Карму створює не тільки кожна людина окремо, а й різного роду колективи

Легенда говорить, що ніщо не проходить безслідно - кожен вчинок людини, кожне слово, кожне її бажання і навіть кожна думка вкарбовуються автоматично в скрижалі, які ми не бачимо. Все заноситься в "Книгу Життя" людини - і за все рано чи пізно доводиться звітувати.

Таким чином, нічого не може отримати людина, чого б вона не заслужила сама. Недолік пам'яті і знання з боку людини не може перешкодити виконанню Закону. Ні в якому разі людина не може постраждати, коли сама не заслужила цього. Те, що прийнято вважати кармою, приходить не із-зовні. Коли людина робить якусь шкоду, перш за все, вона шкодить собі.

Звідки стільки нещасних? Це перевтіленні зрадники, злодії, вбивці… Зазвичай в їх минулому є старі борги і вони несуть за них плату.

Часто легка карма є тяжким випробуванням, бо надзвичайно рідко, щоб людина могла піднятися серед благополуччя на наступний щабель духовного вдосконалення. Краще бути платником, ніж людиною, яка отримує, бо кожна плата зменшує наслідки минулого, тоді як отримання - може знову збільшити.

Людина може йти своїм шляхом так, як вона вважає за потрібне. Хто пішов правильним шляхом, той і прийде до правильної мети; кожне викривлення відверне від прямого шляху і мети.

Коли людина заблукала в хащах, їй доводиться долати чимало перешкод. Надлишок зарозумілості і брак знання породжують масу помилок, за які доводиться розплачуватися, а за кожною помилкою незмінно буде слідувати страждання - до тих пір, поки людина не зрозуміє, що порушувати космічні закони не можна.

Страждання є головний учитель людства. Людина, яка не знає космічних законів або не виконує їх, і вчиняє дії, керуючись власними егоїстичними мотивами, здійснює вчинки, які їй самій завдають страждання. Таким чином, незнання космічних законів є для людини джерелом постійних страждань. І до тих пір, поки вона цих законів не буде знати і буде їх порушувати - вона буде страждати, бо буде створювати собі погану карму.

Спостерігаючи життя людей у ​​всьому світі, не буде перебільшенням сказати, що в більшості цих людських життів більше "поганої", ніж "хорошої" карми, тобто взагалі більше стомлюючої праці і печалі, ніж щасливою діяльності і радості. На сучасному рівні людської еволюції ми взагалі маємо більше страждань, ніж задоволення і радості. Наш поганий баланс перевищує хороший, бо в наших минулих життях ми не бажали керуватися мудрістю, вважаючи за краще вести егоїстичне життя, не піклуючись про те, чи не буде шкоди комусь від нашого егоїзму.

Карму створює не тільки кожна людина окремо, а й різного роду колективи. Створюючи свою карму, людина пов'язує себе при цьому з іншими людьми, стаючи таким чином членом різних груп: сімейної, національної, расової. Як член цих груп, вона бере участь в створенні карми кожної групи. Тому, крім своєї індивідуальної карми, людина може мати карму сімейну, групову, партійну, народну, державну, загальнолюдську.

Групова карма утворюється діями і прагненнями до досягнення якоїсь мети сім'єю, суспільством, партією і т. д. Всі, хто брав участь в утворенні подібного роду карми, повинні будуть зустрітися не тільки зі своїми противниками, яким вони заподіяли якоїсь шкоди, а й між собою, щоб розплутати ті вузли карми, які колись були ними ж зав'язані. Погана карма таких великих колективів, як народ і держава, втягує народи в такі колективні лиха як війна.

Джерело: Микола Реріх.  Закон космічної справедливості. Заборгував - розплачуйся.