"Русский мир" отруйний. Отруйний, бо порожній. Не просто порожній – він настільки ущербний, що потребує повсякчасного самоствердження через приниження та цькування інших. Це – не імперія, бо імперії щиро вірили у свою цивілізаційну місію, це – чорнильна пляма на мапі, яка розповзається по ній без жодної місії і сенсу.
Росія – симулякр імперії, тому вона така брутальна, ресентиментна та скажена. Бо претендує бути тим, ким за своєю природою не є. Саме цим Росія й небезпечна. Як чорна діра, вона всмоктує, плюндрує й анігілює все, що ладна проковтнути.
Про це пише у своєму Фейсбук відомий правник, а тепер військовий ЗСУ Геннадій Друзенко. Він пише:
"І тому, щоби зупинити розповзання цієї плями, цієї чорної діри, потрібний суб’єкт, який є (а не здається) посутнісною альтернативою росії. Хтось справжній. І по-справжньому інший. Той, хто по справжньому любить. По справжньому вмирає. По справжньому живе. Живе, а не лицедіє...
І знаєте, хто є посутнісною альтернативою Путіну та його режиму? Символами справжності? Римська республіка та її двічі диктатор Цинциннат. Щоб якщо не перемогти, то бодай зупинити орду, нам потрібні громадяни – співвласники своєї республіки (спільної справи) та еліти, для яких влада – це служіння громаді (не державі, а саме громаді співгромадян), а не спосіб перерозподілити активи та потоки на власну користь.
Не даремно, Джорджа Вашингтона американці вважали сучасним Цинциннатом – людиною, яка воліла провести своє життя у своєму маєтку в Олександрії на березі Потомака, але задля служіння громаді погодилася спочатку очолити Континентальну армію, а потім – стати першим президентом США. Всі, хто читав Farewell Letter Вашингтона можуть уявити, яка прірва лежить між внутрішнім світом цього аристократа і темними загумінками душ наших президентів, які вростали дупою у крісло на Банковій...
Не даремно, в США є велике (з населенням понад 300 тисяч) місто Цинцинатті, назване на честь ордена Цинцинната – спільноти лицарів, які виграли Війну за незалежність США, заклали підвалини нового союзу і сповідували республіканські ідеали. Першим очільником ордену, як не важко здогадатися, був Джордж Вашингтон.
В Україні є кілька (далеко не центральних) республіканських вулиць – до речі, жодної у столиці. На жаль, жодного топоніму, пов’язаного з Цинциннатом, в нашій країні досі немає. Більшість українців навіть не підозрює, що це за один. При тому, що Україна значно ближча до Риму за США. І за своїм ДНК безумовно є республіканською країною.
Але місцевий плебс (який так не любив патрицій Цинциннат) досі шукає "месію", на якого радо перекладе відповідальність за майбутнє України. Плекає мрії про хорошого "електорального царя". Рятівника-генерала. І не хоче вірити голосу, що волає у пустелі: не переможемо ми орду доти, доки не перетворимо Україну на справжню Res Publica і поки не знайдемо, не впізнаємо свого Вашингтона-Цинцинната, аби ублагати його закласти нові рамки нашої державності, які відповідатимуть нашому ДНК".
Наші інтереси:
Розмірковуємо над тим, якою має бути держава України.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Яка держава потрібна Україні. Ми переможемо лише коли перетворимо Україну на Республіку
Категорія:
Світ:
Спецтема:
"Русский мир" отруйний. Отруйний, бо порожній. Не просто порожній – він настільки ущербний, що потребує повсякчасного самоствердження через приниження та цькування інших. Це – не імперія, бо імперії щиро вірили у свою цивілізаційну місію, це – чорнильна пляма на мапі, яка розповзається по ній без жодної місії і сенсу.
251203-gennadiydruzenko-2.jpg
Росія – симулякр імперії, тому вона така брутальна, ресентиментна та скажена. Бо претендує бути тим, ким за своєю природою не є. Саме цим Росія й небезпечна. Як чорна діра, вона всмоктує, плюндрує й анігілює все, що ладна проковтнути.
Про це пише у своєму Фейсбук відомий правник, а тепер військовий ЗСУ Геннадій Друзенко. Він пише:
"І тому, щоби зупинити розповзання цієї плями, цієї чорної діри, потрібний суб’єкт, який є (а не здається) посутнісною альтернативою росії. Хтось справжній. І по-справжньому інший. Той, хто по справжньому любить. По справжньому вмирає. По справжньому живе. Живе, а не лицедіє...
І знаєте, хто є посутнісною альтернативою Путіну та його режиму? Символами справжності? Римська республіка та її двічі диктатор Цинциннат. Щоб якщо не перемогти, то бодай зупинити орду, нам потрібні громадяни – співвласники своєї республіки (спільної справи) та еліти, для яких влада – це служіння громаді (не державі, а саме громаді співгромадян), а не спосіб перерозподілити активи та потоки на власну користь.
Не даремно, Джорджа Вашингтона американці вважали сучасним Цинциннатом – людиною, яка воліла провести своє життя у своєму маєтку в Олександрії на березі Потомака, але задля служіння громаді погодилася спочатку очолити Континентальну армію, а потім – стати першим президентом США. Всі, хто читав Farewell Letter Вашингтона можуть уявити, яка прірва лежить між внутрішнім світом цього аристократа і темними загумінками душ наших президентів, які вростали дупою у крісло на Банковій...
Не даремно, в США є велике (з населенням понад 300 тисяч) місто Цинцинатті, назване на честь ордена Цинцинната – спільноти лицарів, які виграли Війну за незалежність США, заклали підвалини нового союзу і сповідували республіканські ідеали. Першим очільником ордену, як не важко здогадатися, був Джордж Вашингтон.
В Україні є кілька (далеко не центральних) республіканських вулиць – до речі, жодної у столиці. На жаль, жодного топоніму, пов’язаного з Цинциннатом, в нашій країні досі немає. Більшість українців навіть не підозрює, що це за один. При тому, що Україна значно ближча до Риму за США. І за своїм ДНК безумовно є республіканською країною.
Але місцевий плебс (який так не любив патрицій Цинциннат) досі шукає "месію", на якого радо перекладе відповідальність за майбутнє України. Плекає мрії про хорошого "електорального царя". Рятівника-генерала. І не хоче вірити голосу, що волає у пустелі: не переможемо ми орду доти, доки не перетворимо Україну на справжню Res Publica і поки не знайдемо, не впізнаємо свого Вашингтона-Цинцинната, аби ублагати його закласти нові рамки нашої державності, які відповідатимуть нашому ДНК".
Розмірковуємо над тим, якою має бути держава України.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)