У середу 23 жовтня віцепрезидент виступила з несподіваною промовою у своїй резиденції у Вашингтоні, округ Колумбія, після того, як з'явилися повідомлення про те, що Джон Келлі, колишній керівник штабу Трампа, нагадав, як Трамп нарікав на те, що у нього нема генералів, які присягають йому на вірність так само, як воєначальники служили Адольфу Гітлеру в нацистській Німеччині.
У записаних на плівку розмовах з New York Times Келлі, який був главою адміністрації Білого дому протягом 18 місяців під час президентства Трампа, сказав, що його колишній бос неодноразово вихваляв Гітлера, навіть коли йому суперечили, і підходив під визначення фашиста, дане у словнику.
"Він не раз це коментував: «Знаєте, Гітлер теж робив хороші речі», – сказав Келлі.
Келлі, чотиризірковий генерал морської піхоти у відставці, зробив подібні зауваження в інтерв'ю виданню Atlantic.
Коментар НО:
Згідно з науковим визначенням, ідеологічним ядром фашизму є віра у спроможність народного організму до відродження. Ось як про це пише Роджер Гріффін (Roger Griffin), професор сучасної історії в Оксфордському університеті Брукса: «Ідеологічною рушійною силою фашизму, яка визначає всі його емпіричні прояви (організацію, стиль, політику, поведінку, етику, естетику тощо) та його відносини з наявними політичними, соціальними та культурними реаліями, включно з конкуруючими ідеологіями, є бачення нації, здатної до неминучого феніксівського відродження з існуючої кризи та занепаду, і це відродження відбудеться в революційно новому політичному та культурному ладі, який охоплюватиме всіх істинних членів національної спільноти».
Відтак, з погляду політологічної науки, гасло Трампа "Зробимо Америку величною знову" відповідає ідеології фашизму, тобто революційного націоналізму.
Що стосується Гітлера, то в нього справді є чого повчитися. Ось, наприклад, стаття "Чудеса Гітлера, які здивували союзників – ABC (Іспанія) про позитивні аспекти Третього Райху" (+аудіо).
У багатьох аспектах Третій Райх був футуристичною державою, яка далеко випередила всіх інших – див.: "Психологічна структура націонал-соціалізму: постіндустріальна четвірка головних цінностей (+аудіо)".
Та й сам Гітлер був видатною особистістю: "Адольф Гітлер (Adolf Hitler): соціотип, психологічна характеристика, місія (+аудіо)".
Відео: Трамп переміг – і ти це знаєш. Фейкові новини ніколи цього не покажуть, бо це правда – Natasha Owens:
Переходимо від образливих ярликів до точних термінів – це значно продуктивніше.
"Зробимо Америку величною знову!" – Дональд Трамп
«У середу 23 жовтня віцепрезидент виступила з несподіваною промовою у своїй резиденції у Вашингтоні, округ Колумбія, після того, як з'явилися повідомлення про те, що Джон Келлі, колишній керівник штабу Трампа, нагадав, як Трамп нарікав на те, що у нього нема генералів, які присягають йому на вірність так само, як воєначальники служили Адольфу Гітлеру в нацистській Німеччині.
У записаних на плівку розмовах з New York Times Келлі, який був главою адміністрації Білого дому протягом 18 місяців під час президентства Трампа, сказав, що його колишній бос неодноразово вихваляв Гітлера, навіть коли йому суперечили, і підходив під визначення фашиста, дане у словнику».
На мій погляд, цей виступ Камали Гарріс яскраво показує, що демократи не можуть нічого запропонувати американському народу в політичному, економічному та соціальному планах на противагу програмі Дональда Трампа! Тому кандидат від демократів і опускається до навішування на кандидата від республіканців примітивних ярликів – «фашист», «вихваляє Гітлера» тощо.
Наскільки американське суспільство критично поставиться до подібних звинувачень?
На початку нагадаю, що канцлер Німеччини (Третього Райху), Адольф Гітлер, не притягався до судової відповідальності і не був засуджений жодним судом планети Земля. Тобто, фюрер і керівник держави юридично не визнаний злочинцем! З цього юридично також випливає, що його діяння в період 1933-1945 рр. підлягають оцінці тільки з точки зору ефективності керівництва державою.
З цієї, практичної, точки зору, його керівництво слід вважати надзвичайно ефективним та спрямованим на благо німецького народу і німецької держави.
Почнемо з того, що Гітлер прийшов до влади абсолютно законним шляхом – президент Пауль Гінденбург призначив Гітлера канцлером та доручив йому сформувати уряд.
Цьому призначенню передувало звернення до президента групи промислових магнатів, які репрезентували разом більш ніж 160 найбільших компаній з капіталом понад 1,5 млрд марок (загальний капітал усіх акціонерних товариств Німеччини у 1933 році становив 2,2 млрд марок).
Документ:
Меморандум великих промисловців і землевласників на ім’я райхспрезидента Пауля фон Гінденбурга:
«Ми заявляємо про те, що не дотримуємось якоїсь вузької партійно-політичної орієнтації. Ми убачаємо в національному русі, що охоплює наш народ, багатообіцяючий початок, який тільки і створить, завдяки подоланню класових суперечностей, необхідну базу для нового піднесення німецької економіки. Ми знаємо, що це піднесення вимагатиме великих жертв. Ми віримо, що ці жертви можуть бути охоче принесені тільки у випадку, якщо найбільша група цього національного руху (мається на увазі НСДАП) братиме участь в уряді як керівна сила. Довірення відповідального керування президентським кабінетом, складеним із найкращих у діловому й особистому відношенні кадрів, фюрерові найбільшої національної групи усуне недоліки і помилки, властиві в силу обставин будь-якому масовому руху, і дозволить повести за собою мільйони людей, які нині стоять осторонь, зробить їх надійною силою.
У цілковитій довірі до Вашого Превосходительства мудрості і Вашого Превосходительства тісного зв’язку з народом ми вітаємо Ваше Превосходительство з найбільшою повагою.
Д-р Яльмар Шахт, Берлін
Барон Курт фон Шрьодер, Кьольн
Фридріх Тиссен, Мюльхайм
Граф Еберхард фон Калькройт, Берлін
Фридріх Райнхарт, Берлін
Курт Вьорман, Гамбург
Фриц Байндорф, Гамбург
Курт фон Айхборн, Бреслау
Еміль Хельферіх, Гамбург
Евальд Хеккер, Ганновер
Карл Вінцент Крогман
Д-р Ервін Любберт, Берлін
Ервін Мерхнув, Гамбург
Йоахім фон Оппен-Данненвальде
Рудольф Вентцкі, Еслінген (Вюртемберг)
Франц Генріх Вітхьофт, Гамбург
Аугуст Росстерг, Берлін
Граф Роберт фон Кайзерлінк, Каммерау
Фон Рор-Манце
Енгельберт Беккман, Хенгстай
19 жовтня 1932 року»
На той момент політична і економічна ситуація в країні була дуже складною і напруженою. Німеччина була на грані громадянської війни, розпалюваної німецькими комуністами при підтримці і фінансуванні Радянською Росією, та мала мільйони безробітних.
Документ
З матеріалів Нюрнберзького процесу:
«Фон Папен: Мої мотиви, пане обвинувач, були дуже прості. За того становища, що утворилося після 23 січня [1933], були тільки дві можливості: або порушення конституції та початок громадянської війни, або уряд на чолі з Гітлером».
Документ
У січні 1933 року в Німеччині налічувалося 6 мільйонів безробітних, зареєстрованих на біржах праці, та 2 мільйони незареєстрованих. Безробітні створювали численні як економічні, а й психологічні проблеми.
30 січня 1933 року о 10:30 президент Німеччини фон Гінденбург призначає Гітлера райхсканцлером, фон Папена — віце-канцлером.
Під час аудієнції у президента новий канцлер склав присягу на вірність конституції:
«Я віддам усі свої сили на благо німецького народу. Я стоятиму на сторожі конституції і прав німецького народу, сумлінно виконуватиму свої обов’язки і реалізуватиму свої завдання справедливо для кожного, незважаючи на партійну належність».
Далі буде…
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
"Зробимо Америку величною знову!" – Дональд Трамп
«У середу 23 жовтня віцепрезидент виступила з несподіваною промовою у своїй резиденції у Вашингтоні, округ Колумбія, після того, як з'явилися повідомлення про те, що Джон Келлі, колишній керівник штабу Трампа, нагадав, як Трамп нарікав на те, що у нього нема генералів, які присягають йому на вірність так само, як воєначальники служили Адольфу Гітлеру в нацистській Німеччині.
У записаних на плівку розмовах з New York Times Келлі, який був главою адміністрації Білого дому протягом 18 місяців під час президентства Трампа, сказав, що його колишній бос неодноразово вихваляв Гітлера, навіть коли йому суперечили, і підходив під визначення фашиста, дане у словнику».
На мій погляд, цей виступ Камали Гарріс яскраво показує, що демократи не можуть нічого запропонувати американському народу в політичному, економічному та соціальному планах на противагу програмі Дональда Трампа! Тому кандидат від демократів і опускається до навішування на кандидата від республіканців примітивних ярликів – «фашист», «вихваляє Гітлера» тощо.
Наскільки американське суспільство критично поставиться до подібних звинувачень?
На початку нагадаю, що канцлер Німеччини (Третього Райху), Адольф Гітлер, не притягався до судової відповідальності і не був засуджений жодним судом планети Земля. Тобто, фюрер і керівник держави юридично не визнаний злочинцем! З цього юридично також випливає, що його діяння в період 1933-1945 рр. підлягають оцінці тільки з точки зору ефективності керівництва державою.
З цієї, практичної, точки зору, його керівництво слід вважати надзвичайно ефективним та спрямованим на благо німецького народу і німецької держави.
Почнемо з того, що Гітлер прийшов до влади абсолютно законним шляхом – президент Пауль Гінденбург призначив Гітлера канцлером та доручив йому сформувати уряд.
Цьому призначенню передувало звернення до президента групи промислових магнатів, які репрезентували разом більш ніж 160 найбільших компаній з капіталом понад 1,5 млрд марок (загальний капітал усіх акціонерних товариств Німеччини у 1933 році становив 2,2 млрд марок).
Документ:
Меморандум великих промисловців і землевласників на ім’я райхспрезидента Пауля фон Гінденбурга:
«Ми заявляємо про те, що не дотримуємось якоїсь вузької партійно-політичної орієнтації. Ми убачаємо в національному русі, що охоплює наш народ, багатообіцяючий початок, який тільки і створить, завдяки подоланню класових суперечностей, необхідну базу для нового піднесення німецької економіки. Ми знаємо, що це піднесення вимагатиме великих жертв. Ми віримо, що ці жертви можуть бути охоче принесені тільки у випадку, якщо найбільша група цього національного руху (мається на увазі НСДАП) братиме участь в уряді як керівна сила. Довірення відповідального керування президентським кабінетом, складеним із найкращих у діловому й особистому відношенні кадрів, фюрерові найбільшої національної групи усуне недоліки і помилки, властиві в силу обставин будь-якому масовому руху, і дозволить повести за собою мільйони людей, які нині стоять осторонь, зробить їх надійною силою.
У цілковитій довірі до Вашого Превосходительства мудрості і Вашого Превосходительства тісного зв’язку з народом ми вітаємо Ваше Превосходительство з найбільшою повагою.
Д-р Яльмар Шахт, Берлін
Барон Курт фон Шрьодер, Кьольн
Фридріх Тиссен, Мюльхайм
Граф Еберхард фон Калькройт, Берлін
Фридріх Райнхарт, Берлін
Курт Вьорман, Гамбург
Фриц Байндорф, Гамбург
Курт фон Айхборн, Бреслау
Еміль Хельферіх, Гамбург
Евальд Хеккер, Ганновер
Карл Вінцент Крогман
Д-р Ервін Любберт, Берлін
Ервін Мерхнув, Гамбург
Йоахім фон Оппен-Данненвальде
Рудольф Вентцкі, Еслінген (Вюртемберг)
Франц Генріх Вітхьофт, Гамбург
Аугуст Росстерг, Берлін
Граф Роберт фон Кайзерлінк, Каммерау
Фон Рор-Манце
Енгельберт Беккман, Хенгстай
19 жовтня 1932 року»
На той момент політична і економічна ситуація в країні була дуже складною і напруженою. Німеччина була на грані громадянської війни, розпалюваної німецькими комуністами при підтримці і фінансуванні Радянською Росією, та мала мільйони безробітних.
Документ
З матеріалів Нюрнберзького процесу:
«Фон Папен: Мої мотиви, пане обвинувач, були дуже прості. За того становища, що утворилося після 23 січня [1933], були тільки дві можливості: або порушення конституції та початок громадянської війни, або уряд на чолі з Гітлером».
Документ
У січні 1933 року в Німеччині налічувалося 6 мільйонів безробітних, зареєстрованих на біржах праці, та 2 мільйони незареєстрованих. Безробітні створювали численні як економічні, а й психологічні проблеми.
30 січня 1933 року о 10:30 президент Німеччини фон Гінденбург призначає Гітлера райхсканцлером, фон Папена — віце-канцлером.
Під час аудієнції у президента новий канцлер склав присягу на вірність конституції:
«Я віддам усі свої сили на благо німецького народу. Я стоятиму на сторожі конституції і прав німецького народу, сумлінно виконуватиму свої обов’язки і реалізуватиму свої завдання справедливо для кожного, незважаючи на партійну належність».
Далі буде…
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Дякую за такий глибокий коментар! Дуже важлива думка про те, що "Адольф Гітлер не притягався до судової відповідальності і не був засуджений жодним судом планети Земля. Тобто, фюрер і керівник держави юридично не визнаний злочинцем! З цього юридично також випливає, що його діяння в період 1933-1945 рр. підлягають оцінці тільки з точки зору ефективності керівництва державою. З цієї, практичної, точки зору, його керівництво слід вважати надзвичайно ефективним та спрямованим на благо німецького народу і німецької держави".
Все, що робиться з власної волі, – добро!
У «Зверненні до німецького народу» (1 лютого 1933 р.) Гітлер, називаючи себе не керівником партії, але главою національного коаліційного уряду («Уряду національної революції»), звернувся із закликом знову з’єднати розрізнену націю і поновити «єдність її розуму і волі». Про НСДАП не було сказано жодного слова, усе звернення було витримане в дусі консерватизму, без будь-яких радикальних відтінків: «Національний уряд зберігатиме і захищатиме основи, на яких тримається сила нашої нації. Під надійний захист він візьме християнство — фундамент нашої моральності — і родину — ядро нації. Підносячись вище класових і станових розбіжностей, він поверне нашому народові усвідомлення його расової і політичної єдності, поверне його до виконання обов’язків, які випливають із цього. Він хоче, щоб повага до нашого великого минулого і гордість за наші традиції стали головними моментами виховання німецької молоді. Тому він оголосить нещадну війну усім формам духовного, політичного і культурного нігілізму. Німеччина не повинна впасти і не впаде в комуністичну анархію».
У своєму зверненні Гітлер виклав план реорганізації економіки, ліквідації безробіття, допомоги сільському господарству та пообіцяв запровадити загальну трудову повинність. Для досягнення цих цілей, сказав Гітлер, слід відмовитися від ідеї і практики класової боротьби і створити загальнонаціональну співдружність усіх верств і станів суспільства.
Інформація до роздумів
«І Платонові, і Аристотелеві утопії (Платонові ’’Республіка’’ та ’’Закони’’ і останні дві книги Аристотелевої ’’Політики’’) закликають дбати не про щастя індивіда, а про стабільність суспільних установ. Платон проголошує таку анафему поетам, яка могла б зірватися з вуст спартанського наглядача; і він же радить запровадити загальну цензуру на ’’небезпечні думки’’.
/Арнольд Тойнбі/
«’’Передання влади’’ Гітлерові було закінчене менше ніж за півроку, без громадянської війни, з дотриманням усіх конституційних норм і з усіма ознаками того, що йому вдалося упоратися з песимістичними настроями, які не залишали націю від часів кризи 1929 року. Незалежно від того, яким було враження від соратників Гітлера (ставлення німців до Гітлера не було однозначним їхньому ставленню до його партії), факти говорять про те, що в очах більшості співгромадян він був першим, після Бісмарка, керівником, здатним змінити існуючий стан справ, подолати роз’єднаність і деградацію нації, причину яких вони убачали в поразці 1918 року».
/Алан Буллок/
«Гітлер багато робить для Німеччини: його уніфікація німців, його розгром комунізму, його виховання молоді, створення спартанської держави, надиханої патріотизмом, приборкання парламентського режиму, такого невластивого германській вдачі, його захист права приватної власності — усе це добре. І, зрештою, усе, що німці роблять на своїй власній території, — це їхня справа, за винятком одного, а саме — переслідування і фактичного вигнання євреїв».
/Джерард, колишній американський посол у Німеччині/
На загально німецькому референдумі, що відбувся 12 листопада 1933 року, було запропоноване таке запитання: «Чи схвалюєш ти, німцю, і ти, німкеню, політику свого уряду?» І 92% виборців схвалили політику Гітлера!
Зі статті Уїнстона Черчилля «Гітлер та його вибір» (на початку 1935 року):
«Хоч ніякі наступні політичні дії не можуть змусити забути неслушні вчинки, історія сповнена прикладами, коли люди, які домоглися влади за допомогою суворих, жорстоких і навіть застрашливих методів, тим не менш, якщо їхнє життя розглядається в цілому, розцінюються як великі фігури, діяльність яких збагатила історію людства.
Досягнувши великих успіхів у відновленні Німеччини в якості наймогутнішої держави Європи, він [Гітлер] не тільки відновив становище своєї країни, але навіть дуже великою мірою змінив результати Першої світової війни. Хай би що там думали про ці зусилля, вони, безумовно, перебувають у ряді найвидатніших досягнень в історії людства».
***
Першим внутрішньополітичним успіхом Гітлера було відвернення громадянської війни в країні!
Другим вагомим внутрішньополітичним успіхом Гітлера стало «німецьке економічне диво», яке, суворо кажучи, було заслугою не тільки фюрера, а й геніального міністра фінансів Яльмара Шахта.
У 1936 році випало досягти повної зайнятості населення у виробництві. При цьому не було інфляції, а ціни і зарплатні залишалися сталими.
***
Підводячи риску, можна констатувати, що Трамп абсолютно справедливо віддавав належне Гітлерові, як розумному та ефективному керівнику держави.
Залишається тільки додати, що у 1939 році за версією американського журналу "Time" Гітлера було названо «Людиною року»!
Далі буде…
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
«Нагадаємо, що згідно з науковим визначенням, ідеологічним ядром фашизму є віра у спроможність народного організму до відродження. Ось як про це пише Роджер Гріффін(Roger Griffin), професор сучасної історії в Оксфордському університеті Брукса: «Ідеологічною рушійною силою фашизму, яка визначає всі його емпіричні прояви (організацію, стиль, політику, поведінку, етику, естетику тощо) та його відносини з існуючими політичними, соціальними та культурними реаліями, включно з конкуруючими ідеологіями, є бачення нації, здатної до неминучого феніксівського відродження з існуючої кризи та занепаду, і це відродження відбудеться в революційно новому політичному та культурному ладі, який охоплюватиме всіх істинних членів національної спільноти».
***
Згідно твердження Гріффіна, «Ідеологічною рушійною силою фашизму… є бачення нації, здатної до неминучого феніксівського відродження з існуючої кризи та занепаду». Таким чином, випливає, що для демократів, яких представляє Камала Гарріс, ідеологічною рушійною силою, як антитези фашизму, є бачення нації, як нездатної до неминучого відродження з існуючої кризи та занепаду, тобто, приреченої на загибель!
До чого ж тоді повинен закликати політичний лідер, який претендує на роль президента країни?
До консервації поточного кризового стану чи до спокійного споглядання на поглиблення кризи та занепад?
Гарна перспектива для американського народу, який обере президентом Камалу Гарріс)
Якщо Дональд Трамп – «фашист» і його гаслом є «Зробимо Америку величною знову!» відповідає ідеології фашизму, тобто революційного націоналізму, то яке ж тоді гасло у демократки Камали Гарріс?
Взагалі, словниковий вираз Гріффіна - це наукове визначення фашизму, яке не має жодної юридичної сили, щоб на його основі засуджувати Трампа.
На жаль, ми спостерігаємо не розквіт демократії, а розквіт демагогії та банального навішування образливих ярликів на політичного конкурента!
То ж залишається побажати американському народу мудрості на виборах президента!
Хай Буде!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Антитезою фашизму є не демократія, а комунізм – ідеологія розмовляючих тварин. А щодо демократії, то вона працює тільки в демосах – у спільнотах персонально знайомих людей. Фактично демос – це традиційне село (до двох сотень господарств), адже в селах усі знають одне одного.
Праці Роджера Гріффіна заслуговують найпильнішої уваги. Він досліджує фашизм понад тридцять років. За цей час він дійшов висновку, що універсальним ядром фашизму є дві речі: 1) сприймання нації як колективної істоти вищого рівня; 2) спроможність цієї колективної істоти долати занепад і відроджуватися. Гріффін показав, що в довоєнній Європі було тільки два політичні рухи, що відносяться до так званого "родового фашизму" – це італійський фашизм та німецький націонал-соціалізм.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Націоналізм має два різновиди – консервативний (збереження нації на поточному рівні) і революційний (перенародження нації з виходом на якісно вищий рівень). Революційний (палінгенетичний) націоналізм – це фашизм. Свою першу каденцію Трамп провів як консервативний націоналіст – м'який, толерантний, беззубий, вайлуватий, занурений в економіку. Але ліваки так шалено насіли на Трампа, що в нього нема іншого виходу, як стати революційним націоналістом. "Фашизм, кажете? Буде вам фашизм, суки".
Все, що робиться з власної волі, – добро!