретна зброя дуже багатьох успішних лідерів. Вони описують її як безпосереднє пізнання чогось в обхід тривалого аналітичного процесу.
Здається, що інтуїція проявляється на підсвідомому рівні. Досвідчений керівник аналізує ситуацію і приймає рішення, використовуючи весь масив інформації, що зберігається у його пам’яті. Його мозок збирає ці дані і «фасує» їх у вигляді нових понять. Ця робота здійснюється у підсвідомості. Спочатку такий керівник вивчає можливі логічні варіанти вирішення проблеми, потім «прислуховується» до себе, чекаючи внутрішньої відповіді. Він комбінує логіку та інтуїцію.
Коли ми говоримо про логічне мислення, то маємо на увазі його (мислення) свідому, аргументуючу аналітичну частину, яка оперує фрагментами, робить висновки і розуміє надрукований текст. Це наше внутрішнє «Я». Вона містить у собі набутий нами за різних часів досвід. І ця наша інтуїтивна частина здатна розвиватися. Вона не є оцінювально-мислячою і перебуває у відокремленому стані. Вона постачає нас безкінечним за обсягом інформаційним матеріалом. Це та сфера, де знання вже існують у готовому вигляді Ми знаємо більше, ніж нам здається. І можемо знайти своїм знанням ширше застосування, ніж здатні собі уявити.
Інтуїція діє як дар, що дає нам змогу синтезувати ідеї. «До цих законів, – говорив Альберт Ейнштейн, – не існує логічних шляхів, їх може досягти лише інтуїція, спираючись на розуміння досвіду». Вчений часто робив, як він сам назвав його, «мислений експеримент», у якому візуалізував (подумки уявляв) себе у певній ситуації, а потім аналізував отриманий під час цього результат. Йому належить і висловлення: «Інтуїтивний розум – священний дар, раціональний – відданий слуга. Ми створили суспільство, яке шанує цих слуг, але забуваємо про такий дар».
Інтуїції приписують відкриття в різних наукових сферах. Відомий англійський економіст Джон Мейнард Кейнс розповідав про Ісаака Ньютона: «Інтуїцію він мав справді винятково екстраординарну. Здавалося, що він був щасливий від своїх здогадок тому, що добре знав: поки що він навряд чи має бодай якусь надію довести їх. Ці доведення вибудовувалися згодом, вони не були засобом для здійснення відкриттів».
І все-таки, що ж таке інтуїція?
Інтуїція (від латинського – споглядання) – це здатність, подумки аналізуючи і розмірковуючи, миттєво приймати правильні рішення, оминаючи проміжні результати. Інтуїтивне рішення може виникнути як унаслідок напруженого міркування, так і без нього.
Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є видом безпосереднього знання, яке приходить як раптове осяяння, що передбачає тривалу підготовку розуму.
Однак інтуїція не є чимось нерозумним чи надрозумним. У процесі інтуїтивного пізнання не усвідомлюються всі ті ознаки, за якими робиться висновок, і ті прийоми, за допомогою яких він робиться. Інтуїція не є особливим шляхом пізнання відчуттів, уявлень та мислення. Вона являє собою своєрідний тип мислення, коли окремі ланки мисленнєвого процесу проносяться у свідомості більш або менш несвідомо, а гранично чітко усвідомлюється саме підсумок думки – істина.
Передбачають, що ця здатність є спадковою. Статистика свідчить, що лише 3% людей мають сильну інтуїцію і свідомо нею користуються, а приблизно 20% прислуховуються до внутрішнього голосу час від часу. Цей внутрішній голос інколи буває важко почути. Перш ніж довіряти інтуїції, слід навчитися її відчувати. Навчитися відокремлювати правду від брехні, «шосте чуття» від страхів і фантазій. А як знайти доступ до істини? Це – головне питання. У ньому – ключик від чарівних дверцят, за якими сховані рішення багатьох і багатьох проблем. Коли інтуїція починає працювати, з’являється дивне, але дуже приємне почуття, що життя реагує на наші бажання. Воно резонує, відгукується, виникає враження взаємності, наче в нас із життям – роман.
Відомо, що Гаррі Каспаров може виграти в найкращого шахового комп’ютера. Як же це може бути, коли такий комп’ютер здатен прораховувати ходи набагато раніше від свого суперника? Все залежить від інтуїтивної «хватки» шахіста. Досвід дає йому змогу комбінувати аналіз із «чуттям» того, який хід – найкращий.
Сучасні західні економісти та соціальні психологи відзначають різке зростання ціни таланту і зниження попиту на аналітичні здібності. Вперше це виявилося після того, як статистика показала, що більшість успішних бізнес-проектів останнього часу має у своїй основі аж ніяк не розрахунок, а… інтуїцію. Промислові гіганти вкладають у розвиток інтуїції своїх співробітників величезні кошти.
Геніальний фінансист Джордж Сорос вважає, що ринок не піддається аналізу, позаяк ситуація на ньому весь час змінюється, а тому цілком довіряється своїй інтуїції.
Американський психолог Марша Емері кілька років проводила спостереження за людьми з підвищеною інтуїтивністю. І з’ясувала, що вони:
- у 5 разів рідше потрапляють в аварії;
- у 7 разів рідше дістають травми;
- у 2 рази рідше страждають на серцево-судинні захворювання;
- у 5 разів рідше отримують раптові інфаркти на нервовому ґрунті (тому що більш готові до реального перебігу подій, стресостійкіші);
- у 3 рази рідше страждають на неврози (завдяки інтуїтивному передчуттю просто менше панікують);
- у 2 рази рідше зазнають харчових отруєнь й підхоплюють заразні хвороби, у тому числі грип і статеві інфекції.
Незалежно від того, ви – бізнесмен, політик, керівник чи батько, завдяки розумінню своєї інтуїції та душевного стану ви можете, розвиваючи ці навички, тим самим позбутися професійних та особистих ускладнень і значно легше й простіше здійснювати пошук необхідних відповідей.
Вправи на кожен день
1. Перед початком робочого дня спробуйте уявити кожного зі своїх співробітників, те, як і що він може вам сказати. Відчуйте, що криється за його словами і про що він мовчить.
2. Перш ніж прочитати отриманого листа, уявіть собі, про що він і як вплине на вас.
3. Перш ніж зняти слухавку, спробуйте інтуїтивно вгадати, хто телефонує, про що і як говоритиме.
4. Ідучи вулицею, спробуйте вгадати, у який бік поверне автомобіль.
5. Перш ніж розгорнути газету, спробуйте передбачити перебіг подій сьогоднішнього дня.
6. Перед зустріччю з людиною, про яку ви хотіли б дізнатися більше, спробуйте, розслабившись і заплющивши очі, змалювати її у своїй уяві. Дозвольте її образу перетворитися на якусь тварину й уважно роздивіться її. Які якості й характеристики вона має? Що в ній привертає особливу увагу, бентежить, дивує, лякає, подобається? Що вона робить і куди прямує? Коли ви розплющите очі, проаналізуйте, що все це для вас означає.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь